Постанова № 17858444, 21.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2011 р. Справа № 5023/2454/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Халабурдін С.В.,

відповідача - Мовчан О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2616 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2011 року у справі № 5023/2454/11

за позовом акціонерного товариства відкритого типу "Харківський канатний завод", м. Харків,

до науково-виробничої компанії "Укрпромдизайн" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків,

про стягнення коштів,

встановила:

          Акціонерне товариство відкритого типу "Харківський канатний завод", позивач, звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з науково-виробничої компанії "Укрпромдизайн" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, відповідача, 18472,40 грн. основного боргу, 7326,00 грн. штрафу, 1702,24 грн. пені, 2745,56 грн. процентів, 1219,18 грн. втрат від інфляції. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Позов мотивовано порушенням відповідачем зобов’язання щодо повної і своєчасної сплати орендної плати за договором оренди № 1/06/3 від 10.06.2010р.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2011 року у справі № 5023/2454/11 (суддя Суярко Т.Д.) позов задоволено частково: стягнуто з науково-виробничої компанії "Укрпромдизайн" у формі ТОВ на користь акціонерного товариства відкритого типу "Харківський канатний завод" 1440,80 грн. пені, 7326,00 грн. штрафу, 2323, 89 грн. –25% річних, 1219,18 грн. інфляційних, 123,09 грн. державного мита, 92,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

          Відповідач не погодився з цим рішенням господарського суду першої інстанції частково – в частині стягнення штрафу в сумі 7326,00 грн., оскільки вважає, що суд при прийнятті рішення порушив норми матеріального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду частково – в частині задоволення вимог про стягнення 7326,00 грн. штрафу, прийняти нове рішення у справі, яким відмовити АТВТ "Харківський канатний завод" у стягненні з НВК "Укрпромдизайн" у формі ТОВ штрафу в сумі 7326,00 грн.

          В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

          Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

          Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

          10.06.10р. між позивачем - Орендодавцем та відповідачем –Орендарем, було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1/06/3, відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався передати Орендарю в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення літ. "К-1-2": канатно-свивальний цех загальною площею 732,3 кв.м., розташоване за адресою: 61020, м. Харків, вул. Китаєнко, 1, а Орендар - прийняти приміщення та сплачувати Орендодавцеві плату за користування ним.

          Згідно п.п. 2.1-2.3. Договору, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю приміщення не пізніше 15 календарних днів з моменту підписання Договору, за актом приймання-передачі, складеним уповноваженими представниками сторін.

          Орендодавець виконав свій обов'язок з передачі Орендареві приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 10.06.10р. (а.с.17).

          Орендар зобов'язаний у встановлений термін вносити орендну плату за користування приміщенням. (п.3.3.7 Договору).

          Відповідно до п.4.1.-4.3 Договору, орендна плата за один календарний місяць користування квадратним метром приміщення складає 20,00 грн., а всього орендна плата за користування приміщенням на протязі одного календарного місяця складає 14652,00 грн. та сплачується Орендарем у вигляді авансового платежу до 5 числа поточного (розрахункового) місяця.

          Договір оренди нежитлового приміщення №1/06/3 від 10.06.10р. укладено на строк до 31.05.11р. (п.5.1 Договору).

          Додатковою угодою №2 від 27.08.10р. до Договору оренди нежитлового приміщення №1/06/3 від 10.06.10р. сторони погодили, що вказаний договір діє до 31.08.10р.          

          У зв'язку із закінченням строку дії Договору, сторонами 31.08.10р. було складено акт прийому-передачі приміщень, згідно якого Орендар повернув Орендодавцеві нежитлові приміщення, що були предметом договору оренди нежитлового приміщення №1/06/3 від 10.06.10р.

          Згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідач зобов'язаний був оплатити орендну плату за користування орендованими приміщеннями у наступних розмірах: за червень 2010 року - 10256,40 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №АО-0000038 від 30.06.10р., (а.с.98); за липень 2010 року - 14652,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №АО-0000197 від 30.07.10р., (а.с.100); за серпень 2010 року - 14652,00 грн. (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №АО-0000274 від 30.08.10р., (а.с.102), а всього за період дії договору - 10.06.10р. по 30.08.10р. - 39560,40 грн.

          Станом на момент припинення договору оренди нежитлового приміщення №1/06/3 від 10.06.10р. - 30.08.10р., відповідач частково виконав зобов'язання зі сплати орендної плати, сплативши позивачеві 17923,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1778 від 22.07.10р., №1791 від 18.08.10р., №1800 від 25.08.10р. та квитанцією №5931/з38 від 12.08.10р. (а.с.62-65).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі станом на 31.08.10р. складала 24200,00 грн.

Протягом вересня 2010 року - квітня 2011 року відповідачем було в повному обсязі погашено заборгованість з орендної плати перед позивачем за договором оренди нежитлового приміщення №1/06/3 від 10.06.10р., та сплачено на користь позивача 42123,73 грн., тобто суму більшу ніж сума заборгованості з орендної плати (що підтверджується платіжними дорученнями №1806 від 24.09.10р., №1812 від 13.10.10р., №1824 від 26.10.10р., №1831 від 03.11.10р., №1836 від 11.11.10р., №1841 від 17.11.10р., №1851 від 24.11.10р., №1856 від 02.12.10р., №1858 від 09.12.10р., №1865 від 27.12.10р. №8 від 19.01.11р., №22 від 25.01.11р., №47 від 10.02.11р., №60 від 03.03.11р., №75 від 15.03.11р., №96 від 28.03.11р., №105 від 05.04.11р., №109 від 12.04.11р., №111 від 15.04.11р., №118 від 19.04.11р., №120 від 27.04.11р. (а.с.66-86). Сума переплати при цьому склала 2563,33 грн.

Мотивуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 18472,40 грн. основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення №1/06/3 від 10.06.10р., позивач посилається на порушення з боку відповідача зобов'язань за вказаним договором, однак, при цьому не зазначає якого саме зобов'язання, адже згаданим договором окрім орендної плати передбачений також й обов'язок Орендаря (відповідача) відшкодовувати Орендодавцеві (позивачеві) платежі за фактично спожиті електроенергію, опалення, водопостачання, телефонний зв'язок.

Так, згідно п.4.5 Договору, платежі за електроенергію, опалення, водопостачання, телефонний зв'язок в розмір орендної плати не входять та відшкодовуються Орендарем Орендодавцеві на протязі 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Додатковою угодою №1 від 14.06.10р. до договору оренди нежитлового приміщення №1/06/3 від 10.06.10р., сторони внесли зміни до п.4.5. Договору та виклали його в наступній редакції: "Вартість компенсації фактично спожитих Орендарем електроенергії, послуг по водовідведенню, водопостачанню та експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням об'єкту оренди в розмір орендної плати не входять та відшкодовуються Орендарем Орендодавцеві на протязі 5 календарних днів з моменту виставлення рахунку та згідно щомісячних протоколів узгодження договірної ціни".

За період дії договору (10.06.10р. по 30.08.10р.) відповідачем було спожито експлуатаційних послуг (електроенергії, послуг по водовідведенню, водопостачанню) на загальну суму 11035,73 грн., з яких за червень 2010 року - 4423,73 грн. (акт здачі-прийняття робіт №АО-0000041 від 30.06.10р., (а.с.99); за липень 2010 року - 4011,30 грн. (акт здачі-прийняття робіт №АО-0000198 від 30.07.10р., (а.с.101); за серпень 2010 року - 2600,70 грн. (акт здачі-прийняття робіт №АО-0000319 від 30.08.10р., (а.с.103).

Таким чином, станом на момент розгляду справи у відповідача, з урахуванням здійсненої ним переплати орендної плати у сумі 2563,33 грн., є невиконане зобов'язання зі сплати позивачеві вартості спожитих експлуатаційних послуг (електроенергії, послуг по водовідведенню, водопостачанню) у сумі 8472,40 грн.

Факт наявності заборгованості зі сплати спожитих експлуатаційних послуг (електроенергії, послуг по водовідведенню, водопостачанню) у сумі 8472,40 грн. відповідач також визнає у відзиві на позовну заяву (арк.с.91).

Як вже зазначалось вище, згідно п.4.5. Договору (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 14.06.10р.), обов'язок зі сплати спожитих експлуатаційних послуг (електроенергії, послуг по водовідведенню, водопостачанню) має бути виконаний відповідачем протягом 5 днів з моменту виставлення позивачем рахунку.

Відповідно до ст.ст.4-3, 32, 33 ГПК України, кожна сторона на засадах змагальності повинна довести належними та допустимими доказами обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всупереч вказаних норм процесуального законодавства, позивачем не надано доказів виставлення (направлення) відповідачеві рахунків на оплату експлуатаційних послуг (електроенергії, послуг по водовідведенню, водопостачанню).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів пред'явлення відповідачеві вимоги про сплату згаданих витрат позивачем також не надано.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що строк сплати відповідачем спожитих експлуатаційних послуг (електроенергії, послуг по водовідведенню, водопостачанню) у сумі 8472,40 грн. не настав.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги погашення відповідачем в повному обсязі заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення №1/06/3 від 10.06.10р. та не настання строку виконання ним зобов'язання зі сплати експлуатаційних послуг (електроенергії, послуг по водовідведенню, водопостачанню) за вказаним договором, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1702,24 грн. пені, мотивуючи позовні вимоги простроченням виконання відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за договором оренди №1/06/3 від 10.06.10р.

Відповідно до п.7.1. Договору, за прострочення сплати орендної плати за користування приміщенням в строк і в розмірі, що передбачені договором, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення триває понад 7 календарних днів - штраф у розмірі 50% від суми орендної плати за користування приміщенням вказаної а п.4.1. Договору.

Як вже було встановлено вище, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконував зобов'язання зі сплати орендної плати, остаточно погасивши заборгованість з орендної плати лише у квітні 2011 року, при тому, що згідно п.4.3 Договору, орендна плата сплачується Орендарем у вигляді авансового платежу до 5 числа поточного (розрахункового) місяця.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на наданий позивачем розрахунок пені (за період з 31.08.10р.. по 04.04.11р., нарахованої на заборгованість у сумі 18472,40 грн.), судом вбачається, що при його здійсненні позивачем не були враховані часткові оплати заборгованості з орендної плати, які здійснювались відповідачем протягом періоду з 31.08.10р. по 04.04.11р., внаслідок чого сума заборгованості, на яку позивач мав право нараховувати пеню, зменшувалася.

Здійснивши розрахунок пені з урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем, а також з урахуванням положень ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” та ст.232 ГК України, колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою вимогу щодо стягнення пені у сумі 1440, 80 грн., а в решті стягнення пені відмовляє як безпідставно нарахованої.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати за договором оренди №1/06/3 від 10.06.10р., позивач також просить стягнути з відповідача 2745,56 грн. 25% річних та 1219,18 грн. втрат від інфляції.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У пункті 7.1. Договору, сторони домовились, що на суму простроченої орендної плати нараховуються проценти із розрахунку 25% річних.

Перевіривши нарахування 25% річних та інфляційних, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме 25% річних у сумі 2323,89 грн. та інфляційних у сумі 1219,18 грн., а в решті позовних вимог відмовляє.

Крім того, у зв'язку з тим, що прострочення зі сплати орендної плати склало більш ніж 7 календарних днів, позивач, на підставі п.7.1. Договору, нарахував відповідачеві штраф у сумі 7326,00 грн.

Відповідно до п.7.1. Договору, за прострочення сплати орендної плати за користування приміщенням в строк і розмірі передбачених договором, Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення триває понад 7 календарних днів - штраф у розмірі 50% від суми орендної плати за користування приміщенням вказаної у п.4.1. Договору.

Згідно п.4.1. Договору, орендна плата за один календарний місяць складає 14652,00 грн., отже 50% від суми щомісячної орендної плати складає 7326,00 грн.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що прострочення сплати відповідачем орендної плати тривало понад 7 календарних днів, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7326,00 грн. штрафу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти стягнення з нього штрафу і пені, викладені в апеляційні скарзі, мотивованих посиланням на ст.61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а також тим, що таке стягнення суперечить положенням ст.549 ЦК України, колегія суддів вважає такими, що базуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про відсутність прямої заборони законодавцем одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов’язання, як пеня та штраф, що підтверджується також приписами ч.2 ст. 231 ГК України.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять пункти визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На підставі ст. 551 ЦК України у сторін є право розмір неустойки, встановлений законом, збільшити у договорі.

Про нарахування штрафу за прострочку оплати орендної плати сторони домовилися в п.7.1 договору і в установленому порядку його не змінювали.

За таких обставин доводи скаржника про безпідставне стягнення одночасно пені та штрафу, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Слід також зауважити, що ст. 61 Конституції України знаходиться у розділі ІІ "Права, свободи та обов'язки людини та громадянина", тобто не регулює господарські правовідносини приватних підприємств.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

                              Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

                              Рішення господарського суду Харківської області від 15.06.2011 року залишити без змін.

                              Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Повний текст постанови підписано 22.07.2011 року