Постанова № 17858516, 26.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2011 р. Справа № 5021/629/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В.,

суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Бєляєвій І.І.,

за участю представників сторін:

позивача - голова ліквідаційної комісії Лисенко М.І.,

відповідача ОСОБА_1.за дов.№1229 від11.08.2010 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Малої приватної фірми “Тодес” в особі голови ліквідаційної комісії, м. Суми ( вх. № 2147С/2-7), на рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2011 року по справі № 5021/629/2011,

за позовом Малої приватної фірми “Тодес”, м. Суми,

третя особа , яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача гр. ОСОБА_2, м. Суми

до Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк ”Аваль” в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми,

про припинення правовідношення ,-

встановила:

У березні 2011 року МПФ “Тодес” в особі ліквідаційної комісії, звернулась до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просила припинити правовідношення між МПФ “Тодес“ та ПАТ “Райффайзен Банк ”Аваль” в особі Сумської обласної дирекції за договором поруки № 014/05-15/571/п/2 від 31.10.2006 р. з 27.09.2007 р. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між банком (відповідачем) та третьою особою без згоди поручителя було збільшено обсяг основного зобовязання, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя, та що в силу приписів ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.04.2011 року по справі № 5021/629/2011 (суддя Ю.О.Зражевський) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2011 року по справі № 5021/629/2011 повністю і прийняти нове рішення, яким припинити прововідношення між МПФ “Тодес” та ПАТ “Райффайзен Банк ”Аваль” в особі Сумської обласної дирекції за договором поруки №14/05-15/571/п/2 від 31 жовтня 2006 р. з 27.09.2007 р., посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків місцевого господарського суду обставинам справи, а також незастосування до спірних правовідношень норм матеріального права, які їх регулюють.

В обґрунтування своїх вимог МПФ “Тодес” зазначає, що при укладенні кредитного договору № 014/05-15/571 від 31.10.2006 р. між кредитором, ПАТ “Райффайзен Банк ”Аваль” та боржником, ОСОБА_2, виникло первісне основне зобовязання в сумі 100000,00 доларів США. При укладенні договору поруки № 014/05-15/571/п/2 від 31.10.2006 р., між Кредитором, ПАТ “Райффайзен Банк ”Аваль”, та Поручителем, МПФ “Тодес” виникло додаткове зобовязання, що повязане з основним зобовязанням на суму 100000,00 доларів США.

Апелянт зазначає, що, згідно з п.4.2. договору поруки він не брав на себе зобовязання перед кредитором відповідати по зобовязанням боржника за будь-якими іншими додатковими угодами про внесення змін до кредитного договору, які впливають на загальний обсяг забезпеченого порукою зобовязання та можуть бути укладені в майбутньому, та не давав згоду на зміну зобовязання, що забезпечено порукою. Отже, зважаючи на те, що між кредитором та боржником збільшено обсяг основного зобовязання, позивач вважає, що в силу приписів ч.1 ст. 559 ЦК України його зобовязання перед банком, що виникли на підставі договору поруки, є припиненими, однак, відповідач даного факту не визнає, що й змусило позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача, а рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2011 р. по справі № 5021/629/2011 залишити без змін, посилаючись на те, що зміна ліміту кредитування жодним чином не порушила прав поручителя та не збільшила обсяг його відповідальності, так як сума, за яку він несе відповідальність чітко визначена умовами договору поруки 100000,00 дол. США.

Третя особа надала суду пояснення щодо апеляційної скарги, в яких підтверджує факт невиконання ним своїх договірних зобовязань перед банком та факт укладання з банком додаткових угод до кредитного договору, за якими було збільшено суму кредиту до 250000,00 доларів США.

В судовому засіданні 20.07.2011 р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, надавши при цьому додаткові докази на підтвердження своїх вимог. Представник відповідача проти вимог та доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити рішення господарського суду Сумської області без змін.

Представник третьої особи в судове засідання 20.07.2011 р. не зявився, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. Про причини неприбуття в судове засідання представник третьої особи суд не повідомив. Враховуючи, що неприбуття представника третьої особи у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи, справа розглядається за наявними у справі матеріалами, за відсутності третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, 31.10.2006 р. між відповідачем, ПАТ “Райффайзен Банк ”Аваль” в особі Сумської обласної дирекції (кредитор) та третьою особою, ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № 014/05-15/571, згідно умов якого, кредитор на положеннях та умовах цього договору надає позичальнику (ОСОБА_2) споживчий кредит в сумі 100000,00 дол. США із сплатою 14,5% відсотків річних, строком на 84 місяці зі сплатою комісії у розмірі 5000,00 грн. та з погашенням відповідно до графіка погашення . Кредит наданий на умовах забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Згідно з п.4.1. кредитного договору кредитор зобовязується надати третій особі (позичальнику) кредитні кошти, а третя особа відповідно до п.5.1. кредитного договору зобовязується забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані відсотки на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 6.5 кредитного договору кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках невиконання позичальником умов цього договору та умов інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Відповідно до п.8.1 кредитного договору остання набуває чинності з часу надання позичальнику кредитних коштів та діє до повного погашення кредитної заборгованості .

Цього ж дня, 31.10.2006 р. в забезпечення виконання боржником основного зобовязання за вказаним вище кредитним договором, між ПАТ “Райффайзен Банк ”Аваль” в особі Сумської обласної дирекції та МПФ “Тодес” був укладений договір поруки № 014/05-15/571/п/2, за умовами якого (п. 1.2 договору) поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати власним майном по зобовязанням боржника ОСОБА_2., які виникають з умов кредитного договору № 014/05-15/571 від 31.10.2006 р. на суму 100000,00 дол. США.

27.09.2007 р. між ПАТ “Райффайзен Банк ”Аваль” в особі Сумської обласної дирекції та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 про зміну ліміту кредитування до кредитного договору № 014/05-15/571 від 31.10.2006 р. в якій збільшує суму кредиту до 239273,40 дол. США із сплатою 15% відсотків річних, строком до 25.10.2013р. зі сплатою комісії у розмірі 7500,00 грн.

26.12.2008 р. між ПАТ “Райффайзен Банк ” Аваль” в особі Сумської обласної дирекції та ОСОБА_2 (позичальником) була укладена додаткова угода № 2 про зміну ліміту кредитування до кредитного договору № 014 /05-15/571 від 31.10.2006 р., в якій збільшує суму кредиту до 250000,00 дол. США, із сплатою 15% відсотків річних строком на 84 місяці, зі сплатою комісії у розмірі 5000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується учасниками судового процесу, Котляровим О.В. отримано кредит у розмірі 250000,00 дол. США, відповідні додаткові угоди з позивачем у справі не погоджувались, зміни до умов договору поруки щодо збільшення обсягу відповідальності не вносилися.

Саме наявність вищенаведених фактичних обставин справи і стало підставою для подання позивачем відповідного позову. При цьому, позивач стверджував, що укладання відповідних додаткових угод, якими змінені суми основного зобовязання є такими, що тягнуть несприятливі наслідки для поручителя, оскільки збільшується обсяг його відповідальності, без його згоди, та відповідне дає підстави для припинення поруки згідно ч.1 ст. 559 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції посилався на те, що главою 50 ЦК України чітко зазначені підстави припинення зобовязання, даний перелік є вичерпним та законом не передбачено жодних інших процедур для припинення зобовязання. Отже, на думку суду першої інстанції, вимоги позивача є безпідставними, та такими, що не узгоджуються з приписами чинного законодавства.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх безпідставними, такими, що зроблені при неповному дослідженні усіх фактичних обставин справи та при невірному застосуванні норм матеріального права. На думку колегії суддів, судом першої інстанції до спірних правовідносин не були застосовані ті норми чинного законодавства, які слід було застосовувати, у звязку з чим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту узгоджується з приписами ст. 16 ЦК України.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну ) відповідальність поручителя. П. 2 названої статті передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як зазначалося вище, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив припинити правовідношення між сторонами за договором поруки з 27.09.2007 р. (з дати укладання першої додаткової угоди до договору кредиту), посилаючись на те, що укладанням такої додаткової угоди змінено зобовязання між банком та позичальником без згоди на її укладання поручителя, та що внаслідок укладання такої угоди збільшено обсяг відповідальності поручителя.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, відповідач посилався на те, що обсяг відповідальності поручителя не збільшився, оскільки умовами договору поруки (п. 1.2) чітко визначена сума основного зобовязання, за яку поручитель несе відповідальність 100000,00 дол. США. Тобто, відповідач вважає, що обсяг відповідальності поручителя не збільшився, він є той же, який визначений договором поруки 100000,00 дол. США, а відтак, підстави для припинення поруки відсутні.

На думку колегії суддів, такі твердження відповідача є хибними та повністю спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно з п. 1.3 договору поруки, сторони договору встановлюють, що зобовязання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п. 1.2 кредитним договором не потребують.

Відповідно п.2.1. договору поруки, сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користуванням кредитом та неустойки.

Згідно п.3.1 договору поруки, сторони договору встановили, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1,2 ст. 554 ЦК України.

Отже, незважаючи на те, що п. 1.2 договору поруки сторонами чітко визначено кредиту, в межах якої поручитель зобовязується нести відповідальність (100000,00дол. США), в той же час, п. 3.1 цього договору передбачає відповідальність поручителя щодо всієї суми заборгованості, встановленої на момент подання банком позовної вимоги.

Тобто, на думку колегії суддів, умови укладеного між сторонами договору поруки передбачають можливість стягнення з поручителя всієї суми (в т.ч. і основного боргу).

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору поруки в сукупності з положеннями чинного законодавства, що регулюють спірні питання, колегія суддів дійшла висновку, що в момент укладення додаткової угоди № 1 до кредитного договору (27.09.2007 р.), якою збільшено обсяг відповідальності боржника, збільшився і обсяг відповідальності поручителя. Поручителем не надавалася згода на збільшення його обсягу відповідальності, а відтак, в силу приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука вважається припиненою.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що станом на дату подання позову (березень 2011 р.) право позивача було порушено та підлягало захисту в силу приписів ст. ст. 1, 2 ГПК України, оскільки, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у межах цивільної справи (заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29.09.2010 р. у справі № 2-1687/2010) з ОСОБА_2. та МПФ “Тодес” стягнуто заборгованість по кредитному договору № 014/05-15/571, в т.ч. 196659,40 дол. США. Цю ж саму суму боргу відповідач вказував і в заяві про визнання вимог кредитора, яка подана у грудні 2010 р. до голови ліквідаційної комісії (а.с. 30-31).

Колегія суддів зазначає, що, як встановлено на час прийняття даної постанови, вищенаведене заочне рішення було скасовано ухвалою того ж суду від 16.06.2011 р. та справа призначена до розгляду в загальному порядку на 04.08.2011 р. Разом з тим, вищевказані дії відповідача у даній справі (подання відповідного позову на суму основного боргу, що перевищує 100000,00 дол. США та заяви до ліквідаційної комісії на таку ж суму) свідчать про те, що відповідач по даній справі не вважає поруку припиненою, крім того, не вважає, що обсяг відповідальності поручителя не збільшився та становить лише 100000,00 дол. США (про що представник відповідача зазначав у своїх поясненнях).

Таким чином, право позивача є порушеним та підлягає захисту шляхом задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 43, 91, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу Малої приватної фірми “Тодес”, м. Суми задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.04.2011року по справі № 5021/629/ 2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Припинити правовідношення між Малою приватною фірмою “Тодес”, м. Суми (код 23291193) та Публічним акціонерним товариством “Райффайзен Банк ”Аваль” в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми за договором поруки №14/05-15/571/п/2 від 31 жовтня 2006 року - з 27.09.2007 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк ”Аваль” в особі Сумської обласної дирекції (40000, м. Суми, пл. Незалежності, 1; ідентифікаційний код 21125295; рахунок № 29096890 в ВАТ “Райффайзен Банк ”Аваль”; МФО 337483) на користь Малої приватної фірми “Тодес” в особі ліквідаційної комісії (поштова адреса ліквідаційної комісії: 40000, м. Суми, а/с 28, місцезнаходження: м. Суми, пл.Незалежності,1, кімната 402; ідентифікаційний код 23291193; юридична адреса фірми: 40024, м. Суми, вул. Прокофєва, буд.36, кв. 30; рахунок № 26003310055 в СОУ ВАТ “Державний ощадбанк України”, МФО 337568 ) 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита на подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Шевель О.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

повний текст постанови складено 25 липня 2011 року.