Рішення № 17854331, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/19820.07.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київгаз» ДоВідкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»

Простягнення 19263,16 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № Д-107/10 від 20.12.2010 р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов. № 349 від 01.07.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Київгаз»до Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок» про стягнення 17185,79 грн. основного боргу, 223,42 грн. інфляційних нарахувань, 49,44 грн. трьох відсотків річних, 601,50 грн. пені та 1203,01 грн. семи відсотків штрафу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг з газопостачання № 54710 від 01.01.11 р.

Ухвалою суду від 26.05.11 р. було порушено провадження у справі № 37/198 та призначено її розгляд на 04.07.11 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 04.07.11 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та копія платіжного доручення № 1125 від 24.05.11 р. на суму 17185,79 грн. у підтвердження сплати основного боргу.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.11 р. надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 26.05.11 р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви, також повідомив про погашення відповідачем суми основного боргу, підтримав позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.07.11 р. проти позову заперечив, пояснив суду, що позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові повністю та повідомив про погашення суми основного боргу.

Судом було оголошено перерву у судовому засіданні 04.07.11 р. до 20.07.11 р. о 12:20 год.

У судовому засіданні 20.07.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Київгаз»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Завод сантехнічних заготовок»(споживач) був укладений договір про надання послуг з газопостачання № 54710 від 01.01.11 р., відповідно до умов якого ПАТ «Київгаз»зобовязалося надати послуги з газопостачання, тобто поставити природний газ та протранспортувати його до вузла обліку газу (ВОГ) споживача, а споживач зобовязався прийняти газ і оплатити на умовах цього договору такі послуги.

Згідно з п. 1.1. договору № 54710 від 01.01.11 р., обсяг газопостачання в 2011 році складає 200,0 тис. куб. м., в тому числі по місяцях:

Всього

на 2011 ріксіченьлютийберезеньквітеньтравеньчервень

40,040,020,0000

200,0липеньсерпеньвересеньжовтеньлистопадгрудень

00020,040,040,0

У відповідності до п. 3.14. вищезазначеного договору, кількість поданого споживачу газу оформлюється станом на останній календарний день місяця двостороннім актом встановленої форми по одному примірнику для кожної сторони. Цей акт є основою для проведення розрахунків за послуги з газопостачання між сторонами.

Згідно з п. 3.15. договору № 54710 від 01.01.11 р., якщо споживач не згодний з визначеною кількістю газу, він направляє до ПАТ «Київгаз»письмове повідомлення в 3-денний термін з моменту отримання акту. Претензія, яка надана після вказаного терміну, не розглядається, а акт вважається узгодженим сторонами.

Позивач пояснив суду, що на виконання вищевказаного договору ПАТ «Київгаз»протягом березня 2011 року належним чином виконувались зобовязання щодо постачання та транспортування природного газу ВАТ «Завод сантехнічних заготовок», що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом прийому-передачі послуг з газопостачання від 31.03.11 р. на суму 17275,60 грн. (належним чином засвідчена копія зазначеного акту додано до матеріалів справи).

У відповідності до п. 6.1. договору № 54710 від 01.01.11 р. в редакції протоколу узгодження розбіжностей до даного договору, оплата вартості послуг з газопостачання проводиться споживачем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- авансовий платіж споживач здійснює до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки газу у розмірі 100 % вартості послуг з газопостачання, передбачених договором на місяць поставки газу;

- остаточний розрахунок здійснюється протягом пяти календарних днів наступного місяця після надання послуг, виходячи з вартості фактично отриманих, але несплачених ПАТ «Київгаз», послуг за звітний місяць.

Позивач пояснив суду, що ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» неналежним чином виконало свої зобовязання щодо оплати поставленого та протранспортованого природного газу, частково сплативши грошові кошти в сумі 89,81 грн. за поставку в березні 2011 р., у звязку з чим станом на 10.05.11 р. заборгованість відповідача за отриманий протягом березня 2011 р. природний газ становила 17185,79 грн.

За таких обставин ПАТ «Київгаз»звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»про стягнення 17185,79 грн. основного боргу, 223,42 грн. інфляційних нарахувань, 49,44 грн. трьох відсотків річних, 601,50 грн. пені та 1203,01 грн. семи відсотків штрафу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором про надання послуг з газопостачання № 54710 від 01.01.11 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання щодо поставки та транспортування природного газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 54710 від 01.01.11 р. строк оплату за отриманий газ здійснив не в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 04.07.11 р. та у відзиві на позовну заяву повідомив суду про погашення суми основного боргу, у підтвердження чого надав суду належним чином засвідчену копію платіжного доручення № 1125 від 24.05.11 р. на суму 17185,79 грн., а також просив відмовити у задоволенні решти позовних вимог повністю, оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва № 49/188-б від 28.04.09 р. порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Завод сантехнічних заготовок»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника (ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Доводи відповідача щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 223,42 грн. інфляційних нарахувань, 49,44 грн. трьох відсотків річних, 601,50 грн. пені та 1203,01 грн. семи відсотків штрафу за порушення зобовязань за договором № 54710 від 01.01.11 р. не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.04.2009 порушено провадження у справі про банкрутство № 49/188-б (суддя Митрохіна A.B.), відкрито процедуру санації боржника, призначено розпорядника майна та керуючого санацією та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2010 у справі № 49/188-б ухвалу Господарського суду міста Києва № 49/188-б від 28.04.2009 було скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду на стадію прийняття заяви про порушення провадження справи про банкрутство в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 49/188-б від 15.07.10 р. (суддя Копитова О.С.), керуючись ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи було повернуто заявникові без розгляду.

Крім того, суд зазначає, що до винесення рішення у справі № 37/198, ВАТ «Завод сантехнічних заготовок»не зверталось до Господарського суду з заявою про визнання його банкрутом.

Позивач у судовому засіданні 04.07.11 р. також підтвердив погашення основного боргу відповідачем у розмірі 17185,79 грн.

При цьому слід зазначити, що платіж на суму 17185,79 грн. був здійснений відповідачем 24.05.11 р., тобто після звернення позивача з даним позовом до суду 23.05.11 р., у звязку з чим провадження в цій частині підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 17185,79 грн. основного боргу підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Публічне акціонерне товариство «Київгаз»просить суд також стягнути з відповідача 223,42 грн. інфляційних нарахувань та 49,44 грн. трьох річних процентів, у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань щодо оплати за поставлений та протранспортований природний газ за договором № 54710 від 01.01.11 р. за період з 06.04.11 р. до 10.05.11 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця червня.

Таким чином, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відповідно 49,44 грн. три відсотки річних та 223,42 грн. інфляційних нарахувань за неналежне виконання зобовязання щодо оплати за поставлений та протранспортований природний газ за договором № 54710 від 01.01.11 р. за період з 06.04.11 р. до 10.05.11 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 601,50 грн. 0,1 % пені та 1203,01 грн. 7 % штрафу за порушення договірного зобовязання.

Згідно з п. 7.3. договору № 54710 від 01.01.11 р., в разі несплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки, зазначені у п. 6.1. даного договору, споживач сплачує на користь ПАТ «Київгаз», крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

При дослідженні розрахунку пені, наданого позивачем, судом було виявлено помилки, у звязку з чим виконано власний розрахунок цієї вимоги, з урахуванням періоду заборгованості, зазначеного позивачем, наведений в таблиці.

Розрахунок розміру пені

Сума

Заборгованості,

грн.Розмір

облікової

ставки НБУ Період

прострочення Кількість днів

прострочення Сума пені,

грн.

17185,797,75 %06.04.11 р. 10.05.11 р.35255,43

ВСЬОГО:255,42

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення зобовязання щодо оплати отриманого природного газу за договором № 54710 від 01.01.11 р. за період з 06.04.11 р. до 10.05.11 р. пеня в розмірі 255,42 грн.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем і перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню штраф (7 %) у розмірі 1203,01 грн.

Таким чином, позов ВАТ «Київгаз»до Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Жовтень»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод сантехнічних заготовок»(03062, м. Київ, вулиця Ескаваторна, 24 км, код ЄДРПОУ 05503272) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, код ЄДРПОУ 03346331) 255 (двісті пятдесят пять) грн. 42 коп. пені, 1 203 (одна тисяча двісті три) грн. 01 коп. штрафу, 223 (двісті двадцять три) грн. 42 коп. інфляційних нарахувань, 49 (сорок девять) грн. 44 коп. трьох річних процентів, 189 (сто вісімдесят девять) грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження в частині стягнення 17185,79 грн. основного боргу припинити.

4.У решті позовних вимог відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.