Постанова № 17858362, 16.08.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2011 року Справа № 5002-29/1854.1-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіБалюкової К.Г.,

суддівВолкова К.В.,

Видашенко Т.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Кримської філії)

відповідача: ОСОБА_1, дов. № 12-43 від 04 січня 2011 року (Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Поштамту - Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта")

розглянувши апеляційну скаргу Кримської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 09 червня 2011 року у справі №5002-29/1854.1-2011

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка,18,містоКиїв30,01030) в особі Кримської філії (вул. О. Невського, 2, місто Сімферополь, 95000) до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. Хрещатик,22,містоКиїв,01001) в особі Поштамту - Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. О. Невського, 1, місто Сімферополь, 95000) про стягнення 33240,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Кримської філії звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача, Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта” в особі Поштамту Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 15 жовтня 2010 року) та просив стягнути з відповідача 33164,27 грн. неустойки за користування річчю, а саме, за час прострочення її повернення за договором оренди, за період з 02 вересня 2009 року по 12 жовтня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії договору оренди нерухомого майна № 258-01/181-34 від 01 червня 2006 року припинився, однак відповідач не повернув орендоване ним майно, внаслідок чого позивачем була нарахована неустойка згідно положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2010 року у справі № 5002-32/4433-2010, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2010 року, позов задоволено частково: стягнуто з Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта” в особі Поштамту Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком в особі Кримської філії - 30190, 16 грн. неустойки, 301, 90 грн. державного мита та 214, 84 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30 березня 2011 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2010 року і рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 листопада 2010 року у справі № 5002-32/4433-2010 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

По результатам нового розгляду справи, рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 червня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Зазначене вище рішення місцевого господарського суду засновано на тому, що позивачем пропущений однорічний строк позовної давності, встановлений пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України на звернення до суду з вимогами про стягнення неустойки, який закінчився 10 червня 2010 року, тоді як позов подано 03 вересня 2010 року та відповідачем заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності та відмови у позові.

Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач, Кримська філія відкритого акціонерного товариства „Укртелеком”, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 червня 2011 року у справі № 5002-29/1854.1-2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи. Так, апелянт вказує, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тоді як орендовані приміщення відповідачем досі не повернуті, отже невиконання даного зобовязання тягне за собою сплату останнім неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення згідно частині 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

05 серпня 2011 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін, погоджуючись з висновками суду, викладеними в цьому рішенні.

У судове засідання позивач явку представника не забезпечив, повідомивши суд апеляційної інстанції телеграмою про неможливість забезпечення явки такого представника та з проханням розглянути справу в його відсутність.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке призначено на 16 серпня 2011 року, підтримав заперечення на апеляційну скаргу, з підстав викладених у відповідному письмовому відзиві.

Після оголошеної у судовому засіданні перерви до 17:30 год. 16 серпня 2011 року представник відповідача в засідання не зявився.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представника відповідача не було визнано обовязковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2006 року між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Кримської філії (далі -Орендодавець) та Українським державним підприємством поштового звязку “Укрпошта” в особі Поштамту Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - Орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна товариства № 258-01/181-34 (далі Договір) (т.1 а.с. 11 -17).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване в Автономній Республіці Крим, Білогірський р-н, смт. Зуя, на 1 поверсі 2-поверхового будинку № 43 по вул. Шосейній, загальною площею 189, 3 кв.м.

Відповідно до пункту 2.1 Договору передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням Акту приймання-передачі.

01 червня 2006 року між сторонами підписаний відповідний акт приймання-передачі майна, що є додатком №1 до договору №258-01/181-34 (т.1 а.с. 18).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендна плата за перший місяць, тобто за червень 2006р. становить 689,76 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування на індекс інфляції за поточний місяць за винятком випадків дефляції.

Строк дії договору встановлено пунктом 12.1 Договору, а саме договір набирає чинності від дати підписання та діє з 01.06.2006р. до 31.05.2007р.

Згідно пункту 2.3 Договору майно, передане орендареві, повертається орендодавцю не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання передачі майна, зазначеним у пункті 2.1 договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, невідємними від обєкта оренди.

У звязку із відсутністю заперечень строк дії договору продовжувався до 31 травня 2009 року, що не заперечується сторонами та встановлено під час розгляду справи № 2-1/603-2010.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 березня 2010 року у справі №2-1/603-2010, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 червня 2010 року зобовязано Українське державне підприємство поштового звязку “Укрпошта” в особі ПоштамтуЦентру поштового звязку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" усунути перешкоди у користуванні позивачем майном, що розташоване в Білогірському районі, смт. Зуя, на 1 поверсі двоповерхового будинку № 43 по вул. Шосейній, загальною площею 189, 3 кв.м. шляхом повного звільнення.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що договір припинив свою дію 31 травня 2009 року (що підтверджено рішенням у справі № 2-1/603-2010), однак, орендар орендоване приміщення не звільнив, а тому позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 33164,27 грн. неустойки за період з 02 вересня 2009 року по 12 жовтня 2010 року, у звязку з несвоєчасним поверненням орендованого приміщення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України)

За змістом вказаних норм наймодавець має право на стягнення неустойки в зв'язку з неповерненням предмету найму протягом всього часу прострочення в межах строку позовної давності, який встановлений у статті 258 Цивільного кодексу України та становить один рік для вимог про стягнення неустойки.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що орендар продовжував користуватись орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, а тому у останнього виникло зобов'язання сплатити на користь позивача неустойку за несвоєчасне повернення орендованого приміщення.

Згідно пояснень представника відповідача в суді апеляційної інстанції, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити позивачеві у позові.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Погоджуючись з позицію відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 2.3 Договору передбачено повернення предмету оренди через 10 днів після закінчення строку дії Договору, а тому перебіг строку позовної давності починається з 11 червня 2009 року, тобто додавши десять днів після закінчення строку дії договору (31 травня 2009 року + 10 днів = 11 червня 2009 року).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції зазначив, що у позивача виникло право на нарахування неустойки за період з 11 червня 2009 року протягом одного року - до 10 червня 2010 року.

Висновок про пропуск позивачем строку позовної давності суд першої інстанції мотивував тим, що позивачем нарахована сума неустойки за період з 02 вересня 2009 року по 12 жовтня 2010 року, однак з позовом про її стягнення позивач звернувся до суду лише 03 вересня 2010 року.

З вказаним висновком не може погодитись судова колегія апеляційного суду, оскільки він зроблений внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що регулюють правовідносини сторін та унормовують застосування позовної давності, оскільки суд першої інстанції фактично ототожнив період нарахування неустойки та строк позовної давності.

Як вже зазначалось вище, наймодавець має право на стягнення неустойки в зв'язку з неповерненням предмету найму протягом всього часу прострочення в межах строку позовної давності, що встановлений у статті 258 Цивільного кодексу України та становить один рік для вимог про стягнення неустойки.

Таким чином, частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України встановлений строк нарахування неустойки протягом всього часу прострочення повернення, а пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України визначений строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

При цьому слід враховувати, що порушення прав позивача щодо повернення предмету оренди мало триваючийхарактер та кожного нового місяця, коли продовжувалось неповернення предмету оренди, розпочинався перебіг строку позовної давності щодо захисту порушеного права позивача на повернення предмету оренди у цей період.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогами про стягнення неустойки 03 вересня 2010 року, отже річний строк позовної давності за його вимогами складав: з 04 вересня 2009 року по 03 вересня 2010 року та не був пропущений, оскільки про неповернення приміщень у вересні 2009 року позивач не міг дізнатися у червні 2009 року, а дізнався лише по факту такого порушення саме у вересні 2009 року, що відповідає положенням частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, тому вимоги за цей період підлягають задоволенню.

Щодо позовного періоду з 04 вересня 2010 року по 12 жовтня 2010 року, то на час уточнення позивачем позовних вимог заявою від 15 жовтня 2010 р. порушення прав позивача шляхом неповернення орендованих раніше приміщень також тривало, а тому є підстави для його судового захисту та задоволення позовних вимог також в даній частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 04 вересня 2009 року по 12 жовтня 2010 року, тобто за 404 дня, а не за 406 днів як вимагав позивач у позові, оскільки 02 вересня 2009 року та 03 вересня 2009 року залишись за строком позовної давності.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендна плата за перший місяць, тобто за червень 2006 року становить 689, 76 грн.

Відповідно до пункту 3.2.1 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування на індекс інфляції за поточний місяць за винятком випадків дефляції.

Таким чином, розмір орендної плати за травень 2009 року (останній місяць дії договору оренди) з урахуванням коригування на індекс інфляції за поточний місяць, складає 1152, 62 грн.

Подальше індексування розміру оплати не проводиться, у звязку з закінченням строку дії договору, тобто його умови припинили свою дію.

Отже, на момент припинення договору вартість одного дня користування обєктом становила 37,18 грн.

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сума неустойки за період з 04 вересня 2009 року по 12 жовтня 2010 року у сумі (37,18х2х404) 30041,44 грн.

В задоволенні позовних вимог на суму (33164,27-30041,44) 3122,83 грн. слід відмовити.

Таким чином, апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Кримської філії підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 червня 2011 оку у справі № 5002-29/1854.1-2011 скасуванню, у звязку з неправильним застосуванням норм матеріального права та з прийняттям у справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104 (пункт 4) , 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 червня 2011 року у справі № 5002-29/1854.1-2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українського державного підприємства поштового звязку “Укрпошта” в особі Поштамту Центру поштового звязку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. О. Невського, 1, місто Сімферополь, 95000; р/р 26002311131019 у Сімферопольському відділенні „Ощадбанка” № 39, МФО 384016, ідентифікаційний код 01185562) на користь відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (вул. О. Невського, 2, місто Сімферополь, 95000; р/р 260032256 у КРД АППБ „Аваль” місто Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 22236588) 30041,44 грн. неустойки, витрати по сплаті державного мита у сумі 300,41 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 213,58 грн.

В іншій частині позову відмовити."

3. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддяК.Г. Балюкова

СуддіК.В. Волков

Т.С. Видашенко

Розсилка:

1. Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка,18,містоКиїв30,01030) 2. Кримській філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. О. Невського, 2, місто Сімферополь, 95000) 3.Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. Хрещатик,22,містоКиїв,01001) 4. Поштамту - Центру поштового зв'язку № 1 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вул. О. Невського, 1, місто Сімферополь, 95000) 5. до господарського суду Автономної Республіки Крим.