Рішення № 17852741, 18.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/18118.07.11 За позовом Заступника прокурора м. Києва інтересах держави в особі

1.Кабінету міністрів України

2.Національної академії аграрних наук

доУкраїнської кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд"

про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення та виселення

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники

Прокурор Кісловська Ю.С. посвідчення №120 від 24.05.2011 р.

від позивача-1 ОСОБА_1 дов. № 29-22/521 від 31.12.2010 р.

від позивача-2 Бігдан О.В. посвідчення № 889 від 14.04.2011 р.

від відповідача ОСОБА_3 дов. № 13.04.2011 р.

в судовому засіданні 18.07.2011 відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся з позовом інтересах держави в особі Кабінету міністрів України та Національної академії аграрних наук про витребування нежитлових приміщень, площею 4887,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 від Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" на користь Національної академії аграрних наук та зобов'язання Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" звільнити нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м.у будинку АДРЕСА_1 повернувши їх Національній академії аграрних наук України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.11 порушено провадження справі, сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи, розгляд справи призначений на 16.06.11.

В судовому засіданні 16.06.11 з'явились прокурор і позивачі, надали документи. Прокурор уточнив позовні вимоги, просив витребувати нежитлові приміщення, площею 4 887,6 кв.м. та вартістю 127 586 900, 00 грн. у будинку АДРЕСА_1 від Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву “Украгропромбуд” на користь Національної академії аграрних наук України, а також зобов'язати Українську кооперативно-державну корпорацію по агропромисловому будівництву “Украгропромбуд” звільнити нежитлові приміщення, площею 4 887,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 повернувши їх Національній академії аграрних наук України.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представник за довіреністю не може взяти участь у даному засіданні, оскільки на даний час задіяний в іншому судовому процесі у Вищому адміністративному суді України розгляд справи призначено на 12:00), а направити іншого уповноваженого представника не може, оскільки не має у штаті працівника, що має юридичну освіту. Крім того, вказує відповідач, суд зобов'язав відповідача подати низку документів, що пов'язані із мировою угодою, та ґрунтовний відзив на позовну заяву. А оскільки обсяг документів, що було складено у процесі виконанням спірної угоди сторонами є значним (договори підряду, акти приймання-передачі виконання зобов'язань, платіжні документи, бухгалтерські документи, переписка, тощо) відповідач не готовий надати повний пакет належних чином засвідчених копій цих документів у судове засідання 16.06.2011 р. та підготувати до засідання ґрунтовний відзив.

Відповідач просив, суд відкласти розгляд справи та надати можливість відповідачеві скористатись правом на правову допомогу у справі, надати пояснення по суті справи та надати суду всі наявні у відповідача документи та ґрунтовний відзив.

З урахуванням припису ст.22 ГПК України заяву розглянуто і задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.11 розгляд справи відкладений на 14.07.11 зобов'язано відповідача надати відзив на позовну заяву з урахуванням уточнення позовних вимог.

14.07.11 в судовому засіданні з'явились прокурор, позивачі та відповідач.

В канцелярію суду відповідач надав клопотання про зупинення провадження по справі.

Клопотання для розгляду суду не передане.

Суд оголосив перерву до 18.07.11 о 12:40 для розгляду даного клопотання після отримання.

15.07.11 через канцелярію суду прокурор подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухому майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 а саме нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м. та шляхом заборони відповідачу та будь-яким третім особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження нежитлових приміщень площею 4887,6 кв.м у будинку АДРЕСА_1 до завершення розгляду цієї справи.

В судовому засіданні 18.07.11 в судовому засіданні з'явились прокурор, позивачі та відповідач.

Відповідач клопотався про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05.05.11 у справі №22-2690/2011р., касаційне провадження щодо якої порушено 22.06.11 (справа №6-19428 ск 11).

Мотивуючи клопотання відповідач вказував, що оскльки підтсавою для даної справи є скасування ухвали Апеляційного суду міста Києва від 05.05.11, і стосовно її перегляду відкрито касаційне провадження є всі підстави зупинити провадження у даній справі.

Прокурор та позивачі заперечували проти зупинення провадження у справі вказуючи, що після постановлення ухвали Апеляційним судом міста Києва від 05.05.11 у справі №22-2690/2011 матеріали ціє справи передані для розгляду Печерського райсуду міста Києва яким постановлено припинити провадження у справі в частині позовних вимог до Національної академії аграрних наук.

Згідно до ч.1 ст.79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Враховуючи, що ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05.05.11 набрала законної сили, а ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не вирішене питання про зупинення виконання ухвали як це передбачене ч.1 ст. 328 ЦПК України, і на даний час п'ятнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження (22.06.11) у справі (ч.1 ст.330-1 ЦПК України) для розгляду касаційної скарги на ухвалу сплинув то підстав для зупинення провадження у даній господарській справі не має.

Судом розглянуто подане через канцелярію суду клопотання прокурора про забезпечення позову. Прокурор наполягав на накладенні арешту на нерухому майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 а саме нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м. та забороні відповідачу та будь-яким третім особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження нежитлових приміщень площею 4887,6 кв.м у будинку АДРЕСА_1 до завершення розгляду цієї справи.

Клопотання мотивоване можливими діями, спрямованими на відчуження спірного майна.

Позивачі його підтримали, відповідач висловився за його відхилення з підстав необґрунтованості.

Згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З зазначеного випливає, що питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом окремо в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів до забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент подання позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду.

В матеріали справи представлено доказ скасування реєстрації права власності Відповідача на обєкт нерухомого майна нежилий будинок (літери А) площею 4887,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 а також ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05.05.11, якою скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21.04.10 про затвердження мирової угоди на підставі якої відповідач набув право власності на вказане майно.

Правомочності відповідача щодо розпорядження нежилим будинком (літери А) площею 4887,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 відсутні, що виключає можливість його відчуження. Доводів на підтвердження ймовірного відчуження майноа чи його зникнення, погіршення погіршитись за якістю на момент виконання рішення господарського суду не надано.

Враховуюче вищевикладене, суд відмовляє прокурору у задоволенні вказаного клопотання, оскільки воно є необґрунтованим та недоведеним.

Відповідач клопотався про залишення позовної заяви без розгляду з мотивів цивільного провадження про той же предмет, з тих же підстав і між тими ж сторонами.

Прокурор та позивачі заперечували проти залишення позову без розгляду оскільки відсутнє інше провадження про той же предмет, з тих же підстав і між тими ж сторонами.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як вбачається з наданих суду процесуальних документів у порядку цивільного судочинства розглядався спір за позовом Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» до ОСОБА_4,Національної академії аграрних наук України, третя особа:Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна про зобовязання вчинити певні дії.

В подальшому ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.06.11 припинене провадження у справі в частині позовних вимог Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» до Національної академії аграрних наук України про звільнення приміщення будинку АДРЕСА_1 та повернення будинку власнику Українській кооперативно-державній корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»та про зобовязання академії підписати акт передачі, ухвала набрала законної сили.

Вирішуючи клопотання про залишення позову без розгляду, суд враховує, що у справі Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» до ОСОБА_4,Національної академії аграрних наук України, третя особа:Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна про зобов»язання вчинити певні дії припинене провадження в частині позовних вимог Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» до Національної академії аграрних наук України про звільнення приміщення будинку АДРЕСА_1 та повернення будинку власнику Українській кооперативно-державній корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»та про зобовязання академії підписати акт передачі, тому у вказаній справі та даній справі господарського не вирішуються тотожні спори між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а отже підстав для залишення даного позову без розгляду господарським судом не має.

Відповідач заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Інституту гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук, оскільки на його думку рішення у даній справі може вплинути на права і обовязки Інституту.

На підтвердження правовідносин Корпорації і Інституту відповідач надав договір від 18.10.10 укладений між Корпорацією, Академією та Інститутом відповідно до умов якого він укладений для реалізації Мирової угоди затвердженої ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.04.10, а також акти приймання виконаних робіт про його виконання.

Прокурор і позивачі заперечили, посилаючись на те, що предметом позову даної справи не є виконання мирової угоди і Інститут не має прав і обовязків щодо приміщення будинку АДРЕСА_1.

Також представник Академії зазначив, що може підтвердити свої повноваження як представника Інституту в разі залучення Інституту до участі в судовому процесі.

Згідно до ст. 26 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін.

Згідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Частина 2 ст.27 ГПК України встановлює вимоги до змісту заяв про залучення чи допущення третіх осіб.

Якщо особа бажає вступити у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, вона подає заяву про вступ у справу. Якщо сторона чи прокурор вважають необхідною участь особи у справі як третьої особи вони подають заяву про залучення третьої особи до участі у справі.

У заяві про вступ або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинно бути зазначено:

а) на стороні позивача чи відповідача братиме участь третя особа;

б) підстави вступу або залучення, які полягають у тому, які правовідносини існують у третьої особи з однією з сторін та яким чином рішення суду вплине на ці правовідносини.

Відповідно до частини 3 цієї статті господарський суд, вирішуючи питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі, виносить ухвалу. В ухвалі повинно бути зазначено, на стороні позивача чи відповідача допущено чи залучено третю особу, на яких підставах її допущено чи залучено. Якщо суд відхиляє заяву про вступ чи залучення третьої особи, ухвала про відхилення не виноситься, а про відхилення заяви та мотиви відхилення суд зазначає в рішенні за результатами розгляду справи по суті (або в ухвалі, якщо розгляд справи закінчується без винесення рішення). Зазвичай в ухвалі суд також покладає на позивача обов'язок надіслати третій особі копію позову та доданих до нього матеріалів.

Відповідач на навів аргументів на підтвердження того, що на права та обовязки Інституту може вплинути рішення у даній справі про витребування майна щодо якого останній не має жодних повноважень.

Враховуючи, що Інститут гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук позов не подавав до жодної із сторін немає підстав його залучати до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Викладаючи заяву про залучення Інституту як третьої особи не зазначив на чиїй з сторін та на яких підставах належить залучити Інститут.

Беручи до уваги викладене заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи Інституту гідротехніки та меліорації Української академії аграрних наук задоволенню не підлягає.

Відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості подати низку документів, що пов'язані із мировою угодою, та ґрунтовний відзив на позовну заяву. А оскільки обсяг документів, що було складено у процесі виконанням спірної угоди сторонами є значним (договори підряду, акти приймання-передачі виконання зобов'язань, платіжні документи, бухгалтерські документи, переписка, тощо) відповідач не готовий надати повний пакет належних чином засвідчених копій цих документів у судове засідання тому, що керівник ОСОБА_5 перебуває на лікарняному і є необхідність у витребування нових доказів.

Прокурор і позивачі заперечили вказуючи на спроби затягування розгляду справи.

Згідно до положень п.2, п.3 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду від 02.06.11 відповідача зобовязано надати ґрунтовний відзив на позовну заяву з поясненнями по суті заявлених позивачем вимог, посиланням на певні норми законодавства України та доданням підтверджуючих доказів.

Крім того, у звязку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи поданим в судове засідання 16.06.11 розгляд справи відкладався саме для забезпечення процесуального права відповідача подати документи, що пов'язані із мировою угодою, та ґрунтовний відзив на позовну заяву.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Водночас суд звертає увагу, що пояснення відповідача про перебування керівника ОСОБА_5 на лікарняному через запалення легенів документально не підтверджено.

До того ж збирання впродовж періоду з 07.06.11 по 18.07.11 пакету документів про виконання мирової угоди: договорів підряду, актів приймання-передачі виконання зобов'язань, платіжних документів, бухгалтерських документів, переписка, тощо та виготовлення їх належним чином засвідчених копій, на чому на полягав відповідач не потребує юридичної освіти, тому наявність лише однієї особи з юридичною освітою у штаті Української кооперативно-державної корпорації не є перешкодою для їх подання суду.

Водночас в обґрунтування клопотання про залучення третьої особи відповідач спромігся виготовити та надати копії договору від 18.10.10 укладений між Корпорацією, Академією та Інститутом, відповідно до умов якого він укладений для реалізації Мирової угоди затвердженої ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20.04.10, а також акти приймання виконаних робіт про його виконання.

За таких обставин відсутні підстави вважати причини неподання відповідачем витребуваних судом документів поважними.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п. 3.7.1. Розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997, № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»з подальшими змінами та доповненнями, неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК.

Враховуючи наведене, неподання відповідачем доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами, і недобросовісність користування належними відповідачеві процесуальними правами є підставою для відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Не погоджуючись з відмовами суду в задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, залучення третьої особи, залишення позову без розгляду та відкладення розгляду справи, відповідач подав заяву про відвід судді Курдельчуку І.Д.

Відповідно до ст.20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений ч.3.ст. 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю.

При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

З цих же підстав відвід судді можуть заявити сторони та прокурор, який бере участь в судовому процесі.

Відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів.

Мотивуючи заяву про відвід відповідач зазначив, що його клопотання безпідставно залишені без задоволення.

За результатами розгляду кожного з шести заявлених на вирішення господарського суду клопотань учасникам судового процесу наведені ґрунтовні доводи з посиланням на норми Господарського процесуального кодексу та розяснено, що в судовому рішенні (ухвалі , рішенні) за результатами судового засідання їх буде викладено письмово.

Відповідно до положень роз'яснення Вищого господарського суду України від 10.12.1996 № 02-5/422 "Про судове рішення" відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Враховуючи викладене, заява відповідача про відвід судді Курдельчуку І.Д. не підлягає задоволенню, оскільки її доводи спростовані матеріалами справи.

Зясовано, що в ході підготовки до розгляду справи прокурор звернувся до ТОВ «Українська експертна група» з метою визнання ринкової вартості обєкту - нежитлових приміщень, що знаходиться по АДРЕСА_1, а саме нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м. Висновок з незалежної оцінки майна був наданий оцінювачем В.О. Антоновим.

У представника відповідача ОСОБА_3 зясовано і ним особисто підтверджено, що він не є родичем оцінювача ОСОБА_6

Перед початком розгляду справи по суті представників учасників судового процесу ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 29 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні прокурор підтримав предявлений ним позову, просив його задовольнити, вказував, що відповідач без відповідної правової підстави володіє нерухомим майном нежитловим приміщенням що знаходиться по АДРЕСА_1, а саме нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м. і не повертає його державі, а держава в особі Кабінету Міністрів України, як розпорядник, та Національна академія аграрних наук України, як балансоутримувач і володілець не мають змоги ним користуватись, володіти і розпоряджатись.

Позивач Кабінет Міністрів України підтримав позов, вказав, що є єдиним уповноваженим державним органом розпоряджатись спірним майном, рішенням про його приватизацію не приймав, відповідач володіє спірним приміщенням без достатніх правових підстав.

Позивач Національна академія аграрних наук України підтримав позов, зазначив, що спірне майно вибуло з його володіння незаконно, що підтверджено скасуванням ухвали про затвердження мирової угоди, а за відсутності належним чином оформлених правовстановлюючих документів відповідач безпідставно володіє нерухомим майном.

Відповідач, письмовий відзив, який вимагав суд, не надав, усно заперечив проти позову вказував, що мирова угода виконана, а ухвала Апеляційного суду міста Києва від 05.05.11, якою скасовано ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21.04.10 про затвердження мирової угоди на підставі якої відповідач набув право власності на вказане майно оскаржено в касаційному порядку.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представництва органами прокуратури України у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

За змістом ст. 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з п.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99, прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і така заява, згідно ст. 2 ГПК України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Відповідно до ч.2 п.5 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп\99, поняття "органом, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Заступник прокурора в своєму позові визначив інтереси держави, які зачіпає спір.

Прокурором предявлений позов про повернення у володіння держави нежитлових приміщень, площею 4 887,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 у звязку з їх незаконним утриманням Відповідачем, що порушує майнові інтереси держави в особі як Кабінету Міністрів України так і Національної академії аграрних наук України, оскільки позбавляє можливості використовувати вищезазначений будинок в на власний розсуд.

Відповідно до Свідоцтва про право власності від 04.10.2007, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва, власником адміністративного будинку, АДРЕСА_1, площею 5 052,5 кв.м., є Держава Україна.

Вказаний будинок перебуває на балансі Національної академії аграрних наук України відповідно до акту приймання-передачі від 01.12.1990.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2010 затверджено мирову угоду, відповідно до якої Корпорація набула право власності на будинок площею 4 887,6 кв.м. по АДРЕСА_1.

На підставі вказаної мирової угоди УКДКАБ «Украгропромбуд»зареєструвала право власності на цей Об'єкт в Комунальному підприємстві «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(далі - КП БТІ).

Фактично вищезазначене приміщення зайняте відповідачем, що зокрема підтверджується зверненням Академії від 23.05.2011.

За результатами перевірки звернення в.о. президента Національної академії аграрних наук України ОСОБА_7 встановлено, що Українська кооперативно - державна корпорація по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»(далі - Відповідач, Корпорація, УКДКАБ «Украгропромбуд») безпідставно займає нежитлові приміщення, площею 4 887,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 (далі -Об'єкт), які перебувають у віданні Національної академії аграрних наук України (далі - Академія),

За протестом прокуратури міста Києва від 24.02.2011 реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна - нежилий будинок, площею 4 887,6 кв.м. по вул. Суворова, 9 (літера А) у м. Києві скасована (лист КП БТІ від 25.02.2011 № 9241 (И-2011)).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.05.2011 у справі № 22-2690/6180/2011 за скаргою прокуратури м. Києва, ухвала Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2010, якою затверджено мирову угоду скасована.

Враховуючи викладене прокурор, якого підтримали позивачі вважають, що будь - яких підстав для перебування Відповідача у будинку АДРЕСА_1 площею 4 887,6 кв.м. в м. Києві, на даний час немає.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих в матеріали справи доказів вбачається, що право власності відповідача на Обєкт ґрунтувалось на мировій угоді , яка затверджена ухвалою суду , проте скасована, а отже втратила чинність.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Адміністративний будинок по вул. Суворова, 9 в м. Києві є державною власністю відповідно до п.8 ч.1 ст. З Закону України «Про управління об'єктами державної власності»та обліковується в Єдиному реєстрі об'єктів державної власності на балансі Академії (лист Фонду державного майна України від 13.04.2010 № 10-25-4355).

Відповідно до п.5 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України зокрема здійснює управління об'єктами державної власності.

Згідно з 4.1 ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»Кабінет Міністрів України є одним із суб'єктів управління об'єктами державної власності

Відповідно до п.72 Постанови Кабінету Міністрів України № 175 від 22.02.2006 «Про затвердження нової редакції Статуту Національної академії аграрних наук України»відчуження нерухомого майна установ, підприємств та організацій, що перебувають у віданні Академії, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином. Кабінет Міністрів України є органом управління майном Національної академії аграрних наук України до складу якого входить будинок АДРЕСА_1 в м. Києві.

Проте, держава в особі Кабінету Міністрів України та Академія як особа, у якої будинок АДРЕСА_1 в м. Києві перебуває у безстроковому користуванні, позбавлені можливості володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном на власний розсуд у зв'язку з тим, що Відповідач відмовляється повернути це майно у добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки Кабінет Міністрів України згоди на відчуження будинку АДРЕСА_1 площею 4 887,6 кв.м. в м. Києві нікому не надавав, правової підстави на відчуження цього будинку у Академії не було, а ухвала Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2010 скасована судом апеляційної інстанції, Академія як особа, яка має речове право на це майно в силу ст. ст. 395-396 ЦК України, має право відповідно до ст. 387 ЦК України витребувати цей Об'єкт із володіння Відповідача у судовому порядку.

Крім того, за змістом ч, 1 ст. 1212 ЦК України особа, зобов'язана повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки ухвала Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2010, якою затверджено мирову угоду скасована, підстав для перебування Відповідача у будинку АДРЕСА_1 площею 4 887,6 кв.м. в м. Києві немає, а тому останній підлягає виселенню в судовому порядку.

Незаконне утримання Відповідачем нежитлових приміщень, площею 4 887,6 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 порушує майнові інтереси держави в особі як Кабінету Міністрів України так і Національної академії аграрних наук України, оскільки позбавляє можливості використовувати вищезазначений будинок в на власний розсуд, що є підставою для пред'явлення цього позову прокуратурою міста.

Оскільки, спірне приміщення належить Національній академії аграрних наук на праві повного господарського відання, володіння ним відповідачем без набуття права власності чи користування є порушенням права позивачів, яке підлягає захисту.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Оскільки Ухвала Печерського районного суду міста Києва від 21.04.10 про затвердження мирової угоди на підставі якої відповідач набув право власності на вказане майно, скасована, вимога про витребування нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м. вартістю 127586900,00 грн. у будинку АДРЕСА_1 від Української кооперативно-державної корпорацієї по агропромисловому будівництву “Украгропромбуд” та зобов'язання Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" звільнити нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м.у будинку АДРЕСА_1 повернувши їх Національній академії аграрних наук України є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В процесі розгляду справи прокурором доведено невідповідність підстав набуття права власності на обєкт вимогам чинного законодавства, факт не отримання рішення про відчуження та неправомірність дій відповідача.

Заперечення відповідача про те, що корпорація має повноваження щодо державного майна відповідно до Декрету КМ України від 19.02.1993 № 19-93 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів" не підтверджують права управління нежитловими приміщеннями, площею 4887,6 кв.м. вартістю 127586900,00 грн. у будинку АДРЕСА_1 оскільки таке майно не входить до складу "Украгропромбуд" і корпорація не заснована на цій загальнодержавній власності.

Його посилання на те, що мирова угода вже виконана, як на підставу власності не спростовує позовних вимог, тому, що затвердження судом мирової угоди як форма вирішення спору є спрощеною процесуальною процедурою, в якій не передбачено обов'язку доказування та оцінки доказів, і оскільки таке судове рішення скасоване, сторони спору переданого на вирішення Печерського районного суду мають керуватись положеннями ЦПК України.

Судом взято до уваги, що Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.06.11 «2-2929/2011 провадження у справі за позовом Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" до ОСОБА_4, Національної академії аграрних наук України, третя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, за участю прокурора в інтересах Держави, про зобов'язання вчинити певні дії в частині вимог до Національної академії аграрних наук України, третьої особи: Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна закрито і позивачу роз'яснено право на звернення до господарського суду із вимогами до зазначеного відповідача, третьої особи.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Заступником прокурора м. Києва доведено порушення вимог законодавства та права власності держави в особі Кабінету Міністрів України, як розпорядник, та Національної академії аграрних наук України, як балансоутримувача і володільця, на реалізацію такого права Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву “Украгропромбуд”, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 29, 32-36, 43, 47, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м. вартістю 127586900,00 грн. у будинку АДРЕСА_1 від Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" (01010, м.Київ, вул.Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 00031762) на користь Національної академії аграрних наук України (03022, м.Київ, вул.Васильківська,37, код ЄДРПОУ 00024360).

3. Зобов'язати Українську кооперативно-державну корпорацію по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" (01010, м.Київ, вул.Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 00031762) звільнити нежитлові приміщення, площею 4887,6 кв.м.у будинку АДРЕСА_1 повернувши їх Національній академії аграрних наук України(03022, м.Київ, вул.Васильківська,37, код ЄДРПОУ 00024360.

4. Стягнути з Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву "Украгропромбуд" (01010, м.Київ, вул.Суворова, 4/6, код ЄДРПОУ 00031762) на користь державного бюджету 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витратна інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 20.07.11