Постанова № 17858019, 09.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2011                                                                                           № 52/393-55/30

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           Шапрана В.В.

          Кошіля В.В.

при секретарі:           Браславській А.В.

за участю представників:

від позивача: Омельченко А.А.,

від відповідача: Бабенко С.В.,

від третьої особи: Біланов С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковальська Житлосервіс” на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом           Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковальська Житлосервіс”

за участю третьої особи

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку „Еверест”

про                              стягнення 343832,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковальська Житлосервіс” про стягнення 343 832,18 грн. заборгованості за водопостачання та водовідведення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 по справі № 55/393 вказаний позов залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 по справі № 52/393 скасовано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковальська Житлосервіс” на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” основний борг у розмірі – 283313,48 грн., інфляційні нарахування у розмірі –38467,94 грн., 3% річних у розмірі – 11199,68 грн., пені у розмірі –10851,08 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 3438,32 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення суду змінити на рішення яким, провадження у справі по стягненню основного боргу в розмірі 121929,73 грн. припинити, позов задовольнити частково, в частині стягнення основного боргу в розмірі 79407,97 грн. та інфляційних нарахувань, 3% річних, пені відмовити. Стягнути з ТОВ „Ковальська Житлосервіс” на користь ВАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал” 81975,78 грн. Витрати, пов’язані з розглядом апеляційної скарги покласти на ВАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2011 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 09.06.2011.

Відповідно до ст. 77 ГПК України ухвалою суду від 09.06.2011 розгляд справи відкладався, а в судовому засіданні 05.07.2011 було оголошено перерву до 07.07.2011.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні та в письмових поясненнях заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, надані документи, письмові заперечення та пояснення на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2005 між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ковальська Житлосервіс” (абонент) було укладено договір № 05479/5-02 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за умовами якого постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред’явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобов’язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, які втратили чинність 18.10.2008 у зв’язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 № 190 (Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальній та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 (Правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 2.1.1 та п. 2.1.2 облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника; зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строк згідно з графіком обслуговування постачальника.

Постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді-дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу. (п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору).

Відповідно до п. 3.3.5 договору, абонент зобов’язується сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що вказаний договір укладається строком на один рік і набуває чинності з дня його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору у період з 01.12.2008 по 01.08.2010 відповідачем було спожито послуг на суму – 1831140,83 грн. Однак, як стверджує позивач, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги у розмірі - 1547827,35 грн., в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 283313,48 грн. Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за неналежне виконання договірних зобов‘язань інфляційні втрати в розмірі 38467,94грн., 11199,68 грн. – 3 % річних та пеню у розмірі – 10851,08грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення основного боргу в сумі 283 313,48 грн., інфляційних нарахувань у розмірі – 38467,94 грн., 3% річних у розмірі – 11199,68 грн. та пені у розмірі –10851,08 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, не може погодитися з висновком суду щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу, інфляційних нарахувань, 3% річних та пені в повному обсязі, беручи до уваги наступне.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд не взяв до уваги, що відповідачем було оплачено на користь позивача за водопостачання згідно договору № 05479/5-02 від 16.02.2005 за липень 2010 року 121 929, 73 грн., які позивач нарахував в суму позовних вимог.

Колегією суддів встановлено, що згідно платіжних доручень, наявних в матеріалах справи (а.с. 38-40, т. І), загальна сума оплати здійснена відповідачем згідно договору № 05479/5 -02 від 16.02.2005 за липень 2010 року складає 121 929, 73 грн. (№1085 від 16.08.2010 по абонентському коду 1-1608 - 13 512,14 грн.; №1086 від 16.08.2010 по абонентському коду 6-1410 - 2 204,35 грн.; №1084 від 16.08.2010 по абонентському коду 2-386 - 106 213,24 грн.)

Таким чином, оскільки сплачена відповідачем сума входить в сплату заборгованості, яка зазначається позивачем в позовній заяві, колегія суддів вважає, що провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 121 929, 73 грн. підлягає припиненню, у зв’язку з відсутністю предмету спору відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в розрахунок заборгованості позивач включає також заборгованість по житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Гришка, 9.

Однак, колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 10.06.2008 по справі № 4/188 за позовом ОСББ „Еверест” до ТОВ „Ковальська-Житлосервіс” про зобов'язання передати будинок на баланс, було зобов'язано ТОВ „Ковальська-Житлосервіс” передати житловий комплекс будинку № 9 по вул. Гришка у м. Києві на баланс ОСББ „Еверест” (третя особа).

