Рішення № 17856210, 11.08.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2011 р.Справа № 18/1709/11

за позовом Прокурора Київського району м. Полтава в інтересах держави в особі Регіонального фонду підтримки підприємництва по Полтавській області, пров. Шкільний, буд. 4, м. Полтава, 36003

до фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2

про розірвання договору фінансової підтримки та стягнення 47750,80 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від прокурора Саєнко А.Г., посвід.№144 від 14.04.2006р.

від позивача ОСОБА_2, дов. №4 від 04.01.2011р.

від відповідача не зявився

Розглядається позовна заява про розірвання договору про надання фінансової підтримки № 26 від 18.12.2009р. та стягнення 47750,80 грн., у тому числі 46000,00 грн. основного боргу за договором № 26 від 18.12.2009р. та 1750,80 грн. пені.

Відповідач правом на подання відзиву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, заперечень по суті спору суду не надав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 10478942 від 11.07.2011р. відповідач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець з 03.04.1998р. за юридичною адресою: АДРЕСА_1, що співпадає з позовом.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 17.06.2011р., від 27.07.2011р., надісланими на юридичну адресу відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру (залучено до справи).

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін судом обовязковою не визнавалася, наявні в справі документи дають можливість вирішити спір без присутності сторін, тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області третя особа - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 помер. Зазначене підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 29.07.2011р. (№ витягу00009288870) та актовим записом про смерть №164 від 09.09.2010р.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 слід виключити з числа третіх осіб по даній справі.

В судовому засіданні 11.08.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно ч.1 ст.29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі рішення КСУ), під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У п.5 мотивувальної частини рішення КСУ зазначено, що поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, на який державою покладено обовязок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Також у цьому пункті зазначено, що таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Регіональний фонд підтримки підприємництва по Полтавській області (надалі - Фонд), створений у відповідності з Указом Президента України № 456/98 від 12.05.1998 року - “Про державну підтримку малого підприємництва”, та діє відповідно до Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000р. N 2063-ІІІ (далі Закон N 2063-ІІІ).

Статтею 13 Закону N 2063-111 визначено, що фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва.

Відповідно до п.1.5 розділу 1 Статуту Фонду, затвердженого рішенням зборів засновників Фонду, (Протокол № 1 від 23.04.1999 року) засновниками Фонду є Український фонд підтримки підприємництва та Полтавська обласна державна адміністрація.

Майно Фонду формується з коштів обласного, міських та районних бюджетів (відповідно до п.5.2 розділу 5 Статуту Фонду).

Пунктом 1.2. розділу 1 Положення про порядок використання коштів отриманих на розвиток та підтримку підприємництва, Регіонального фонду підтримки підприємництва по Полтавській області передбачено, що Фонд здійснює фінансове забезпечення розвитку підприємницької діяльності та підтримки вітчизняного товаровиробника за рахунок коштів отриманих з обласного та місцевого бюджетів.

Таким чином, предявлення прокурором даного позову в інтересах держави в особі Фонду відповідає вимогам ст. 29 ГПК України.

04.12.2009р. відповідач звернувся до позивача з заявою (реєстраційний №37) на отримання фінансової підтримки суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою, в якій прохав надати фінансову підтримку в розмірі 50000,00 грн. для придбання матеріалів, інвентаря та обладнання для облаштування зони відпочинку (а.с.16).

За результатом розгляду даної заяви на засіданні інвестиційної ради Фонду було прийнято рішення про надання відповідачу вказаної фінансової підтримки, що підтверджується протоколом № 5 від 11.12.2009р. (а.с.17-19).

18.12.2009р. між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Полтавській області (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) укладений договір про надання фінансової підтримки № 26 (далі Договір). (а.с.20-21).

Згідно п.1 Договору Фонд надає фінансову підтримку у грошовій формі відповідачу (позичальникові) на здійснення його підприємницького проекту на термін до 18.12.2011 року, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

За п.2.1 Договору фінансування здійснюється у вигляді фінансової підтримки проекту на зворотній основі в сумі 50000,00 грн. за рахунок грошових коштів: районного бюджету -20000,00 грн., поворотних районних 30000,00 грн.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу 50000,00 грн. фінансової підтримки на зворотній основі, що підтверджується платіжними дорученнями № 348 від 21.12.2009р. на суму 30000,00грн, № 25 від 21.12.2009р. на суму 20000,00грн (а.с.4-5).

Відповідно до 3.1, 3.2 Договору відповідач зобов'язався здійснювати повернення основної заборгованості у строки, визначені Графіком. Згідно вказаного Графіку відповідач за період 15.01.2010р. 15.12.2011р. зобовязався щомісячно, до 15 числа кожного поточного місяця, сплачувати рівними частками по 2800,00 грн. та останній платіж в розмірі 2400,00 грн. з кінцевим терміном погашення 15.12.2011р.,

Позичальник свої зобовязання виконував не своєчасно, за період з 15.07.2007р. по 15.02.2011р. ним було сплачено лише 4000,00грн. Зазначене підтверджується довідкою - розрахунком заборгованості позивача станом на 27.05.2011р. (а.с.6) та платіжними дорученнями № К516 від 15.07.2010р., № К926а від 27.08.2010р., № К915 від 15.09.2010р., № К415 від 15.02.2011р. (а.с.40-43).

Позивач звертався до відповідача з претензією від 26.01.2011 р. про сплату простроченої заборгованості. Позивачем було надіслано повідомлення відповідачу від 26.01.2011р. за №29/7 про надання звіту щодо цільового використання коштів. Зазначене підтверджується копією поштової квитанції від 26.01.2011р. (а.с.45, 46, 47).

Відповідач відповіді на дані листи не надав.

З метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язання з повернення фінансової підтримки згідно Договору № 26, між Фондом, Позичальником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 смт. Машівка (Поручитель), було укладено Договір поруки № 20/п від 18.12.2009р.

Як встановлено судом під час розгляду справи, поручителем погашення боргу не проведено.

Згідно ст.525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Таким чином, заборгованість позичальника суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за договором становить 46000,00грн. (в тому числі борг 23200,00грн. та прострочена заборгованість 26800,00 грн.), що підтверджується розрахунком позивача станом на 27.05.2011р. та актом звірки взаємних розрахунків станом на 27.05.2011року.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором фінансової підтримки в сумі 46000,00грн. (в тому числі борг 23200,00грн. та прострочена заборгованість 26800,00 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

В п.7.3 Договору встановлено, що в разі прострочення місячних платежів з повернення фінансової підтримки, позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення несплачених своєчасно коштів.

На підставі вказаного положення позивачем заявлено до стягнення 1750,80 грн. - пені за період 15.07.2010р. по 15.05.2011р. за несвоєчасне погашення заборгованості (а.с.6). При цьому позивачем не враховано наступні положення діючого законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

З огляду на дану норму нарахування пені є правомірним на суму 1450,40 грн. позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню (розрахунок суду в матеріалах справи).

Вимоги в частині стягнення 300,40 грн. пені слід відхилити, як заявлені з порушенням ст. ч.6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В п. 5.2.5. Договору сторони визначили, що Фонд має право вимагати дострокового розірвання Договору та повернення отриманої фінансової підтримки з письмовим повідомленням позичальника про це у випадках: використання наданої фінансової допомоги не за цільовим призначенням (ненадання вчасно звіту цільового використання коштів); створення простроченої заборгованості більше ніж на 90 днів.

Оскільки відповідач не виконував належним чином умови Договору в частині своєчасної та повної сплати заборгованості згідно графіку, що призвело до виникнення простроченої заборгованості більше ніж на 90 днів, а також є істотним порушенням умов договору, то наявні підстави для розірвання договору.

Відповідно до п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.01.2010 № 01-08/12, недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання оспорюваного договору.

Таким чином, позовні вимоги про розірвання договору є обґрунтованими та підлягають задволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір про надання фінансової підтримки № 26 від 18.12.2009р., укладений між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Полтавській області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інші відомості: р/р НОМЕР_2 філія ПРУ ВАТ «Фінанси та кредит» МФО 331832) на користь Регіонального фонду підтримки підприємництва по Полтавській області (пров. Шкільний, буд. 4, м. Полтава, 36003, ідентифікаційний код 25717868, інші відомості: р/р 265090164954 в ВАТ «Укрексімбанк»МФО 331649) 46000грн. 00 коп. основного боргу, 1450грн. 40 коп. пені.

4.В іншій частині - у позові відмовити.

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інші відомості: інші відомості: р/р НОМЕР_2 філія ПРУ ВАТ «Фінанси та кредит»МФО 331832)

- в доход державного бюджету України (отримувач: УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, МФО 831019 на р/р 31118095700002, КБК 22090200) 474грн. 50 коп. державного мита;

- в доход державного бюджету України (отримувач: УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 34698804, Банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, рахунок 31217264700002, код бюджетної класифікації 22050003) 236грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах.

Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

СуддяБезрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано 16.08.2011р.