Ухвала суду № 17854392, 13.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 14/1313.07.11 За скаргою Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» На дії відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві та про визнання недійсною постанови відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 03.06.2011р. № 1106/2 про накладення арешту на майно боржника, яке належить Державному підприємству «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»

в справі № 14/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител»

До Державного підприємства «Центральної учбово-тренувальної бази по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Закрите акціонерне товариство Страхова компанія “ТАС”

про стягнення 108117,81 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники

Від скаржника ОСОБА_1. представник за довіреністю № 4 від 07.06.2011 р., ОСОБА_2 представник за довіреністю № б/н від 07.02.2010 р.

Від відділу ДВС Голосіївського РУЮ ОСОБА_3. представник за довіреністю № б/н від 14.01.2011 р.

Від стягувача (ТОВ «Трител») не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

10.11.2010 р. Господарським судом міста Києва винесено рішення у справі №14/13 за позовом ТОВ «Трител»до Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон», яким позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 р. вказане рішення Господарського суду міста Києва скасовано частково, та стягнуто з Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»на користь ТОВ «Трител»грошові кошти.

11.03.2011 р. Господарським судом міста Києва було видано накази про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 р. у справі № 14/13.

04.07.2011 р. до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла скарга Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»на дії відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві та про визнання недійсною постанови відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 03.06.2011р. № 1106/2 про накладення арешту на майно боржника, яке належить Державному підприємству «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон».

В обґрунтування заявленої скарги скаржник посилається на те, що в порушення ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»відділом ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві оскаржуваною постановою накладено арешт на все майно боржника (скаржника), не визначивши при цьому із загальної кількості майна, майно на суму 128356,13 грн. Крім того, майно, на яке був накладений арешт оскаржуваною постановою, заявнику не належить, оскільки передане в оперативне управління останньому уповноваженим органом управління державного майна Міністерством України у справах сім»ї, молоді та спорту. Також, скаржник зазначав про те, що винесенням оскаржуваної постанови було порушено норми ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2011 р. розгляд зазначеної скарги призначено на 13.03.2011 р.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. представник скаржника вимоги заявленої скарги підтримав повністю, просив суд скаргу задовольнити повністю та визнати неправомірними дії відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві щодо винесення постанови відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 03.06.2011р. № 1106/2 про накладення арешту на майно боржника, а також визнати недійсною наведену постанову.

Представник відділу ДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві в судовому засіданні 13.07.2011 р. на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2011 р. подав копії матеріалів виконавчого провадження щодо стягнення за наказами Господарського суду міста Києва від 11.03.2011 р. з боржника на користь стягувача грошових коштів, а також письмові заперечення, відповідно до яких проти заявленої скарги заперечував. Зокрема, представник відділу ДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві зазначав про те, що згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У зв'язку з тим, що у відділі на примусовому виконанні знаходились виконавчі провадження № 1106/2 та № 1107/2, вони були об'єднані у зведене виконавче провадження та арешт накладався державним виконавцем у межах загальної суми боргу, виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій відповідно до вимог ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження». Отже, державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а тому підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування оскаржуваної постанови відсутні.

В судове засідання 13.07.2011 р. представники стягувача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител») не зявились, причин неявки не повідомили. Про проведення судового засідання стягувач був повідомлений належним чином.

Стаття 121-2 ГПК України визначає, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. Враховуючи наведені приписи 121-2 ГПК України, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що неявка стягувача не є перешкодою для розгляду скарги .

Дослідивши подану скаргу, додані до неї документи, матеріали виконавчого провадження заслухавши у судовому засіданні представників скаржника, відділу державної виконавчої служби Голосіївського РУЮ в м. Києві, Господарський суд міста Києва встановив наступні обставини.

10.11.2010 р. Господарським судом міста Києва винесено рішення у справі №14/13 за позовом ТОВ «Трител»до Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон», яким позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 р. вказане рішення Господарського суду міста Києва скасовано частково, та стягнуто з Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»на користь ТОВ «Трител»грошові кошти.

11.03.2011 р. Господарським судом міста Києва було видано накази про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 р. у справі № 14/13.

30.03.2011 р. стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Трител»було подано до відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві заяву про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 14/13 від 11.03.2011 р. про стягнення з Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»на користь ТОВ «Трител»185,07 грн. за розгляд апеляційної скарги, а також подано оригінал зазначеного наказу для його виконання.

01.04.2011 р. державним виконавцем відділу ДВС Голосіївського РУЮ на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 14/13 від 11.03.2011 р. про стягнення з боржника Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»на користь ТОВ «Трител»боргу в сумі 185,07 грн., надано боржнику строк добровільно виконати сплату боргу до 07.04.2011 р.

Також, судом встановлено, що наведену постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2011 було внесено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень під реєстраційним № 25513166, присвоєно ідентифікатор доступу, який зазначається лише в постановах, які направляються стягувачу та боржнику.

30.03.2011 р. стягувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Трител»також було подано до відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві заяву про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва № 14/13 від 11.03.2011 р. про стягнення з Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»на користь ТОВ «Трител» 128356,13 гривень матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції, 17000,00 грн. витрат на послуги адвоката, 1283,56 грн. судових витрат по сплаті державного мита, 235,05 грн. витрат по сплаті інформаційно технічних послуг забезпечення судового процесу, а всього - 146874,74 грн., а також подано оригінал зазначеного наказу для його виконання.

01.04.2011 р. державним виконавцем відділу ДВС Голосіївського РУЮ на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 14/13 від 11.03.2011 р. про стягнення з боржника Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»на користь ТОВ «Трител»боргу в сумі 146874,74 грн., надано боржнику строк добровільно виконати сплату боргу до 07.04.2011 р.

Також, судом встановлено, що наведену постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2011 було внесено до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень під реєстраційним № 25513059, присвоєно ідентифікатор доступу, який зазначається лише в постановах, які направляються стягувачу та боржнику.

В подальшому, 11.04.2011 р. головним державним виконавцем відділу ДВС Голосіївського РУЮ на підставі ст.ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову про об»єднання провадження № 1106/2, № 1107/02 у зведене виконавче провадження № 1106/2, а також постановлено, що усі виконавчі провадження про стягнення грошових коштів, які будуть надалі відкриватись по відношенню до Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»у відділенні ДВС Голосіївського РУЮ приєднувати до зведеного виконавчого провадження № 1106/2.

Таким чином, внаслідок зведення виконавчих проваджень з виконання наказів № 14/13 від 11.03.2011 р., сума стягнення за зведеним виконавчим провадженням склала 185,07 грн. + 146874,74 грн. = 147059,81 грн., а також: виконавчого збору 14687,47 грн. (відповідно до постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.05.2011 р., винесеної на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», наказ № 14/13 від 11.03.2011 р. про стягнення 146874,74 грн.), виконавчого збору - 18,50 грн. (відповідно до постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.05.2011 р., винесеної на підставі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», наказ № 14/13 від 11.03.2011 р. про стягнення 185,07 грн.), витрат на проведення виконавчих дій - 50,00 грн. (відповідно до постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 24.05.2011 р., винесеної на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», наказ № 14/13 від 11.03.2011 р. про стягнення 146874,74 грн.), витрат на проведення виконавчих дій - 50,00 грн. (відповідно до постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 24.05.2011 р., винесеної на підставі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», наказ № 14/13 від 11.03.2011 р. про стягнення 185,07 грн.), що загалом складає 161865,78 грн.

03.06.2011 р. головним державним виконавцем відділу ДВС Голосіївського РУЮ було винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно якої у звязку з тим, що боржник добровільно борг не сплатив, на підставі ст. ст. 11, 52, 57, 65 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність»накладено арешт на грошові кошти, які належать Державному підприємству «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон» та знаходяться на всіх його рахунках, як в національній валюті, так і в будь якій іноземній валюті, відкритих в кредитних установах України, в межах суми 161865,78 грн.

З матеріалів зведеного виконавчого провадження вбачається, що постанова про арешт коштів боржника від 03.06.2011 р. була направлена до банків для виконання, 03.06.2011 р. були виставлені платіжні вимоги до банків для примусового списання коштів з розрахункових рахунків боржника.

З огляду на відповіді банків, на рахунках боржника кошти відсутні, за виключенням одного, на рахунку якого знаходиться 36058,71 грн., проте кошти з рахунку списані за платіжною вимогою від 03.06.2011 року не були, в зв»язку з тим, що платіжна вимога заповнена невірно відповідно до гл. 5 п 5.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої ІТостанвою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22.

03.06.2011 р. головним державним виконавцем відділу ДВС Голосіївського РУЮ було винесено постанову № 1106/2 про арешт майна боржника, згідно якої у звязку з тим, що боржник в добровільний термін рішення суду не виконав, а згідно відповіді УДАІ м. Києва боржнику належать автотранспортні засоби, на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на майно боржника, яке належить Державному підприємству «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон».

Також. в матеріалах виконавчого провадження наявні запити державного виконавця до установ та організацій з метою виявлення у боржника коштів та майна.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 17 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, в т.ч. накази господарських судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 5 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) визначено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні (ч. 3 ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно з ч. 5 ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ч. 2 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями).

Як визначено ч. 3 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2011 р. у справі № 14/13, яка набрала законної сили 16.02.2011 р., Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази: № 14/13 від 11.03.2011 р. на суму стягнення 185,07 грн. та № 14/13 від 11.03.2011 р. на суму стягнення 146874,74 грн., а загалом сума стягнення складає 147059,81 грн., які стягувачем були предявлені до примусового виконання до відділу ДВС Голосіївського РУЮ м.Києва.

В свою чергу, відділом ДВС Голосієвського РУЮ м. Києва було прийнято вищенаведені виконавчі документи (накази № 14/13 від 11.03.2011 р. на суму стягнення 147059,81 грн.) до виконання та відкрито виконавчі провадження, які в подальшому на підставі статті 33 Закону України “Про виконавче провадження” були обєднані у зведене виконавче провадження № 1106/2, та внаслідок несплати боржником у встановлені строки для добровільного погашення боргу за наведеними наказами, вчинив дії по накладенню арешту на кошти боржника в межах загальної суми зведеного виконавчого провадження 161865,78 грн. (147059,81 грн. + виконавчий збір 14705,97 грн. грн. + витрати на проведення виконавчих дій 100,00 грн.) та накладенню арешту на майно боржника шляхом винесення оскаржуваної постанови від 03.06.2011 р., тобто відділом ДВС Голосієвського м. Києва правомірно та у відповідності з статтею 25 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 №606-XIV (із змінами і доповненнями) було вчинено відповідні виконавчі дії по відкриттю виконавчого провадження та згідно статті 52, 57 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 №606-XIV (із змінами і доповненнями) внаслідок того, що боржником не було добровільно погашено існуючий борг у встановлений виконавцем строк, накладено арешт у межах суми стягнення зведеного виконавчого провадження та накладено арешт на майно боржника, що не суперечить вимогам зазначеного Закону.

Крім того, суд звертає увагу, що доводи скаржника про порушення державним виконавцем приписів ст. 1 Закону України Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»при винесенні оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження в ході розгляду скарги, а скаржник відповідних та належних доказів в розумінні статей 33, 34 ГПК України суду не подав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що згідно вимог Закону України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-XIV (із змінами і доповненнями) підстави для скасування постанови відділу ДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві від 03.06.2011р. № 1106/2 про накладення арешту на майно боржника та визнання дій ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві по її винесенню неправомірними відсутні, а тому суд визнає доводи скаржника у заявленій скарзі неправомірними, внаслідок чого заявлена скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати доводи Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»неправомірними.

2. Скаргу Державного підприємства «Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту «Льодовий стадіон»відхилити.

3. Ухвалу направити скаржнику, боржнику та органу виконання судових рішень.

Суддя С.Р. Станік