07.08.2008 Товариством з обмеженою відповідальністю „Ковальська-Житлосервіс” було винесено наказ про передачу будинку за адресою: м. Київ, вул. Гришка, 9, на баланс ОСББ „Еверест”.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Ковальська-Житлосервіс” звернулося до позивача з листом № 353 від 28.07.2008 про виключення з договору № 05479/5-02 від 16.02.2005 житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Гришка, 9 з 15.08.2008 (а.с. 38-40 т. І).

Даний лист був направлений відповідачем, згідно п. 3.3.3 договору, відповідно до якого відповідач у семиденний термін з моменту здійснення правочину щодо об'єктів водоспоживання (відчуження, придбання, прийняття в користування тощо) зобов'язаний вносити зміни до дислокації об'єктів.

В матеріалах справи наявні акт від 21.08.2008, складений представником Розрахункового департаменту ВАТ „АК Київводоканал”, в якому зафіксовані показники лічильників по об'єкту за адресою: вул. Гришка,9 станом на 15.08.2008 та запропоновано відповідачу виключити з Договору житловий будинок по вул. Гишка,9. А також, акт від 28.08.2008, в якому представником Розрахункового департаменту ВАТ „АК Київводоканал” зафіксований факт належності будинку по вул. Гришка, 9 об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку „Еверест” та той факт, що розрахунки за спожиту воду та водовідведення будуть нараховуватися ОСББ „Еверест” з 15.08.2008, запропоновано ОСББ „Еверест” в термін до 08.09.2008 укласти договір на послуги з водопостачання та водовідведення.

Отже, з 15.08.2008 відповідач припинив обслуговувати будинок по вул. Гришка, 9 у м. Києві, не отримував послуг з постачання питної води за вказаною адресою, не підписував акти зняття показників лічильників, не підписував акти виконаних робіт, наданих позивачем, у зв’язку з чим позивач не повинен був нараховувати відповідачеві оплату по даному об'єкту.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти зняття показників лічильників, які з 29.08.2008 підписувалися представниками ОСББ „Еверест” (а.с. 154-155, 157-158, 161-162, 164-165, 167-168, 170-171, 174-175, 178-179, 182-183, 186-187, 191-192 т. ІІ; а.с. 71, 73-74 т. 6).

Відповідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача боргу за водопостачання та водовідведення, однак у перерахованому судом апеляційної інстанції вигляді у розмірі 81975,78 грн., в частині стягнення основного боргу в сумі 79407, 97 грн. суд апеляційної інстанції відмовляє.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені, однак у перерахованому судом апеляційної інстанції вигляді. Отже, колегія суддів вважає, що нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені підлягають задоволенню пропорційно задоволеним вимогам, а саме інфляційні втрати в сумі 27685,38 грн., 3% річних в сумі 8060,41 грн. та 7809,52 грн. пені.

Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

На підставі викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковальська Житлосервіс” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 у справі №52/393-55/30 - частковому скасуванню.

Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 49, ст.101, п. 2 ст.103, п. 1, 4 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковальська Житлосервіс” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 у справі №52/393-55/30 скасувати частково. Позов задовольнити частково.

„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковальська-Житлосервіс” (02140, м. Київ, пр-т М.Бажана, 14, код ЄДРПОУ 32912720) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) основний борг у розмірі – 81975,78 грн. (вісімдесят одна тисяча дев’ятсот сімдесят п’ять гривень 78 коп.), інфляційні нарахування у розмірі 27685,38 грн. (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят п’ять гривень 38 коп.), 3% річних у розмірі 8060,41 (вісім тисяч шістдесят гривень 41 коп.), пені у розмірі 7809,52 грн. (сім тисяч вісімсот дев’ять гривень 52 коп.), 2474,61 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят чотири гривні 61 коп.) – державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 169,85 грн. (сто шістдесят дев’ять гривень 85 коп.).

Провадження в частині стягнення 121 929,73 грн. основного боргу припинити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.”

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ковальська-Житлосервіс” (02140, м. Київ, пр-т М.Бажана, 14, код ЄДРПОУ 32912720) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 481,86 грн. (чотириста вісімдесят одна гривня 86 коп.).

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 52/393-55/30 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

Судді                                                                                          Шапран В.В.

                                                                                          Кошіль В.В.