Рішення № 17849214, 26.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.07.11 р. Справа № 37/141

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМЕК Україна", м. Донецьк, ідентифікаційний код 32644914

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення за договорами оренди обєктів нерухомості: №10/07-08 від 10.07.2008р. та №03/06-09 від 01.06.2009р. заборгованості в розмірі 16731,05грн., інфляції в розмірі 351,35грн., 3% річних в розмірі 121,01грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_2 (за довіреністю від 01.06.2011р.);

від Відповідача ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2, виданий Старобешівським РВ УМВС України в Донецькій області 23.04.1996р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 11.07.2011р. на 26.07.2011р.

У судовому засіданні 26.07.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМЕК Україна", м. Донецьк (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення за договорами оренди обєктів нерухомості: №10/07-08 від 10.07.2008р. та №03/06-09 від 01.06.2009р. заборгованості в розмірі 16731,05грн., інфляції в розмірі 351,35грн., 3% річних в розмірі 121,01грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договорами оренди обєктів нерухомості: №10/07-08 від 10.07.2008р. та №03/06-09 від 01.06.2009р. з орендної плати за період з 01.07.2008р. по 05.05.2011р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість з орендної плати і оплати вартості спожитої електроенергії та виникли підстави для нарахування інфляційної індексації та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договори оренди обєктів нерухомості: №10/07-08 від 10.07.2008р. та №03/06-09 від 01.06.2009р., з додатковими угодами, акти приймання-передачі, акт звірки станом на 05.05.2011р., правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 550, 625, 629 Цивільного кодексу України та на виконання вимог суду та підтвердження своєї позиції надав додаткові документи (а.с.а.с.39-51) для залучення до матеріалів справи.

Відповідач надав відзив (а.с.31). яким позовні вимоги визнав у позову обсягу.

У судовому засіданні 26.07.2011р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2008р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди обєкта нерухомості №10/07-08 (а.с.а.с.10-13), відповідно до умов п.п.1.1, 1.2.2, 1.2.3, 2.1., 4.1, 10.1 якого Позивач зобовязується передати Відповідачу за плату у строкове користування, а Відповідач зобовязується прийняти в строкове платне користування споруду загальною площею 233,4кв.м., розташований і за адресою: м. Донецьк, вул. Умова, 1М, для здійснення статутної діяльності Орендаря, строком на один календарний рік, з дати прийняття обєкта за актом передання-приймання, якщо не відбудеться його пролонгація.

Згідно умов договору вказане приміщення належить Орендодавцю на юридичному титулі праві власності, згідно свідоцтва про право власності б/н видане Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради 01.03.2007р.(а.с.48).

Умовами розділу 3 договору сторони визначили порядок передання обєкта в оренду, визначивши необхідність утворення комісії, звільнення обєкту і передання його за актом приймання-передачі, який був складений і підписаний сторонами 14.07.2008р. (а.с.14).

Згідно умов розділу 5 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати з розрахунку 4668,00грн. за місяць, в т.ч. ПДВ, що підлягає індексації на офіційний індекс інфляції розрахований за попередній місяць, за винятком випадків, коли такий індекс буде меншим ніж 105,00%, індексація проводитись не буде, шляхом перерахування на поточний рахунок Орендодавця авансом не пізніше 10 числа кожного місяця, що передує місяцю оренди. Умовами п.5.3 договору встановлено, що протягом 2 календарних днів з дати прийняття обєкта, що орендується перерахувати оренду плату за перший і останній місяці оренди авансом.

В перебігу дії договору між сторонами були укладені додаткові угоди, а саме:

- б/н від 01.12.2008р. (а.с.16), якою сторони змінили розмір орендної плати, зменшивши його до 1912грн разом із ПДВ з 01.12.2008р.;

- б/н від 12.01.2009р. (а.с. 17), якою сторони доповнили договір оренди положеннями щодо порядку оплати спожитої електричної енергії, встановивши, зокрема, що плата за електроенергію здійснюється Орендарем на підставі узгодженого сторонами ліміту електроенергії та додатково виставленого Орендодавцем рахунку до 15 числа місяця, що передує звітному. Орендар зобовязаний подати Орендодавцю на узгодження планові показники електроенергії, яка має бути використана в звітному місяці, до 10 числа місяця, що передує звітному;

Додатковою угодою №2 від 01.06.2009р. (а.с.18) сторони розірвали договір оренди №10/07-08 від 10.07.2008р. з 01.06.2009р., і цією ж датою обєкт оренди був повернутий Орендодавцю, про що сторонами складений і підписаний відповідний акт передання-приймання обєкта нерухомості (а.с.19).

01.06.2009р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) з тими ж умовами та на тих же підставах був укладений тотожний договір оренди обєкта нерухомості №03/06-09 (а.с.а.с.20-23), відповідно до умов п.п.1.1, 1.2.2, 1.2.3, 2.1., 4.1, 10.1 якого Позивач зобовязується передати Відповідачу за плату у строкове користування, а Відповідач зобовязується прийняти в строкове платне користування вбудовані приміщення, загальною площею 59,1кв.м., розташовані в будівлі цеху замовних реактивів лі. Г-1,3,4 на першому поверсі за адресою: м. Донецьк, вул. Умова, 1М, для здійснення статутної діяльності Орендаря, строком на один календарний рік, з дати прийняття обєкта за актом передання-приймання, якщо не відбудеться його пролонгація.

Згідно умов розділу 5 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобовязання із перерахування орендної плати з розрахунку 887,00грн. за місяць, в т.ч. ПДВ, та підлягає індексації на офіційний індекс інфляції розрахований за попередній місяць, якщо, такий індекс буде меншим ніж 105,00%, індексація проводитись не буде, шляхом перерахування на поточний рахунок Орендодавця авансом не пізніше 10 числа кожного місяця, що передує місяцю оренди. Умовами п.5.3 договору встановлено, що протягом 2 календарних днів з дати прийняття обєкта, що орендується перерахувати оренду плату за перший і останній місяці оренди авансом. Крім того, плата за електроенергію здійснюється Орендарем на підставі додатково виставленого Орендодавцем рахунку до 15 числа місяця, що передує звітному (п.5.7).

Відповідно до умов п. 3.5 договору оренди 01.06.2009р. обєкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт передання-приймання обєкта нерухомості (а.с.24).

Додатковою угодою б/н від 05.05.2011р. (а.с.26) сторони розірвали договір оренди №03/06-09 від 01.06.2009р. з 05.05.2011р., і цією ж датою обєкт оренди був повернутий Орендодавцю (а.с.40).

Виконання грошових зобовязань Орендарем за вказаними договорами відображено у представлений банківських виписках (а.с.а.с.41-47) та підписаному без зауважень акті звірення розрахунків станом на 05.05.2011р. (а.с.а.с.27, 28), за змістом якого вбачається наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у загальному розмірі 16731,06грн. (з яких 673,00грн. заборгованість з оплати вартості електроенергії, а решта орендна плата). При цьому, за договором №10/07-08 від 10.07.2008р. Орендодавцем була нарахована орендна плата за плату за електроенергію за період з серпня 2008р. по червень 2009р. в розмірі 33467,63грн., з якої Відповідачем сплачено лише 23882,65грн.; а за договором №03/06-09 від 01.06.2009р. Орендодавцем була нарахована орендна плата за плату за електроенергію за період з червня 2009р. по травень 2011р. в розмірі 20246,07грн., з якої Відповідачем сплачено лише 13100,00грн.

У звязку з невиконанням Відповідачем своїх зобовязань Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 16731,05грн. за період з 01.07.2008р. по 05.05.2011р., на яку Позивачем було нараховано інфляційну індексацію в розмірі 351,35грн. та 3% річних в розмірі 121,01грн., на примусовому стягненні яких у сукупності із заборгованістю наполягає Позивач.

Згідно наданої Позивачем довідки №25/07-11 від 25.07.2011р. (а.с.39) за підписом керівника та головного бухгалтера станом на 25.07.2011р. заявлена до стягнення заборгованість не погашена.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсягу (а.с.31), та у судовому засіданні 26.07.2011р. підписав без зауважень акти звірення розрахунків (а.с.а.с.50, 51) за кожним із договорів оренди, підтверджуючи наявність заборгованості у заявленому розмірі.

Суд розглядає спір в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх обєднання цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в межах кожного із договорів вимоги повязані підставами виникнення (порушення грошових зобовязань за відповідним договором), а вимоги за договорами між собою наданими доказами (акт звірення розрахунків станом на 05.05.2011р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за двома тотожними договорами оренди обєкта нерухомості та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованих 3% річних та інфляційної індексації.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїх-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному:

По-перше, визнання позову опосередковано у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

По-друге, визнання позову здійсненою уповноваженою (а.с. 50) на вчинення такої процесуальної дії особою особисто Відповідачем;

По-третє, оскільки учасниками спірних правовідносин є лише Позивач та Відповідач, остільки визнання позовних вимог як таке не має безпосередніх негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відносно наявності/відсутності суперечності визнання позову закону суд зазначає таке:

Враховуючи статус сторін та обєкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договорів оренди обєктів нерухомості: №10/07-08 від 10.07.2008р. та №03/06-09 від 01.06.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. В свою чергу, встановлення обовязку з компенсації вартості спожитої електричної енергії цілком узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладені між Позивачем та Відповідачем договори оренди обєктів нерухомості: №10/07-08 від 10.07.2008р. та №03/06-09 від 01.06.2009р.є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 цього Кодексу відносно обовязковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежів з орендної плати не пізніше 10 числа місяця, що передує оплачуваному, відповідно до умов п. 5.2. договорів оренди обєктів нерухомості: №10/07-08 від 10.07.2008р. та №03/06-09 від 01.06.2009р. за період користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як невиконання або неналежне виконання є порушенням зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

Оскільки наявність боргу у заявлені Позивачем сумі підтверджується матеріалами справи, Відповідачем у відповідності до ст.ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України жодними доказами не тільки спростовується, а визнається, суд, дійшов висновку про можливість визнання Орендаря таким, що прострочив виконання відповідних грошового зобовязання у розміні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України відносно платежу з орендної плати та компенсації вартості спожитої електричної енергії за період з 01.07.2008р. по 05.05.2011р.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, не звільняється від відповідальності за неможливість його виконання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням інфляційної індексації та 3% річних за весь період прострочення.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог (а.с.7), суд дійшов висновку про можливість задоволення вимог щодо стягнення: заборгованості в сумі 16731,05грн., 3% річних у розмірі 121,01грн. та інфляційної індексації в сумі 351,35грн., задовольняючи позов в цій частині у повному обсягу.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1,4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМЕК Україна", м. Донецьк (ідентифікаційний код 32644914) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договорами оренди обєктів нерухомості: №10/07-08 від 10.07.2008р. та №03/06-09 від 01.06.2009р. заборгованості в розмірі 16731,05грн., інфляції в розмірі 351,35грн., 3% річних в розмірі 121,01грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМЕК Україна", м. Донецьк (ідентифікаційний код 32644914) заборгованість в розмірі 16731,05грн., інфляції в розмірі 351,35грн., 3% річних в розмірі 121,01грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМЕК Україна", м. Донецьк (ідентифікаційний код 32644914) державне мито в розмірі 175,34грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 26.07.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.07.2010р.

Суддя Попков Д.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >