Рішення № 17856055, 15.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2011 р.Справа № 25/17-2391-2011

За позовом: Приватного акціонерного товариства „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17”

до відповідача: Комунального підприємства „Ритуальні послуги”

про стягнення 59549,80 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 07.07.2011 р.

Від відповідача: Шептицький Ю.Л., директор

В засіданні 15.08.2011 р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 07.07.2011 р.

Від відповідача: Шептицький Ю.Л., директор

Суть спору: про стягнення з КП „Ритуальні послуги” на користь ПАТ „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17” основної заборгованості за надані послуги автотехніки (автокран, бульдозер, а/м КРАЗ і МАЗ) в сумі 55788, 70 грн., індексу інфляції в розмірі 3012, 60 грн., три процента річних в сумі 748, 50 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує повністю, в їх обґрунтування зазначає, що за договором надання послуг № 4 від 11.12.2010р. ВАТ „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17” передав відповідачу у користування техніку зі своїми водіями, а відповідач прийняв вказані послуги, що підтверджується актами виконаних робіт. Однак, відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати прийнятих послуг не виконав належним чином, у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 55788, 70 грн., що стало підставою для останнього нарахувати до стягнення з КП „Ритуальні послуги” три процента річних в сумі 748, 50 грн., індекс інфляції в сумі 3012, 60 грн. та звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою суду від 29.07.2011 р. клопотання позивача від 18.07.2011 р. за вх.№23138/2011 про заміну сторони правонаступником було судом задоволено та замінено позивача ВАТ „БМУ №17” на його правонаступника ПАТ „БМУ №17”.

Відповідач подав до суду відзив на позов від 11.07.2011р. за вх.№22118/2011, де зазначає, що частково проти заявлених позивачем позовних вимог, а саме в частині основної заборгованості в сумі 55788,70 грн. не заперечує, в решеті частині позовних вимог просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи при цьому про наступне. КП „Ритуальні послуги” фінансується з бюджету в межах затверджених місцевих бюджетів на відповідні роки. 10.01.2011р. КП „Ритуальні послуги” отримало листа від Держказначейства у м.Южному про неможливість фінансування 55788, 70 грн., у т. ч. ПДВ 9298, 11 грн. у звязку з недостатнім фінансовим ресурсом. З огляду на те, що відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України всі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду. Рішенням сесії Южненської міської ради № 78-VI від 02.02.2011р. „Про внесення змін і доповнень до рішення Южненської міської ради від 28.12.2010р. № 54-VI „Про міський бюджет на 2011р.” з метою забезпечення розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка виникла у КП „Ритуальні послуги” станом на 01.01.2011р., такі видатки затверджено в бюджетному кошторисі на 2011р. Відповідно до зазначеного рішення Управління житлово-комунального господарства Южненської міської ради як розпорядник бюджетних коштів та КП „Ритуальні послуги” як одержувач бюджетних коштів 11 лютого 2011 р. уклали відповідний договір на виділення коштів з місцевого бюджету м. Южне на 2011р., які спрямовуються на благоустрій території цвинтаря. Відповідач неодноразово пропонував ВАТ „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17” укласти додаткову угоду на продовження дії договору від 11.12.2010р. до кінця 2011 р., однак, згоди позивача не отримав.

Крім того, відповідач вважає, що згідно до Постанови КМУ №609 від 09.07.2008р. „Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ” та вимоги Бюджетного кодексу України, якими передбачається, що списувати дозволяється тільки ті суми, які не перевищують реальних збитків (тобто не більше 55788, 70 грн. у т.ч. ПДВ 9298, 11 грн.), не підлягають стягненню з нього три проценти річних в розмірі 748, 50 грн. та індексу інфляції в сумі 3012, 60 грн.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представників сторін та їх правову позицію, суд встановив наступне:

11.12.2010р. між ВАТ „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17” (Виконавець) та КП „Ритуальні послуги” (Замовник) був укладений договір надання послуг № 4, п.1.1 якого передбачено, що Виконавець надає Замовнику згідно його заявки справну автотехніку (автокран, бульдозер та КРАЗ, МАЗ), а Замовник оплачує автопослуги.

