Рішення № 17854330, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/22820.07.11

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхової компанії "УНІКА", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства Страхової компанії "Універсальна",

м. Київ

про відшкодування шкоди 8 767,76 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 дов. від 04.041.11р.

Від відповідачаНе зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з по зовом про стягнення 8 767,76 грн. страхового відшкодування в порядку регресу (Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 010044/4002/0000001 від 06.11.2008р.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.07.2011р. у звязку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача заявив суду клопотання про витребування доказів та просить суд направити запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

06.07.2011р. судом було направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України на який 20.07.2011р. до суду надійшла відповідь.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, письмовий відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась з повідомленням про вручення за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 20.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України про задоволення вимог позову .

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2008р. між ПрАТ “Страхова компанія “УНІКА” (правонаступник ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик») та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного комплексного страхування та транспорті № 010044/4002/0000001, за яким ПрАТ “Страхова компанія “УНІКА” було застраховано майнові інтереси Страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1.

Згідно розгорнутої довідки ДАІ, 03.09.2009р., на вул. Б. Хмельницького у м. Калуш сталася дорожньо-транспортна пригода за участю 3-х автомобілів , транспортного засобу марки «Хонда», державний номер НОМЕР_2, під управлінням водія ОСОБА_3, автомобіля марки «Сеат», державний номер НОМЕР_3, та автомобіля марки «ВАЗ»державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2.

Згідно Постанови Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.09.2009р., ОСОБА_3, 03.09.2009р. рухаючись по вул. Б. хмельницького у м. Калуш, керуючи транспортним засобом марки «Хонда», державний номер НОМЕР_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, не справився з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, та з автомобілем марки «Сеат», державний номер НОМЕР_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Таким чином, ОСОБА_3 порушив п.п. 12.1, 13.1. ПДВ України та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст.. 124 КпАП України, в звязку з чим його було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

З метою встановлення вартості матеріального збитку, ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_4 Відповідно до Звіту № 48.09 від 17.09.2009р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «ВАЗ», державний номер НОМЕР_1, складає 8470,20 грн.

04.09.2009р. ОСОБА_2 було подано до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка»заяву на виплату страхового відшкодування.

Відповідно до зазначеного вище Звіту, ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7970,20 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 500,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 025614 від 21.10.2009р.

Таким чином, ОСОБА_3 зобовязаний відшкодувати шкоду ПрАТ “Страхова компанія “Уніка” в порядку регресу у розмірі 7970,20 грн.

Проте, оскільки у ОСОБА_3 застрахована обовязкова цивільно-правова відповідальності власників наземних транспортних засобів Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна», що підтверджується Полісом № ВС/3070095 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно Полісу, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 25500,00 грн.

Відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу фактичні збитки у розмірі 7970,20 грн.

30.12.2009р. з метою врегулювання даного питання у досудовому порядку, уповноваженим представником позивача ТДВ «Інтер-Ріск Україна»було подано до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна»Заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 692/3/2009-12/ИР від 29.12.2009р. з проханням відшкодувати завдані їхнім страхувальником збитки, що підтверджується повідомленням про вручення.

Проте, відповідач вимоги позивача не виконав, страхове відшкодування не сплатив. Отже, станом на 15.04.2011р. відповідачем вищевказані вимоги виконані не були, страхове відшкодування позивачу добровільно не виплачено, чим прострочило виконання своїх зобовязань по Полісу на 180 днів.

06.07.2011р. судом було надіслано судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України. 20.07.2011р. до суду надійшла відповідь на судовий запит, де вказано, що у Полісі № ВС/3070095 франшиза становить 510,00 грн.

Враховуючи, що відповідачем претензійні вимоги виконані не були, страхове відшкодування позивачу добровільно не виплачено, суд приходить до висновку про правомірність звернення позивача за судовим захистом з даним спором.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач добровільно не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, тоді як виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів.

Позивач документально підтвердив своє право на відшкодування та одночасно нарахував про стягнення з відповідача пені у розмірі 797,56 грн., посилаючись на прострочення останнім строку виплати страхового відшкодування.

Проте , Суд частково не погоджується з наведеними доводами позивача, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному випадку пені.

Суду не надано письмової угоди сторін щодо неустойки, яка могла бути укладена між сторонами.

У відповідності до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, відповідно до вищевказаних правових норм до позивача, як страховика, перейшло право вимоги лише в межах фактично понесених ним затрат.

Регресні вимоги по суті є лише відшкодуванням фактичних затрат з виплати страхового відшкодування і в даному, випадку виплата коштів в порядку регресу не забезпечується пенею, , у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені, відсутні . а том у і підстав для задоволенні цієї частини вимог позову не вбачається.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом частково обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 546, 547, 549, 993, 1191, 1192 ЦК України, ст..ст.9,12,27 ЗУ “Про страхування” ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. б. хмельницького, 48-А код ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка” (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37 код ЄДРПОУ 20033533), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 7 970 (сім тисяч девятсот сімдесят) грн. 20 коп., 102 (сто дві) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовити .

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 22 липня 2011 року.