Рішення № 17849577, 16.08.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2011 р. Справа № 5010/1400/2011-16/57

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О. , при секретарі судового засідання Бабенецька А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт", вул. Промислова,2Б, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Комунального підприємства "Дирекція Замовника" вул.Незалежності,9,м.Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості в сумі 2184,50грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Попович М.І.-представник, (паспорт серія НОМЕР_1 від 19.06.1999р.)

Від позивача: ОСОБА_1.-представник, (довіреність від 02.08.2011р. )

Від відповідача: ОСОБА_2.-представник, (довіреність №269 від 16.08.2011р. )

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" заявлено позов про стягнення з Комунального підприємства "Дирекція Замовника" заборгованості за виконані роботи за договором підряду від 02.11.09 № 79 в сумі 2000грн.01коп., пеня- 154грн.57коп., 3% річних 29грн.92коп.

Позов мотивовано тим, що , 02.11.09, між Спеціалізованим ремонтно-будівельним управління "Прикарпатліфт" та Комунальним підприємством "Дирекція Замовника" було укладено договір підряду №79 на повне технічне обслуговування ліфтів, за яким замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов"язання по організації та виконанню робіт з повного технічного обслуговування ліфтів на об"єктах замовника , згідно додатка №1 до договору , який є його невід"ємною частиною (п.1.1. договору).

Згідно п.2.1 договору, щомісячна вартість робіт визначена за згодою сторін складає 7490грн.46коп. з урахуванням ПДВ 20%.

Порядок розрахунків між сторонами за договором визначено та погоджено в розділі 5 договору, зокрема, після виконання вказаних робіт підрядник щомісячно передає замовнику акти виконаних робіт. Замовник підписує акти, завіряє печаткою і в триденний термін повертає примірник акту підряднику.Вказану в актах вартість робіт замовник щомісячно перераховує на розрахунковий рахунок підрядника не пізніше 10-го числа наступного місяця.

Так, на виконання умов договору підрядник (Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" ) виконав визначені договором роботи в повному обсязі .

Однак, в порушення договірних зобов"язань, замовник ( Комунальне підприємство "Дирекція Замовника" ) повної оплати за виконані роботи не здійснило.

За документальними даними, враховуючи часткову оплату виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів, заборгованість замовника перед підрядником склала 2000грн.01коп., про що відповідачу надсилалася претензія (вих.№66 від 01.06.11).

В зв"язку з простроченням виконання грошового зобов"язання, у відповідності до ст. 549, ст.625 ЦК України та п.6.1 договору, відповідачу нараховано пеню в сумі 154грн.57коп. та три проценти річних в сумі 29грн.92коп.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем складає 2184грн.50коп., що і є ціною позову.

Позивач в позовній заяві просить суд позов задоволити , та стягнути з Відповідача суму боргу, включаючи нарахування за прострочення виконання грошових зобов"язань в примусовому порядку на підставі судового рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача представив суду відзив на позов( вх.№6839/11-свх від 11.08.11) в якому зазначив, що договірні відносини між сторонами було перервано 17.05.10 за згодою сторін, усі фінансові претензії позивача задоволено рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.09.10 по справі №12/83, яке набрало законної сили. За таких обставин, претензію ПП СРБУ "Прикарпатліфт" на суму 2000,01грн. вважає безпідставною.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази, надавши їм правову оцінку, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими , що не підлягають задоволенню із слідуючих підстав:

Частиною 1 ст.837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Між сторонами у справі, 02.11.09, укладено договір підряду №79 на повне технічне обслуговування ліфтів, за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов"язання по організації та виконанню робіт з повного технічного обслуговування ліфтів на об"єктах замовника , згідно додатка №1 до договору , який є його невід"ємною частиною (п.1.1. договору).

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.193 ГК України.

Як зазначає позивач, зазначені вимоги закону порушені, оскільки не проведена належним чином оплата вартості виконаних робіт, що підтверджено поданим в матеріали справи актом приймання виконаних робіт за травень місяць 2010року №70, який підписано та скріплено печатками сторін (а.с.11).

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.32 ГПК визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ч.1 ст.36 ГПК України).

Положеннями ст.43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм закону, суд дійшов висновку, що поданий позивачем в підтвердження заявлених вимог акт приймання виконаних робіт за травень місяць 2010року №70 не є належним доказом наявності бору відповідача перед позивачем в сумі 2000грн.01коп., оскільки загальна сума до оплати по акту склала 3828,89грн.; з наведених в акті розрахунків не вбачається підстав нарахування заявленої до стягнення суми та її розрахунку по факту виконаних робіт.

При цьому, ухвалою від 02.08.11 суд зобов"язував сторін провести взаємозвірку розрахунків, що становлять предмет позову та надати відповідний акт в засідання суду. Однак вимоги ухвали суду належним чином не виконані.

Доводи позивача про часткову сплату суми боргу за виконані роботи згідно акту приймання виконаних робіт №70 не підтверджено доказами.

За таких обставин, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2000грн.01коп., та відповідно пені в сумі 154грн.57коп., 3% річних в сумі 29грн.92коп.

В зв"язку з цим, суд вважає позовні вимоги необгрунтованими, документально не підтвердженими, а тому вони не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 837 Цивільного кодексу України, ст.32, 33, 34, 36, 43, 49, ст. 82, -85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" вул. Промислова,2Б, м.Івано-Франківськ,76000 ( код 35914668) до Комунального підприємства "Дирекція Замовника" вул.Незалежності,9,м.Івано-Франківськ,76018 ( код 36321958) про стягнення коштів в сумі 2184грн.50коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Калашник В. О.

Повне рішення складено 18.08.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Сивак І. М. 18.08.11