Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 47/18726.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аетернус»
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус»
2. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва
про визнання права власності та зобовязання вчинити дії
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аетернус»
про визнання права власності
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1. представник за довіреністю
Від відповідача-1 (за первісним позовом): ОСОБА_2. представник за довіреністю
Від відповідача-2 (за первісним позовом): не зявились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус»та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про визнання права власності за позивачем на частину нежилого приміщення по Броварському проспекту, 29В, загальною площею 52,9 кв.м.; визнання права власності на частину нежилого приміщення по Броварському проспекту, 29В, загальною площею 24,20 кв.м.; усунення перешкод у користуванні належним позивачу майном шляхом зобовязання інспекції державного архітектурно будівельного контролю м. Києва видати позивачу сертифікат відповідності на новостворене нежиле приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., за адресою: Броварський проспект, 29В в м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2011 порушено провадження у справі №47/187, розгляд справи призначений на 06.07.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 розгляд справи було відкладено у звязку з неявкою представника відповідача-2.
19.07.2011 позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд визнати за ним право власності з на частину нежилого приміщення по Броварському проспекту, 29В, загальною площею 52,9 кв.м. та зобовязати Інспекцію державного архітектурно будівельного контролю м. Києва видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Аетернус” сертифікат відповідності на новостворене нежиле приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., за адресою: Броварський проспект, 29В в м. Києві.
19.07.2011 відповідачем-1 через канцелярію Господарського суду міста Києва подано зустрічний позов до ТОВ «Аетернус» про визнання за ТОВ «Крокус»права власності на частину нежилого приміщення по Броварському проспекту, 29 В площею 24, 20 кв.м., який ухвалою суду від 21.07.2011 прийнято до провадження для спільного розгляду разом з первісним позовом в одному провадженні та призначено до розгляду на 26.07.2011.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 26.07.2011 підтримав позовні вимоги з урахуванням здійснених уточнень. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору про спільне будівництво та експлуатацію павільйону за адресою: метро Дарниця, вихід зі сторони вул. Малишко від 07.05.2010 позивачем було завершено будівництво нежилого приміщення по Броварському проспекту, 29В в м. Києві, загальною площею 77,1 кв.м., однак відповідач-1 не надає позивачу документи, необхідні для реєстрації права спільної часткової власності на нежиле приміщення по Броварському проспекту, 29В в м. Києві щодо права власності позивача на належну йому частку, а відповідач-2 створює перешкоди у користуванні належним позивачу майном, а саме: не приймає в експлуатацію нежиле приміщення по Броварському проспекту, 29В в м. Києві та не видає сертифікат відповідності на новостворене нежиле приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., за адресою: Броварський проспект, 29В в м. Києві.
Представник відповідача-1 за первісним позовом в судовому засіданні 26.07.2011 надав суду усні заперечення по суті заявлених позовних вимог, проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу у його задоволенні.
Відповідач-2 за первісним позовом своїх представників в судове засідання 26.07.2011 р. не направив, але через канцелярію суду надав заперечення на первісний позов, в яких проти задоволення позовних вимог заперечував. Заперечення мотивував тим, що згідно з ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність»будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій". Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону. Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.08 № 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 534). Позивач за первісним позовом отримав мотивовану відмову у видачі сертифікату, а відтак підстави для задоволення вимог позивача за первісним позовом в частині вимог до відповідача-2 за первісним позовом відсутні.
Вимоги позивача за зустрічним позовом мотивні тим, що на виконання умов договору про спільне будівництво та експлуатацію павільйону за адресою: метро Дарниця, вихід зі сторони вул. Малишко від 07.05.2010 відповідачем за зустрічним позовом було завершено будівництво нежилого приміщення по Броварському проспекту, 29В в м. Києві, загальною площею 77,1 кв.м. Предметом договору визначено, що спільне будівництво та експлуатація павільйону 64 кв.м. за адресою м. Київ, Броварський проспект, 29 «В»здійснюється у процентному відношенні ТОВ «Аетернус»- 68,5%, ТОВ «Крокус»- 31,5%. Власність на павільйон вимірюється у зазначеному процентному відношенні. Також умовами договору визначено, що у випадку недомовленості сторін можлива роздільна експлуатація, продаж та інше використання своєї частини. Після проведених будівельних робіт, між ТОВ «Аетернус»та ТОВ «Крокус»виникли розбіжності з приводу спільної реєстрації права власності, в визначених договором від 07.05.2010 частках, на нежиле приміщення, внаслідок чого позивач за зустрічним позовом позбавлений можливості реалізовувати своє право власності на належну йому частку, оскільки відповідач за зустрічним позовом заперечує його право власності.
Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні 26.07.2011 надав суду пояснення по суті спору, в яких заявлені позовні вимоги за зустрічним позовом визнав.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши позивача та відповідача-1 за первісним позовом, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
07.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аетернус»(позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крокус»(відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) було укладено договір про спільне будівництво та експлуатацію павільйону за адресою: метро Дарниця, вихід зі сторони вул. Малишко.
Предметом даного договору є спільне будівництво та експлуатація павільйону 64 кв.м. за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 29В у процентному відношенні ТОВ «Аетернус»- 68,5%, ТОВ «Крокус»- 31,5%. Договором визначено, що у винятку недомовленості сторін можлива роздільна експлуатація, продаж та інше використання (для якої є умови) своєї частини.
Після проведення робіт, які були завершені у вересні 2010, позивач за первісним позовом звернувся до відповідача-1 за первісним позовом з проханням надати йому необхідні документи для спільної реєстрації права власності, у визначених договором частках, на нежиле приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 29В, однак відповідач-1 за первісним позовом на звернення позивача за первісним позовом з приводу надання необхідних документів для спільної реєстрації права власності на нежиле приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 29В не реагує, від будь-яких пояснень ухиляється.
З метою належного володіння вищенаведеною нежитловою будівлею позивач за первісним позовом звернувся до відповідача-2 за первісним позовом з проханням видати сертифікат про відповідність збудованого нежилого приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 29В, проте отримав відмову у видачі сертифікату відповідності № 277 від 17.03.2011, в якій відповідачем -2 за первісним позовом зазначалось про те, що позивачем за первісним позовом не подано усього обсягу документів, необхідних для видачі сертифікату.
Також, позивачем за первісним позовом надано суду звіт про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі під літ. «А», що знаходиться за адресою: м.Київ, Дніпровський район, проспект Броварський № 29В, складеного ТОВ «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»(ліцензія серія АВ № 555462), згідно результатів обстеження нежитлова будівля під літ. «А», що знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, Броварський проспект, №29В:
- конструкції будівлі відповідають державним стандартам, будівельним нормам і правилам;
- можлива подальша експлуатація будівлі відповідно до її функціонального призначення та за корисними навантаженнями, що не перевищують передбачені нормами для будівель даного типу;
- конструкцій та елементів, які знаходяться в аварійному стані не виявлено;
- усі інженерні (мережі та комунікації) будівлі на момент обстеження були змонтовані та працювали, їх стан задовільний для подальшої експлуатації.
Проведений аналіз виконаних будівельно-монтажних та проектних рішень нежитлової будівлі під літ. «А», що знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, Броварський проспект, №29В дає підставу для ствердження, що нежитлова будівля під літ. «А»відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360 - 92 ** «Планировка й застройка городских й сельских поселений». Загальний технічний стан нежитлової будівлі під літ. «А»оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Цивільний кодекс України розкриває поняття права власності як сукупність трьох правомочностей власника: права володіння, права користування та права розпорядження. У відповідності до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржене або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2006 р. № 428 “Про утворення Державної архітектурно-будівельної інспекції” утворено Державну архітектурно-будівельну інспекцію.
Пунктом 4. підпункту 6) Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 р. № 1434 “Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію” визначено, що державна архітектурно-будівельна інспекція бере участь в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225 “Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль” визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи та приймають участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923 (зі змінами) “Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів” затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів.
