Рішення № 17854916, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 16/278-52/13925.07.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк “Траст”, третя особа фізична особа - підприємець ОСОБА_2 про стягнення 404877, 60 грн., та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Банк “Траст” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди нежитлових приміщень від 21 квітня 2008 року таким, що не підлягає виконанню, за участю представників позивача за первісним позовом - ОСОБА_3., довіреність № б/н від 07.12.2010р., відповідача за первісним позовом не зявився, від третьої особи не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1. звернулась до суду з указаним позовом.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17.08.2010 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 256 824 (двісті пятдесят шість тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 2 568 (дві тисячі пятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. державного мита, 149 (сто сорок девять) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010 року зазначене судове рішення скасовано, та прийнято нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2011 року скасовано зазначені постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2011 року прийнято справу до провадження, присвоєно їй номер 16/278-52/139 та призначено розгляд справи на 06.04.2011 року.

18.04.2011 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про призначення почеркознавчої експертизи.

05 травня 2011 року через канцелярію суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 746995, 18 грн. заборгованості, з яких 584336, 04 грн. боргу за оренду приміщення (535402, 44 грн. заборгованості з орендної плати та 48 933, 60 грн. неустойки у звязку з порушення відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна), 40723, 31 грн. боргу за експлуатаційні витрати, 67099, 02 грн. інфляційних втрат, 17367, 07 грн. 3 % річних, 37469, 74 грн. пені.

19 травня 2011 року через канцелярію суду Публічним акціонерним товариством Банк “Траст” було подано зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди нежитлових приміщень від 21 квітня 2008 року таким, що не підлягає виконанню, яка ухвалою суду від 19.05.2011 року була прийнята до розгляду.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2011 року у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до проведення експертизи і отримання висновку експерта.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2011р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.07.2011р.

19.07.2011 року позивачем за первісним позовом через канцелярію суду були подані заперечення проти зустрічної позовної заяви.

21.07.2011 року позивачем за первісним позовом через канцелярію суду були подані заперечення проти зустрічної позовної заяви.

21.07.2011 року третьою особою через канцелярію суду були подані додаткові пояснення по справі.

21.07.2011 року позивачем за первісним позовом через канцелярію суду були подані додаткові пояснення по справі.

Представники відповідача за первісним позовом та третьої особи у судове засідання не зявились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 квітня 2008 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством Банк “РНС” (орендар) було укладе но договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв на умовах оренди в строкове, платне користування нежитлові приміщення 63, 63А, які знаходяться в АДРЕСА_2 в місті Запоріжжі.

Згідно із п. 5.1. договору розмір орендної плати за місяць становить 18 436, 00 грн.

Додатковою угодою від 17.10.2008 року розмір орендної плати змінено до 18936, 00 грн. В період з 01.09.2009 року по 31.03.2009 року згідно умов додаткової угоди № 2 від 31.12.2008 року діяв зменшений розмір орендної плати, а саме 15 148, 00 грн.

Згідно п. 5.6. договору орендна плата нараховується щомісяця, орендар здійснює авансові орендні платежі за обєкт оренди у розмірі 100 % від суми орендної плати на місяць у строк до 5 числа кожного місяця на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п. 5.10. договору розмір орендної плати, що зазначений в п. 5.1. цього договору, є незмінним протягом 1-го року з моменту підписання цього договору. Кожний наступний рік оренди розмір орендної плати збільшується на 10 (десять) відсотків від суми, зазначеної в п. 5.1. договору.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобовязання за договором оренди 21 квітня 2008 року, передавши відповідачу нежитлові приміщення 63, 63А, які знаходяться в АДРЕСА_2 в місті Запоріжжі в орендне користування за актом приймання - передачі від 28.04.2008р.

У відповідності до умов договору оренди з урахуванням додаткової угоди від 17.10.2008 року та додаткової угоди № 2 від 31.12.2008 року відповідач повинен був сплатити за період з травня 2008 року по березень 2011 року 743248, 60 грн. орендної плати.

При здійсненні розрахунку судом не приймаються до уваги умови, викладені у додатковій угоді № 3 від 31.03.2010 р., оскільки зазначена угода є неукладеною, в звязку з тим, що підписана не позивачем, а іншою не уповноваженою на це особою і в подальшому позивачем не узгоджена, що підтверджується листом позивача від 29.04.2009 р. за № 29/4 та висновком судової почеркознавчої експертизи № 4860/11-11 від 16.06.2011 року.

Відповідач за первісним позовом взяті на себе зобовязання щодо сплати орендної плати виконав лише частково, сплативши позивачеві за первісним позовом 207846, 16 грн., в звязку з чим має заборгованість перед позивачем у розмірі 535402, 44 грн. (743248, 60 грн. - 207846, 16 грн.).

Доказів сплати відповідачем за первісним позовом даної заборгованості з орендної плати суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 535402, 44 грн. обґрунтовані, і тому підлягають задоволенню.

Згідно п. 3.1. договору строк оренди складає 35 місяців з дати приймання обєкта оренди за актом прийому-передачі.

Обєкт оренди був переданий позивачем відповідачу за актом приймання - передачі орендованого приміщення від 28.04.2008р.

Враховуючи умови п. 3.1. договору та зважаючи на те, що орендоване приміщення було передано відповідачеві за актом приймання - передачі від 28.04.2008р., строк оренди закінчився 28.03.2011р.

Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Проте, за твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем з наданням відповідних доказів, орендоване приміщення позивачеві за первісним позовом з орендного користування після закінчення строку оренди не було повернуто.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищезазначені правові норми, з відповідача на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню неустойка у розмірі 48 933, 60 грн. у звязку з порушення відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна.

У відповідності до п. 5.5. договору оренди компенсація вартості спожитої електроенергії, опалення, холодної води та інших комунальних послуг і експлуатаційних витрат, оплачується окремо в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця шляхом щомісячних перерахувань до 15 числа поточного місяця, починаючи з 30 квітня 2008р. компенсація вартості комунальних і експлуатаційних витрат розраховується пропорційно загальної площі обєкта оренди, яку займає орендар. Орендодавець повинен документально підтвердити орендареві сплату комунальних платежів та надати розрахунок вартості комунальних і експлуатаційних платежів.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача 40723, 31 грн. компенсації комунальних та експлуатаційних витрат.

Вимога позивача про стягнення з відповідача компенсації вартості спожитої електроенергії, опалення, холодної води та інших комунальних послуг і експлуатаційних витрат є обґрунтованою, проте, підлягає задоволенню частково у розмірі 8322, 35 грн. сплачених, але не компенсованих відповідачем витрат, оскільки саме на зазначену суму позивачем надано суду належні докази сплати комунальних та експлуатаційних платежів (картка рахунок). В задоволенні позову в частині стягнення 32400, 96 грн. комунальних та експлуатаційних платежів слід відмовити у звязку з недоведеністю.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 6.2. договору оренди у випадку порушення орендарем строків оплати оренди відповідно до п. 5.5 договору, він зобовязаний сплатити на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладену норму закону та умови договору, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязання з внесення орендної плати нараховано 37 469, 74 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 37 469, 74 грн. пені у звязку з простроченням виконання встановленого договором зобовязання з внесення орендної плати обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 67 099, 02 грн. та 3 % річних в розмірі 17 367, 07 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з внесення орендної плати є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 535402, 44 грн. заборгованості з орендної плати, 48 933, 60 грн. неустойки у звязку з порушення відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна, 8322, 35 грн. компенсації комунальних та експлуатаційних витрат, 37 469, 74 грн. пені, 67 099, 02 грн. інфляційних втрат та 17 367, 07 грн. 3 % річних, в іншій частині в позові слід відмовити.

Щодо зустрічних позовних вимог Публічного акціонерного товариства Банк “Траст” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди нежитлових приміщень від 21 квітня 2008 року таким, що не підлягає виконанню, слід зазначити наступне.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Крім того, відповідно до статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель", на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено суду наявності між сторонами домовленостей про нотаріальне посвідчення договору оренди чи наявність закріпленого у законі, що регулює спірні відносини, обовязку щодо нотаріального посвідчення договору оренди, що укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. та Відкритим акціонерним товариством Банк “Траст”.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони домовились укласти договір оренди у певній формі, узгодили її умови, підписали договір та приступили до його виконання: відповідач за зустрічним позовом передав майно у користування позивача, а позивач в свою чергу вступив у користування орендованим майном, а також сплачував орендні платежі.

За таких обставин, коли договір виконувався обома сторонами у передбачений ним спосіб, відсутні підстави вважати, що сторони не досягли згоди по всіх істотних умовах договору, а відсутність в договорі певних положень, не може свідчити в даному випадку про не виникнення між сторонами зобов'язальних відносин, не є перешкодою для здійснення сторонами цивільних прав і обовязків та могла бути усунута сторонами в порядку ст. 188 Господарського кодексу України шляхом внесення в договір протягом терміну його дії відповідних змін.

З огляду на викладене, підстави для задоволення зустрічного позову у суду відсутні, а тому у задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства Банк “Траст” про визнання договору оренди нежитлових приміщень від 21 квітня 2008 року таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, а за зустрічним позовом покладаються на позивача за цим позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк «Траст»( 01014, м. Київ, вул. Струтинського, 8, код 35371070) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 535402 (пятсот тридцять пять тисяч чотириста дві) грн. 44 коп. заборгованості з орендної плати, 48933 (сорок вісім тисяч девятсот тридцять три) грн. 60 коп. неустойки, 8322 (вісім тисяч триста двадцять дві) грн. 35 коп. компенсації комунальних та експлуатаційних витрат, 37469 (тридцять сім тисяч чотириста шістдесят девять) грн. 74 коп. пені, 67099 (шістдесят сім тисяч девяносто девять) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 17367 (сімнадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 07 коп. 3 % річних, 7145 (сім тисяч сто сорок пять) грн. 94 коп. державного мита, 225 (двісті двадцять пять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в первісному позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна