Рішення № 17854842, 21.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/25021.07.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ТВ», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 2 198,65 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1. (за довіреністю №14/06/11-1 від 14.06.2011р.;

від Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ТВ», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд», м.Київ, (далі Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 2 198,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

В судовому засіданні 07.07.2011р. від Позивача надійшла для залучення до матеріалів справи Довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві з ЄДРПОУ станом на 01.06.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011р. розгляд справи було відкладено на 21.07.2011р.

В судовому засіданні 21.07.2011р. від Позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи листа від 15.06.2011р. № 15/06-2, Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 05.06.2011р. підписаний з боку Позивача з доказами направлення Відповідачу, копії видаткових накладних та платіжні доручення.

Крім того, Позивач надав клопотання про уточнення до позовної заяви. Відповідно до вказаного клопотання загальна сума поставленого товару Відповідачу відповідно до видаткових накладних складає 13968,41 грн., загальна сума оплати Відповідачем за поставлений товар складає 11604,41 грн., сума повернутого Відповідачем товару складає 1976,79 грн.

Відповідно до вказаного клопотання Позивач просив стягнути з Відповідача суму заборгованості у розмірі 387,21 грн.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судове засідання 21.07.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, та за Довідкою Головного міжрегіонального управління статистики ум.Києві з ЄДРПОУ станом на 01.06.2011р., щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітки на поштових повідомленнях про вручення, які містяться в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ТВ»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»,м.Київ (Покупець) був укладений Договір №1/564ф-10 від 27.04.2010р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобовязується поставити товар, а Покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 45 днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.

Згідно п.4.2. Договору ціна за товар вказується в накладній.

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2011р. але у будь-якому випадку до виконання Сторонами своїх зобовязань.

На виконання умов Договору Позивач поставляв Відповідачу товар на загальну суму 13 968,41 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних наданих Позивачем для залучення до матеріалів справи.

Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково у сумі 11 604,41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, та повернув товар на суму 1976,79 грн. внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 387,21грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором поставки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобовязаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обовязок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №1/564ф-10 від 27.04.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобовязується поставити товар, а Покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 45 днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору Позивач поставляв Відповідачу товар на загальну суму 13 968,41 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних наданих Позивачем для залучення до матеріалів справи.

Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково у сумі 11 604,41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи, та повернув товар на суму 1976,79 грн. внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 387,21грн.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 387,21 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ТВ», м.Київ ідентифікаційний код 32661165 задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд», м.Київ, ідентифікаційний код 31055835 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ТВ», ідентифікаційний код 32661165, основну суму боргу у розмірі 387,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд», м.Київ, ідентифікаційний код 31055835 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Едельвейс-ТВ», ідентифікаційний код 32661165 державне мито в розмірі 17,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 41,56 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 25.07.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева