Постанова № 17858440, 20.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2011 р. Справа № 5023/2174/11

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

позивача –Литовченко В.А. (дов.№14/1041 від 13.07.2011 року);

відповідача –не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2538Х/1-28) на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року у справі

за позовом –Державного університету Інформаційно-комунікіційних технологій, м. Харків

до –Приватної фірми “Майстер”, м. Харків

про –стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач –Державний університет Інформаційно-комунікіційних технологій, звернувся до господарського суду Харківської області з позовними вимогами до Приватної фірми “Майстер” про стягнення на користь позивача заборгованості по орендній платі в сумі 43514, 32 грн. та до державного бюджету в розмірі 31145,07 грн., судові витрати просить покласти на відповідача.

Рішенням господарського Харківської області від 30.05.2011 року (суддя Буракова А.М.) позовні вимоги задоволено повністю.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, що судом неправомірно було відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою директора та відрядженням представника підприємства. Зазначає, що стягнута судом сума 31145,07 грн. не являється заборгованістю перед позивачем по орендній платі,а самостійно перераховується відповідачем до державного бюджету на підставі Додаткової угоди №5 від 05.01.2004 року. Також, зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства, суд першої інстанції стягнув з відповідача орендну плату по договору, який був розірваний на підставі рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2011 року по справі 53/67-10.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 року, у зв’язку з перебуванням у відпустці судді Шепітько І.І., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

Через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду 13.07.2011 р. (вх.№6832) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де він просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, зазначає про безпідставність твердження відповідача щодо неправомірного відхилення судом клопотання про відкладення розгляду справи, вважає, що зазначене клопотання спрямовано на затягнення розгляду справи. Заперечує проти твердження відповідача відносно незаконного стягнення з нього суми 31145,07 грн., яка на думку відповідача, не є заборгованістю по орендній платі , зазначає, що в п.3.8 розділу 111 Додаткової угоди №5 від 05.01.2004 року до договору оренди №2 від 01.12.1999 року визначено, що відповідно до ст.2 п.27 Закону України «Про державний бюджет на 2003 рік»п’ятдесят відсотків плати за оренду державного майна щомісячно орендар направляє до державного бюджету, на рахунок відділення державного казначейства у Червонозаводському районі м. Харкова р/р №31114090800011 МФО 851011 символ *; 101;;….; з обов’язковим наданням орендодавцю копій платіжних доручень для підтвердження сплати. Посилається на те, що суть договору не змінилась, а змінився лише спосіб виконання договору оренди – не сплачувати 100 відсотків на користь коледжу, а потім коледж сплачує половину до державного бюджету, а належна сума 50% одразу орендарем сплачується на рахунок держави, відкритий у відділенні державного казначейства, тому саме позивач має всі повноваження на витребування частини орендної плати, яку слід перераховувати до державного казначейства. Зазначає, що розірвання договору оренди №2 від 01.12.1999 р. рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.2011 року по справі 53/67-10 , яке набрало законної сили 03.03.2011 року, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення договору , оскільки сума боргу виникла до розірвання договору.

В судовому засіданні представник позивача заперечує проти апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини не явки в засідання суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.1999 року між Харківським електротехнікумом зв'язку (орендодавець, позивач) та приватною фірмою “Майстер”, (орендар, відповідач) укладено договір оренди № 2, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщене загальною площею 471,73 кв.м на першому, другому поверсі п'ятиповерхового будинку навчального корпусу, розташоване за адресою: Харків, вул. Кооперативна, 7. Власником зазначеного майна є держава.

Відповідно до пункту 10.1 договору, термін його дії встановлений до 01.12.2017 року.

На підставі наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25 червня 2002 року № 126 “Про створення Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій” та наказу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій від 4 листопада 2002 року № 141 “Про створення структурних підрозділів” на базі Харківського електротехнікуму зв'язку створено Харківський технікум Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. Згідно наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 17 травня 2004 року № 103 “Про реорганізацію структурних підрозділів Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій”, Харківський технікум Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій реорганізовано у Харківський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

Додатковою угодою № 5 від 09.01.2004р. до договору оренди № 2 від 01.12.1999р., сторонами погоджено пункт 3.8 розділу 3 «Орендна плата», який передбачає,що відповідно до статті 2 пункту 27 Закону України «Про державний бюджет на 2003 рік»п’ятдесят відсотків плати за оренду державного майна щомісячно орендатор направляє до державного бюджету, на рахунок Відділення державного казначейства у Червонозаводському районі міста Харкова р/р №31114090800011 МФО 851011 символ *;;…; з обов’язковим наданням орендодавцю копій платіжних доручень для підтвердження сплати.

