Рішення № 17853148, 14.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/21214.07.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тектоніка»до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»про стягнення 19394, 66 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 12.07.2011 р., відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 18160, 17 грн. основного боргу, 1233, 93 грн. пені, а загалом 19394, 66 грн. у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.07.2011р.

Представник відповідача у судове засідання 14.07.2011р. не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвала про порушення провадження у справі у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України направлялась відповідачеві за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 червня 2010 року позивачем на підставі видаткової накладної № РН 0000108 було поставлено відповідачеві плитку 30*20 у кількості 325, 44 кв.м. на суму 18160, 73 грн.

Відповідачем було отримано зазначений товар на підставі довіреності серії ЯОШ № 925516 від 24 червня 2010 року.

Проте, відповідач отриманий товар вартістю 18160, 73 грн. не оплатив.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

16 вересня 2010 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою про сплату боргу у розмірі 18160, 73 грн.,у відповідь на яку відповідач повідомив про намір поетапно здійснювати скорочення заборгованості.

13 листопада 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією №1 про сплату боргу у розмірі 18160, 73 грн. та 586, 12 грн. пені, у відповідь на яку відповідач просив узгодити питання щодо розстрочення виконання зобовязань за видатковою накладною № РН 0000108, проте пропозицій щодо розстрочення відповідач не надіслав і заборгованість не погасив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 18160, 73 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 18160, 73 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

У звязку з простроченням виконання зобовязання з оплати отриманого товару позивачем нараховано 1233, 93 грн. пені, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи, що між сторонами не було укладено письмового договору, в якому б сторони забезпечили виконання зобовязання покупця в частині оплати вартості отриманого товару шляхом сплати штрафних санкцій (пені), вимоги позивача про стягнення пені не обґрунтовані, і тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»(03065, м. Київ, вул. Козелецька, буд. 24, код 04012158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тектоніка»(02090, м. Київ, вул. Новаторів, 22-А, кв. 18, код 31924363) 18160 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят) грн. 73 коп. боргу, 181 (сто вісімдесят одна) грн. 61 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Чебикіна