Єдиний державний реєстр судових рішень
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 серпня 2011 року Справа № 5002-28/1822-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіГоголя Ю.М.,
суддівБалюкової К.Г.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою";
представник відповідача, не з'явився, Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В.В. Куйбишева";
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 21 червня 2011 року у справі №5002-28/1822-2011
за позовом Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" (пров. Дарсанівський, 5,Ялта,98609)
до Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В.В. Куйбишева" (вул. Щербака, 11,Ялта,98605)
про стягнення 3122,17 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2011 року позивач - Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Санаторій імені В.В. Куйбишева»про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 2553,60 грн., 3% річних у розмірі 153,20 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 415,37 грн., а всього 3 122,17 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач надав відповідачу послуги з організації поховання, проте останній не сплатив за отримані послуги, що і стало підставою звернення до суду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2011 року у справі №5002-28/1822-2011 у позові відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, 14 липня 2011 року позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати повністю, прийняти нове рішення. Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В.В. Куйбишева" на користь Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" заборгованість за надані послуги в розмірі: 2553,60 грн., 3% річних - 153,2 грн. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Апеляційні вимоги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що при розгляді даної справи, ряд факторів був досліджений місцевим господарським судом не в повному обсязі.
10 серпня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, яким просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду залишити без змін.
У судове засідання, 17 серпня 2011 року представники сторін не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, cудова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Переглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Комбінат благоустрою»засноване на комунальній власності Ялтинської міської ради і діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування, має відокремлене майно та самостійний баланс, що вбачається з розділу 1 статуту підприємства (а. с. 14-17).
Підприємство здійснює свою діяльність в такому напрямі, як, зокрема, організація поховань та надання пов'язаних з ними послуг (пункт 2.2 статуту).
Судом встановлено, що позивач надав ритуальні послуги з поховання громадянина ОСОБА_1, що підтверджується звітом за безготівковим розрахунком за 02.02.2009 року, в якому в графі «Найменування підприємства» зазначено «Сан. Куйбишева»(а. с. 21), а також накладною б/н від 02.02.2009 року, в якій в графі «Підстава»зазначено «Зас. Сан. Куйбишева»(а. с. 22).
Відповідно до зазначених документів, вартість послуг склала 2553,60 грн.
Як свідчать матеріали справи, 02 лютого 2009 року відповідач у листі № 5 гарантував позивачу сплатити за ритуальні послуги по рахунку б/н від 02.02.2009 року на суму 2553,60 грн. за померлого ОСОБА_1
Також, 02.02.2009 року підприємством відповідача на ім'я ОСОБА_2 видана довіреність серії ЯПВ № 264795 на отримання від «Комбінату благоустрою»цінностей за ритуальні послуги (а. с. 23).
На думку позивача, вищенаведені документи свідчать про укладення між сторонами договору про надання ритуальних послуг у спрощеній спосіб.
04 лютого 2009 року позивач виставив відповідачу рахунок № 2920 на сплату суми в розмірі 2553,60 грн. (а. с. 36).
27.09.2010 року позивач звернувся до відповідача з листом № 1361 (а. с. 35), в якому вимагав сплатити суму заборгованості протягом 3 днів після отримання даного листа.
Відповідачем заборгованість не була погашена, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступного.
Системний аналіз норм Цивільного та Господарського кодексів України дозволяє дій ти висновку, що при укладанні угод сторони мають юридичну можливість відступити від по ложень актів цивільного законодавства і врегулювати відносини на власний розсуд. Це вбачається зі змісту статті 627 та частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України.
Наведені норми кореспондуються з частиною 3 статті 173 та частиною 4 статті 179 Господарського кодексів України, в яких зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, маючи право погоджувати на свій розсуд будь-які його умови.
Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Статтею 208 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення»29 грудня 1976 року № 11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги про цесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відтак, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2011 року у справі № 5002-1822-2011 не може вважатися законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню на підставі статей 103 та 104 Господарського процесуального кодексу України.
Аналіз вищезазначених норм та матеріалів справи дає підстави дійти до висновку, що сторони домовились щодо усіх істотних умов договору (обсяг послуг що надаватимуться за договором, ціна договору, строк виконання), відповідачем на адресу позивача було надіслано гарантійний лист на спеціальному бланку підписано відповідальною особою та скріплено печаткою підприємства, в якому відповідач погодився з ціною послуги та взяв на себе обов'язок сплатити суму у розмірі 2553,60 грн. після надання послуги.
Крім того відповідачем було надано довіреність на бланку суворої звітності на отримання у позивача ритуальних цінностей.
Підприємство наголошує, що доступ до печатки та бланків строгої звітності мають тільки уповноважені підприємством особи. Таким чином судова колегія дійшла висновку, що договір уклала уповноважена особа комунального підприємства Ялтинської міської ради «Санаторій ім. В.В. Куйбишева».
Послуга надана вчасно та у повному обсязі, зі сторони замовника не яких нарікань щодо неналежного надання послуги не надійшло.
Судова колегія погоджується з висновком позивача про недоречність посилання суду на необхідність доказування, що померлий знаходився у трудових правовідносинах з відповідачем, оскільки договір про надання послуги було укладено з комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Санаторій В.В. ім. Куйбишева».
Отже судова колегія дійшла висновку про те, що «Санаторій ім. В.В. Куйбишева»повинен сплатити суму основного боргу 2553,60 грн. з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% (три відсотки) річних від простроченої суми, а всього 3122,17 грн.
Таким чином, судова колегія не може погодитись із рішенням місцевого господарського суду.
Керуючись статтями 101, п.2 ст.103, ч.3, ч.4 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2011 року у справі №5002-28/1822-2011скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити
Стягнути з Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В.В. Куйбишева" (вул. Щербака, 11,місто Ялта,98605, р/р №26003310068401 ФАБ „Південний” місто Ялта, МФО 384522, код ОКПО 02650771) на користь Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" (пров. Дарсанівський, 5, місто Ялта,98609, р/р №26001013003254 у ВАТ ВТБ Банк місто Київ, МФО 321767, ЕДРПОУ 24406586) заборгованість за надані послуги в розмірі: 2553,60 грн., 3% річних 153,2 грн., інфляційні втрати 415,37 грн., 102,00 грн. державного мита, у тому числі 51,00 грн. за апеляційне оскарження та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 4.Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддяЮ.М. Гоголь
СуддіК.Г. Балюкова
В.І. Гонтар
Розсилка:
1. Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комбінат благоустрою" (пров. Дарсанівський, 5,Ялта,98609)
2. Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Санаторій ім. В.В. Куйбишева" (вул. Щербака, 11,Ялта,98605)
Судове рішення № 17865901, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 17.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5002-28/1822-2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: