Рішення № 17856152, 11.08.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2011 р. Справа № 18/1502/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомпонент плюс", 36008, м.Полтава, вул. Фрунзе, буд. 155

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 36038, АДРЕСА_2

треті особи: 1. Приватний підприємець ОСОБА_3, Російська Федерація, 344006, АДРЕСА_1

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопневматика", Російська Федерація, 344019, м. Ростов-на-Дону, пр. Шолохова, буд. 52

про стягнення 76 086,40 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Мазур Н.В.

від відповідача: не зявився

від третіх осіб: не зявились

Розглядається позовна заява про стягнення 76 086,40 грн., у тому числі 56182,99 грн. заборгованості за товар, переданий згідно договору комісії № 1 від 23.01.2008р., 15899,79 грн. інфляційних, 4003,62 3% річних.

Відповідач в відзив на позов не надав. Ухвали суду, надіслані відповідачу за адресою реєстрації, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.05.2011р. ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: 36038, АДРЕСА_2. На вказану адресу судом надсилалися ухвали по справі. Зазначена адреса співпадає з адресою за позовом.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 11.08.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Автокомпонент плюс” (позивачем) і Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений договір комісії № 1 від 23 січня 2008 року (далі - "Договір").

Відповідно до умов п. 1.1 Договору позивач як комітент доручає, а відповідач (комісіонер) приймає на себе зобовязання провести від свого імені за рахунок та в інтересах комітента реалізацію продукції комітента по зовнішньоекономічному договору.

За п. 1.3 Договору зовнішньоекономічний договір комісіонер, виступаючи від свого імені, самостійно укладає з третьою особою.

Конкретні умови реалізації щодо кількості, асортименту та мінімальної ціни продажу продукції визначаються в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору комітент зобов'язався передати комісіонеру продукцію в асортименті та кількості, зазначених у специфікаціях.

Згідно з п. 2.1. Договору комісіонер узяв на себе зобов'язання самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти покупця на продукцію комітента, виконати усю переддоговірну роботу та укласти зовнішньоекономічний контракт з покупцем у відповідності з вимогами комітента.

В специфікаціях № 1 від 27.08.2008 p., № 2 від 25.03.2008р., № 3 від 29.04.2008р., № 4 від 28.05.2008р., № 5 від 27.08.2008р. сторони узгодили найменування та вид продукції, що передається на постачання, її кількість та ціну (а.с.14, 21, 25, 36, 50).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу для подальшої реалізації за зовнішньоекономічним контрактом продукцію у відповідності зі специфікаціями на загальну суму 617 932,00 грн., а відповідач прийняв цю продукцію, що підтверджується накладними № 12 від 11.02.2008 р., № 28 від 25.03.2008 р., № 47 від 14.05.2008 р., № 56 від 28.05.2008 р., № 110 від 01.09.2008 р., та довіреностями серії ЯОВ № 477007 від 11.02.2008 p., серії ЯОВ № 477008 від 25.03.2008 p., серії ЯОВ № 477011 від 06.05.2008 p., серії ЯОВ № 477012 від 28.05.2008 p., серії ЯОВ № 477014 від 01.09.2008 р. (а.с.15, 16, 22, 23, 26, 27, 34, 35, 48, 49).

Отримана відповідачем від позивача по Договору комісії продукція була експортована ним за межі митної території України, що підтверджується митними деклараціями (форма МД-2); (а.с.17, 24, 28, 33, 46-47).

Згідно з умовами Договору розрахунки по ньому виконуються в національній валюті України. Комісіонер конвертує інвалютні грошові кошти, що надійшли на його рахунок від покупця в іноземній валюті в національну валюту України протягом двох банківських днів та сплачує комітенту за продану продукцію протягом п'яти банківських днів з моменту надходження еквіваленту грошових коштів покупця на його розрахунковий рахунок в національній валюті (стаття 5 Договору).

Відповідач за отриману по Договору продукцію розрахувався частково в сумі 561749,01 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 11-13, 18-20, 29-32, 37-45, 51-57).

Заборгованість в розмірі 56182,99 грн., відповідачем не погашена.

Як свідчать матеріали справи, вказана сума боргу фактично утворилася за товар, переданий відповідачу за накладними № 47 від 14.05.2008 р., № 56 від 28.05.2008 р. За вантажно-митними деклараціями вказаний товар був проданий відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Автопневматика" (Російська Федерація, м. Ростов-на-Дону). Зазначене також підтверджується контрактом № 1 від 30.04.2008р. та специфікаціями до нього. ТОВ "Автопневматика" за одержаний товар розрахувалося з відповідачем повністю, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.10.2008р., від 16.09.2008р., від 11.08.2008р., від 05.08.2008р., від 09.07.2008р., від 25.06.2008р., від 22.05.2008р., та актом звірки розрахунків станом на 25.05.2011р.

В порушення умов Договору комісії відповідач грошові кошти за проданий товар в сумі 56182,99 грн. позивачу не перерахував.

Згідно п. 10.1 Договору визначає, що цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р.

Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. У відповідності до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідач, не розрахувавшись з позивачем за отриману по Договору продукцію в розмірі 56182,99 грн. протягом строку дії Договору, порушив узяті на себе зобов'язання.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька право чинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з частиною 1 ст. 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Відповідно до ч.1 ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач одержані грошові кошти - 56182,99 грн. за товар, проданий на підставі договору комісії, позивачеві не повернув.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання згідно статті 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі зазначеного позивач правомірно нарахував відповідачеві за період 01.01.2009р. 17.05.2011р. 15899,79 грн. інфляційних та 4003, 62 грн. - 3 % річних (правильність розрахунку перевірено судом).

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інші відомості не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокомпонент плюс" (36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 155, ідентифікаційний код 32461302, інші відомості не відомі) 56182грн. 99 коп. основного боргу, 15899грн. 79 коп. інфляційних, 4003грн. 62 коп. річних, 760грн. 86 коп. витрат з оплати держмита, 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

СуддяБезрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано 12.08.2011р.

<Текст >