Рішення № 17849880, 15.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

15.08.2011Справа №5002-21/2356-2011 за позовом Приватного заготівельного виробничо-комерційного підприємства «Еліта», Івано-Франківська область, Галицький район, смт. Більшівці, вул.. 16 липня, 1;

до відповідача Підприємства об'єднання громадян «РОСМЕН» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 14А, к. 303;

про стягнення 55 511,51 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., представник, д/п № б/н від 15.12.2010 р.

Від відповідача не зявився,

Сутність спору: Позивач - Приватне заготівельне виробничо-комерційне підприємство «Еліта» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Підприємства об'єднання громадян «РОСМЕН» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 52362,74 грн. Як вказано у прохальній частині позовної заяви, сума боргу у розмірі 52362,74 грн. складається з: 42041,00 грн. - основного боргу, 3866,09 грн. - пені, 658,40 грн. - 3 % річних, 1596,15 грн. - інфляційних витрат, 4201,10 грн. - штрафу. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, повязані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

23 червня 2011 р. на адресу Господарського суду АР Крим поштою від відповідача надійшло за печення на позовну заяву за № 23-06/1 від 23.06.2011 р., у якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити позивачу у задоволені позову.

15 серпня 2011 р. на адресу Господарського суду АР Крим від відповідача надійшло клопотання за № 12-08/1 від 12.08.2011 р., у якому відповідач, у звязку з находженням у відрядженні керівника та юриста, слухання по справі відкласти.

У судове засідання представник позивача зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду не зявився, про день слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також, суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Більш того, статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2010 р. між Приватним заготівельним виробничо-комерційним підприємством «Еліта», Івано-Франківська область, та Підприємством об'єднання громадян «РОСМЕН» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», м. Сімферополь, був укладений договір постачання № 1Р/03-2010.

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до умов укладеного договору Постачальник (позивач) зобовязався поставити мясопродукти Покупцю (відповідачу), а Покупець у свою чергу зобовязався прийняти товар та своєчасно його оплатити на умовах даного договору в асортименті, кількості та по ціні, які вказані в накладних, підписаних представниками сторін. Асортимент та ціна на товар визначається сторонами договору в Протоколі узгодження ціни та асортименту, який є невідємною частиною договору.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Пунктом 5.1. договору сторони визначили, що підставою для оплати є видаткова накладна або рахунок фактура Постачальника.

Згідно пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно пункту З вищевказаної статті у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Покупець перераховує кошти за поставлений товар на наступних умовах: 20 % вартості партії товару Покупець зобовязаний перерахувати Постачальнику за три календарних дні до дати поставки, решта суми протягом пяти календарних днів з дати отримання товару, що встановлено пунктом 5.2. договору.

За видатковою накладною № ЕЛ-0000430 від 20 березня 2010 р. позивач поставив відповідачу товар, обумовлений договором, на загальну суму 43367,50 грн. (без урахування ПДВ), - 52041,00 грн. з урахуванням ПДВ.

На виконання умов укладеного договору відповідач 27 квітня 2010 р. перерахував позивачу 10000,00 грн., що підтверджено банківською випискою (а. с. 17).

Відповідач також посилається на те, що за усною домовленістю підприємство відповідача, за проханням директора підприємства позивача, передало вказаному ОСОБА_2 представнику гроші в сумі 42041,00 грн., про що є розписка. У якості представника ОСОБА_2 виступив ОСОБА_3

Проте, суд не може вважати таку розписку належним доказом, оскільки відповідач не підтвердив наданих позивачем повноважень особі, якій були передані гроші, саме на отримання від відповідача суми грошової заборгованості за зазначеною сумою боргу.

Отже, суд не може взяти до уваги розписку про отримання грошей від відповідача не уповноваженою особою, як доказ сплати боргу.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав доказів сплати виниклої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума боргу в розмірі 42041,00 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 658,40 грн. 3 % річних та 1596,15 грн. інфляційних втрат.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем інфляційні витати розраховані за березень 2010 р., серпень 2010 р. березень 2011 р.

Від нарахованої суми інфляційних витрат позивачем до стягнення заявлена сума в розмірі 1596,15 грн., яка і підлягає стягненню.

Від нарахованої суми 3 % річних за період 25.03.2010 р. 27.05.2011 р. позивачем до стягнення заявлена сума 658,40 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3866,09 грн. пені та 4201,10 грн. штрафу.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, що передбачено статтею 547 Цивільного кодексу України.

Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно пункту 6.1. договору в разі порушення терміну оплати або неповної оплати вартості поставленого товару, Покупець оплачує Постачальнику штраф в розмірі 10 % вартості неоплаченого товару та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 42041,00 грн., інфляційних витрат в розмірі 1596,15 грн., 3 % річних в розмірі 658,40 грн., 3866,09 грн. пені та 4201,10 грн. штрафу, - підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 16 серпня 2011 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства об'єднання громадян «РОСМЕН» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України», м. Сімферополь (АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Гагаріна, 14А, к. 303; код ЄДРПОУ 33364847, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Приватного заготівельного виробничо-комерційного підприємства «Еліта», Івано-Франківська область (Івано-Франківська область, Галицький район, смт. Більшівці, вул.. 16 липня, 1; код ЄДРПОУ 22187424, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму боргу в розмірі 42041,00 грн., інфляційні витрати в розмірі 1596,15 грн., 3 % річних в розмірі 658,40 грн., 3866,09 грн. пені, 4201,10 грн. штрафу; а також судові витрати: 523,63 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат повязаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Повернути Приватному заготівельному виробничо-комерційному підприємству «Еліта», Івано-Франківська область (Івано-Франківська область, Галицький район, смт. Більшівці, вул.. 16 липня, 1; код ЄДРПОУ 22187424, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) зайво перераховане державне мито в розмірі 31,48 грн., яке перераховане за платіжним дорученням № 1584 від 06 травня 2011 р. за наступними реквізитами - р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405 код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧонгова С.І.