Рішення № 17854334, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/19920.07.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київгаз» ДоКомунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району»м. Києва

Простягнення 43935,66 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № Д-107/10 від 20.12.10 р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 04.01.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Київгаз»до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району»м. Києва про стягнення 38140,79 грн. основного боргу, 820,30 грн. інфляційних нарахувань, 175,04 грн. трьох відсотків річних, 2129,67 грн. пені та 2669,86 грн. семи відсотків штрафу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг з газопостачання № 232030 від 04.01.11 р.

Ухвалою суду від 26.05.11 р. було порушено провадження у справі № 37/199 та призначено її розгляд на 04.07.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.11 р. надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 26.05.11 р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, також повідомив про погашення відповідачем суми основного боргу, підтримав позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.07.11 р. проти позову заперечив, пояснив суду, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові повністю та повідомив про погашення суми основного боргу.

Судом було оголошено перерву у судовому засіданні 04.07.11 р. до 20.07.11 р. о 12:25 год.

У судовому засіданні 20.07.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Київгаз»(постачальник) та Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» м. Києва (споживач) був укладений договір про надання послуг з газопостачання № 54710 від 01.01.11 р., відповідно до умов якого ПАТ «Київгаз»зобовязалося надати послуги з газопостачання, тобто поставити природний газ та протранспортувати його до вузла обліку газу (ВОГ) споживача, а споживач зобовязався прийняти газ і оплатити на умовах цього договору такі послуги.

Згідно з п. 1.1. договору № 232030 від 04.01.11 р., обсяг газопостачання в 2011 році складає 59,0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:

Всього

на 2011 ріксіченьлютийберезеньквітеньтравеньчервень

13,011,08,01,0--

200,0липеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгрудень

---3,09,014,0

У відповідності до п. 3.14. вищезазначеного договору, кількість поданого споживачу газу оформлюється станом на останній календарний день місяця двостороннім актом встановленої форми по одному примірнику для кожної сторони. Цей акт є основою для проведення розрахунків за послуги з газопостачання між сторонами.

Згідно з п. 3.15. договору № 232030 від 04.01.11 р., якщо споживач не згодний з визначеною кількістю газу, він направляє до ПАТ «Київгаз»письмове повідомлення в 3-денний термін з моменту отримання акту. Претензія, яка надана після вказаного терміну, не розглядається, а акт вважається узгодженим сторонами.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищевказаного договору ПАТ «Київгаз»протягом лютого березня 2011 року належним чином виконувались зобовязання щодо постачання та транспортування природного газу Комунальному підприємству «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району»м. Києва, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами прийому-передачі послуг з газопостачання від 28.02.11 р. на суму 37583,09 грн. та від 31.03.11 р. на суму 14964,55 грн. (належним чином засвідчені копії зазначених актів додано до матеріалів справи). Загальна вартість поставки складала 52547,64 грн.

У відповідності до п. 6.1. договору № 232030 від 04.01.11 р, оплата вартості послуг з газопостачання проводиться споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- авансовий платіж споживач здійснює до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу у розмірі 100 % вартості послуг з газопостачання, передбачених договором на місяць поставки газу;

- остаточний розрахунок здійснюється протягом пяти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але несплачених ПАТ «Київгаз», послуг за звітний місяць.

Позивач пояснив суду, що Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району»м. Києва неналежним чином виконало свої зобовязання щодо оплати поставленого та протранспортованого природного газу, частково сплативши грошові кошти в сумі 14406,85 грн. за поставку в лютому 2011 р., у звязку з чим станом на 10.05.11 р. заборгованість відповідача за отриманий протягом лютого березня 2011 р. природний газ становила 38140,79 грн.

За таких обставин ПАТ «Київгаз»звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району»м. Києва про стягнення 38140,79 грн. основного боргу, 820,30 грн. інфляційних нарахувань, 175,04 грн. трьох відсотків річних, 2129,67 грн. пені та 2669,86 грн. семи відсотків штрафу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг з газопостачання № 232030 від 04.01.11 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання щодо поставки та транспортування природного газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 54710 від 01.01.11 р. строк оплату за отриманий газ здійснив не в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 04.07.11 р. та у відзиві на позовну заяву повідомив суду про погашення суми основного боргу, у підтвердження чого надав суду належним чином засвідчену копію платіжного доручення № 601 від 27.05.11 р. на суму 38140,79 грн., а також просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач у судовому засіданні 04.07.11 р. також підтвердив погашення основного боргу відповідачем у розмірі 38140,79 грн.

При цьому слід зазначити, що платіж на суму 38140,79 грн. був здійснений відповідачем 27.05.11 р., тобто після звернення позивача з даним позовом до суду 23.05.11 р., у звязку з чим провадження в цій частині підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 38140,79 грн. основного боргу підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Публічне акціонерне товариство «Київгаз»просить суд також стягнути з відповідача 820,30 грн. інфляційних нарахувань та 175,04 грн. трьох річних процентів, у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати за поставлений та протранспортований природний газ за договором № 232030 від 04.01.11 р. за період з 06.03.11 р. до 12.05.11 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, судом було виявлено помилку щодо застосування індексу інфляції за березень 2011 р., який становив 101,4, тоді як відповідач у розрахунку застосував індекс 102,7.

Таким чином, судом було виконано власний розрахунок інфляційного нарахування за порушення відповідачем зобовязання щодо оплати за поставлений та протранспортований природний газ за договором № 232030 від 04.01.11 р. за період з 06.03.11 р. до 12.05.11 р., згідно з яким підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 519,01 грн. інфляційного нарахування.

Також за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 175,04 грн. три відсотки річних за неналежне виконання зобовязання щодо оплати за поставлений та протранспортований природний газ за договором № 232030 від 04.01.11 р. за період з 06.03.11 р. до 12.05.11 р.

Позивач просить стягнути з відповідача 2129,67 грн. 0,1 % пені та 2669,86 грн. 7 % штрафу за порушення договірного зобовязання за договором № 232030 від 04.01.11 р. за період з 06.03.11 р. до 12.05.11 р.

Згідно з п. 7.3. договору № 232030 від 04.01.11 р., в разі несплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, споживач сплачує на користь ПАТ «Київгаз», крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

При дослідженні розрахунку пені, наданого позивачем, судом було виявлено помилки, у звязку з чим виконано власний розрахунок цієї вимоги, з урахуванням періоду заборгованості, зазначеного позивачем, наведений в таблиці.

Розрахунок розміру пені

Сума

Заборгованості,

грн.Розмір

облікової

ставки НБУ Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума пені,

грн.

23176,247,75 %06.03.11 р. 12.05.11 р.68669,25

14964,557,75 %06.04.11 р. 12.05.11 р.37235,13

ВСЬОГО:904,38

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення зобовязання щодо оплати отриманого природного газу за договором № 232030 від 04.01.11 р. за період з 06.03.11 р. до 12.05.11 р. пеня в розмірі 904,38 грн.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем і перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню штраф (7 %) у розмірі 2669,86 грн.

Таким чином, позов ВАТ «Київгаз»до Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району»м. Києва підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району»м. Києва (02089, м. Київ, проспект Броварський, 2, код ЄДРПОУ 05446166) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, код ЄДРПОУ 03346331) 904 (девятсот чотири) грн. 38 коп. пені, 2 669 (дві тисячі шістсот шістдесят девять) грн. 86 коп. штрафу, 519 (пятсот девятнадцять) грн. 01 коп. інфляційних нарахувань, 175 (сто сімдесят пять) грн. 04 коп. трьох річних процентів, 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження в частині стягнення 38140,79 грн. основного боргу припинити.

4.У решті позовних вимог відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.