Рішення № 17849684, 11.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.11                                                                                 Справа № 8/100/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оллерус-Буд», м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Сталевий Холдінг», смт Біле Лутугинського району Луганської області, -

про стягнення 322500 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Хухрянській І.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача –представник не з’явився;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 322500,00 грн., нарахованої ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу, укладеного між сторонами 06.06.2011 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 25.07.11 року до 11.08.11 року - у зв’язку з неявкою сторін.

До судового засідання, призначеного на 11.08.11 року, сторони не з’явилися, хоча належним чином поставлені до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1;34), а також письмовими повідомленнями оператора поштового зв’язку про вручення ухвал суду їх уповноваженим особам (а.с.27;32; та ін.).

Станом на день розгляду цього спору від позивача не надійшла заява про зміну позовних вимог або про відмову від них.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи та наявні у ній докази, керуючись приписами ст.4-3, ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності сторін, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

06.06.11 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність (відпустити) покупцеві цеглу білу силікатну полуторну М-150 розміром 250х125х65мм (далі –товар) у кількості 150000 штук за ціною 2,15 грн. за штуку, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар (п.1.1; 1.3).

Загальна вартість товару - 322500,00 грн. (п.1.2).

Поставка товару здійснюється на підставі письмової заявки покупця та його транспортом (п.п.2.1-2.2).

Оплата вартості товару повинна бути здійснена безготівково, на рахунок продавця, впродовж 5-ти банківських (7-ми календарних) днів з моменту поставки товару; дата поставки останнього вказується у накладній (п.3.1).

          Сторона, яка порушила зобов'язання, повинна відшкодувати управненій стороні спричинені збитки у повному обсязі (п.5.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до грудня 2011 року (п.7.1) (а.с.25).

          На підтвердження позовних вимог позивач надав до справи видаткову накладну №8 від 06.06.11 року –на відпуск 150000 штук цегли білої силікатної полуторної М-150 розмірами 250х125х65мм за ціною 2,15 грн. за 1 штуку на суму 322500,00 грн., яка містить докази отримання зазначеного у ній товару уповноваженою особою відповідача (а.с.26).

          Таким чином, виходячи з наявних у справі доказів, термін сплати вартості отриманого відповідачем товару настав 14.06.11 року, - однак він борг не сплатив, - що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

          Відповідач позов не спростував та не оспорив.

ІІ.Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ), який є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Строк оплати товару, отриманого за договором, настав 14.06.11 року.

          Договір, укладений між сторонами за цим спором, належить до договорів купівлі-продажу.

          Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару (дизельне пальне).

          Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов’язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

          Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Позивач висунув вимогу лише про стягнення основного боргу, –що є його правом.           

          Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

          З урахуванням вищевикладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

          Керуючись ст.ст.44.47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодаства та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44,47, 47-1, 49,75 та ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Сталевий Холдинг», ідентифікаційний код 36203240, яке знаходиться за адресою: смт Біле, вул. 50 років Жовтня, 33 Лутугинського району Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оллерус-Буд», ідентифікаційний код 36925769, яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Івана Федорова, 3, офіс 2, - основний борг у сумі 322500 (триста двадцять дві тисячі п’ятсот) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 3225 (три тисячі двісті двадцять п’ять) грн.00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.          

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 11.08.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 15 серпня 2011 року.

Суддя                                                   А.П.Середа