Згідно п. 2 зазначеної постанови визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Сертифікат - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом обєкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923 (зі змінами) визначено, що:
- пункт 12- за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу свідоцтва або відмову.
- пунктом 14 - у разі прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва інспекція видає протягом двох робочих днів замовникові або уповноваженій ним особі письмову відмову, про що робиться відповідний запис у журналі реєстрації виданих свідоцтв та відмов у їх видачі. Відмова у видачі свідоцтва може бути оскаржена до суду.
Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Статтею 4 цього ж Закону визначено, що право власності на нерухоме майно підлягає обовязковій державній реєстрації.
Відповідно до п. 7, 8 Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві, від 20 червня 2002 року № 74/74 підлягає державній реєстрації право власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в місті Києві, будівництво або реконструкція яких закінчені, незалежно від форм власності та які прийняті в експлуатацію в установленому порядку при наявності актів прийняття об'єктів в експлуатацію та матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна.
Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані в місті Києві є обов'язковою для суб'єктів цих прав - фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, держави Україна в особі відповідних органів влади, а також територіальної громади міста Києва, територіальних громад районів у місті Києві в особі органів місцевого самоврядування з одного боку та Бюро з іншого боку.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, судом встановлено, що 07.05.2010 позивачем за первісним позовом та відповідачем-1 за первісним позовом було укладено договір про спільне будівництво та експлуатацію павільйону за адресою: метро Дарниця, вихід зі сторони вул. Малишко, предметом якого є спільне будівництво та експлуатація павільйону 64 кв.м. за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 29В у процентному відношенні ТОВ «Аетернус»- 68,5%, ТОВ «Крокус»- 31,5%.
Судом встановлено, що після проведення робіт, позивач звернувся до відповідача-1 з проханням надати йому необхідні документи для спільної реєстрації права власності, у визначених договором частках, на нежиле приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 29В, однак відповідач-1 на звернення не відреагував.
Крім того, позивач звернувся до відповідача-2 з проханням видати сертифікат про відповідність збудованого нежилого приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 29В, проте отримав відмову у видачі сертифікату відповідності № 277 від 17.03.2011, в якій відповідачем -2 за первісним позовом зазначалось про те, що позивачем за первісним позовом не подано усього обсягу документів, необхідних для видачі сертифікату.
В свою чергу, судом встановлено, що згідно звіту про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі під літ. «А», що знаходиться за адресою: м.Київ, Дніпровський район, проспект Броварський № 29В, нежитлова будівля під літ. «А»відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360 - 92 ** «Планировка й застройка городских й сельских поселений», а загальний технічний стан нежитлової будівлі під літ. «А»оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.
Отже, суд дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом на підставі договору про спільне будівництво та експлуатацію павільйону за адресою: метро Дарниця, вихід зі сторони вул. Малишко було набуто у власність частину збудованого нежилого приміщення, загальною площею 52,9 кв.м. за зазначеною адресою, а відповідачем 1, в свою чергу, набуто у власність частину нежилого приміщення загальною площею 24,20 кв.м. за наведеною адресою. Але оскільки відповідач-1 за первісним позовом не передав всупереч укладеному договору позивачу за первісним позовом необхідні документи для спільної реєстрації права власності, у визначених договором частках, на нежиле приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, Броварський проспект, 29В, чим заперечує право власності позивача за первісним позовом на належну йому частину нежилого приміщення загальною площею 52,9 кв.м. за адресою: метро Дарниця, вихід зі сторони вул. Малишко, а відтак вимоги позивача за первісним позовом про визнання права власності на частину нежилого приміщення по Броварському проспекту, 29В, загальною площею 52,9 кв.м. є законними обгрунтованими доведеними належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.
