Постанова № 17858465, 21.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2011 р. Справа № 5023/3972/11

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дов. №ЭЛ/Укр-05/11 від 15.02.11 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2723 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2011р. у справі № 5023/3972/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест", с. Руська Лозова Дергачівського району Харківської області,

про стягнення коштів,

встановила:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест", 58740,99 грн. заборгованості по лізинговим платежам (27132,03 грн. заборгованість за лізинговими платежами, 31608,96 грн. незавершений лізинговий платіж). Мотивував свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконує зобовязання згідно з договором фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛХрк-0232ДЛ від 19.06.2008р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2011р. у справі № 5023/3972/11 (суддя Суярко Т.Д.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" 27132,03 грн. заборгованості за лізинговими платежами, 31608,96 грн. незавершеного лізингового платежу, 587,40 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач не погодився з цим рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його незаконним, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить скасувати вказане рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд в порушення вимог частини 2 статті 806 та частини 4 статті 762 Цивільного кодексу України не надав оцінки обставинам, за яких відповідач не мав можливості користуватися предметом лізингу, що зумовило його право на зменшення плати за договором лізингу, враховуючи, що договір фінансового лізингу № ЗЛ/Хр 0232/ДЛ від 19.06.2008 р. було розірвано на підставі додаткової угоди від 08.01.2009 року .

Також звертає увагу на те, що відповідач у справі - ТОВ “Агро-Інвест” є сільськогосподарським товаровиробником з певною природною циклічністю виробничого процесу, що зумовлює об'єктивну неможливість стовідсоткового прогнозування одержання продукції та коштів від її реалізації, на які б можна було звернути стягнення під час виконання рішення суду.

Таким чином, на думку відповідача, місцевим господарським судом не надана оцінка цьому факту при прийнятті оскаржуваного рішення, за для забезпечення захисту законних прав та інтересів відповідача, як сільськогосподарського товаровиробника, при його виконанні, а також порушено фундаментальний принцип справедливості природи правовідносин зобов'язання, закріплений у частині З статті 509 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 21.07.2011 року на 11:00 год.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6115820269580 про вручення відповідачу копії ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", лізингодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Інвест", лізингоотримувачем, був укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЗЛ/Хрк-0232 ДП від 19.06.08 року (далі договір лізингу), у відповідності до умов якого лізингодавець зобов"язався придбати у власність предмет лізингу і надає його лізингоотримувачу відповідачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах договору і Правил (додаток № 1); найменування предмета лізингу і його технічні характеристики вказані у специфікації (додаток № 2).

Ціна договору формується і вказується в національній валюті України - гривні з урахуванням відповідного еквіваленту у доларах США по курсу НБУ на день підписання договору; загальна сума договору складає 122338,28 дол. США, (п. 5.1-5.2 договору); що є еквівалентом 593866,63 грн.; строк лізингу - 60 місяців, починаючи з ' дати Акта прийому-передачі предмету лізингу в лізинг (п. 5.7).Сторонами погоджено графік лізингових платежів (додаток № 3 до договору), згідно з яким сторони погодили порядок, розмір та строки здійснення лізингових платежів по договору.

Факт передачі предмета лізингу підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами 10.07.08р., згідно з яким позивач передав, а відповідач отримав транспортний засіб - самоскид КрАЗ 65055, У№ У7А65055080809205, 2008 року випуску, колір синій. Зауважень до якості предмету лізингу у Лізингоодержувача не було.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано загальні правила фінансового лізингу (додаток № 1), яким сторони погодили істотні умови договору, а саме, умови передачі предмета лізингу, його реєстрацію, строки і порядок розрахунків лізингових платежів тощо.

Так, відповідач, на підставі п.1.1. Правил, зобов'язаний сплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є додатком № 3 до договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 5.6. договору лізингу всі платежі за даним договором здійснюються у національній валюті України.- в гривні з відповідним перерахуванням сум в гривнях, відповідно до еквіваленту (дол. США) по курсу Національного банку України на дату здійснення платежу.

08.01.09р., у відповідності до пункту 8.1. Загальних правил до договору лізингу між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЗЛ/Хрк-0232 ДЛ від 19.06.08р.

Згідно з умовами вказаної додаткової угоди сторони домовились про дострокове розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЗЛ/Хрк-0232 ДЛ від 19.06.08р. та повернення предмету лізингу лізингодавцю, а також встановили, що лізингоотримувач, станом на момент підписання даної додаткової угоди, має невиконане зобов"язання зі сплати лізингових платежів у сумі 27132,03 грн. (заборгованість, що утворилась у нього, у зв"язку з неналежним виконанням зобов"язань) та зі сплати 33260,15 грн. незавершеного лізингового періоду, обов"язок сплатити який, у разі дострокового розірвання договору, покладена на лізингоотримувача пунктом 10.7 Загальних правил до договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЗЛ/Хрк-0232 ДЛ від 19.06.08р.

Відповідно до пункту 10.7 Загальних правил до договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЗЛ/Хрк-0232 ДЛ від 19.06.08р., при достроковому розірванні договору лізингу через будь-які обставини, незавершений лізинговий період оплачується лізингоотримувачем у повному обсязі.

Однак, як вказує позивач у позовній заяві, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного внесення лізингових платежів, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановив господарський суд першої інстанції, в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості, що є предметом розгляду даної справи, в добровільному порядку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини 2 статті 806 Цивільного кодексу України та договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

У відповідності до п.3.1.6 загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів (додаток № 1 до договору) відповідач зобов'язався вчасно, відповідно до графіка лізингових платежів оплачувати лізингові платежі.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов"язковість договору для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

А тому, оскільки відповідач не спростував факту наявності у нього заборгованості перед позивачем та не надав доказів сплати вказаної заборгованості, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

На думку колегії суддів, не можуть вважатися обгрунтованими посилання відповідача на те, що він відповідно до вимог частини 2 статті 806 та частини 4 статті 762 Цивільного кодексу України мав право на зменшення плати за договором лізингу, так як не мав можливості користуватися предметом лізингу та можливості прогнозування одержання продукції та коштів від її реалізації, на які б можна було звернути стягнення під час виконання рішення суду.

Так, відповідно до акту приймання-передачі від 10.07.2008 року, складеного та підписаного сторонами на виконання договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛХрк-0232ДЛ від 19.06.2008 року, предмет лізингу, що передвався відповідачеві був у справному стані і будь-яких недоліків, які б перешкоджали його нормальній експлуатації, лізингоотримувачем не виявлено і жодних претензій у зв"язку із передачею автотранспортного засобу сторони одна до одної не мають.

Отже, відповідач не довів факту неможливості використання предмету лізингу як не довів і вини позивача у цьому.

До того ж, зменшення плати за договором лізингу передбачає зміну цього договору, при цьому, відповідно до вимог статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору повинна вчинятися у такій самій формі, що й договір, тобто в даному випадку - у письмовій формі.

Однак, позовна вимога про внесення відповідних змін відповідачем як зустрічна не заявлялась. Не надав відповідач у даній справі і доказів звернення до позивача у даній справі із вказаною вимогою в рамках іншої справи.

До того ж, відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб"єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому, статтею 6 Господарського кодексу України встановлений принцип рівного захисту державою всіх суб"єктів господарювання.

А тому, відповідач, як і позивач самостійно несуть ризики, пов"язані із їх підприємницькою діяльністю, у зв"язку з чим звільнення відповідача від частини або всіх лізингових платежів із врахуванням особливостей його виробничої діяльності та залишення поза увагою інтересу позивача на отримання лізингових платежів, на які він розраховував, означатиме перекладення ризику відповідача на позивача та порушення принципу рівності суб"єктів господарювання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2011р. у справі № 5023/3972/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

Суддя (підпис) Медуниця О.Є.

Повний текст постанови складено 22.07.2011 року.

Згідно з оригіналом

секретар суду Мухіна Н.Ю.

25.07.11