Постанова № 17858415, 19.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2011 р. Справа № 18/475/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - Курченко В.М.,

першої третьої особи - не з'явився,

другої третьої особи - не з'явився,

третьої третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2389 П/1-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.11 року у справі № 18/475/11

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Полтава,

до Селянського (фермерського) господарства "Ватутіна", с. Полузір"я Новосанжарського району Полтавської області,

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача:

1) відкрите акціонерне товариство "Павлівське", с. Артемівка Чутівського району Полтавської області,

2) фізична особа-підприємець ОСОБА_3, с. Супрунівка Полтавського району Полтавської області,

3) ОСОБА_4, с. Гожули Полтавського району Полтавської області,

про стягнення 50029,00 грн.,

встановила:

Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 (позивач) у позовній заяві до господарського суду Полтавської області просила стягнути з селянського (фермерського) господарства "Ватутіна"(відповідача) 50029,00 грн. основного боргу, річних та інфляційних згідно з договором оренди нежитлових приміщень від 01.01.2008р., судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду полтавської області від 13.05.2011 року у справі № 18/475/11 (суддя Ореховська О.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Позивач не погодився з цим рішенням господарського суду першої інстанції, оскільки вважає, що це рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення у справі про задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, направив на адресу Харківського апеляційного господарського суду телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи у зв'язку із хворобою.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання позивача про відкладення розгляду справи, не знаходить підстав для його задоволення, оскільки позивачем до означеного клопотання не додано жодного доказу в підтвердження обставин, які викладені в клопотанні. Такими доказами могли б стати лікарняний лист або довідка медичного закладу охорони здоров'я, тощо.

Представники першої, другої, третьої третіх осіб в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Перша третя особа про причини неявки свого представника в судове засідання свого представника суду не повідомила.

Друга та третя треті особи направили на адресу Харківського апеляційного господарського суду відзиви на апеляційну скаргу в якій вказали, що вважають оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, та просять розглянути справу за наявними у справі доказами за відсутності їх представників.

Представник відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 в обґрунтування позовних вимог посилається на Договір оренди нежилих приміщень від 01.01.2008 р. (а.с. 11), укладений між позивачем та відповідачем - Селянським (фермерським) господарством «Ватутіна», згідно якого позивач, як орендодавець за договором, передав відповідачу, як орендарю за договором, в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 620 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 5.1 вказаного Договору, вартість оренди складає 6200,00грн. в місяць - по 10 грн. за 1 кв. м., розрахунок проводиться до 5-го числа поточного місяця. Термін дії договору сторони встановили в пункті 6.4 Договору - до 31.12.2008 р.

Позивач, в обґрунтування позову стверджує, що передбачена договором орендна плата за користування нежитловим приміщенням, що є предметом Договору оренди нежилих приміщень від 01.01.2008 р., не сплачується відповідачем починаючи з 01.10.2008 р. Також, як вказує позивач, відповідач продовжував користуватися нежитловим приміщенням після закінчення дії договору (тобто після 31.12.2008 р.).

Договір оренди майна від 14.08.2003 р., укладений між позивачем та власником нежитлового приміщення - ВАТ "Павлівське", що є предметом Договору оренди нежилих приміщень від 01.01.2008 р., був припинений 15.04.2009 р.

Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви (а.с. 18), останній обчислює заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за період з 01.10.2008 р. по 15.04.2009 р.

Так, згідно розрахунку позивача загальна сума основного боргу відповідача за вищевказаний період склала 40 300,00грн., яку позивач і просить суд стягнути з відповідача. Також, відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов'язання з боку відповідача позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні нарахування. Загальний розмір позовних вимог становить 50 029,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди орендодавець, передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до приписів ст. 774 ЦК України, наймач має право за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом, передати річ у користування іншій особі (піднайм). Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмові формі.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 серпня 2003 року між позивачем (орендарем за договором) та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкритим акціонерним товариством "Павлівське" (орендодавцем за договором) укладено Договір оренди майна (а.с. 8-9), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення: нежитлові будівлі, розташовані в Полтавському районі, с. Щербані та с. Гора, згідно їх переліку зазначеного в Акті прийому-передачі від 14.08.2003 р. і які на час укладання договору оренди належали на праві власності Відкритому акціонерному товариству "Павлівське".

01 січня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди нежилих приміщень (а.с. 11) відповідно до умов якого, позивач передав у суборенду відповідачу в платне користування частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 620 кв.м., строком з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.

Стаття 795 ЦК України визначає, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

На підтвердження факту передачі СФГ "Ватутіна" нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 620 кв.м. позивачем надано суду Акт прийому - передачі від 01.01.2008 р.(а.с. 12).

Проте, колегія суддів критично оцінює вищенаведений акт прийому-передачі, оскільки у вищевказаному Акті прийому-передачі майна вказано, що передається в оренду нежитлове приміщення загальною площею 620 кв. м., що розташоване в м. Полтаві, вул. Центральна, а не нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 яке є предметом Договору оренди нежилих приміщень від 01.01.2008 р. А тому, колегія суддів вважає, що Акт прийому - передачі від 01.01.2008 р. не може бути належним доказом отримання відповідачем в оренду нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

Також, як вбачається з матеріалів справи, зокрема письмових пояснень третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФОП ОСОБА_3 від 04.05.2011 р. (а.с. 106-118), у спірний період (з 01.10.2008 р. по 15.04.2009 р.), за який позивач просить суд стягнути з СФГ "Ватутіна" заборгованість з орендної плати, орендарем частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 був ФОП ОСОБА_3, про що свідчать надані останнім суду:

1) Договір оренди нежилих приміщень від 01.07.2007 р. (а.с. 109), укладений між ПП "Агрофірма "Павлівське" (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар). Термін дії вказаного договору - до 31.12.2009 р.;

2) Договір суборенди нежилих приміщень від 15.05.2008 р. (а.с. 110), укладений між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, з 05.05.2009 р. і до теперішнього часу власником нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 згідно Договору купівлі-продажу від 05.05.2009 р. - а.с. 126 (Витяг з державного реєстру правочинів від 05.05.2009 р. № 7250750 - а.с. 127). На даний час договірні відносини щодо оренди нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, існують між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3, згідно Договору оренди приміщення від 15.05.2009 р. (а.с. 111).

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що в господарському суді Полтавської області перебувала на розгляді справа № 22/45-14/66, порушена за позовом Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 до Селянського (фермерського) господарства "Ватутіна"; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Відкрите акціонерне товариство "Павлівське", Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3; про стягнення 35633,01 гривень та вилучення із незаконного володіння СФГ "Ватутіна" та зобовязати відповідача звільнити приміщення - частину нежитлового приміщення площею 620 кв. м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2

Згідно Рішення від 17.06.2010 р. по вищевказаній справі у задоволенні позовних вимог СПД ФО ОСОБА_2 відмовлено. При цьому, як вбачається з вищевказаного Рішення господарського суду під час розгляду справи № 22/45-14/66 судом, зокрема, було досліджено та надано юридичну оцінку Акту прийому - передачі від 01.01.2008 р., на який посилається позивач як на підтвердження передачі ним в оренду відповідачу частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 по даній справі. Так, як було встановлено судом в Рішенні від 17.06.2010 р.:

1) «...Акт приймання передачі від 01.01.2008 року не може бути належним доказом отримання відповідачем нежитлового приміщення в оренду, оскільки він стосується нежитлового приміщення, що знаходиться в м. Полтаві по вул. Центральній, а не нежитлового приміщення в АДРЕСА_1…»

2) «...Акт прийому-передачі від 01.01.2008 року, складений ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як фізичною особою (оскільки в ньому не вказано посади та найменування юридичної особи), в розділі прийняв та підпис також посада не вказана, але є відтиск печатки на ньому - селянського (фермерського) господарства "Ватутіна", ідентифікаційний код 21050539...".

Також, під час розгляду справи № 22/45-14/66 господарським судом Полтавської області встановлено, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з 01.07.2007 року і по 31.12.2009 року постійно орендується однією особою - ФОП ОСОБА_3

Рішення господарського суду від 17.06.2010 р. по справі № 22/45-14/66 залишено без змін Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2010 р. (а.с а.с. 33-38). Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.12.2010 р. (а.с. 71) касаційну скаргу СПД ФО ОСОБА_2 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2010 р. у справі № 22/45-14/66 повернуто скаржнику без розгляду. В матеріалах справи докази скасування Рішення господарського суду від 17.06.2010 р. по справі № 22/45-14/66 та Постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2010 р. по вищевказаній справі відсутні.

Відповідно до п. 2 ст. 35 факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, котра з сторін посилається на юридичні факти, які обґрунтовують її вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

З огляду на недоведеність позивачем факту перебування в оренді відповідача частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати згідно Договору оренди нежилих приміщень від 01.01.2008 р. на загальну суму 50 029,00грн. (в т.ч. основний борг, 3% річних та інфляційні нарахування).

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2011 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови підписано 19.07.2011 року