Рішення № 17854371, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/17020.07.11 За позовомДочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьктепло»

Простягнення 9552732,80 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 170/10 від 23.10.10 р.

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Дочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьктепло»про стягнення 8100505,98 грн. основного боргу, 564640,03 грн. інфляційних нарахувань, 250384,88 грн. трьох відсотків річних та 637201,91 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання природного газу № 06/09-2441ТЕ-20 від 31.12.2009 р. щодо оплати вартості поставленого природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-25/2467 від 03.03.11 р. (суддя Морозов С.М.) було повернено вищевказану позовну заяву на підставі п. 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2011 р. у справі № 05-5-24/2467 апеляційну скаргу Дочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» було задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва № 05-5-25/2467 скасовано, а справу № 05-5-25/2467 направлено на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду м. Києва вищевказану справу було передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 10.05.2011 р. Господарським судом м. Києва було прийнято позовні матеріали № 05-5-25/2467 та порушено провадження у справі № 37/170, призначено її розгляд на 20.06.11 р., зобовязано сторін надати суду певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 20.06.11 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 10.05.11 р. надав витребувані судом документи частково, зокрема, не надав витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.05.11 р., яке підтверджує отримання ним 18.05.11 р. ухвали від 10.05.11 р. у даній справі.

З метою витребування необхідних документів у справі, а також у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 10.05.11 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 20.06.11 р. розгляд даної справи було відкладено до 04.07.11 р., повторно зобовязано позивача надати суду витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи, відповідача відзив на позовну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.11 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проте витребуваний судом витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи повторно не надав.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 11.07.11 р., представник позивача надав суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

Враховуючи наведене, з метою витребування необхідних документів у справі, а також у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвал суду у даній справі, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд даної справи на 20.07.11 р.; повторно зобовязано позивача надати суду витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи; повторно зобовязати відповідача надати суду відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази, якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.

У судовому засіданні 20.07.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду пояснення по суті спору.

Представник відповідача в черговий раз у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, зважаючи на те, що представник позивача не заперечує проти вирішення справи без участі представника відповідача, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьктепло»(покупець) був укладений договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р., відповідно до умов якого постачальник згідно з цим договором зобовязується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (газ) в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору; постачальник передає за даним договором газ імпортованого походження, отриманий за договором поставки природного газу між НАК «Нафтогаз України»та постачальником; газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг опалення та гарячого водопостачання; використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору; кількість теплової енергії, що відпускається для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання визначається окремими приладами обліку теплової енергії, які встановлені у покупця.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2.1. договору поставки природного газу № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р., постачальник передає покупцю для протягом періоду з 01.01.10 р. до 30.04.10 р., газ в обсязі до 12500 тис.куб.м., в тому числі по місяцях (тис.куб.м.):

- січень 3900;

- лютий 3500;

- березень 3300;

- квітень 1800.

Згідно з п. 3.2. вищезазначеного договору, покупець зобовязується укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з газотранспортними, або газодобувними, або газорозподільними підприємствами (газотранспортне підприємство) в пунктах приймання-передачі газу, зазначених в п. 4.1. цього договору). Про укладання цієї угоди покупець повідомляє постачальника протягом трьох днів з дати її укладення.

Відповідно до п. 4.1. договору поставки природного газу № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р., постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі /вузлах обліку газу покупця (пункти приймання-передачі).

Згідно з п. 4.2. зазначеного договору, право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю вину та відповідальність, повязану з правом власності на газ.

У відповідності до п. 4.3. та 4.4. договору поставки природного газу № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р., обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів приладів обліку витрат газу, встановлених на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця, з урахуванням п. 3.5.1. цього договору; приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість; акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу доставки наданого постачальником; не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки,покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Статтею 5 договору поставки природного газу № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р. було визначено ціну газу та тариф на його транспортування.

Згідно з п. п. 6.1., 6.3, 6.4. та 6.5. договору поставки природного газу № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р., оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами у такому порядку:, перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця; остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу; сторони домовились, що оплати, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу; кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості по даному договору.

Відповідно до п. 6.2. вищезазначеного договору, при невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 6.1. цього договору, постачальник має право обмежити постачання газу покупцеві або припинити у встановленому законодавством порядку.

Згідно з п. 6.4. договору поставки природного газу № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р., в платіжних дорученнях покупець повинен обовязково вказувати номер та дату договору, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за даним договором, постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений у минулі періоди по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

У відповідності до п. 6.5. вищезазначеного договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів, з моменту вимоги однієї із сторін та оформлюється актом звірки взаєморозрахунків, з урахуванням вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищезазначених умов договору ним було поставлено покупцеві протягом січня 2010 р. квітня 2010 р. природний газ на загальну суму 11824536,98 грн., що підтверджується трьохсторонніми актами прийому-передачі природного газу від 31.01.10 р. на суму 4669034,82, від 28.02.10 р. на суму 3241105,20 грн., від 31.03.10 р. на суму 3214400,64 грн. та від 30.04.10 р., підписаними та засвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії зазначених актів додано до матеріалів справи). Однак ТОВ «Сєвєродонецьктепло»свої зобовязання за договором поставки природного газу № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р. щодо оплати виконала частково, сплативши 3724031,00 грн., у звязку з чим у нього станом на момент звернення ДК «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»до суду виникла заборгованість у розмірі 8100505,98 грн.

За таких обставин ДК «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецьктепло»про стягнення 8100505,98 грн. основного боргу, 564640,03 грн. інфляційних нарахувань, 250384,88 грн. трьох відсотків річних та 637201,91 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання природного газу № 06/09-2441ТЕ-20 від 31.12.2009 р. щодо оплати вартості поставленого природного газу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення пені, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами документів, зокрема, актів приймання-передачі газу, вбачаються наступні факти щодо виконання сторонами договору поставки природного газу № 06/09-2441ТЕ-20 від 31.12.2009 р., викладені у таблиці:

Строк оплати Нараховано грн. Підлягає оплаті, грн. Дата сплатиСплачено відповідно до призначення платежу,

в т.ч. ПДВ Борг (грн.) та кількість днів прострочення

січень 2010

до 10.01.10 р.963185,18 (34 %) до 20.01.10 р.934856,21 (33 %) до 31.01.10 р.934856,21 (33 %) 4669034,82 4669034,82 Остаточний розрахунок до 10.02.10 1836137,22 ЛЮТИЙ 2010 до 10.02.10 р.864396,96 (34 %) до 20.02.10 р.838973,52 (33 %) до 28.02.10 р.838973,52 (33 %) 3241105,20 3241105,20 остаточний розрахунок до 10.03.10 р. 698761,20 БЕРЕЗЕНЬ 2010 до 10.03.10 р.815002,84 (34 %) до 20.03.10 р.791032,18 (33 %) до 31.03.10 р.791032,18 (33 %) 3214400,64 900000,0010224540,66 остаточний розрахунок до 10.04.10 р. 817333,44 КВІТЕНЬ 2010 до 10.04.10 р.431472,10 (34 %) до 20.04.10 р.268524,22 до 30.04.10 р.- 699996,32 500000,0010424536,98 остаточний розрахунок до 10.05.10 р. - - 05.2010 р.877299,009547237,98 07.2010 р.576362,008970875,98 08.2010 р.462410,008508465,98 09.2010 р.160300,008 348165,98 10.2010 р.125000,008223165,98 11.2011 р.122660,008100505,98 ВСЬОГО:11824536,98 3724 031,008100505,98 Судом було встановлено, що позивач взяті на себе зобовязання за договором № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р. виконав належним чином, зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач свої зобовязання щодо оплати за даним договором виконав не в повному обсязі. Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав. Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 8100505,98 грн. основного боргу за поставлений та протранспортований природний газ, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Дочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецктепло»основного боргу у розмірі 8100505,98 грн. та за договором № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню. ДК «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»просить суд також стягнути з ТОВ «Сєвєродонецктепло»564640,03 грн. інфляційних нарахувань та 250384,88 грн. трьох річних процентів, у звязку з порушенням ним зобовязань щодо оплати за поставлений природний газ за період з лютого 2010 р. до лютого 2011 р. за договором № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р. Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника. Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання. Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення інфляційних нарахувань та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня. За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно 564640,03 грн. інфляційних нарахувань та 250384,88 грн. трьох річних процентів, у звязку з порушенням ним зобовязань щодо оплати за поставлений природний газ за період з лютого 2010 р. до лютого 2011 р. за договором № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р. Дочірня компанія «ГАЗ УКРАЇНИ»НАК «Нафтогаз України»просить суд також стягнути з відповідача 637201,91 грн. пені передбаченої п. 7.2. у звязку з невиконанням відповідачем умов договору поставки природного газу № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р. Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені та штрафу, вона має бути передбачена законом або договором. Згідно з п. 7.2. договору поставки природного газу № 06/09-2441 ТЕ-20 від 31.12.09 р., у разі невиконання покупцем умов п 6.1. цього договору, покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня. За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня за період з 24.08.10 р. до 24.02.11 р. становить 637201,91 грн. Таким чином, позов Дочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецктепло» підлягає задоволенню повністю. Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, В И Р І Ш И В: 1.Позов задовольнити повністю. 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєвродонецьктепло»(01014, м. Київ, вулиця Бастіонна, 15, кв. 6, код ЄДРПОУ 36304403) на користь Дочірньої компанії «ГАЗ УКРАЇНИ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 8100505 (вісім мільйонів сто тисяч пятсот пять) грн. 98 коп. основного боргу, 637 201 (шістсот тридцять сім тисяч двісті одну) грн. 91 коп. пені, 250 384 (двісті пятдесят тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 88 коп. трьох процентів річних, 564 640 (пятсот шістдесят чотири тисячі шістсот сорок) грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ. 4.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України. СуддяГавриловська І.О.