Також, розглянувши вимоги позивача за первісним позовом до відповідача 2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом зобовязання інспекції державного архітектурно будівельного контролю м. Києва видати позивачу сертифікат відповідності на новостворене нежиле приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., за адресою: Броварський проспект, 29В в м. Києві суд дійшов висновку, що вона також підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідач-2 за первісним позовом в заперечення позовних вимог щодо нього посилався на порушення позивачем за первісним позовом при спільному будівництві будівлі було порушено ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, згідно якого житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Але зазначене твердження спростовується зокрема поданим позивачем за первісним позовом звітом про проведення технічного обстеження на відповідність будівельних конструкцій та інженерних мереж будівлі під літ. «А», що знаходиться за адресою: м.Київ, Дніпровський район, проспект Броварський № 29В, складеного ТОВ «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»(ліцензія серія АВ № 555462), згідно результатів обстеження нежитлова будівля під літ. «А», що знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, Броварський проспект, №29В, відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360 - 92 ** «Планировка й застройка городских й сельских поселений». Загальний технічний стан нежитлової будівлі під літ. «А»оцінюється, як добрий та придатний для введення в експлуатацію.
Таким чином, відповідач-2 за первісним позовом відмовивши позивачу за первісним позовом у видачі сертифікату відповідності № 277 від 17.03.2011, вчиняє перешкоди у користуванні позивачем за первісним позовом будівлі за адресою: м.Київ, Дніпровський район, проспект Броварський № 29В, а відтак вимоги позивача за первісним позовом в частині усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом зобовязання інспекції державного архітектурно будівельного контролю м. Києва видати позивачу сертифікат відповідності на новостворене нежиле приміщення, загальною площею 77,1 кв.м., за адресою: Броварський проспект, 29В в м. Києві є такими, що підлягають задоволенню.
Також, розглянувши вимоги позивача за зустрічним позовом, суд дійшов висновку, що вони також підлягають задоволенню, оскільки на підставі договору про спільне будівництво та експлуатацію павільйону за адресою: метро Дарниця, вихід зі сторони вул. Малишко позивачем за зустрічним позовом було набуто у власність саме частину збудованого нежилого приміщення загальною площею 24,20 кв.м. за наведеною адресою, а не на усе приміщення, а відтак вимога позивача за зустрічним позовом про визнання права власності на частину нежилого приміщення по Броварському проспекту, 29В, загальною площею 24,20 кв.м. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а відтак підлягає задоволенню.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, за первісним позовом - покладаються на відповідачів пропорційно, а за зустрічним позовом на відповідача за зустрічним позовом. .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Аетернус” (02192, м. Київ, вул. Дарницький бульвар, 5, код ЄДРПОУ 24930946) право власності на частину нежилого приміщення у місті Києві по Броварському проспекту, 29В, загальною площею 52,9 кв.м.
3. Усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом зобовязання Інспекції державного архітектурно будівельного контролю м. Києва (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 35647677) видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Аетернус” (02192, м. Київ, вул. Дарницький бульвар, 5, код ЄДРПОУ 24930946) сертифікат відповідності на новостворене нежиле приміщення у місті Києві по Броварському проспекту, 29В, загальною площею 77,1 кв.м.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крокус»(01001, м. Київ, вул. Лютеранська, 3) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аетернус” (02192, м. Київ, вул. Дарницький бульвар, 5, код ЄДРПОУ 24930946) 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з Інспекції державного архітектурно будівельного контролю м. Києва (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 35647677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аетернус” (02192, м. Київ, вул. Дарницький бульвар, 5, код ЄДРПОУ 24930946) 127 (сто двадцять сім) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Зустрічний позов задовольнити.
7. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Крокус” (02192, м. Київ, вул. Дарницький бульвар, 5, код ЄДРПОУ 24930946) право власності на частину нежилого приміщення у місті Києві по Броварському проспекту, 29В, загальною площею 24,20 кв.м.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аетернус” (02192, м. Київ, вул. Дарницький бульвар, 5, код ЄДРПОУ 24930946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус” (02192, м. Київ, вул. Дарницький бульвар, 5, код ЄДРПОУ 24930946) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
9. Видати накази відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
10. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Станік С.Р.
Дата підписання рішення 04.08.2011
Судове рішення № 17854921, Господарський суд м. Києва було прийнято 26.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 47/187. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: