Постанова № 17858324, 11.08.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2011 року Справа № 5002-5/4227.1-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіСікорської Н.І.,

суддівФенько Т.П.,

Ткаченка М.І.,

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився, Прокурор міста Феодосії;

позивача: не з'явився, Коктебельська селищна рада;

відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 2741 від 22.11.10, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;

третьої особи: ОСОБА_3, довіреність № 1997 від 25.07.11, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління";

розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 26 травня 2011 у справі №5002-5/4227.1-2010

за позовом Прокурора міста Феодосії (вул. Войкова, 5,Феодосія,98100)

в інтересах держави в особі Коктебельської селищної ради (пров. Висотний, 1,Коктебель, м. Феодосія,98186)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,98186)

за участю третьої особи: Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30,Ялта,98604)

про дострокове розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Феодосії звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в особі Коктебельської селищної ради із позовною заявою до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить суд розірвати достроково договір оренди землі; зобовязати відповідача повернути земельну ділянку, площею 0,0838 га, розташовану в АДРЕСА_2 в первинному стані, тобто вільною від будівель, споруд і будівельного сміття, шляхом знесення на земельній ділянці усіх будівель та споруд.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушуються умови договору оренди землі, а саме: на земельній ділянці, яка передана в оренду відповідачу, самовільно взведенні бетонні конструкції, що свідчить про невиконання відповідачем пункту 1.1 договору щодо додержання режиму використання земель для охоронних та санітарно-захисних зон, а тому вказані обставини є підставою для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, переданої на підставі вказаного договору.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 26 травня 2011 року у справі 5002-5/4227.1-2010 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що самовільне будівництво здійснюється з реконструкції кафе з літнім майданчиком, яке належить відповідачу на праві власності, а прилегла земельна ділянка, якою відповідач користується на підставі договору оренди, має споруди, у звязку з чим є підстави у позивача для звернення до суду з позовом про зобовязання відповідача демонтувати споруди, а не про розірвання договіру.

Не погодившись з рішенням суду, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2011 року у справі 5002-5/4227.1-2010, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора міста Феодосії.

Заявник апеляційної скарги вважає що судом першої інстанції не встановлені дійсні обставини справи, а рішення, яке прийняте по справі є таким, що порушує норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що укладаючи спірний договір на земельну ділянку Коктебельська селищна рада вийшла за межі наданих їй повноважень, розпорядилася не неналежним їй майном, а саме - пляжем, який є гідротехнічною спорудою, що входить до складу берегоукріплювальних споруд Коктебельської бухти смт. Коктебель, та є державною власністю.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Розгляд справи був відкладений з 27 липня 2011 року на 11 серпня 2011 року в межах строку розгляду справи, передбаченого ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 11 серпня 2011 року представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції скасувати, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, прокурор та представник позивача до судового засідання не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, явка у судове засідання це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішнню спору.

Враховуючи той факт, що заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від зазначеного учаснику справи до суду не надходило, втім, що апеляційний перегляд справ обмеженим процесуальним строком, судова колегія вирішила можливим розглянути матеріали справи по суті у відсутність зазначеної сторони за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди , дотриманням екологічної безпеки землекористувача та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибрежних захисних смуг, зон санітарної охорони.

Згідно зі ст. 25 зазначеного Закону орендар зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі»визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24-25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 34 Закону України у разі розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

З матеріалів справи вбачається, що 24 грудня 2002 року між Коктебельською селищною радою (далі-орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі-орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі №216 від 26 грудня 2002 року (а.с. 5 том 1).

Згідно з пунктом 1.1. договору Коктебельська селищна рада передала, а відповідач прийняв у термінове, платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 0,0838 га, цільове призначення для обслуговування пляжу, строком на 49 років.

Відповідно до пункту 1.3. договору цільове призначення земельної ділянки для обслуговування пляжу.

Згідно з пунктом 4.5 договору відповідач зобовязаний виконувати встановлені щодо обєкту зобовязання, додержувати вимоги у відповідності зі статті 22 Закону України “Про оренду землі” та виконувати обовязки відповідно до умов договору оренди і землекористувачів відповідно ст. 93,95, 96, 103-109, 113, 124 Земельного кодексу України.

Також, 18 травня 2008 року між сторонами укладений договір №33 про внесення змін до договору оренди землі, зокрема п. 4.5 договору доповнено аб. : “Представляти безперешкодний, вільний та безкоштовний прохід на земельну ділянку (пляжну територію), не проводити будь-яке будівництво, не передбачене генпланом розташування цього обєкту; не огороджувати пляжну територію”.

Відповідно до копії свідоцтва на право власності від 25 червня 2002 року (а.с. 40 том 1), а саме з цього часу відповідач є власником комплексу будівль та споруд кафе, розташованих в АДРЕСА_2. Свідоцтво видано на підставі рішення Коктебельської селищної ради №45 від 20 червня 2002 року (а.с. 40).

Згідно з державним актом від 25.06.2004 року серії КМ № 095480 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0367 га, розташованої по АДРЕСА_2. Цільове призначення земельної ділянки - для комерційного використання, обслуговування об'єкта нерухомого майна - будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» з літнім майданчиком ( а.с. 39).

За рішенням Коктебельської селищної Ради 04 сесії 24 скликання від 27 червня 2002 року № 242 спірна земельна ділянка площею 1,93470 га передана суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_2, після чого 24.12.2002 року між Коктебельською селищною Радою та приватним підприємцем ОСОБА_2, який діє згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи, виданого виконкомом Феодосійської міської Ради у 2000 році реєстраційний номер 04055759Ф0050371, укладений договір оренди від 24.12.2002 року.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як на підставу позовних вимог покурор послався на використання частини переданої відповідачу в оренду земельної ділянки в якості літньої прибудови до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»у вигляді двох висунутих у море бетонних майданчиків, що підтверджується листом Кримського Республіканського підприємства «Протизсувне управління»№ 566 від 01.03.2010 року, а також на здійснення відповідачем на земельній ділянці незаконного будівництва, що підтверджуєтьмся постановой про адміністративне правопорушення № 360 від 10.2.2010 року.

Як убачається з постанови Інспекції ДАБК в АР Крим про адміністративне правопорушення № 360 від 10.02.2010 року, на яку посилається прокурор, самовільне будівництво здійснюється з реконструкції кафе з літнім майданчиком, яке належить ОСОБА_2 на праві власності, за адресою АДРЕСА_3.

Таким чином, суд першої інстанціїї дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що зазначена постанова не може бути належним по справі доказом, яка підтверджує самовільне будівництво на земельній ділянці, яка передана в оренду СПД ОСОБА_2

Крім того, прокурор у підтвердження позовних вимог щодо нецільового використання землі посилався на лист Кримського Республіканського підприємства «Протизсувне управління»№ 566 від 01.03.2010 року, який суд першої інстанції не прийняв до уваги, оскільки вважає, що встановлення бетонних споруд відповідачем не є підтвердженням нецільового використання земельної ділянки, визначеної договором. При цьому суд правильно зазначив, що відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Коктебельською селищною Радою та приватним підприємцем ОСОБА_2 від 24.12.2002 року, цільове призначення земельної ділянки зазначено, як для обслуговування пляжу, код цільового використання 1.11.6., що відповідає Українському класифікатору цільового використання землі, затвердженим листом Держкомзему України від 24.04.1998 року № 14-1-7\1205, як землі населених пунктів комерційної діяльності.

Інших доказів нецільового використання земельної ділянки відповідачем суду позавачем не надано.

Отже, як судом першої, так й апеляційної інстанцій, не встановлено порушення відповідачем умов договору оренди землі та вимог статтей 24-25 Закону України “Про оренду землі”, Земельного кодексу України щодо невиконання ним обовязків орендаря, а відтак підстави для дострокового розірвання договору оренди землі відсутні.

Доводи апеляційної скарги КРП «Протизсувне управління»щодо укладання договору оренди земельної ділянки між приватним підприємцем ОСОБА_2 та Коктебельською селищною радою 24.12.2002 року, з перевищенням наданих їй повноважень, а саме щодо розпорядження останньою не неналежним їй майном (пляжем, який є гідротехнічною спорудою), що входить до складу берегоукріплювальних споруд Коктебельської бухти смт. Коктебель, та є державною власністю, суд вважає необгрунтованими, оскільки зазначені обставини не були предметом судового розгляду справи, зокрема вони можуть бути підставами для самостійного позову про визнання договору оренди недійсним.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 101, 103 (пунктом 1), 105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" залишити без задоволенння.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2011 у справі №5002-5/4227.1-2010 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Сікорська

СуддіТ.П. Фенько

М.І. Ткаченко

Розсилка:

1. Прокурор міста Феодосії (вул. Войкова, 5,Феодосія,98100)

2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,98186)

3. Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" (вул. Горького, 30,Ялта,98600)

4. для відома - Прокуратура м. Севастополя (вул. Павліченко, 1, м. Севастополь, 99011)

5. Коктебельська селищна рада (пров. Висотний, 1, смт. Коктебель, м. Феодосія, 98186)