Рішення № 17849185, 19.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.11 р. Справа № 20/208

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» м. Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк

про стягнення 5002928,36 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю.

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» про стягнення боргу за договором на постачання природного газу №06/09-192 від 30.01.2009 р. на покриття (компенсації) обсягів негативного розбалансування газу у розмірі 5002928,36 грн., з яких 4391199,18 грн. основний борг, 425401,81 грн. пеня, 122953,58 грн. інфляційні, 63373,79 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.01.2011 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р., позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» основний борг у розмірі 4199529,20 грн., інфляційні 117586,82 грн., 3% річних 60607,61 грн., пеня у сумі 406833,59 грн., 24386,95 грн. державного мита та 225,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2011 р. рішення господарського суду Донецької області від 13.01.2011 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р. у справі № 20/208 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

01.06.2011 р. справа № 20/208 повернулась до господарського суду Донецької області і, згідно протоколу автоматичного розподілу справ між суддями, справу передано на розгляд судді Величко Н.В.

В судовому засіданні оголошувалась перерва розгляду справи з 29.06.2011 р. по 19.07.2011 р.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач безпідставно заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з нього 191669,98 грн. - суми збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, нараховану на вартість обсягів природного газ спожитих ВАТ «Донецькміськгаз» з 01.01.2009 р. по 12.01.2009 р. за договором № 06/09-192, оскільки позивач вважає, що у п.4.2 спірного договору сторони визначили, що ціна газу переглядається сторонами відповідно до актів чинного законодавства, постанов НКРЕ, рішень правління НАК «Нафтогаз України», а згідно ст.629 ЦК України, договір є обовязковим до виконання сторонами. Також, посилаючись на ст.ст.180,189, 191 ГК України, ст.632 ЦК України, ст.1, п.28 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», позивач зазначив, що стосовно ціни, встановленої у п.4.1 договору, здійснюється державне регулювання, а збір у вигляді цільової надбавки, що є складовою вартості природного газу за договором № 06/09-192, належить до загальнодержавних зборів (обовязкових платежів). На думку позивача, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 р. № 1161 «Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ» набирає чинності з моменту опублікування, тобто з 13.01.2009 р., то збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ на обсяги природного газу, що постачаються для бюджетних організацій та установ, промислових та інших субєктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ з 01.01.2009р. по 12.01.2009 р. справляється у розмірі 12%, а з 13.01.2009 р. по 30.04.2009 р. за ставкою 0%. Також позивач зазначив, що ДК «Газ України» перераховано до держбюджету суму збору цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності за січень 2009 року у розмірі 99314623,80 грн. Отже, позивач вважає що він обґрунтовано включив у вартість природного газу суму цільової надбавки і відповідач її зобовязаний сплатити на користь ДК «Газ України», тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача 5002928,36 грн., з яких 4391199,18 грн. основний борг, 425401,81 грн. пеня, 122953,58 грн. інфляційні, 63373,79 грн. 3% річних.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

В обгрунтування заперечень відповідач зазначив, що сума заявлених позивачем вимог не відповідає сумі грошових коштів за поставлений природний газ згідно спірного договору та актів приймання-передачі природного газу за січень квітень 2009 року. Також, оскільки відповідач не отримував від позивача згідно ст.530 ЦК України жодної вимоги про виконання обовязку щодо сплати 3 % річних та інфляційних в межах даної справи, тому відповідач вважає вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних безпідставними. Разом з тим, відповідач зазначив, що ним не заперечується факт наявності заборгованості за підписаними обома сторонами актами прийому-передачі природного газу згідно спірного договору за період січень-квітень 2009 року у сумі 4199529,20 грн. Щодо суми 191669,98 грн. відповідач зауважив, що зазначена сума дорівнює сумі збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, нараховану на вартість обсягів природного газу спожиту відповідачем з 01.01.2009 р. по 12.01.2009 р. за договором № 06/09-192 від 30.01.2009 р. Відповідач не погоджується з позицією позивача щодо застосування зміненої ставки цього збору, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 1161 з 13.01.2009 р. (з дати опублікування постанови КМУ № 1161), оскільки вважає, що дата набрання чинності постановою КМУ та дата, з якої необхідно застосовувати нову ставку, є різними подіями. Датою набрання чинності нормативно-правовим актом є дата, з якої виконання цього нормативно-правового акту є обовязковим на всій території України. Натомість, відносини, що змінюються цим нормативно-правовим актом змінюються із дня, що зазначений в такому нормативно-правовому акті. Отже відповідач вважає, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 1161 ставки збору, повинні застосовуватись з дати вказаній в цій постанові, а саме з 01.01.2009 р. Крім того, відповідач посилається на те, що нову нульову ставку збору не можна починати застосовувати посеред місяця (з 13.01.2009 р.) не лише по суті, а й з огляду на встановлений законом механізм справляння збору. Так, згідно абз.4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 442, звітним (податковим) періодом для збору вважається календарний місяць. Наявність чітко окресленого законом податкового періоду по збору, на думку відповідача, виключає можливість застосування двох різних ставок збору протягом одного податкового періоду. Крім того, ВАТ «Донецькміськгаз» стверджує, що єдиною підставою для нарахування позивачем та сплати відповідачем вартості поставленого природного газу є підписані з обох сторін первинні облікові документи, а саме акти приймання-передачі природного газу. Натомість акту приймання-передачі природного газу на суму 191669,98 грн. за договором між сторонами підписано не було, що виключає право позивача вимагати від відповідача її сплати.

В обгрунтування такої правової позиції відповідач надав постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 р. по справі № 2а-16856/09/0570, залишену без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 р. по справі № 2а-16856/09/0570, якими встановлено відсутність права у СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку нараховувати збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ у розмірі 12% з 01.01.2009 р. по 12.01.2009 р.

Відповідач також повідомив про зміну свого найменування. В обгрунтування таких змін відповідач надав витяг зі Статуту ПАТ «Донецькміськгаз», свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку з ЄДРПОУ (т.2 а.с.109-113).

Враховуючи, що зміна найменування підприємства з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» не є його перетворенням в розумінні ст.5 Закону України № 514-VI від 17.09.2008 р. «Про акціонерні товариства», а також те, що після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, господарським судом задоволено клопотання відповідача та змінено його найменування у цій справі на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», про що визначено у протоколі судового засідання від 29.06.2011 р. (т.2 а.с.117).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне.

30.01.2009 р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник) та ВАТ «Донецькміськгаз» (покупець) укладено договір № 06/09-192 поставки природного газу для компенсації обсягів розбалансування газорозподільних підприємств (т.1 а.с.8), за умовами якого постачальник передає покупцеві у 2009 році імпортований природний газ для покриття (компенсації) обсягів негативного розбалансування газу, а покупець зобовязується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що постачальник передає покупцеві в 2009 році природний газ в обсязі до 2800 тис.куб.м. Облік газу ведеться згідно з Правилами обліку природного газу при добуванні, транспортуванні та зберіганні, затвердженими наказом НАК «Нафтогаз України» від 11.05.2002 р. № 142 (п.2.4 договору)

Газ, що передається згідно цього договору, пройшов митний контроль, випущений у вільне використання на митній території України і поставляється покупцю в загальному потоці газу на газорозподільних станціях та/або пунктах вимірювання витрат газу. Обсяг газу, переданий постачальником покупцеві для покриття (компенсації) обсягів негативного розбалансування у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання сторонами до 15 числа місяця, наступного за місцем поставки газу, акту приймання-передачі газу, який складається на підставі наданих покупцем відповідно до п.3.2 цього договору актів обліку обсягів негативного розбалансування газу в ГРМ (п.3.1, п.3.3 договору)

Згідно п.4.1 договору, ціна за 1000 куб.м. газу на дату укладення цього договору становить 2020,25 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 0%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 34,20 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2465,34 грн. з ПДВ.

У пункті 4.2 договору сторони домовились, що ціна газу, визначена в п.4.1 цього договору, переглядається сторонами відповідно до актів чинного законодавства, постанов НКРЕ, рішень правління або наказів НАК «Нафтогаз України». Визначена таким чином ціна газу буде застосовуватись сторонами при складенні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ, отриманий згідно з умовами цього договору, із дати їх введення.

Абзацом 2 пункту 5.1 договору сторони встановили, що остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі актів приймання-передачі газу (п.3.3 договору) до 20 січня 2010 року.

В разі неоплати або несвоєчасної оплати газу у строки, зазначені у п.5.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2 договору)

У пунктах 9.2, 9.3 договору сторони встановили, що усі зміни та доповнення до договору можуть бути внесені за згодою сторін у письмовій формі. Усі інші питання, не передбачені цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Договір вважається укладеним з дати його підписання та скріплення печатками сторін, діє в частині поставки газу з 1 січня 2009 року до 31 грудня 2009 року, а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення (п.10.1 договору)

З матеріалів справи вбачається, що у січні 2009 року позивач передав, а відповідач прийняв 1702,029 тис.куб.м. природного газу вартістю 4196080,18 грн. з ПДВ, про що свідчить відповідний акт прийому-передачі природного газу (т.1 а.с.18).

У лютому 2009 року позивач передав, а відповідач прийняв імпортований природний газ для обсягів розбалансування (відтоків) в обсязі 0,750 тис.куб.м. вартістю 1849,01 грн. з ПДВ, про що свідчить відповідний акт прийому-передачі природного газу (т.1 а.с.17)

У березні 2009 року позивач передав, а відповідач прийняв імпортований природний газ для обсягів розбалансування (відтоків) в обсязі 0,647 тис.куб.м. вартістю 1595,08 грн. з ПДВ, про що свідчить відповідний акт прийому-передачі природного газу (т.1 а.с.16)

У квітні 2009 року позивач передав, а відповідач прийняв імпортований природний газ для обсягів розбалансування (відтоків) в обсязі 0,002 тис.куб.м. вартістю 4,93 грн. з ПДВ, про що свідчить відповідний акт прийому-передачі природного газу (т.1 а.с.15)

27.04.2009 р. сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору № 06/09-192 від 30.01.2009 р., якою внесено зміни до п.4.1 договору та встановлено, що з 01.05.2009 р. ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 34,20 грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2513,83 грн. з ПДВ. Дана додаткова угода набуває чинності з 01.05.2009 р. (т.1 а.с.14).

28.05.2009р. позивач у звязку з отриманням від Міністерства юстиції України розяснень від 20.03.2009 р. №2289-04-09-20 стосовно набуття чинності постанов КМУ від 27.12.2008 р. №1158 «Про внесення змін до постанови КМУ від 14.10.08 №925» та від 27.12.2008 № 1161 «Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ» направляв на адресу відповідача проекти додаткових угод до договорів поставки природного газу в 2009 році та акти прийму-передачі природного газу за січень 2009 року з розподілом обсягів газу, використаних ВАТ «Донецькміськгаз» за період з 01.01.2009 р. по 12.01.2009 р. та обсягів газу використаних за період з 13.01.2009 р. по 31.01.2009 р. (т.1 а.с.86)

У додатковій угоді №2 від 28.04.2009 р. до договору № 06/09-192 від 30.01.2009 р. передбачалось внесення змін до п.4.1 договору, а саме, з 01.01.2009 р. по 12.01.2009 р. пункт 4.1 діє в такій редакції: «Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 12%; податок на додану вартість за ставкою 20%, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами 34,20 грн., крім того ПДВ-20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 2296,88 грн., крім того ПДВ-20%, всього з ПДВ 2756,26 грн.» (т.1 а.с.88)

В акті приймання-передачі природного газу від 30.04.2009 р. визначено, що з 01.01.2009 р. по 12.01.2009 р. ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» передав ВАТ «Донецькміськгаз» по договору № 06/09-192 від 30.01.2009 р. природний газ у обсязі 658,850 тис.куб.м. вартістю 1815959,26 грн. з ПДВ, у тому числі цільова надбавка 12%, а за період з 13.01.2009 р. по 31.01.2009 р. природний газ у обсязі 1043,179 тис.куб.м. вартістю 2571790,90 грн. з ПДВ, у тому числі цільова надбавка 0%. Після підписання цього акту акт від 31.01.2009 р. за січень 2009 р. до договору від 30.01.2009 р. № 06/09-192 вважати недійсним (т.1 а.с.89)

Листом від 16.06.2009 р. № 05/1-2544 ВАТ «Донецькміськгаз» повернув позивачу без підпису вищезазначені додаткові угоди та акти приймання-передачі. Мотивуючи відмову від підпису відповідач зазначив, що не погоджується з думкою Міністерства юстиції України та Державної податкової адміністрації України щодо дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 р. № 1161, оскільки урядом чітко визначено, що ця постанова набирає чинності з 01.01.2009 р. Також відповідач у зазначеному листі посилався на отримане ним розяснення податкового органу, в якому ВАТ «Донецькміськгаз» зареєстровано як платник податків, від 16.02.2009 р. № 4999/10/31-013, в якому зазначено, що ця постанова КМУ набирає чинності з 01.01.2009 р. і що в одному податковому періоді не можуть діяти різні ставки податку (збору), адже законодавством не передбачено механізм розподілу сум податку по календарним датам (т.1 а.с.86-87)

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача боргу за договором № 06/09-192 від 30.01.2009 р. у сумі 5002928,36 грн., з яких 4391199,18 грн. основний борг, у тому числі 191669,98 грн. - суми збору у вигляді 12% цільової надбавки до тарифу на природний газ, нараховану на вартість обсягів природного газ спожитих відповідачем з 01.01.2009 р. по 12.01.2009 р., 425401,81 грн. пеня, 122953,58 грн. інфляційні, 63373,79 грн. 3% річних.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу з врахуванням 12% цільової надбавки до тарифу на природний газ, нараховану на вартість обсягів природного газу, спожитого ПАТ «Донецькміськгаз» з 01.01.2009 р. по 12.01.2009 р., суд виходить з наступного.

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обовязковим до виконання (ст.629 ЦК України).

У відповідності до частин 1, 2 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 192 Господарського кодексу України, політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами. Згідно частини 5 статті 191 Господарського кодексу України державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних і комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Статтею 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін та тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Статтею 117 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України у межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обовязковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обовязки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Частиною першою та четвертою статті 55 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 р. № 442 затверджено Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, пунктом 1 якого визначено, що збір справляється на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів: населення 4 відсотки; бюджетні організації та установи 12 відсотків; промислові та інші субєкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, що використовують природний газ 12 відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1161 від 27.12.2008 року до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ внесено зміни, а саме: в абзацах пятому і шостому цифри та слово «12 відсотків» замінено словами «за нульовою ставкою».

Дану постанову було опубліковано в офіційному друкованому виданні, яким є газета «Урядовий курєр» від 13.01.2009 р. № 3.

На виконання доручення Кабінету міністрів України щодо надання розяснення стосовно набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 р. №1158 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14.10.2008 р. №925» та від 27.12.2008 р. № 1161 «Про внесення змін до пункту 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ» Міністерство юстиції України у листі від 20.03.2009 р. № 2289-04-09-20 повідомило про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 р. №1161 «Про внесення змін до пункту 11 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ» опублікована в газеті «Урядовий курєр» від 13.01.2009 р. № 3 та інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.01.2009 р. №1, тобто набрала чинності з 13.01.2009 р. (т.1 а.с.103-104)

Як вбачається, пунктом 4.1 договору поставки природного газу для компенсації обсягів розбалансування газорозподільних підприємств № 06/09-192 від 30.01.2009 р. була встановлена цільова надбавка до тарифу на природний газ на рівні 0 %.

Отже, станом на дату підписання договору № 06/09-192 від 30.01.2009 р., умови п.4.1 цього договору відповідали вимогам постанови КМУ № 1161 від 27.12.2008 р., оскільки згідно пункту 2 цієї постанови КМУ, вона набирає чинності саме з 01.01.2009 р.

З матеріалів справи також вбачається, що у січні 2009 року позивач передав, а відповідач прийняв 1702,029 тис.куб.м. природного газу вартістю 4196080,18 грн. з ПДВ, про що свідчить відповідний акт прийому-передачі природного газу від 31.01.2009 р. (т.1 а.с.18). Отже, у акті приймання-передачі сторони визначили загальну вартість отриманого відповідачем природного газу, який є підставою для проведення остаточних розрахунків за умовами пунктів 4.2, 5.1 спірного договору.

Сторонами не заперечується, що 191669,08 грн. є сумою саме збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ за ставкою 12 %.

Разом з тим, п.4.1 договору № 06/09-192 від 30.01.2009 р. передбачено, що збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ складає 0 %.

Доказів внесення змін до п.4.1 договору щодо зміни розміру ставки збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, позивачем не представлено, у той час як пунктом 9.2 спірного договору сторони встановили, що усі зміни та доповнення до договору можуть бути внесені за згодою сторін у письмовій формі.

Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 р. по справі № 2а-16856/09/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 р. по справі № 2а-16856/09/0570, встановлено, що дата набрання чинності постановою КМУ та дата, з якої необхідно застосовувати нову ставку, є різними подіями. Датою набрання чинності нормативно-правовим актом є дата, з якої виконання цього нормативно-правового акту є обовязковим на всій території України. Відносини, що змінюються цим нормативно-правовим актом змінюються із дня, що зазначений в такому нормативно-правовому акті. Таким чином, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 1161 ставки збору, повинні застосовуватись з дати вказаній в цій постанові, а саме з 01.01.2009 р.

В матеріалах справи відсутні докази скасування цих судових рішень.

У відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Отже, факти, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.12.2009 р. по справі № 2а-16856/09/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.05.2010 р. по справі № 2а-16856/09/0570, мають преюдиціальне значення при вирішенні спору у справі № 20/208, оскільки такі факти стосуються дати застосування постанови КМУ №1161 від 27.12.2008 р., якою внесено зміни до розміру ставки збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 28 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності належить до загальнодержавних зборів (обовязкових платежів).

Згідно абз.4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 442, звітним (податковим) періодом для збору вважається календарний місяць.

Отже, наявність чітко окресленого постановою КМУ податкового періоду по збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, виключає можливість застосування двох різних ставок збору протягом одного податкового періоду.

Також умовами спірного договору сторони встановили, що підставою для нарахування позивачем та сплати відповідачем вартості поставленого природного газу є підписані з обох сторін актів приймання-передачі природного газу. Натомість матеріали справи не містять підписаного обома сторонами акту приймання-передачі природного газу за січень 2009 року з врахуванням збору у вигляді цільової надбавки за ставкою 12 % на загальну суму 191669,98 грн., що виключає право позивача вимагати від відповідача її сплати за 12 днів січня - з 01 по 12 січня 2009 р. Крім того, предметом спору у цій справі є саме стягнення з відповідача суми боргу за отриманий природний газ у тому числі й у січні 2009 року з врахуванням збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ за ставкою 12 %, а не внесення змін до цього договору в частині зміни такої ставки збору у вигляді цільової надбавки.

В матеріалах справи також відсутні докази, які б підтверджували обсяг фактично отриманого ПАТ «Донецькміськгаз» за 12 днів січня (з 01 по 12 січня 2009 р.) - природного газу за спірним договором та визначення його вартості. Тобто позивачем не доведений предявлений до стягнення розмір цільової надбавки за цей період.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з ПАТ «Донецькміськгаз» суми основного боргу за поставлений природний газ за договором поставки природного газу для компенсації обсягів розбалансування газорозподільних підприємств № 06/09-192 від 30.01.2009 р. у розмірі 4199529,20 грн.

Щодо позовних вимог ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» про стягнення з відповідача 425401,81 грн. пені, 122953,58 грн. інфляційних та 63373,79 грн. 3% річних господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2 Договору сторони встановили, що за невиконання покупцем умов п.5.1 цього договору покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позивачем невірно визначено розмір основного боргу відповідача, перерахувавши заявлені позивачем суми пені, 3 % річних та інфляційних за допомогою програмного комплексу «Законодавство» суд вважає, що обгрунтованими та такими що підлягають стягненню є розмір пені 406833,59 грн., 3 % річних - 60607,61 грн. та інфляційні - 117586,82 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних, оскільки право стягувача нараховувати і стягувати інфляційні та 3% річних законодавець не ставить у залежність від направлення позивачем відповідної вимоги відповідачу про їх сплату та фінансового стану боржника. Крім того, інфляційні витрати пов'язані безпосередньо з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних є платою за користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і не є неустойкою.

Отже, позовні вимоги ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» м.Київ до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз», м.Донецьк про стягнення 5002928,36 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» (83055, м.Донецьк, просп.Театральний, 1, р/р 26007040128 в ВАТ ВТБ Банк в м.Києві, МФО 321767, ЄДРПОУ 03361081) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) суму основного боргу у розмірі 4199529,20 грн., 3% річних у сумі 60607,61 грн., пені 406833,59 грн., інфляційних 117586,82 грн., витрати на сплату держмита 24386,95 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 225,69 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 19.07.2011р.

Повний текст рішення підписано 22.07.2011р.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >