Рішення № 17856759, 10.08.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2011 р.Справа № 15/5025/1134/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна” м. Славута

до Фермерського господарства „Андріївка” с. Андріївка Чемеровецького району

про стягнення 1 065 521,81 грн. заборгованості за договором поставки

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 01.01.2011р.

відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 21.07.2011р.

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 1065521,81 грн. заборгованості за отримані засоби захисту рослин відповідно до договору поставки №1001з1 від 19.01.2009р., а також 59 462,65 грн. інфляційних збитків та 71440,70 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об'ємі.

Відповідач письмової позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не надав. Однак, його повноважений представник в судовому засіданні не заперечує проти наявної суми основної заборгованості, виникнення якої пояснює важким фінансовим станом господарства. Щодо стягнення інфляційних збитків та пені просить в позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

19.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (постачальник) та фермерським господарством "Андріївка" (покупець) укладено договір поставки засобів захисту рослин №1001з1, відповідно до умов якого постачальник зобовязався поставляти, а покупець - прийняти та оплатити засоби захисту рослин на умовах, які визначені у Додаткових угодах до даного договору, що є його невідємною частиною. (п. 1.1.).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 3.1., 3.2. даного договору товар відповідає усім необхідним якісним показникам, зазначеним у Сертифікаті якості, виданому виробником. Товар включено в Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, (витяг) 2009р., та/або Додатку до нього. Постачальник зобовязується доставити товар партіями в обємі, строки на умовах, що встановлені даним договором та за місцем попередньо узгодженим із покупцем. Поставки товару проводяться із наданням оригіналів наступних документів: від покупця доручення на отримання товару, від постачальника рахунків (за умови часткової чи повної попередньої оплати), видаткової накладної, податкової накладної, копії сертифікату якості.

Розділом 4 договору поставки сторони обумовили ціну та порядок розрахунків, а саме: оплата за товар проводиться відповідно до умов, обумовлених у Додатку №1 до даного договору. Покупець зобовязується провести розрахунок за товар у термін та на умовах, вказаних у додатку №1 до даного договору.

Згідно п. 5.1. договору товар вважається доставленим по кількості і якості після підписання покупцем видаткової накладної.

Відповідно до додатку №1 від 19.01.2009р. до договору №1001з1 від 19.01.2009р. сторони погодили ціну та кількість товару, а саме: згідно ч. ч. 3, 4 пункту Б ціна товару буде визначатися відповідно до комерційного курсу в АТ "Каліон Банк Україна" на дату перед датою видачі видаткової накладної. Загальна вартість даного договору складає 1 686 969,30 грн. з ПДВ яка сплачується покупцем до 31 жовтня 2009 року. Постачальник нараховує пеню у розмірі 0,1% від вартості договору за кожен день прострочення.

На виконання умов договору та додатку №1 до договору позивач відповідно до видаткових накладних № S-00000152 від 16.03.2009р., № S-00000184 від 19.03.2009р., № S-00000933 від 05.045.2009р., № S-00000776 від 18.04.2009р., № S-00000852 від 24.04.2009р. поставив, а відповідач на підставі довіреностей серія ФГ №15 від 10.03.2009р., ФГ №25 від 24.04.2009р., отримав товар на загальну суму 1 686 969,30 грн. з ПДВ.

01.06.2010р. між сторонами було укладено угоду про пролонгацію та погашення боргу №19П якою сторони домовились, що заборгованість відповідача за договором поставки від 19.01.2009р. №1001з1 становить 1 686 969,30 грн. в т.ч. ПДВ. Відповідно до п.4 зазначеної угоди у зв'язку із порушенням строків розрахунків боржником сторони домовились нарахувати на суму боргу, зазначену у п.3 даної угоди суму штрафу в розмірі 5%.

Боржник зобов'язується погасити суму боргу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача не пізніше 01.10.2010р. (п.5 угоди).

В разі несвоєчасного здійснення розрахунків боржником за цією угодою (п.6) сторони передбачили відповідальність відповідача у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положень п.6 ст.232 ГК України.

Згідно п.7 угоди за окремою домовленістю сторін боржнику може бути надано право погасити заборгованість шляхом поставки ячменю пивоварного урожаю 2010 року ІІ класу.

26.04.2011р. позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої заборгованість ФГ "Андріївка" перед "Суффле Агро Україна" за Договором поставки засобів захисту рослин № 1001з1 від 19.01.2009р. вважається погашеною частково, в частині 5 % штрафних санкцій на суму 84 348.47 грн. та основного боргу на суму 752 350,84 грн., в т.ч. ПДВ. Залишок заборгованості становить 934 618,46 грн. в т.ч. ПДВ.

Оскільки відповідачем заборгованість в добровільному порядку сплачена не була позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з останнього 934 618,46 грн. боргу, 59 462,65 грн. інфляційних втрат та 71 440,70 грн. пені.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статті 610, 612 ЦК України зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних ТОВ "Суффле Агро Україна" поставило, а ФГ "Андріївка" отримало товар на загальну суму 1 686 969,60 грн.

Необхідно зазначити, що в частині 2 пункту В додатку №1 до договору сторони погодили умови оплати товару: сума вартості товару в розмірі 1 686 969,60 грн. сплачується покупцем до 31.10.2009р.. Між тим, в угоді про пролонгацію та погашення боргу №19 П від 01.06.2010р. сторони вирішили змінити строк виконання зобовязання та визначили, що боржник зобов'язується погасити суму боргу не пізніше 01 жовтня 2010 року.

Як вбачається з угоди про пролонгацію та погашення боргу №19П від 01.06.2010р. сторони підтверджують, що заборгованість ФГ "Андріївка" за договором поставки №1001з1 від 19.01.2009р. складає 1 686 969,60 грн.

26.04.2011р. позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої заборгованість ФГ "Андріївка" перед "Суффле Агро Україна" за Договором поставки засобів захисту рослин № 1001з1 від 19.01.2009р. вважається погашеною частково, в частині 5 % штрафних санкцій на суму 84 348.47 грн. та основного боргу на суму 752 350,84 грн., включаючи ПДВ. Залишок заборгованості становить 934 618,46 грн. в т.ч. ПДВ.

Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ "Суффле Агро Україна" виконало взяті на себе зобовязання згідно договору поставки засобів захисту рослин №1001з1 від 19.01.2009р. та додатку №1 до договору. А тому, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого товару в розмірі 934 618,46 грн. є правомірною.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню та інфляційні втрати.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6 угоди про пролонгацію та погашення боргу №19П від 01.06.2010р. В разі несвоєчасного здійснення розрахунків боржником відповідно до договору, боржник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої чи несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення оплати, без врахування положення п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 71 440,70 грн., яка нарахована за період з 02.10.2010р. по 31.03.2011р. (180 днів).

Що стосується нарахування інфляційних втрат, суд приймає до уваги приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, якою визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що нарахування інфляційних на суму боргу 934 618,46 грн. за період жовтень 2010 року березень 2011 року здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства і становить 59 462,65 грн.

Відповідачем доказів щодо погашення заборгованості за отриманий товар відповідно до договору поставки засобів захисту рослин від 19.01.2009р. №1001з1 суду не надано.

Зважаючи на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з вини останнього.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна” до Фермерського господарства „Андріївка” про стягнення 1 065 521,81 грн. заборгованості за договором поставки задовольнити.

Стягнути з фермерського господарства "Андріївка" с.Андріївка, вул.Леніна, 78 Чемеровецький район, Хмельницька область (код за ЄДРПОУ 34222612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" м. Славута, вул. Острозька, 138, Хмельницька область (код за ЄДРПОУ 34863309) 934 618,46 грн. (дев'ятсот тридцять чотири тисячі шістсот вісімнадцять гривень 46 коп.) - основного боргу, 59 462,65 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят дві гривні 65 коп.) інфляційних втрат, 71 440,70 грн. (сімдесят одну тисячу чотириста сорок гривень 70 коп.) пені, 10 655,22 грн. (десять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень 22 коп.) - витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяМ.Є. Муха

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.08.2011р.

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.