Станом на 01.12.2007 року загальна площа приміщень, переданих коледжем в оренду ПФ “Майстер” складає 402,2 кв.м.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В ст. 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Орендна плата визначена сторонами розділом 3 договору оренди № 2 від 01.12.1999 р. Відповідно до п. 5.2 зазначеного договору орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату розмір якої сторони визначили розділом 3 договору №2 від 01.12.1999 р. та додатковими угодами до нього.

Відповідно до актів здачі - приймання робіт з липня 2010 року по лютий 2011 року заборгованість ПФ “Майстер” перед позивачем складає 43514,32 грн., що підтверджують наявні в матеріалах справи документи, а саме : рахунок-фактура № СВ-0000079 від 31.07.2010р. та акт здачі-прийому робіт № СВ-0000235 від 31.07.2010р., рахунок-фактура № СВ-0000092 від 31.08.2010р. та акт здачі-прийому робіт № СВ-0000250 від 31.08.2010р., рахунок-фактура № СВ-0000105 від 30.09.2010р. та акт здачі-прийому робіт № СВ-0000256 від 30.09.2010р., рахунок-фактура № СВ-0000116 від 31.10.2010р. та акт здачі-прийому робіт № СВ-0000271 від 31.10.2010р., рахунок-фактура № СВ-0000130 від 30.11.2010р. та акт здачі-прийому робіт № СВ-0000293 від 30.11.2010р., рахунок-фактура № СВ-0000145 від 31.12.2010р. та акт здачі-прийому робіт № СВ-0000299 від 31.12.2010р., рахунок-фактура № СВ-0000011 від 31.01.2011р. та акт здачі-прийому робіт № СВ-0000011 від 31.01.2011р., рахунок-фактура № СВ-0000019 від 28.02.2011р. та акт здачі-прийому робіт № СВ-0000021 від 28.02.2011р., крім того заборгованість перед бюджетом складає 31145,07 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі по договору оренди № 2 від 01.12.1999р в сумі 74659,39 грн., з яких 31145,07 грн., згідно п. 3.8 додаткової угоди №5 до договору оренди, сплачується до державного бюджету на рахунок державного казначейства, оскільки відповідачем не надано жодних доказів та документальних обґрунтувань в підтвердження сплати зазначеної заборгованості або відсутності такої заборгованості. Сума заборгованості підтверджена відповідачем у акті звірки розрахунків сторін від 01.03.2011 року.

Колегія суддів зазначає, що твердження відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованого стягнення судом першої інстанції заборгованості в сумі 31145,07 грн. є безпідставними та помилковими, оскільки додатковою угодою №5 від 05.01.2004р. до договору оренди № 2 від 01.12.1999р., сторонами встановлено, що відповідач самостійно перераховую п’ятдесят відсотків орендної плати до державного бюджету, на рахунок Відділення державного казначейства у Червонозаводському районі міста Харкова, з обов’язковим наданням орендодавцю (позивачу) копій платіжних доручень для підтвердження сплати. Власником орендованого майна є держава, Харківський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій є державним закладом, який згідно з розділом 7 договору оренди №2 від 01.12.1999 року зобов’язується передати орендарю в оренду державне майно, згідно з розділом 1 цього договору. Відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет на 2003 рік», пункту 3.8 додаткової угоди до договору , 50% від орендної плати щомісячно відраховуються до державного бюджету на рахунок державного казначейства, відповідно до умов договору орендар здійснює ці відрахування самостійно, але підтвердження сплати надає орендодавцеві, який згідно з умовами розділу 8 договору оренди №2 від 01.12.1999 року контролює ефективність використання державного майна переданого в оренду.

Згідно з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання. Відповідно до приписів ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Позивачем нарахована заборгованість по орендній платі за період до 01.03.2011 року, тобто за період дії договору, оскільки договір №2 від 01.12.1999р. розірвано рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.2011року по справі № 53/67-10. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2011 року по цій справі рішення господарського суду Харківської області в цій частині залишено без змін. Згідно з вимогами статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2011 року по справі №53/67-10 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2011 року по цій справі залишена без змін.

У відповідності до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Строки вирішення спору визначені статтею 69 Господарського кодексу України , яка передбачає, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

В процесі розгляду справи, з метою надання сторонами необхідних доказів, господарський суд Харківської області відкладав розгляд справи кілька разів, тому колегія суддів вважає, що відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи господарський суд Харківської області діяв в межах норм процесуального права.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, помилковими, а господарським судом першої інстанції правильно оцінені обставини справи, у зв’язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33-34, 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2011 року у справі №5023/2174/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови по справі № 5023/2174/11 підписано 18.07.2011 р.