Рішення № 17853898, 11.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/16611.07.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»

До Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Проврегулювання розбіжностей по договору

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачане зявився

від відповідачаОСОБА_1., довіреність № б/н від 23.12.2010

ОСОБА_2., довіреність № 1316/02 від 16.06.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградобленерго»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі відповідач) про врегулювання розбіжностей по договору.

Позовні вимоги позивача мотивовані неможливістю досягти домовленості між сторонами щодо укладення договору № 13 від 11.03.2011.

Ухвалою суду від 27.05.2011р. порушено провадження у справі № 1/166 та призначено розгляд на 17.06.2011 р.

17.06.2011 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позов.

17.06.2011р. представник позивача у судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, надав пояснення по суті спору, підтримав свої вимоги у повному обсязі, повідомив суд про зміну назви позивача.

Представники відповідача проти позову заперечили.

Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд справи на 11.07.2011р.

08.07.2011 позивач подав до канцелярії суду пояснення по справі.

11.07.2011 представник позивача у судове засідання не зявився

Представники відповідача надали свої докази по справі та письмові пояснення по справі.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2011 позивачем було надано відповідачу для підписання два примірники проекту договору № 13 про постачання електричної енергії (далі проект договору), зміст якого було визначено на основі типового договору про постачання електричної енергії.

11.03.2011 позивачем було отримано від відповідача протокол розбіжностей до проекту договору.

Позивач прийняв в редакції, запропонованій відповідачем п.п. 4.1.4, 4.2.3, 4.2.5, частково було прийнято п.п. 4.3.1, 6.1.1, 6.1.3, 6.1.4, 2, 7.5, 7.8, 9.4, про що позивачем було складено протокол узгодження розбіжностей до договору, який було надіслано відповідачу разом із супровідним листом № 397/07 від 14.03.2011р.

Оскільки інші пропозиції відповідача щодо умов договору не є прийнятими для позивача, позивач подав до суду позовну заяву про врегулювання розбіжностей за договором № 13 від 28.02.2011р., а саме просив суд прийняти в редакції позивача п.2.3.5, 4.2.1, 4.2.4, 4.3.1, 4.4, п.5.1 договору; прийняти в редакції позивача примітку до п.1 у додатку 1 до проекту договору наступного змісту: платіжні доручення або/чи інші платіжні (розрахункові) документи повинні обовязково містити наступні реквізити: назву товариству (активна, реактивна електроенергія) або вид іншого платежу (пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші нарахування), номер і дату договору за яким здійснюються платежі; прийняти в редакції постачальника п.5, 9 додатку №1 до договору №13 від 28.02.2011.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову частково.

Позивач у своєму позові посилався на наступні підстави.

В преамбулі договору № 13 про постачання електричної енергії зазначено, що під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовленні Договором, Сторони зобов'язанні керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Відповідач пропонував у пункті 2.3.5 слово «а також для виконання відключень та обмеження споживання споживачу ( субспоживачу)»- виключити з тексту договору.

Позивач посилається на те що, у розділі пунктом 10.2.15 Правил користування електричною енергією зазначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний: забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників постачальника електричної енергії та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору про постачання електричної енергії. Тобто пропозиція відповідача с неприйнятною для позивача та буде суперечити вимогам чинного законодавства.

Проте у звязку з тим, що позивач не взяв до уваги вимоги п.10.2 (15) Правил щодо відключення та обмеження споживання споживачу відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконання обґрунтованих письмових вимог, умови забезпечення безперешкодного відключення та обмеження споживання у пункті 2.3.5 договору відповідачем правомірно було виключено, що на думку суду приводить у відповідність умови п.2.3.5 до Типового договору.

2. Крім того, Відповідач пропонує у п. 4.2.1 . Договору останнє речення викласти у такій редакції: «Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком»Проте, така пропозиція не є прийнятним для позивача згідно його твердження, оскільки як він вважає ст. 625 Цивільного кодексу України, зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом. А тому позивач вважає, що вказані суми при наявності необхідно відображати (зазначати) в розрахункових документах окремим рядком.

Суд вважає, що обґрунтування позивач у відповідності до ст. 625 ЦК України є неналежним, оскільки зазначена норма права взагалі не регламентує нарахування та сплату пені. Разом з цим, діюче цивільне та господарське законодавство визначає чіткий порядок та умови нарахування пені, розмір якої електропередавальною організацією не завжди є правильним і потребує додаткового обрахування з боку споживача. Таким чином вказана позовна вимога в частині п.4.2.1 порушує права відповідача під час виконання договору, в тому числі для попередження неправомірних відключень відповідача від електроенергії електропередавальною організацією.

3.Також позивач зазначає, що відповідач пропонує п. 4.2.4., виключити з тексту, а саме по тексту: споживач несе відповідальність за технічний стан належних йому електроустановок та розрахункових приладів обліку, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження.

В обґрунтування своєї вимоги позивача посилається на те, що згідно п. 10.2.9 Правил користування електричною енергією зазначено, що споживач ої енергії зобов'язаний: забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних заводу - виробника відповідних засобів обліку. Тобто така пропозиція відповідача є неприйнятною для позивача та буде суперечити вимогам чинного законодавства.

Суд вважає, що обґрунтування позивача є неналежним, оскільки п. 10.2.9 Правил обумовлює забезпечення функціонування виключно розрахункових засобів обліку. Умов щодо зобовязань споживача по зберіганню електроустановок, забезпечення охорони Правилами КЕЕ не передбачено. Разом з цим поняття «розрахункового засобу обліку»і поняття «електроустановки»не тотожні, і визначені у п. 1.2 ПКЕЕ, а також мають значну різницю вартості.

4.Крім того, Відповідач пропонує у пункті 4.3.1 - слова «іншої документації»замінити словами іншої нормативної документації». Та доповнити абзацом: «Зазначені обставини непереборної сили мають бути підтвердженні документально відповідною Торгово-промисловою палатою». Така пропозиція є частково неприйнятною для позивача : - відповідно до п. 4.3.1 типового договору зазначено, що сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належить: ___,що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково. Термін виконання зобов'язання за цим договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили. Тобто позивач погоджується у п.4.3.1 Договору, по тексту сторони несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно є результатом лп обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково, захист від дії якої не передбачено в проектній та іншій документації, замінити на «на іншої нормативної документації»далі по тексту. Відповідач вважає, а суд погоджується з його думкою, що позивач вийшов за межі чинного законодавства України, а саме на власний розсуд збільшив обсяг умов звільнення його від відповідальності за неналежне виконання своїх зобовязань, посилаючись на будь-яку документацію. Умови звільнення сторони від відповідальності регламентуються діючим законодавством, а отже позивачу слід конкретизувати перелік документації, а саме викласти її, як хоча б «нормативна документація».

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6 зазначеного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а отже належним буде підтвердження Торгово-Промислової палати про наявність тих чи інших обставин непереборної сили.

5. Позивач зазначає, що відповідач пропонує у абзаці 2 пункту 4.4 - сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону, замінити на слова : «зобов'язана письмово повідомити»про складання акта.

Проте, відповідно до п. 4.4 типового договору зазначено, що сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитися від складання та підписання акта.

Позивач вважає, що така пропозиція відповідача є неприйнятною для позивача та буде суперечити вимогам чинного законодавства.

Враховуючи умови ст. 627 ЦК України, а також відділеність обєкту енергоживлення від Кременчуцького ЛВ УМГ та необхідність забезпечення представництва споживача, цілком розумним і справедливим є умова щодо письмового повідомлення про складання акта зазначена відповідачем.

6.Також, Відповідач пропонує в пункті 5.1: - по тексту для визначення договірних величин електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу») з визначенням очікуваного споживання електричної енергії для кожної площадки вимірювання. - абзац З викласти в такій редакції : «У випадках, передбачених ПКЕЕ, споживач надає обґрунтування очікуваного обсягу споживання».

Проте, відповідно до пункту 4.2 Правил користування електричної енергії визначено, що відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або пократальним розподілом подаються споживачем постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом термін обумовлений договором.

Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання.

Тобто запропонована пропозиція відповідача є неприйнятною для позивача та буде суперечити вимогам чинного законодавства.

Суд погоджується з зазначеною вимогою позивача.

7.Відповідач пропонує у додатку № 1 до Договору № 13 про постачання електричної енергії у примітці по тексту: платіжні доручення або/чи інші платежі (розрахункові) документи повинні обов'язково містити наступні реквізити: назву товару (активна, реактивна електроенергія) або вид іншого платежу слова «або вид іншого платежу (пеня, індекс інфляції, 3 % річних та інші нарахування) виключити, оскільки вважає що відповідно до ст. 625 Цивільного кодекса зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. А тому в разі проведення вказаних нарахувань в платіжних (розрахункових) документа повинні міститися назва товару (активна, реактивна електроенергія) вид іншого платежу (пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші нарахування).

Суд не погоджується з зазначеним твердженням, так як зазначені санкції підлягають окремому обрахуванню та доказуванню у відповідності до вимог чинного законодавства України, і не є обовязковим для включення в платіжні доручення.

8.У позові позивачем зазначено, що відповідач пропонує виключити з тексту додатку № 1 до Договору № 13 про постачання електричної енергії порядок розрахунків п. 5 а саме: по тексту, у разі не допуску представників Постачальника (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок Споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПКЕЕ порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до Договору, Споживач у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України відшкодовує Постачальнику витрати, повязані з простоєм транспорту і втратою робочого часу працівників Постачальника, а також сплачує штраф у розмірі 5% вартості середньомісячного обсягу споживання електричної енергії площадкою вимірювання, до якої не допущено представників Постачальника, за кожну годину не допуску. Факт не допуску, а також проміжок часу, протягом якого представників Постачальника не було допущено до електричних установок Споживача, оформляється актом згідно п. 4.4 Договору. З підстав, що обсяг відповідальності сторін визначено розділом 4 Договору, а додаткова угода не може суперечити основному Договору.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, зазначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установленні вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Розділом 4 договору № 13 про постачання електричної енергії від 28.02.11 р. не визначено порядок відповідальності за не допуск представників Постачальника до електричних установок Споживача і.т.д.

Тобто запропонована пропозиція відповідача є неприйнятною для позивача а отже він вважає, що вона буде суперечити вимогам чинного законодавства.

Суд не погоджується з зазначеним твердженням, враховуючи обгрунтування до п.2.3.5проекту договору, викладені вище, додаток до договору не може суперечити умовам основного договору.

9.Згідно позову позивача, відповідач пропонує з тексту додатку № 1 до договору № 13 про постачання електричної енергії виключити пункт 9. а саме по тексту: у разі несвоєчасного виконання розрахунків, обумовлених цим додатком, Постачальник електричної енергії здійснює нарахування на суму загального боргу у розмірі 0,8% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, 3% річних і встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Пеня, 3% річних та індекс інфляції сплачується на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який, вказується в рахунках.

В даному випадку позивач вважає за необхідне відзначити, що пункт 9 Додатку № 1 до договору № 13 про постачання електричної енергії обумовлює порядок дій Постачальника, а п. 4.2.1 Договору -відповідальність Споживача, тобто їх неможна ототожнювати. Позивач зазначає, що дана позиція є неприйнятною для нього.

Позивач помилково вказує у позовній заяві, що у спірному пункті додатку 1 до договору він обумовлює порядок дій, в той час коди фактично він встановлює відповідальність споживача, яка вже визначена договором. Таким чином штрафні санкції розглядаються сторонами у встановленому діючим законодавством порядку.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України обумовлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Стаття 628 ЦК передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 7 ст.179 Господарського Кодексу України обумовлено, що Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним Кодексо України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.2 ст. 179 ГК, Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати субєктам господарювання орієнтовані умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках затверджувати типові договори.

Частина 4 ст. 179 передбачає, що при укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно ч.3 ст. 184 ГК, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

За вказаних обставин, суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача частково.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Відмовити Відкритому акціонерному товариству «Кіровоградобленерго»в позові частково, у звязку з чим пункти 2.3.5, 4.2.1, 4.2.4, 4.3.1, 4.4 договору №13 та примітку, п.5, п.9 Додатку №1 викласти в редакції протоколу розбіжностей Споживача ДК «Укртрансгаз».

3. Абзаци 1 та 3 п.5.1 договору № 13 від 28.02.2011 викласти у редакції Протоколу узгодження розбіжностей, згідно якого залишити в редакції Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»(постачальник).

4.стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Кременчуцького Лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії УМГ «Черкаситрансгаз»(01021, м.Київ, Узвіз Кловський 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 85 (вісімдесят пять) грн.. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мельник В.І.

(Дата складання повного тексту рішення: 18.07.2011)