Рішення № 17852399, 12.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/4612.07.11

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Дістрібюшн»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета»

простягнення 6 341,61 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 4 від 01.02.2011 р.;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асканія Дістрібюшн»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета»(надалі - відповідач) про стягнення за договором поставки № 1198 від 30.09.2009 р. заборгованості за поставлені товари за видатковими накладними № 1/17821 від 01.10.2009 р., № 1/18603 від 13.10.2009 р., № 1/18598 від 13.10.2009 р., № 1/19262 від 21.10.2009 р. на загальну суму 3 673,19 грн. основного боргу, інфляційних втрат на суму 605,17 грн., 20% річних на суму 1 462,01 грн., пені на суму 601,24 грн., витрат по сплаті державного мита на суму 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судового процесу на суму 236,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав про не оплату в повному обсязі відповідачем поставлених товарів за вказаними видатковими накладними відповідно до договору поставки № 1198 від 30.09.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2011 р. порушено провадження у справі № 5/46 та призначено справу до розгляду на 21.06.2011 р.

В судовому засіданні 21.06.2011 р. було оголошено про відкладення розгляду справи на 12.07.2011 р. у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з неявкою представника відповідача та не виконанням вимог суду, викладених в ухвалі від 01.06.2011 р.

В призначене судове засіданні на 12.07.2011 р. представник відповідача не зявилися, вимоги ухвал суду від 01.06.2011 р., 21.06.2011р. не виконав, витребувані судом документи не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку за адресами вказаними у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно з статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

В судовому засіданні 12.07.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та надав документи на виконання вимог ухвали від 01.06.2011 р. про порушення провадження по справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи представником відповідача не подано.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5/46.

Розглянувши подані матеріали справи, дослідивши представлені докази, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 1198, за умовами якого позивач зобовязується в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити товар (продукти харчування) в асортименті відповідно специфікації позивача (додаток № 1) та накладних, на умовах та в порядку, визначених даним договором (п. 1.1 договору).

Сторони також погодили в п. 2.1, що асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визначається сторонами у замовленні та вказується в накладних.

Ціна договору складається із усіх сум накладних на товар, який постачається за даним договором окремими партіями. Покупець сплачує за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, вказаний в договорі, або іншим способом, незабороненим чинним законодавством України. Відповідач зобовязаний здійснити оплату товару не пізніше 10 календарних днів з дати прийняття товару відповідачем, що вказана в накладній (п. 4.1.-4.3. договору).

Відповідно до п. 7.2. договору у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 20% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договірних умов позивачем за видатковими накладними № 1/17821 від 01.10.2009 р., № 1/18603 від 13.10.2009 р., № 1/18598 від 13.10.2009 р., № 1/19262 від 21.10.2009 р. було поставлено відповідачу товарів на загальну суму 7 036,32 грн. За отримані товари відповідач частково розрахувався і станом на 01.04.2011 р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 3 673,19 грн.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

За своєю правовою природою вказаний вище договір № 1198 від 30.09.2009 р. є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується у ст. 193 Господарського кодексу України, за якою субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищенаведене, здійснення позивачем передачі відповідачу товарів за вказаними видатковими накладними на загальну суму 7 036,32 грн., часткове здійснення відповідачем оплати позивачу прийнятого товару, керуючись приписами ст.ст.11, 525, 526, 626, 629, 631, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, вимоги заявлені позивачем щодо стягнення основного боргу на суму 3 673,19 грн. підлягають задоволенню.

Водночас, враховуючи обумовлені п. 7.2. договору умови, визначені сторонами, щодо сплати покупцем постачальнику за прострочення оплати поставлених товарів пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення платежу, перевірив здійснений позивачем розрахунок пені за прострочення оплати поставлених товарів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені на загальну суму 601,24 грн., що відповідає приписам ч. 1 ст. 547, ч. ч. 1, 3. ст. 549, ст. 550 Цивільного кодексу України.

Відповідно положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи обумовлене, погоджене сторонами положення п. 7.2. договору, встановлення судом наявності заборгованості за вищевказаним договором у відповідача перед позивачем (внаслідок порушення грошового зобов'язання), позивач має право вимагати сплати відповідачем 20% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок 20% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 20% річних на загальну суму 1 462,01 грн.

Разом з тим, враховуючи приписи визначені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, перевірив здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат на загальну суму 605,17 грн.

Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, повязані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мета»(03162, м. Київ, бульвар Ромена Ролана, буд. 4-Б; код ЄДРПОУ 36265621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Дістрібюшн»(03022, м. Київ, вул. Козацька, буд 122; код ЄДРПОУ 30468065) основний борг на суму 3 673 (три тисячі шістсот сімдесят три) грн. 19 коп., 20% річних на суму 1 462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн. 01 коп., пені на суму 601 (шістсот одна) грн. 24 коп., інфляційних втрат на суму 605 (шістсот пять) грн. 17 коп., витрати по сплаті державного мита на суму 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп..

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 14.07.2011 р.