Автотехніка надається не менш як на 0,5 робочої зміни (4 години). Автотранспортна техніка надається по замовленню. Замовлення надається за день до виїзду. Вартість послуг становить 55788, 80 (пятдесят пять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 70 коп. в т.ч. ПДВ 9298, 11 (девять тисяч двісті девяносто вісім) грн. 11 коп. ( п.п.1.2., 1.3., 1.4. договору).

Договором від 11.12.2010р. до зобовязань замовника віднесено прийняття послуг від виконавця і здійснення оплати в строки і в порядку, передбачені цим договором (п.2.2.1. договору).

Згідно п.3.1. договору від 11.12.2010р. оплата послуг замовником здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок виконавця згідно акту виконання робіт.

Цей договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до 31.03.2011р. (п.6.1. договору з врахуванням додаткової угоди №1 від 31.12.2010 р.).

На виконання умов договору від 11.12.2010р. ВАТ „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17” передало КП „Ритуальні послуги” у користування техніку зі своїми водіями, а останній прийняв вказані послуги, що підтверджується актами виконаних робіт №№1, 2, 3 від 15.12.2010р., підписаними уповноваженими представниками сторін, скріпленими їх печатками, які свідчать про наявність непогашеного відповідачем грошового зобовязання в сумі 55788, 70 грн. перед ВАТ „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17”.

Як вбачається із поданого до матеріалів справи акту звірки від 25.07.2011 р., підписаного та скріпленого печатками сторін, заборгованість відповідача перед позивачем складає 55788,70 грн.

Неналежне виконання КП „Ритуальні послуги” зобовязань за договором надання послуг щодо оплати їх вартості і стало підставою для ВАТ „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛННЯ № 17” звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Так, в процесі розгляду справи по суті, судом було встановлено, що КП „Ритуальні послуги” відповідно до п.1.2. Статуту КП „Ритуальні послуги” є підприємством заснованим на комунальній власності Южненської міської територіальної громади.

Відповідно до договору про виділення коштів з місцевого бюджету м. Южне від 11.02.2011р. та рішення Южненської міської ради „Про затвердження порядків використання коштів, передбачених в міському бюджеті на виконання заходів, відповідно до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства” від 16.06.2011р. № 233-VI вбачається, що фінансування КП „Ритуальні послуги” здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Листом від 31.05.2011р. №29 відповідач звернувся до позивача з проханням в досудовому порядку відповідно до вимог ст. ст. 48-49, 78 Бюджетного кодексу України та п.4.8.1.наказу Державного казначейства України від 04.11.2002р. №205 „Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів” зі змінами та доповненнями укласти додаткові угоди до договору від 11.12.2010р. до кінця першого півріччя 2011р.

КП „Ритуальні послуги” визнає основну заборгованість перед ВАТ „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17” в сумі 55788,70грн., що підтверджується реєстром зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 17.12.2010р. № 43, звітом від 22.12.2010р. №1, затвердженим начальником УЖКГ ЮМР та директором КП „Ритуальні послуги”.

Відповідачем було виставлено до ГУДКУ в Одеській області платіжні доручення №№142, 143, 144 від 27.12.2010р. з метою оплатити існуючої перед позивачем заборгованість в сумі 55788, 70грн., однак, як вбачається із листа від 10.01.2011р., у звязку з відсутністю фінансового ресурсу та завершенням бюджетного року, внаслідок чого відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України усі бюджетні призначення втратили чинність, ГУДКУ в Одеській області повернув невиконаними платіжні доручення не загальну суму 244188, 16грн.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені їх правові позиції, суд, вважає заявлені ВАТ „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17” позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Так, правовідносини, що виникли між сторонами із договору надання послуг від 11.12.2010р., на думку суду, врегульовуються п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи вищевикладене, та те, що договір від 11.12.2010р. не містить обмеження здійснення відповідачем платежів за виконані роботи, надані послуги відповідно до наявності бюджетного фінансування, позивач в повній мірі виконав свої зобовязання за договором, про що свідчать зазначені первинні документи, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 55788,70 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 748, 50 грн. розрахованих за період з 13.12.2010р. по 23.05.2011р. та індекс інфляції в сумі 3012, 60 грн. розрахований за період з грудня 2010р. по квітень 2011р.

У відповідності з приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, судом проведено перевірку розрахунку трьох процентів річних та встановлено, що позивачем невірно визначено початок перебігу строку нарахування трьох процентів річних як 13.12.2010 р., оскільки право вимагати оплати заборгованості згідно п.3.1.договору від 11.12.2010 р. виникло у позивача на наступний за підписанням актів виконаних робіт день, тобто, 16.12.2010 р. Звідси, три проценти річних на суму існуючої заборгованості слід розраховувати за період з 16.12.2010 р. по 23.05.2011 р., що за розрахунком суду становить 729,07 грн.

Перевіривши розрахунок позивача індексу інфляції, суд встановив, що в ньому допущено арифметичну помилку, що призвело до неправильного обчислення індексу інфляції в сумі 3012,60 грн. За розрахунком суду індекс інфляції за період з грудня 2010 р. по квітень 2011 р. складає 3077,59 грн. однак, позивачем заявлено позовну вимогу саме про стягнення суми 3012,60 грн. індексу інфляції.

Розглядаючи по суті вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних, індексу інфляції, суд проаналізував наступні положення законодавства.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 4 ст.13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Твердження відповідача про те, що з врахуванням рішення Южненської міської ради „Про затвердження порядків використання коштів, передбачених в міському бюджеті на виконання заходів, відповідно до Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства” від 16.06.2011р. № 233-VI, Постанови КМУ №609 від 09.07.2008р. „Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ”, ст. 23 Бюджетного кодексу України, п.4.8.1. наказу Державного казначейства України від 04.11.202р. №205 „Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів” відсутні підстави для стягнення з відповідача трьох процентів річних, індексу інфляції, судом до уваги не приймається, оскільки укладаючи договір від 11.12.2010р. №4, відповідач повинен був передбачити настання таких наслідків як втрата чинності бюджетних призначень після закінчення бюджетного періоду, та повинен був заздалегідь вжити необхідних заходів для фінансування видатків за цим договором або укласти його на інших умовах з врахуванням того, що КП „Ритуальні послуги” є комунальним підприємством, фінансування якого здійснюється з бюджету. При цьому, пролонгація додатковою угодою №1 від 31.12.2010 р. дії договору №4 від 11.12.2010 р. до 31.03.2011 р. жодним чином не відстрочила обовязку відповідача оплатити надані послуги одразу ж після підписання 16.12.2010 р. акту виконаних робіт.

Однак, суд бере до уваги те, що згідно з ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З врахуванням того, що відповідачем вживались подальші дії щодо віднайдення коштів для погашення існуючої заборгованості, зважаючи на фінансування КП „Ритуальні послуги” з бюджету, який має особливий порядок формування, що впливає на майновий стан боржника, суд вважає за можливе зменшити вдвічі розмір трьох процентів річних з 729,07 грн. (згідно перерахунку суду) до 364,50 грн., розмір індексу інфляції з 3012,60 грн. до 1506,30 грн.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд задовольняє заявлені ВАТ „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17” позовні вимоги частково, у звязку з чим стягненню з КП „Ритуальні послуги” підлягає заборгованість за надані послуги в сумі 55788, 70 грн., три процента річних в розмірі 364,50 грн., індекс інфляції в сумі 1506,30 грн.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 576,58 грн. державного мита та 228,50 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Ритуальні послуги” (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Будівельників, буд.21, ЄДРПОУ 31783069) на користь Приватного акціонерного товариства „БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ УПРАВЛІННЯ № 17” (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Одесько-Миколаївське шосе, 28, код ЄДРПОУ 05459306) 55 788 (пятдесят пять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 70коп. заборгованості, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 50 коп. три процента річних, 1506 (одна тисяча пятсот шість) грн. 30коп. індекс інфляції, 576 (пятсот сімдесят шість) грн. 58 коп. державного мита, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в решті частині заявлених позивачем позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Повний текст рішення складено 16.08.2011р.