Рішення № 17852987, 18.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/19218.07.11 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44 тел.230-31-34 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 36/192 18.07.2011 р.

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Мегаполіс»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про стягнення 1399,13 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - по дов. № 162 від 16.06.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 по дов. № б/н від 08.12.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Мегаполіс»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»страхового відшкодування в розмірі 1387, 33 грн. та пені в розмірі 11, 80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, відшкодувавши шкоду страхувальнику, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування страхувальнику.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.06.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 р. розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 18.07.2011 р. у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням ним вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав повністю.

У судовому засіданні 18.07.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2008 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Мегаполіс»та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 00050200 на користь ОСОБА_3, обєктом якого є майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням , користуванням та розпорядженням транспортним засобом: марки ЗАЗ 110377-40, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу № АСС 083671, власником транспортного засобу марки ЗАЗ 110377-40, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску є ОСОБА_3.

Цивільна-правова відповідальність ОСОБА_4, власника транспортного засобу DACIA Logan, державний номер НОМЕР_2 застрахована в ВАТ НАСК «Оранта», що підтверджується полісом № ВВ/8767864 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

20.01.2009 р. о 18 год. 10 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, зареєстрована в м. Луцьк по проспекту Перемоги, учасниками якої є - транспортний засіб ЗАЗ 110377-40, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_3 та транспортний засіб DACIA Logan, державний номер НОМЕР_2, власником якої є ОСОБА_4, що підтверджується довідкою МВС України про дорожньо-транспортну пригоду № 2586 від 26.01.2009 р.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2009 р. у справі № 3-826/09 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Загальний розмір матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу марки ЗАЗ 110377-40, державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску, що належить ОСОБА_3 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 2009/353 спеціаліста автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, складеного 01.02.2009 р. субєктом оціночної діяльності Фізичної особою підприємцем ОСОБА_5 (сертифікат субєкта оціночної діяльності НОМЕР_3 від 18.08.2008 р.) складає 1538, 97 грн.

03.03.2009 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування страхувальнику в розмірі 1387, 33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1084 від 03.03.2009 р.

10.03.2011 р. відповідач від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Мегаполіс»отримав претензію № 59-ФСВ про виплату суми страхового відшкодування в розмірі 1387, 33 грн., оскільки ОСОБА_4 застрахована обовязковою цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів в Національній акціонерній страховій компанії «Оранта», що підтверджується полісом № ВВ/8767864 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Станом на день розгляду справи відповідач відповіді на вищезазначену заяву не надав, суму страхового відшкодування не сплатив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування, в розмірі 1387, 33 грн., до нього перейшло право регресної вимоги до винної особи.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 1387, 33 грн. та пеню в розмірі 11, 80 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобовязаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю..

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 1387, 33 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату суми страхового відшкодування за період з 10.12.2010 р. до 29.12.2010 р. в розмірі 11, 80 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 11, 80 грн. за період з 10.12.2010 р. до 29.12.2010 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Мегаполіс» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Мегаполіс»(01042, м. Київ, вул. Філатова, 22/8, код 34348559) страхове відшкодування в розмірі 1387 (одна тисяча триста вісімдесят сім) грн. 33 коп., пеню в розмірі 11(одинадцять) грн.80 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складений: 19.07.2011 р.