Рішення № 17849179, 19.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.11 р. Справа № 20/4пн

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАОК”, м. Краматорськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, в особі Краматорських електричних мереж, м. Краматорськ

про визнання дій неправомірними.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2 за дов. № 17/01-01 від 17.01.11

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. №58-11”Д” від 26.04.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ПАОК” м. Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі структурного підрозділу „Краматорські електричні мережі” про визнання дій відповідача неправомірним в частині донарахування недооблікованої електроенергії у сумі 185136,55 грн., що оформлено протокольним рішенням №122 від 23.12.2010р.

Мотивуючи позовну заяву позивач стверджує, що проведення технічної перевірки засобів обліку представниками відповідача відбувалось з порушеннями ПКЕЕ. При цьому позивач зазначив, що технічну перевірку проводили лише два працівника відповідача, а третій представник був присутнім лише коли лічильник було знято, документи, які були складені представниками відповідача під час перевірки споживачу вручені не були, акт на пломбування від 20.10.2010р. № 481948 позивачу не надавався, споживачу не були надані ліцензії та дозвільні документи на проведення експертизи лічильника, акт №041483 від 20.03.2010р. було складено з порушеннями, факт фальсифікації пломб Держспоживстандарту відповідачем не доведено. Також позивач зазначив, що комісією Держспоживстандарту на підставі проведення перевірки скарги позивача на дії відповідача було встановлено, що порушити пломби Держспоживстандарту споживач не міг, оскільки лічильник знаходився у шухляді та опломбований пломбами енергопостачальника, які не були порушені, також цією комісією зроблені висновки, що акти №041483 та №041484 є неправомірними.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір № 632 від 01.03.2004р., листи № 25/10-04 від 25.10.2010р., №28/10-01 від 28.10.2010р., №25/10-2010-07 від 25.10.2010р., акт проведення експертизи лічильника №10388 від 16.11.2010р., протокол №122 від 23.12.2010р., лист Держспоживстандарту №01/10-5305 від 15.12.2010р., акт опломбування №481948 від 20.10.2010р., акт про порушення ПКЕЕ№ 0141483 від 20.10.2010р., акт про порушення ПКЕЕ від 20.10.2010р. №041484

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі з підстав, наведених у письмовому відзиві №03юр-287/11 від 14.01.2011р. (т.1 а.с.64).

Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначив, що визнання дій неправомірними є встановленням факту, що має юридичне значення і така вимога не є предметом доказування та не може бути предметом спору та самостійно розглядатися в окремій справі, крім того, на думку відповідача, чинним законодавством України не передбачено такий спосіб захисту цивільного права як визнання дій неправомірними. З тексту позовної заяви не зрозуміло в чому саме полягає порушення відповідачем і які саме норми ним було порушено. Також зазначив, що на всіх документах, які були складені під час перевірки споживача є підписи трьох представників відповідача. Щодо тверджень позивача, що акт про пломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження №481948 від 20.10.2010р. та акт повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 20.10.2010р. було підписано представником ТОВ „ПАОК” ОСОБА_4 без зауважень або заперечень представників відповідача та надіслано поштою позивачу. Позивач не вказує також які саме ліцензії дозволи необхідно мати і які необхідно було предявити представнику позивача при проведенні експертизи. Також зазначив, що за результатами проведення експертизи лічильник визнано непридатним для експлуатації. Щодо листа Держспоживстандарту № 01/10-5305, на який посилається позивач, відповідач зазначив, що розгляд та оцінка питань щодо правомірності виявлення порушень ПКЕЕ, правомірності складання актів про порушення ПКЕЕ, правомірності складання актів про порушення ПКЕЕ, доказування Енергопостачальником факту порушення ПКЕЕ не входить до компетенції посадових осіб Держенергонагляду і є такими, що зроблені з перевищенням повноважень.

Ухвалою від 03.02.2011р провадження у справі було зупинено у звязку з призначенням судової комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1). Чи піддавались нижчезазначені пломби зняттю та повторному навішуванню? Якщо так, то коли саме (час, період)?

2). Чи можливо із нижчезазначених пломб витягнути пломбувальний матеріал (трос), що використовується при опломбуванні, без порушення їх цілісності?

3). Чи присутні зміни (пошкодження) в лічильнику обліку № 245963 тип СА4У И672М, 1986 року випуску, що можуть вплинути на достовірність обліку? Якщо так, то який час, період та механізм виникнення цих змін (пошкоджень)?

Розпорядженням виконуючого обовязки голови господарського суду від 28.04.2011р. справу було передано на повторний автоматичний розподіл та призначено на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою 20.06.2011р. провадження у справі було поновлено у звязку з поверненням до господарського суду матеріалів справи разом з висновком судової експертизи № 1876/1877 від 31.05.2011 р.

Харківський Науково-дослідний інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С.Бокаріуса за результатами проведеної електротехнічної експертизи дійшов висновку про те, що:

1)На пломбі Держспоживстандарту, що надана на дослідження, слідів розкриття та повторного навішування немає. Встановити, чи відповідає відбиток на вказаній пломбі відбитку тавра Держспоживстандарту, що використовувався по опломбуванні лічильника обліку № 245963 типу СА4У И672М, не уявляється можливим по причинам вказаним у дослідницькій частині висновку (на дослідження не було надано контрольний відбиток тавра держспоживстандарта)

2)При витяганні пломбу вальної бечеви з тіла пломби та повторному навішуванню пломби утворюються сліди, які виявляються в результаті експертного дослідження.

3)В лічильнику № 245963 типу СА4У И672М, 1986 року випуску, відсутні зміни (пошкодження), що можуть вплинути на достовірність обліку (т.1 а.с.133-140)

24.06.2011р. позивач до канцелярії суду надав заяву про зміну предмету спору, в якій просить скасувати оперативно-господарську санкцію, яка застосована ВАТ „Донецькобленерго” до позивача про донарахування 185136,55 грн. вартості недорахованої спожитої електроенергії (рішення оформлене протоколом від 23.12.10. №122)

В судовому засіданні, що відбулось 06.07.2011 р. позивач наполягав на заяві про зміну предмету спору. Судом відхилено заяву позивача про зміну предмету позову, оскільки така заява в порушення ч.4 ст.22 ГПК України надана після початку розгляду справи по суті, про що зазначено судом у протоколі судового засідання від 06.07.2011 р.

Відповідач проти висновку проведеної електротехнічної експертизи надав клопотання, в якому просив викликати в судове засідання представників ПАТ „Донецькобленерго”, ДП „Донецькстандартметрологія” та представників Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз для надання пояснень щодо експертизи спільного лічильника, також відповідач просив призначити другу судову експертизу. Судом клопотання відповідача відхилено повністю через недоведеність підстав, про що зазначено у протоколі судового засідання від 06.07.2011 р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.07.2011 р. по 19.07.2011 р. згідно ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні, що відбулось 19.07.2011 р. відповідач надав заперечення на висновок комплексної судової електротехнічної та трасологічної експертизи, в якому зазначив, що висновки судового експерта по питанню першому та другому суперечать один одному, тому відповідач вважає висновок судового експерта не обґрунтованим і таким, що не може бути прийнятий судом як доказ у цій справі, у звязку з чим відповідачем заявлено клопотання про призначення повторної судової експертизи, проведення якої відповідач просив доручити Донецькому Науково-дослідницькому інституту судових експертиз. Також відповідач у цьому клопотанні просив викликати в судове засідання представників ВАТ „Донецькобленерго”, ДП „Донецькстандартметрологія”, які провели експертизу лічильника та зробили висновок про втручання в роботу лічильника (т.2 а.с.8-9).

Господарським судом зазначене клопотання відповідача відхилено через необґрунтованість та недоведеність підстав.

За проведення експертизи Харківським НДІ судових експертиз було виставлено рахунок № 1565 від 31.05.2011 р. на сплату експертного дослідження у сумі 4395 (т.1 а.с.140).

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази оплати проведеної експертизи, то суд покладає судові витрати за проведення експертизи на обидві сторони в рівних частинах.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд встановив.

20.10.2010р. представниками ВАТ „Донецькобленерго” на обєкті позивача, розташованому за адресою: м. Краматорськ вул. Б. Машинобудівників,8 було виявлено пошкодження засобу обліку електроенергії типу СА4У-И672М №245963, про що складено Акт про порушення ПКЕЕ №041483 (а.с.52). В цьому акті вказано, що в ході перевірки виявлено порушення вимог ПКЕЕ, а саме фальсифікація пломби Держспоживстандарту. У детальному опису порушення вказано: „втручання в роботу розрахункового механізму розрахункового засобу обліку електричної енергії з метою зменшення показань. Виявити яке представниками енергопостачальника не було можливості при попередніх контрольних оглядах”.

Цього ж дня представниками ВАТ „Донецькобленерго” складено акт про порушення ПКЕЕ №041484, яким зафіксовано підключення до електричних мереж енергопостачальної організації, що не належить споживачу. У детальному опису порушення зазначено: підключення кабелю 3*5 мм.кв. алюміній поза розрахункового засобу обліку електроенергії, виявити яке при попередніх перевірках без спеціальних засобів було неможливо.

20.10.2010р. складено Акт-вимогу №318917, яким споживача було зобовязано встановити в стандартній шафі обліку держповірені засоби обліку (рекомендований тип електролічильника Нік), встановити в шафі обліку ввідний автомат згідно договірної потужності.

Цього ж дня складено акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку № 441966, в якому зазначено, що за результатами обстеження лічильника електроенергії типу СА4У-И672М №245963 встановлено фальсифікація пломб Держспоживстандарту та знеструмлення вторинних ланцюгів трансформаторів струму за фазою „С”. У пункті 14 цього акту зазначено, що електролічильник знаходиться на балансі споживача. (а.с.36).

Зазначений лічильник розпломбовано та направлено на експертизу про що складено акт-повідомлення від 20.10.2010р. (а.с.59)

16.11.2010 р. комісією у складі представників ВАТ «Донецькобленерго» та Горлівського відділу ДП «Донецькстандартметрологія» у присутності представника споживача складено Акт №10388 проведення експертизи лічильника електроенергії типу СА4У-И672М №245963 рік випуску 1986 (а.с.50).

Згідно цього акту експертизи, за результатами проведеної експертизи лічильник типу СА4У-И672М №245963 визнано непридатним для експлуатації, також зазначено, що зниження показів лічильника електроенергії здійснювалось втручанням в роботу лічильного механізму.

23.12.2010 р. відбулось засідання комісії енергопостачальника з розгляду Акту про порушення ПКЕЕ №041483 від 20.10.2010р., за результатами якого складено протокол №122 від 23.12.2010р. (а.с.61-62).

З протоколу №122 від 23.12.2010р. вбачається, що комісією ВАТ „Донецькобленерго” визначено обсяг недоврахованої електричної енергії 273505 кВт/год. та її вартість - 185 136,55 грн. на підставі п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, а також виставлено споживачу рахунок №41483 на сплату вищезазначеної суми. Протокол №122 підписано представником споживача ОСОБА_4, разом з тим у графі „счет №_____ получен, о чем расписываюсь _” - підпис представника споживача відсутній.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався зі скаргами на дії ВАТ „Донецькобленерго” у тому числі й до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії.

Згідно листа від 15.12.2010р. № 01/10-5305 Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії за результатами перевірки повідомила ТОВ „ПАОК” і ВАТ „Донецькобленерго”, що акти від 20.10.2010р. № 041483 та 041484 є не правочинними і запропоновано їх відкликати. (а.с.49)

Предметом спору у цій справі є визнання дій ВАТ „Донецькобленерго” неправомірними в частині донарахування недооблікованої електроенергії у сумі 185136,55 грн., нарахованих на підставі протокольного рішення ВАТ „Донецькобленерго” №122 від 23.12.2010р.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення Правил користування електричною енергією. Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (з подальшими змінами і доповненнями) регулюються взаємовідносини, повязані з купівлею-продажем електричної енергії, які виникають між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно п.3.1. ПКЕЕ Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Згідно п.6.40. ПКЕЕ якщо у споживача електроенергії виявлено підключення та/або приєднану поза розрахунковим засобом обліку приховану проводку пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушення умов монтажу, виявити які представник постачальника електроенергії при попередніх відвідуваннях не мав можливості, споживачу робиться перерахунок обсягу фактично спожитої електроенергії з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років

Перерахунок обсягу фактично спожитої енергії здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика)

Пунктом 6.42 ПКЕЕ встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень Закону України “Про судоустрій та статус суддів в Україні” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Положеннями ст.20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірним в частині донарахування недооблікованої електроенергії у сумі 185136,55 грн., що оформлено протокольним рішенням №122 від 23.12.2010р.

Отже, позивач фактично звертається до суду з вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. Тому обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права.

Водночас рішенням суду має вирішуватись питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права.

Заявлена позивачем вимога про встановлення певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Такий висновок не суперечить положенням Конституції України, зокрема щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі.

Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Із змісту статті 12 ГПК України вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, за виключенням справ, визначених у пп.2,3 ч.1 ст.12 ГПК України. Отже, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.

Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право. Предметом спору у цій справі є саме визнання дій відповідача неправомірними, а не скасування оперативно-господарської санкції Отже, встановлення такого факту, як визнання дій відповідача неправомірними, може бути встановлений господарським судом у спорі, пов'язаним з скасуванням оперативно-господарської санкції.

Разом з тим, позивач не позбавлений права та можливості звернутися до суду з окремим позовом саме про скасування оперативно-господарської санкції, оформленої протоколом комісії відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАОК”, м. Краматорськ до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка, в особі Краматорських електричних мереж, м. Краматорськ про визнання дій неправомірними відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАОК” на користь Харківського НДІ судових експертиз (61177, м.Харків, вул..Золочівська, 8-а, код ЄДРПОУ 02883133, р/р 31251272210490 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) витрати за проведення судової комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи у розмірі 2 197,50 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж, м. Краматорськ на користь Харківського НДІ судових експертиз (61177, м.Харків, вул..Золочівська, 8-а, код ЄДРПОУ 02883133, р/р 31251272210490 в ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011) витрати за проведення судової комплексної трасологічної та електротехнічної експертизи у розмірі 2 197,50 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 25.07.2011р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >