Рішення № 17853896, 13.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/17713.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сфера-Плюс”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріальна група “Стандарт”

Про стягнення 112400,48 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1.- представник за довіреністю

Від відповідача не зявився

У судовому засіданні 13.07.2011 судом на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 103518,81 грн. заборгованості по договору, 2156,14 грн. 3% річних, 6725,53 грн. інфляційних втрат, 10000,00 грн. юридичних послуг, 1224,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 було порушено провадження у справі № 47/177, розгляд справи було призначено на 06.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011 р. розгляд справи було відкладено до 13.07.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2011 заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 103518,81 грн. заборгованості по договору, 2156,14 грн. 3% річних, 6725,53 грн. інфляційних втрат, 10000,00 грн. юридичних послуг, а також судові витрати повязані з розглядом даної справи. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору купівлі-продажу № 32/09 від 01.09.2010 не було здійснено в повному обсязі оплату за переданий товар згідно видаткових накладних загалом на суму 103518,81 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 13.07.2011 р. не направив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сфера-Плюс»(позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Індустріальна група “Стандарт ” (відповідач, покупець) було укладено договір № 32/09 купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобовязується на умовах, передбачених цим договором, передати партіями у власність покупця по його заявках, а покупець зобовязується приймати і оплачувати упаковку для кондитерських виробів та фото полімерні форми (продукція) (п.1.1.).

Умовами договору № 32/09 купівлі-продажу від 01.09.2010 сторони погодили, що загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, складається із кількості всіх партій продукції поставленого по дійсному договору (п.2.1.); кількість та асортимент кожної конкретної партії продукції визначається згідно заявою покупця, які покупець передає продавцеві по факсу або телефону (п.2.2.); доставка продукції від продавця до покупця здійснюється транспортом продавця, за його рахунок (п.3.1.); продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичного вручення йому разом з необхідними супроводжуючими документами, та підписання покупцем відповідної накладної про прийняття цієї продукції. З цього моменту покупець набуває право власності на продукцію. Ризик випадкового знищення або пошкодження продукції переходить від продавця до покупця з моменту набуття ним права власності (п.3.2.); загальна вартість продукції за цим договором складається із вартості всіх партій продукції поставлених по дійсному договору (п.4.1.); ціна на кожну партію продукції встановлюється за домовленістю сторін у рахунках фактурах і вказується з ПДВ (п.4.2.); покупець зобовязаний оплатити вартість партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (п.4.5.); продукцію продавець зобовязаний передати покупцеві у термін, що вказаний покупцем у його заявці, при подачі ним транспортного засобу (п.7.1.).

Відповідно до видаткових накладних по договору № 32/09 купівлі-продажу від 01.09.2010, а саме: № РН-0000255 від 03.09.2010 на загальну суму 90657,56 грн. та рахунку-фактури № СФ-0000240 від 03.09.2010, № РН-000254 від 09.09.2010 на загальну суму 57818,81 грн. та рахунку-фактури № СФ-0000239 від 09.09.2010 (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) позивачем було передано відповідачу товар, який отримано уповноваженим представником відповідача на підставі довіреностей на отримання товару № 118 від 03.09.2010 та № 119 від 09.09.2010, загальна вартість якого по наведеним видатковим накладним складає 148476,37 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору № 32/09 купівлі-продажу від 01.09.2010 не було здійснено оплату переданого позивачем товару, оскільки позивачем було передано товар на суму 148476,37 грн., який відповідачем було прийнято, але оплачено частково в сумі 44957,56 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар згідно вищенаведеним видатковим накладним, за розрахунками позивача яка складає 103518,81 грн. (45700,00 грн. сума боргу за переданий товар згідно видаткової накладної № РН-0000255 від 03.09.2010 та рахунку-фактури № СФ-0000240 від 03.09.2010 + 57818,81 грн. - сума боргу за переданий товар згідно видаткової накладної РН-000254 від 09.09.2010 на загальну суму 57818,81 грн. та рахунку-фактури № СФ-0000239 від 09.09.2010 = 103518,81 грн.).

Крім того, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2011, який підписано обома сторонами та скріплений печатками сторін, сальдо на користь позивача становить 103518,81 грн. за переданий товар згідно договору № 32/09 купівлі-продажу від 01.09.2010 на підставі видаткових накладних № РН-0000255 від 03.09.2010 на загальну суму 90657,56 грн. та рахунку-фактури № СФ-0000240 від 03.09.2010, № РН-000254 від 09.09.2010 на загальну суму 57818,81 грн. та рахунку-фактури № СФ-0000239 від 09.09.2010.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судом встановлено, що згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем договору № 32/09 купівлі-продажу від 01.09.2010, позивачем на підставі видаткових накладних № РН-0000255 від 03.09.2010 на загальну суму 90657,56 грн. та рахунку-фактури № СФ-0000240 від 03.09.2010, № РН-000254 від 09.09.2010 на загальну суму 57818,81 грн. та рахунку-фактури № СФ-0000239 від 09.09.2010, було передано відповідачу товар на загальну суму 103518,81 грн., який отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей на отримання товару, який відповідачем був оплачений частково, а саме: за період з 19.10.2010 по 28.10.2010 відповідачем було оплачено першу партію товару в сумі 40000,00 грн. та 27.05.2011 4957,56 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 32/09 купівлі-продажу від 01.09.2010 станом на момент вирішення спору складає суму у розмірі 103518,81 грн. грн. і доказів її погашення суду станом на момент вирішення спору надано не було. Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору існує непогашена заборгованість в сумі 103518,81 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за переданий позивачем, прийнятий відповідачем, але не оплачений у повному обсязі товар - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 103518,81 грн.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 2156,14 грн. - 3% річних, 6725,53 грн. - інфляційних втрат.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд врахувавши, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті переданого позивачем товару за договором № 32/09 купівлі-продажу від 01.09.2010, у відповідача перед позивачем існує заборгованість по оплаті переданого позивачем товару у розмірі 103518,81 грн., а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням 3% річних в сумі 2156,14 грн. та встановленого індексу інфляції в сумі 6725,53 грн., вважає ці позовні вимоги законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу за переданий позивачем товар, але відповідачем не оплачений в повному обсязі по договору № 32/09 купівлі-продажу від 01.09.2010 в сумі 103518,81 грн., сума 3% річних в сумі 2156,14 грн. та 6725,53 грн. сума індексу інфляції.

Також, позивачем заявлено до відшкодування за рахунок відповідача вартість юридичних послуг в розмірі 10000,00 грн.

Згідно вимог статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З огляду на викладене, судом встановлено, що судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи, що передбачено статтею 30 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати позивача в сумі 10000,00 грн. на юридичну правову допомогу відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки зазначені витрати позивача не входять до складу судових витрат відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що до складу судових витрат входять тільки витрати на адвокатські послуги, а тому понесені позивачем витрати на юридичну правову допомогу не можуть бути відшкодовані як судові витрати, оскільки дані витрати не є обовязковими для особи, а тому законних підстав для їх відшкодування не має.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальна група «Стандарт»(код ЄДРПОУ 35591745, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 21, кім. 406) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфера-Плюс»(код ЄДРПОУ 32824011, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 24/2, офіс 213) суму боргу 103 518 (сто три тисячі пятсот вісімнадцять) грн. 81 коп., 6725 (шість тисяч сімсот двадцять пять) грн. 53 коп. - інфляційних втрат, 2156 (дві тисячі сто пятдесят шість) грн. 14 коп. - 3% річних, 1224 (одну тисячу двісті двадцять чотири ) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 19.07.2011