Постанова № 17858435, 20.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р. Справа № 18/379/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т. В. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 999 від 20.06.2011 р.,

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №2 від 01.01.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіграфдокумент», с. Терешки Полтавського району Полтавської області (вх. № 2314 П/3-11 від 06.06.2011 р.)) на рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.11 р. у справі № 18/379/11

за первісним позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", м. Миргород Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіграфдокумент», с. Терешки Полтавського району Полтавської області

про стягнення 7093,43 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіграфдокумент», с. Терешки Полтавського району Полтавської області

до Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго», м. Миргород Полтавської області

про зобовязання виконання умов Договору № 12 від 01.02.2010 р. і підписання акта приймання - передачі виконаних робіт,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2011 р. Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Миргородтеплоенерго», м. Миргород Полтавської області (далі позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіграфдокумент», с. Терешки Полтавського району Полтавської області (далі відповідач) про розірвання договору № 12 від 01.02.2010 р. на виконання розрахунку питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виготовленої продукції та стягнення з відповідача передоплати в сумі 5 258,82 грн., суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції в розмірі 350,97 грн., 158,41 грн. 3% річних, 957,11 грн. пені, 368,12 грн. штрафу.

10.03.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергополіграфдокумент»(позивач за зустрічним позовом) звернулось із зустрічною позовною заявою, яка містила вимогу зобовязати Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Миргородтеплоенерго»(відповідач за зустрічним позовом) виконати умови договору № 12 від 01.02.2010 р. та підписати акт приймання-передачі виконаних робіт від 04.02.2011 р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.04.2011 р. (суддя Іваницький О.Т.) позовні вимоги за первісним позовом задоволені повністю. Розірвано Договір № 12 від 01.02.2011 р., укладений між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Миргородтеплоенерго»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергополіграфдокумент». Стягнуто з ТОВ «Енергополіграфдокумент»на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго»борг в розмірі 5 258,82 грн., інфляційні - 350,97 грн., 3% річних - 158,41 грн., пеню - 957,11 грн., штраф 368,12 грн., витрат на сплату державного мита 102,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн. Припинено провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог.

Рішення в частині задоволення первісного позову мотивовано тим, що позивачем за первісним позовом у відповідності до положень ст.ст.32-34, 36,38 ГПК України подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю.

Стосовно зустрічних позовних вимог місцевий господарський суд зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, не подано витребуваних судом доказів, що підтверджували б викладені у позові обставини, в звязку з чим суд дійшов висновку про припинення провадження у справі за зустрічним позовом на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідно до ст.12 ГПК України зазначений спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідач з рішенням господарського суду Полтавської області від 21.04.2011 р. у справі № 18/379/11 не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення господарського суду Полтавської області та прийняти нове рішення, яким відмовити обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Миргородтеплоенерго»в задоволенні його позову, задовольнити зустрічний позов ТОВ «Енергополіграфдокумент»до обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго». В обґрунтування скарги заявник посилається на неповне зясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Автоматизованою системою документообігу Харківського апеляційного господарського суду для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Гончар Т.В., суддя Слободін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2011 р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 04.07.2011 р.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що обставини, викладені в апеляційній скарзі, не відповідають дійсності, та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена вимога про зобовязання підписати акт виконаних робіт не може розглядатися господарським судом, оскільки не призводить до поновлення порушеного права і не може бути самостійним предметом позову. На думку позивача, господарський суд Полтавської області правомірно припинив провадження у даній справі в частині зустрічного позову ТОВ ««Енергополіграфдокумент»про зобовязання Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго»підписати акт виконаних робіт від 04.02.2011 р. Стосовно задоволення вимог первісного позову, то і в цій частині рішення законне та обґрунтоване, тому просить залишити рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2011 р. у справі №18/379/11 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 04.07.2011 р. зявились уповноважені представники сторін та надали пояснення у справі.

В розгляді справи оголошено перерву до 13.07.2011 р. з метою надання сторонами додаткових пояснень у справі.

11.07.2011 р. позивач надіслав факсограму №167 з письмовими поясненнями у справі, зокрема, про те, що акт №ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04/02/2010 р. було складено в день здійснення попередньої оплати - 04.02.2010 р., але фактично роботи за договором не були виконані на 04.02.2010 р. При цьому зазначений акт не був зареєстрований представником товариства у журналі вхідної документації Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго»під час дії зазначеного договору. Оскільки роботи, передбачені договором (п.3.6 договору), фактично виконані не були, позивач за первісним позовом акт виконаних робіт не підписав. Також позивач вказує на те, що норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на 2010 р. ТОВ «Енергополіграфдокумент»надав лише 03.03.2011 р. тобто після звернення Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Миргородтеплоенерго»до місцевого господарського суду з відповідним позовом. До того ж, позивач повідомляє, що норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на 2010 р. відповідачем були викладені та надані йому в формі проекту та не затверджені належним чином. З врахуванням зазначеного Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Миргородтеплоенерго»просить залишити рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2011 р. без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіграфдокумент»- без задоволення.

13.07.2011 р. відповідач також надав письмові пояснення (вх. №6802), в яких повідомив суд апеляційної інстанції про те, що ним було передано 03.02.2011 р. оригінали норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»на 2010 р. та акти виконаних робіт, підписані з боку ТОВ «Енергополіграфдокумент». Наступним етапом мало стати затвердження норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції. Але, оскільки це були норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції уже ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго», то згідно з ч.1 ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Така довіреність не була видана у зв'язку з тим, що директор ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»повідомив 03.02.2011 р. директора ТОВ «Енергополіграфдокумент»Тихоненку В.М., про те, що ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»самостійно затвердить норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції. Таким чином, ТОВ «Енергополіграфдокумент»не могло виконати затвердження норм не зі своєї вини, а тому, що таке виконання зобов'язань втратило інтерес для ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго».

В судове засідання 13.07.2011 р. зявились уповноважені представники сторін та надали пояснення у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 р. між ТОВ «Енергополіграфдокумент»(Виконавець) та Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Миргородтеплоенерго»(Замовник) був укладений договір № 12 (далі Договір), відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець виконує розрахунок питомих норм витрат і оформлює належним чином документацію по розрахунку витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виготовленої продукції (Постанова КМ № 786 від 15.07.1997 р.) (т.1 а.с.7-9)

Права та обовязки сторін визначені в розділі 2 Договору.

Так, відповідно до п.2.1.1. Замовник зобовязаний надати Виконавцеві наступну документацію протягом 7 днів з моменту підписання договору:

- реквізити підприємства;

- характеристика діяльності підприємства;

- довідка про обсяг товарної продукції;

- копії форм статистичної звітності та інші документи.

Замовник зобовязаний був по закінченню роботи підписати акт виконаних робіт та вчасно і в повному обсязі зробити розрахунок з Виконавцем.

В свою чергу Виконавець зобовязувався провести науково-пошукові роботи і оформити належним чином документацію по розрахунку питомих норм витрат паливно - енергетичних ресурсів на одиницю виготовленої продукцію; виконати, систематизувати, оформити і затвердити технічну документацію по розрахунку питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції обєктів замовника.

П.3.1. Договору було передбачено, що Виконавець приступає до виконання робіт з даного договору з моменту підписання договору у випадку передачу у встановлений в п.2.2.1 строк всієї наведеною в ньому документації, а строк виконання робіт установлюється протягом 20 днів з моменту підписання договору (п.3.2. Договору)

Фактом закінчення робіт є затвердження у відповідних інстанціях питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції (п.3.4. Договору).

По закінченні виконання робіт сторонами підписується акт, що є невідємною частиною даного договору (п.3.6. Договору).

Технічна документація передається Замовникові Виконавцем на підставі акту прийому передачі (п.3.4. Договору).

Порядок і строки розрахунків були встановлені в розділі 4 Договору.

Так, відповідно до п.4.1. Договору загальна вартість робіт за договором становить 5 258, 82 грн.

Порядок оплати встановлено пунктом 4.2 Договору, а саме: не менше 50% попередня оплата протягом 10 днів з моменту набрання чинності цим договором;

50% оплата протягом 10 днів з моменту підписання акту здавання-прийняття робіт - остаточний розрахунок (сплата основної суми платежу).

Згідно п.6.1. Договору, він набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до висновків господарського суду Полтавської області, укладений між сторонами Договір є за своєю правовою природою договором про надання послуг, правове регулювання відносин за яким здійснюється відповідно глави 63 ЦК України.

Колегія суддів, проаналізувавши зміст укладеного Договору, та його виконання вважає, що спірний Договір за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Згідно ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобовязується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобовязується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст.324 ГК України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобовязується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а замовник зобовязується прийняти і оплатити їх.

Відповідно до ч.1 ст.888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобовязаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації.

Відповідно до ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналізуючи стан виконання сторонами своїх зобовязань за Договором, колегія суддів приходить до висновку, що і позивач, і відповідач не виконували належним чином своїх зобовязань за Договором.

Так, відповідно до п.2.1.1. Договору визначено перелік документів, які Замовник зобовязаний був надати Виконавцю.

Сам відповідач у письмових поясненнях вказує на те, що з усього переліку документів, передбачених п.2.1.1. Договору, Замовником Виконавцю були надані лише форма 11-МТП та «Заходи з економії паливно-енергетичних ресурсів обласної галузевої програми енергозбереження по обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Миргородтеплоенерго»на 2010 рік», «більше ніяких документів відповідно до договору № 12 від 01.02.2010 р. надано не було»(т.2 а.с.87).

Не дивлячись на вказане вище, позивач 04.02.2010 р. платіжним дорученням № 886 від 04.02.2010 р. перерахував на рахунок відповідача суму вартості робіт в розмірі 5 258,82 грн. в т.ч. ПДВ 20% 876, 47 грн. (т.1, а.с. 10-11).

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти первісного позову та доводів зустрічного позову стверджував, що керівником підприємства-відповідача 04.02.2010 р. при особистій зустрічі з керівником підприємства-позивача останньому були передані акт № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.02.2010 р. та результат робіт Норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції ОКВПТ «Мирогородтеплоеннерго»на 2010 р. (т.1 а.с.12, 24-52).

Позивач в обґрунтування вимог по первісному позову стверджував про те, що 04.02.2010 р. позивачу дійсно був переданий для підписання акт № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 045.02.2010 р., але результати робіт передані не були ні 04.02.2010 р., ні в передбачений Договором строк, а тому акт підписаний не був.

Позивач стверджує, що змушений був самостійно розробити, оформити і затвердити технічну документацію по розрахунку питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції.

01.06.2010 р. позивач листом за вих. № 876 звернувся до відповідача з повідомленням про те, що виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, і пропонував розірвати Договір на підставі ст.ст.612, 651 ЦК України та повернути кошти, перераховані, як попередня оплата, в сумі 5258,82 грн. (т.1, а.с.13).

В подальшому листом від 01.03.2011 р. відповідач повторно направив позивачу для підписання акт виконаних робіт та Норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції на 2010 рік (т.1, а.с.73).

Позивач листом від 04.03.2011 р. за вих. № 301 повторно повернув відповідачу без підписання № ОУ-0000011 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 04.02.2010 р. та повідомив, що результат робіт Норми питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції ОКВПТ «Мирогородтеплоеннерго»на 2010 р. отриманий вперше, є вже непотрібним і повертається відповідачу (т.1, а.с.74).

Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Необхідність розроблення та затвердження Норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції ОКВПТ «Мирогородтеплоеннерго»на 2010 р. встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 р. (зі змінами) № 786 «Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві».

Цією ж Постановою затверджено Загальне положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві.

Основні положення з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві затверджені Наказом Держкоменергозбереження від 22.10.2002 р. № 112 (зі змінами від 15.06.2007 р.).

Додатком № 2 до Основних положень є типова форма загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на відповідний рік по конкретному підприємству.

Вказаною формою передбачено затвердження загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії по кожному конкретному підприємству заступником голови обласної державної адміністрації за погодженням з заступником керівника НАЕР.

Як вже зазначалося вище, згідно п.3.4. Договору фактом закінчення робіт є затвердження у відповідних інстанціях питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції.

Позивач надав свій примірник загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2010 рік по ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго», затверджений заступником голови Полтавської облдержадміністрації Ясинським С.Є. 29.03.2010 р. та погоджений заступником голови НАЕР Курінько М.В. 09.03.2010 р. (т.2, а.с.2).

Відповідач надав власний примірник загальновиробничих норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії на 2010 рік по ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго», не затверджений заступником голови обласної державної адміністрації і не погоджений заступником керівника НАЕР, як-то передбачено п.3.4. Договору (т.1 а.с.51).

Співставленням показників норм питомих витрат палива, теплової та електричної енергії у розрахунках позивача і відповідача встановлено, що відповідні показники на 2010 р. по ОКВПТГ «Миргородтеплоенерго»не співпадають повністю.

Так, згідно наданих позивачем даних обсяг відпуску продукції Гкал на 2010 р. складає 93789 (так само у відповідача), норма палива 166.37 кг.у.п./од. продукції (у відповідача 166.4 кг.у.п./од. продукції), електроенергія 31,1 кВт год/од.продукції (так само у відповідача).

Відповідно до вимог ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не довів суду, що ним у встановлений Договором строк були фактично передані позивачу результати робіт за Договором у вигляді належним чином затвердженої технічної документації; що відповідач здійснив будь-які дії на виконання п.3.4. Договору щодо затвердження у відповідних інстанціях питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю випущеної продукції; що між сторонами з приводу затвердження норми витрат відбувалися перемовини, листування тощо.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач неналежним чином виконав свій обовязок за Договором щодо проведення науково-пошукових робіт і оформлення належним чином документації по розрахунку питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виготовленої продукції.

Судова колегія зауважує, що обєктивно відповідач не належним чином виконати свій обовязок, оскільки не отримав від позивача усю необхідну документацію згідно переліку, встановленого п.2.1.1. Договору. Разом з тим, колегія суддів не вважає можливим застосування щодо відповідача норм ст.613 ЦК України про прострочення кредитора, оскільки, незважаючи на відсутність всього комплекту документів, відповідача на свій ризик вважав за можливе розпочати виконання робіт.

Позивач просить суд розірвати Договір № 12 від 01.02.2010 р.у звязку з порушенням Виконавцем п.3.2 Договору та стягнути з нього передоплату по договору в розмірі 5 258,82 грн., інфляційні витрати - 350,97 грн., 3% річних - 158,41 грн., пеню - 957,11 грн., та штраф в сумі - 368,12 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені ст.611 ЦК України,, серед яких припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Загальний порядок внесення змін до господарських договорів або розірвання договору визначений ст.ст.651-654 ЦК України, ст.188 ГК України.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вже було зазначено, позивачем на адресу відповідача 01.06.2010 р. за вих. № 876 було надіслано лист, в якому викладена пропозиція розірвати договір на підставі ст.ст.612, 651 ЦК України, оскільки виконання Виконавцем зобовязань за Договором втратило для Замовника інтерес, та надіслано угоду про розірвання Договору.

Одночасно замовник просив повернути кошти, які були перераховані виконавцеві як попередня оплата в сумі 5 258,82 грн. на розрахунковий рахунок: 26004054503048 в ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401, код 25682207.

На момент розгляду справи по суті та прийняття рішення по ній Відповідачем за первісним позовом угоду про розірвання Договору №12 від 01.02.2010р. не підписано, зобовязання не виконані, попередня оплата в розмірі 5258,82 грн. не повернута

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Полтавської області про обґрунтованість вимог про розірвання Договору та повернення суми передоплати в розмірі 5258,82 грн., оскільки протягом строку дії договору відповідач своїх зобовязань не виконав, виконання зобовязання втратило для позивача інтерес.

Що стосується вимог про стягнення інфляційних в розмірі 350,97 грн., 158,41 грн. 3% річних, 957,11 грн. пені, 368,12 грн. штрафу, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в цій частині необґрунтовані і задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмові формі.

Ні договором, ні будь-якими іншими взаємно підписаними письмовими документами сторони не визначили підстави застосування неустойки, її розмір тощо.

Відтак, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для стягнення 957,11 грн. пені, 368,12 грн. штрафу.

Щодо вимог про стягнення інфляційних та річних, то відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами укладеного між сторонами Договору не було передбачено виникнення і існування і у відповідача грошового зобовязання.

Разом з тим, з моменту розірвання Договору, у відповідача, на думку колегії суддів, виникає зобовязання по поверненню грошових коштів.

Таким чином, враховуючи, що у відповідача не існувало грошового зобовязання перед позивачем, нарахування інфляційних та % річних є безпідставним.

Щодо вирішення заявленого відповідачем зустрічного позову, колегія суддів виходить з наступного.

За зустрічним позовом Позивач ТОВ «Енергополіграфдокумент»просить суду зобовязати Обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Миргородтеплоенерго»виконати умови Договору № 12 від 01.02.2010 р. та підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Полтавської області про те, що норми ст.ст.1, 12 ГПК України, ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України не дають підстав для висновку про те що законодавством передбачений такий спосіб захисту прав, як підписання акта приймання-передачі товару за договором.

Крім того, як вже було досліджено вище, відповідачем не виконаний належним чином власний обовязок щодо проведення науково-пошукових робіт і оформлення належним чином документації по розрахунку питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виготовленої продукції, а тому у позивача не настав обовязок щодо підписання акту приймання-передачі робіт.

Господарським судом Полтавської області вірно зазначено, що заявлена позовна вимога в зустрічному позові про зобовязання підписати акт приймання-передачі за Договором не може бути предметом позову, оскільки такий акт є доказом підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не є матеріально правовою чи немайновою вимогою позивача, на підставі якого суд приймає рішення.

Разом з тим, на думку колегії суддів, процесуальним наслідком предявлення такого позову повинно бути не припинення провадження у справі, а відмова в задоволенні позову.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення пені, штрафу, інфляційних та трьох відсотків річних, а також щодо припинення провадження в часині вимог за зустрічним позовом, у звязку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2011 р. у справі № 18/379/11підлягає скасуванню частково.

Відповідно до ст.49 ГПК України державно мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з цього, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті державного мита при поданні позову в розмірі 75,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 174,97 грн.

Витрати по державному миту за подання апеляційної скарги колегія суддів відповідно до ст.49 ГПК України вважає за необхідне залишити за відповідачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 612, 837, 853, 858, 887-891 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.49, 99, п.2 ч.1 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергополіграфдокумент», с. Терешки Полтавського району Полтавської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2011 р. у справі № 18/379/11 скасувати в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 350,97 грн., 3% річних в розмірі 158,41 грн., пені в розмірі 957,11 грн., штрафу в розмірі 368,12 грн. та в цій частині позовних вимог прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2011 р. у справі № 18/379/11 скасувати в частині припинення провадження у справі в частині зустрічних позовних вимог і в цій частині прийняти нове рішення, яким в

задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 21.04.2011 р. у справі № 18/379/11 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергополіграфдокумент" код ЄДРПОУ 34743008, ІПН 347430016244 (38762, Полтавська область, Полтавський район, с.Терешки, вул.Леніна, 8, р/р 260030674 у ПФ ПАТ "Мегабанк", МФО 331757) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Миргородтеплоенерго", код ЄДРПОУ 25682207 (37600, м.Миргород, пров.Луговий,11, р/р 26004054503048 в ПРУ КБ "ПриватБанк", МФО 331401) борг в розмірі 5 258,82 грн, 75,62 грн. витрат на сплату державного мита, 174,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Погребняк В.Я.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанови підписаний 18.07.2011 р.