Постанова № 17858447, 21.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 року Справа № 62/256-10

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Шевель О.В., судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В.,

при секретарі Федосєєвій Х.В.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 02.06.2010р.,

третьої особи не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу відповідача, ПАТ «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»(вх. № 2430 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011 р. у справі № 62/256-10,

за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Земельний банк», м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації», м. Харків,

про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2011р. по справі №62/256-10 (суддя Суярко Т.Д.) позов задоволено. З метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області за кредитним договором №5 від 18.06.08р. у розмірі 50000000,00 грн. за основним боргом та 8973287,65грн. за простроченими відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/4 від 06.07.09р., а саме - нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. «Е-2», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівлю літ. «В-1», яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 257,2 кв.м., шляхом продажу його на прилюдних торгах з початковою вартістю 1429700,00 грн., у межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто з Акціонерного товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» на користь Державного бюджету України 14297,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. (а.с. 16-22, т.3)

Відповідач, ПАТ «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011 р. по справі №62/256-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства та при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи. (32-34, т.3)

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідач не був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання за результатами якого прийнято оскаржуване рішення, що у відповідності до ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Крім того, апелянт вважає, що висновок місцевого господарського суду, що вартість предмета іпотеки складає 1 429 700,00 грн., не відповідає дійсності, оскільки вартість предмета іпотеки у розмірі 1 429 700,00 грн. була визначена станом на 06.07.2009р., проте на теперішній час вона не відповідає ринковій вартості нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, та цінам, які існують у 2011 році на ринку нерухомості.

Позивач, Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, надав письмовий відзив на апеляційну скаргу (вх. №6410 від 30.06.2011р.) в якому зазначив, що рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011 р. по справі №62/256-10 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування своєї позиції по справі позивач посилається на те, що суд першої інстанції правомірно визначив початкову вартість предмету іпотеки в розмірі, визначеному сторонами у договорі іпотеки №5/4 від 06.07.2009р. Позивач вказує, що під час розгляду справи місцевим господарським судом ні відповідач, ні третя особа не заперечували проти того, що початкова вартість предмету іпотеки встановлена у розмірі, визначеному у договорі іпотеки та складає 1 429 700,00 грн. Крім того, позивач вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в звязку з чим, на думку позивача, відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення, які визначені ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПАТ «Земельний банк», письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 47, т.3)

12.07.2011р. до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю прибуття у судове засідання представника відповідача через знаходження у відрядженні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегією суддів встановлено, що в обґрунтування заявленого клопотання відповідачем надано наказ №2011/07-2-К від 12.07.2011р. про відрядження Хомякової Ганни Леонідівни провідного спеціаліста ВАТ «Арабатська нафтогазова корпорація»з 12.07.2011р. на 2 робочих дні. Тобто, з вказаного наказу не вбачається, що ОСОБА_2 є представником відповідача. Крім того, наказ №2011/07-2-К від 12.07.2011р. видано за підписом генерального директора ТОВ «Юридична фірма «ЧАС Ч», а не ПАТ «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації». Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому відповідач, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника чи вирішити питання про направлення у відрядження свого представника в інший строк, оскільки на час направлення свого представника у відпустку відповідач був повідомлений про те, що його апеляційна скарга призначена до розгляду на 13.07.2011р.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що наявних в справі документів достатньо для її розгляду по суті, зважаючи на те, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи та враховуючи, що представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників ПАТ«Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»та ПАТ «Земельний банк».

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.09.2010р. позивач, Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/4 від 06.07.09р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №2415, а саме - нежитлову будівлю (будівлю водо-кисневої станції) літ. "Е-2", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 257,2 кв.м., що оцінений (на дату укладання договору іпотеки) на суму 1429700,00грн., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. (а.с. 3-6, т.1)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2010р. було порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 18.10.2010р. (а.с. 1, т.1)

В подальшому, ухвалами господарського суду Харківської області розгляд справи неодноразово відкладався, а саме: ухвалою від 18.10.2010р. розгляд справи було відкладено на 08.11.2010р., ухвалою від 08.11.2010р. розгляд справи було відкладено на 15.11.2010р., ухвалою від 15.11.2010р. розгляд справи було відкладено на 24.11.2010р., у судовому засіданні місцевого господарського суду 24.11.2010р. було оголошено перерву до 25.11.2010р., а ухвалою від 25.11.2010р. розгляд справи знову відкладено на 01.12.2010р. (а.с.49-51, т.1, а.с. 36-38, 79-81, 91-92, 100-102, т.2)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2010р. провадження у справі №62/256-10 зупинено до вирішення по суті справи №22/498 господарським судом м. Києва. (а.с. 10-110, т.2)

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2011р. провадження у справі №62/256-10 поновлено та призначено розгляд справи у судове засідання на 23.05.2011р., за результатами якого і було винесено оскаржуване відповідачем рішення. (а.с. 8-10, т.3)

Пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства у господарських судах України, затвердженої Вищим господарським судом України за №75 від 10.12.2002 року передбачено, що ухвала про призначення справи до розгляду направляється в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

Згідно матеріалів справи, ухвала господарського суду Харківської області від 19.05.2011р. була направлена сторонам 19.05.2011р. та отримана відповідачем 25.05.2011р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с .27, т.3)

Таким чином, відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, призначеного на 23.05.2011р., а місцевий господарський суд, приймаючи 23.05.2011р. оскаржуване рішення, не надав належної правової оцінки таму факту, що, станом на 23.05.2011р., в матеріалах справи були відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та розглянув справу за відсутності представника відповідача. (а.с. 16, т.3)

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час та місце засідання суду.

Колегія суддів зазначає, що порушення норм процесуального права, зазначені у п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі і тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Аналогічна правова позиція викладена у п.11 розяснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 року №04-5/366 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України».

З огляду на викладене, враховуючи, що апеляційним господарським судом встановлено, що місцевий господарський суд 23.05.2011р. розглянув праву по суті за відсутності представника відповідача, який не був повідомлений належним чином про час та місце засідання суду, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011р. по справі №62/256-10 підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у процесі апеляційного перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними в справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вже було зазначено вище, позивач - Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області звернувся до господарського суду із позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/4 від 06.07.2009р., а саме - нежитлову будівлю (будівлю водо-кисневої станції) літ. "Е-2", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 257,2 кв.м., що оцінений (на дату укладання договору іпотеки) на суму 1429700,00 грн., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Позовні вимоги мотивовані невиконанням з боку відповідача зобовязань за кредитним договором №5 від 18.06.2008р. та Додатковим договором №1 від 06.07.2009р. до нього, виконання зобовязань за якими були забезпечені відповідно до договору іпотеки №5/4 від 06.07.2009р.

Дослідивши наявні в справі матеріали колегією суддів встановлено, що 18.06.2008р. між позивачем (Кредитор) та Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (Позичальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Земельний банк»(третя особа у справі) було укладено кредитний договір №5. (а.с. 9-11, т.1)

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.1.1 умов кредитного договору №5 від 18.06.2008р. кредитор зобовязався надати позичальнику кредит на суму 50000000,00 грн. на термін з 18.06.08р. до 03.06.09р. з оплатою 16,5% річних.

Відповідно до п.1.4. кредитного договору, сторони домовились, що позичальник сплачує проценти за користування кредитом, наданим строком на 365 днів, у сумі 7910958,90грн. Проценти сплачуються щомісяця до 14 години в передостанній робочий день поточного місяця та одночасно є кінцевим терміном погашення боргу за кредитом.

Згідно п.2.3.1 кредитного договору, Позичальник зобовязався повернути Кредиту суму кредиту та проценти за користування ним у зазначений в п.1.1. цього договору термін шляхом перерахування коштів на рахунок Кредитора до 14 години 03.06.09р.

06.07.2009р. між позивачем (кредитор) та Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (Позичальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Земельний банк»(третя особа у справі), було укладено Додатковий договір №1 до Кредитного договору №5 від 18.06.2008р., яким сторони доповнили п.1.1. Кредитного договору абзацом другим в наступній редакції: «Кредитор здійснює пролонгацію строку дії кредитного договору від 18.06.08р. №5 у сумі 50000000,00 грн. на термін з 03.06.09р. до 03.06.10р. з оплатою 16,5% річних». (а.с. 12-13, т.1)

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно матеріалів справи, а саме - виписки за рахунком №1417711621502, надрукована операційним управлінням Національного банку України 16.08.10р. 17:10:55 (БТ) та листа ліквідатора ПАТ «Земельний банк»№02-15/3407 від 15.10.2010р. (вх.№20104 від 18.10.2010р.), позивач - Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (кредитор) виконав своє зобовязання за кредитним договором №5 від 18.06.2008р. належним чином у повному обсязі, надав позичальнику - Харківському акціонерному комерційному Земельному банку, правонаступником якого є ПАТ «Земельний банк»(третя особа у справі) кредит у сумі 50000000,00 грн. (а.с.35, т.1, а.с.45,т.2)

Однак позичальник свої зобовязання за кредитним договором №5 від 18.06.2008р. належним чином не виконав, не повернув у встановлений законом строк та розмірі кредит та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами, у звязку з чим, у позичальника перед кредитором виникла заборгованість у розмірі 50000000,00 грн. основного боргу та 8973287,65грн. відсотків за користування кредитом.

Крім того, постановою Правління Національного банку України №375 від 30.07.2010р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ «Земельний банк».

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.91 Закону України «Про банки та банківську діяльність»з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобовязань банку вважається таким, що настав.

Таким чином, зобовязання позичальника за кредитним договором №5 від 18.06.2008р. є такими, що настали з 30.07.2010р., проте, в матеріалах справи відсутні докази їх виконання позичальником, а саме відсутні докази погашення позичальником існуючої заборгованості перед кредитором за кредитним договором №5 від 18.06.2008р. у сумі 58249999,98 грн.

Наявність заборгованості позичальника перед кредитором у загальному розмірі 58249999,98 грн. підтверджується: випискою за рахунком №1417711621502, надрукованою операційним управлінням Національного банку України 16.08.10р. 17:10:55 (БТ); випискою за рахунком №1419211621202, надрукованою операційним управлінням Національного банку України 16.08.10р. 17:13:16 (БТ); випискою за рахунком №1418811621502, надрукованою операційним управлінням Національного банку України 16.08.10р. 17:11:54 (БТ); розрахунком нарахованих процентів за кредитним договором №5 від 18.06.08р.; копією виписки за рахунками ПАТ «Зембанк», надрукованою 05.10.10р. 16:04:08 (БТ); копією виписки за рахунками ПАТ «Зембанк», надрукованою 05.10.10р. 14:32:03 (БТ); копією виписки за рахунками ПАТ «Зембанк», надрукованою 05.10.10р. 15:16:10 (БТ); копією виписки за рахунками ПАТ «Зембанк», надрукованою 05.10.10р. 16:22:04 (БТ); копією виписки за рахунками ПАТ «Зембанк», надрукованою 05.10.10р. 15:46:00 (БТ); копією виписки за рахунками ПАТ «Зембанк», надрукованою 05.10.10р. 15:52:38 (БТ); копією виписки за рахунками ПАТ «Зембанк», надрукованою 05.10.10р. 15:27:18 (БТ); копією виписки за рахунками ПАТ «Зембанк», надрукованою 05.10.10р. 15:34:33 (БТ); копією виписки за рахунками ПАТ «Зембанк», надрукованою 05.10.10р. 14:58:59 (БТ); та не заперечується самим позичальником.(а.с. 46-70, т.2)

Як свідчать матеріали справи, з метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №5 від 18.06.2008р., позичальник (третя особа) зобовязався надати кредитору (позивачу) в заставу акції власника істотної участі ХАК «Зембанк»за балансовою вартістю на суму 67000000,00грн., про що укладається окремий договір застави (п.1.2. Кредитного договору).

Додатковим договором №1 до Кредитного договору №5 від 18.06.2008р. сторони доповнили п.1.2. Кредитного договору, абзацем, в якому зазначили, що з метою забезпечення виконання зобовязань за цим договором Позичальник надає Кредитору, крім акцій власника істотної участі ХАК «Зембанк»за балансовою вартістю на суму 67000000,00 грн., нерухоме майно загальною оціночною вартістю 75055600,00 грн., про що укладаються окремі договори іпотеки, зокрема, договір іпотеки №5/4 від 06.07.2009р. (а.с.12, т.1)

06.07.2009р. між позивачем (Іпотекодержатель), третьою особою (ХАК «Зембанк»- боржник) та відповідачем (Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки №5/4, відповідно до умов якого, Іпотекодавець з метою забезпечення виконання Боржником зобовязань з повернення кредиту за кредитним договором №5 від 18.06.2008р. (Основне зобовязання), передав Іпотекодержателю нерухоме майно (предмет іпотеки), а саме: нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. «Е-2», яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 473,3 кв.м.; нежитлову будівлю літ. «В-1», яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. (а.с.15-17, т.1)

Пунктом 2.4.3. Договору іпотеки визначено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства у разі, коли в момент настання терміну виконання Боржником зобовязань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Згідно п. 2.4.7 Договору іпотеки №5/4 від 06.07.2009р., Іпотекодержатель має право за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, відповідно до чинного законодавства України, погасити наявну заборгованість Боржника за Основним зобовязанням (зобовязання за Кредитним договором №5 від 18.06.08р.), а також проценти за користування кредитом, комісійну винагороду за Основним зобовязанням, неустойку за цим договором та Основним зобовязанням, збитки завдані простроченням платежів, відшкодування витрат щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.2.4.3 Договору іпотеки, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства, у разі, коли в момент настання терміну виконання боржником зобовязань, забезпечених іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Як вже було встановлено вище, позичальник (третя особа у справі ПАТ «Земельний банк») не виконав зобов'язання за кредитним договором №5 від 18.06.2008р. по поверненню кредиту та сплати відсотків.

07.07.2010р. та 30.07.2010р. позивачем на адресу ПАТ «Земельний банк»були направлені електронні листи за №05-192/6684 та №05-192/7977 відповідно з повідомленням про порушення кредитного договору №5 від 18.06.2008р. та кредитного договору № 7 від 22.04.2009р з попередженням, що в разі невиконання його зобовязань перед позивачем по поверненню кредиту, заборгованість буде стягнута, в тому числі за рахунок предмета іпотеки а.с. 21, 22, т.1).

Також, позивачем було направлено повідомлення відповідачеві про порушення кредитного договору від 06.07.2010р за вих. №05-192/6632, виконання зобовязань за яким було забезпечено іпотекою відповідно до договорів іпотеки №5/3 та №5/4 від 06.07.2009р., запропоновано у тридцятиденний строк виконати зобовязання «Зембанк»перед Національним банком України за кредитним договором №5 від 18 червня 2008р. у сумі 58249999,98 грн. та попереджено, що при незадоволенні цієї вимоги Національним банком України буде звернено стягнення на предмет іпотеки. Дане повідомлення відповідачем було отримано 09 липня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19,20 т. 1)

Однак, вищевказані повідомлення та листи були залишені відповідачем та третьої особою без відповіді та без задоволення.

Станом на момент розгляду справи в матеріалах справи відсутні, а відповідачем та третьою особою не надано доказів виконання зобовязань за кредитним договором № 5 від 18.06.2008р. та не спростовано наявності заборгованості ПАТ «Земельний банк»перед позивачем станом на 22.09.2010р. у розмірі 58973287,65 грн., з яких 50000000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 8973287,65 грн. - заборгованість по процентам, а тому, ПАТ «Земельний банк (третя особа у справі) вважається таким, що прострочив та порушив виконання зобовязання за Кредитним договором №5 від 18.06.2008р.

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи, що основне зобовязання повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору №5 від 18.06.2008р., не було виконано ні боржником (третьою особою по справі), ні іпотекодавцем (відповідачем по справі), колегія суддів вважає правомірними позовні вимоги Національного банку України в особі Управління Національного банку України про зобовязання своїх вимог за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтями 38 та 41 Закону України «Про іпотеку»передбачено можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження»з дотриманням вимог цього закону.

Частиною 6 ст.38 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема, зазначається: початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації та спосіб реалізації.

При укладанні договору іпотеки №5/4 від 06.07.2009р. сторони визначили загальну заставну вартість предмету іпотеки у розмірі 1429700,00 грн. (а.с.15, т.1)

Згідно наданого позивачем звіту б/н від 11.05.2009р., виконаного субєктом оціночної діяльності ТОВ «ЛТК-Інтекс»про оцінку нерухомого майна, вартість нежитлової будівлі (будівлі водно-кисневої станції) літ. «Е-2», яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлової будівлі літ. «В-1», яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, які є предметом іпотеки, складає 1429700,00 грн. (а.с.81-152, т.1)

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта відповідача по справі, щодо неправомірності визначення початкової вартості предмету іпотеки у сумі 1429700,00 грн., оскільки така початкова вартість визначена у відповідності до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»за згодою сторін, про що зазначено у договорі іпотеки №5/4 від 06.07.2009р. та підтверджена звітом б/н від 11.05.2009р., виконаного субєктом оціночної діяльності ТОВ «ЛТК-Інтекс»про оцінку нерухомого майна. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення ст.33 Господарського процесуального кодексу України, не надав жодних доказів на підтвердження того, що початкова вартість предмету іпотеки повинна бути визначена у іншому розмірі, ніж 1429700,00 грн.

З огляду на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 5/4 від 06.07.09р. посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №2415, а саме - нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. «Е-2», яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівлю літ. «В-1», яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 257,2 кв.м., що оцінені (на дату укладання договору іпотеки) на суму 1429700,00 грн., шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому законом порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету. Стороні на користь якої відбулося рішення господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від сплати держаного мита.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то державне мито та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. Щодо витрат відповідача зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги, то вказані витрати не підлягають відшкодуванню відповідачу, оскільки апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог у звязку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, встановив, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та задовольнив позов.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 2 ч. 3 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

постановила:

Відмовити у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»про відкладення розгляду справи.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2011 р. по справі №62/256-10 скасувати та прийняти нове.

Позов задовольнити.

З метою задоволення вимог Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (61057, м. Харків, пл. Театральна, 1, код ЄДРПОУ 09351445) за кредитним договором №5 від 18.06.08р. у розмірі 50000000,00 грн. за основним боргом та 8973287,65 грн. за простроченими відсотками звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №5/4 від 06.07.09р., а саме нежитлову будівлю (будівлю водно-кисневої станції) літ. «Е-2», яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 473,3 кв.м. та нежитлову будівлю літ. «В-1», яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 257,2 кв.м., шляхом продажу його на прилюдних торгах з початковою вартістю 1429700,00 грн., у межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»(61166, м.Харків, вул.Коломенська, 3, код ЄДРПОУ 24473039) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 14297,00грн. державного мита.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації»(61166, м.Харків, вул..Коломенська,3, код ЄДРПОУ 24473039) на користь держбюджету України (рахунок №31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Повний текст постанови підписано 18.07.2011р.