Рішення № 17849572, 12.08.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2011 р.

Справа № 5010/1364/2011-17/57

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки", вул. Індустріальна, 2, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; поштова адреса: вул. Київська, 307, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500;

до відповідача: Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж", вул. Паркова, 18а/24, м. Івано-Франківськ, 76000;

про стягнення 16073 грн. 84 коп., в т.ч. 15000 грн. борг, 263 грн. 84 коп. річні, 810 грн. інфляційні.

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явились,

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки" подано позов до Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" про стягнення 16073 грн. 84 коп., в т.ч. 15000 грн. боргу, 263 грн. 84 коп. річних, 810 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак направив суду заяву (вх.№6455/2011-свх від 01.08.11) про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відпущено, а відповідачем одержано товар (труба КОРСИС) на загальну суму 25197 грн. 55 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними № РН-0000086 від 20.06.2009 р., № 0000084 від 03.07.2009 р. Отримання товару відповідачем здійснювалось на підставі довіреностей ЯПМ №839299 від 30.06.09 р., ЯПМ №839306 від 03.07.09 р.

Відповідач прийняті на себе зобов’язання щодо оплати за отриману продукцію належним чином та в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворився борг в сумі 17155 грн. 49 коп.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст. 175 Господарського кодексу України.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відпуск товару позивачем відповідачу та часткова оплата ним одержаної продукції свідчать про існування між сторонами зобов'язань з приводу поставки товару.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що у даному випадку має місце постачання товару по накладних без укладення договору поставки у письмовій формі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Після звернення позивача з вимогою №1/676 від 11.11.10 р. про виконання грошового зобов'язання, відповідачем було здійснено часткову оплату боргу в сумі 2155 грн. 49 коп. (платіжні доручення № 171 від 17.11.10 р., № 194 від 29.11.10 р.). Отже, сума боргу, після часткової сплати становить 15000 грн.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу, докази сплати такого боргу господарському суду не надані.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 15000 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем відповідачу нараховані за період з 30.11.2010 року по 01.06.2011 року три відсотки річних в сумі 263 грн. 84 коп. та інфляційні втрати в сумі 810 грн.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Господарським судом здійснено перерахунок трьох відсотків річних, оскільки при їх нарахуванні позивачем допущено помилку - невірно встановлено кількість днів прострочення - 214 днів. Проте вказаний період з 30.11.2010 р. по 01.06.2011 р. становить 184 дні.

За розрахунком суду, розмір трьох відсотків річних, що підлягає стягненню становить 226 грн. 85 коп. В решті суми трьох відсотків річних, заявленої до стягнення, слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Розрахунок інфляційних втрат є правильним та обґрунтованим, а тому вимога про стягнення 810 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 15000 грн. боргу, 226 грн. 85 коп. річних, 810 грн. інфляційних втрат, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 500 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Факт оплати позивачем послуг адвоката, зокрема, по підготовці позовної заяви, підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 34 від 01.07.11 (а.с.28).

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на послуги адвоката підлягають віднесенню до складу судових витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Судові витрати по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат на оплату послуг адвоката відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст.11, 202, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки" до Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж" про стягнення 16073 грн. 84 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Галнафтогазмонтаж", вул. Паркова, 18 а, м. Івано-Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 32604960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУ-1 Прилуки", вул. Індустріальна, 2, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500 (ідентифікаційний код 32512456) 15000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень) основного боргу, 226 грн. 85 коп. (двісті двадцять шість гривень, вісімдесят п'ять копійок) - річних, 810 грн. (вісімсот десять гривень) - інфляційних втрат, 498 грн. 85 коп. (чотириста дев'яносто вісім гривень вісімдесят п'ять копійок) витрат на оплату послуг адвоката, 160 грн. 63 коп. (сто шістдесят гривень шістдесят три копійки) витрат по сплаті державного мита, 235 грн. 46 коп. (двісті тридцять п'ять гривень сорок шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 17.08.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Костюшко Л. Р. 17.08.11