Рішення № 17848093, 02.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2011 р. Справа № 6/078-11

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітек»до Ірпінського виробничого управління комунального господарства про стягнення дебіторської заборгованості,

представники:

позивача: ОСОБА_1. (дов. від 31.05.2011 року);

відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнітек»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Ірпінського виробничого управління комунального господарства (далі відповідач) про стягнення дебіторської заборгованості.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором підряду 2/РТП від 01 серпня 208 року щодо сплати вартості виконаних позивачем робіт. У звязку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 50672 грн суму основного боргу, 10489,12 грн суму втрат коштів у звязку з інфляцією та 3502,64 грн суму 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01 липня 2011 року порушено провадження у справі № 6/078-11 та призначено її до розгляду на 19 липня 2011 року.

У звязку з неявкою в судове засідання 19 липня 2011 року представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних документів, хоча про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 02 серпня 2011 року.

У судовому засіданні 02 серпня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

02 серпня 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області відповідачем подано клопотання № 250, в якому він просить відкласти розгляд справи на іншу дату з підстав, викладених у даному клопотанні.

Враховуючи наявні в матеріалах справи достатніх доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає, що неявка представників відповідача у судове засідання 02.08.2011 року не перешкоджає розгляду справи, а тому у задоволені його клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними в ній матеріалами та без участі представника відповідача, так як його незявлення та не подання відзиву не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

01 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Юнітек” (далі підрядник, позивач у справі) та Ірпінським виробничим управлінням комунального господарства (замовник, відповідач у справі) укладено договір підряду № 2/РТП, відповідно до умов якого (п. 1.1.), підрядник зобовязався на свій ризик, в межах договірної ціни, виконати за завданням замовника, а замовник зобовязується прийняти та оплатити наступну роботу: розбирання будівель та споруд, що знаходяться за адресою м. Ірпінь, вул. III-го Інтернаціоналу (район - Ірпіньводоканал).

Сторонами погоджено (п.п. 2.1, 2.2 договору) договірна ціна договору складає 65 672,40 грн в т. ч. ПДВ 20% (10 945.40 грн.). Договірна ціна договору динамічна, може переглядатись сторонами та уточнюватись у випадках п. 3.3. ДБН Д. 1.1-1-2000 протягом виконання робіт. Перегляд договірної ціни договору обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод. Оплата витрат, пов'язана з підвищенням ціни договору, здійснюється замовником в порядку, передбаченому п. З цього договору.

Відповідно до п.п. 3.1. 4.1. договору замовник забезпечує фінансування робіт, здійснює платежі за фактичні витрати підрядника на підставі довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), а також акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт на виконані роботи готує підрядник і передає для підписання замовнику з 25 по 28 число місяця виконання робіт або на протязі двох днів після закінчення виконання робіт. Замовник розраховується з підрядником за виконані роботи, виходячи з фактичних обсягів виконаних робіт, на підставі їх вартості, визначеної в договірній ціні та уточненою за фактичними витратами по цінах, які не перевищують регіональні граничні ціни. Форма оплати безготівкова. Фінансування робіт проводиться замовником поетапно, відповідно до фактично виконаних обсягів робіт. Кінцевий розрахунок за договором проводиться замовником не пізніше 3 (трьох) банківських днів після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених в ході приймання недоліків. Замовник оплачує виконані підрядником роботи у строки передбачені п.п.3.4. та и.п.З.5. цього договору.

Строк дії договору:

Початок 01 серпня 2008 року

Кінець 31 грудня 2008 року (п. 4.2. договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на зальну суму 65672,40 грн, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на суму 65672,40 грн та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на суму 65672,40 грн, які підписаний як з боку позивача так і з боку відповідача 04 листопада 2008 року (копії яких містяться в матеріалах справи).

З вище зазначеного акту вбачається, що сторонами спору підписано акт на загальну суму виконаних робіт 65672,40 грн без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, сум, якості виконаних підрядних робіт та строків їх виконання за підписаним актом.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення своїх зобовязань за договором з оплати вартості виконаних позивачем робіт, згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень місяць 2008 року розрахувався не в повному обсязі, а саме сплативши, лише 15 000 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача.

Таким чином, на час вирішення спору вартість неоплачених підрядних робіт за договором становить 50672,40 грн (65672,40грн - 15000 грн), у звязку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 50672,40 грн боргу за виконані позивачем підрядні роботи.

У відповідності до п. 3.5. договору, кінцевий розрахунок за договором проводиться замовником не пізніше 3 (трьох) банківських днів після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених в ході приймання недоліків.

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відтак, враховуючи вищевикладеним та беручи до уваги положення п. 3.5. договору, судом встановлено, що останній день, коли відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за виконані останнім підрядні роботи є 7 листопада 2008 року, тобто на протязі трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року на суму 65672,40 грн (04.11.2008 року + 3 банківські дня).

Проте, доказів сплати боргу в повному обсязі за договором підряду № 2/РТП від 01 серпня 2008 року відповідач суду не надав.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем щодо повної оплати вартості виконаних підрядних робіт доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати відповідачем вартості виконаних позивачем підрядних робіт за договором у розмірі 50672,40 грн, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за договором підряду № 2/РТП від 01 серпня 2008 року становить 50672,40 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідач, на якого, відповідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обовязок доказування, не надав доказів на підтвердження проведення оплати в повному обсязі за виконані позивачем роботи за жовтень 2008 року.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати залишку боргу (50672,40 грн) за виконані позивачем роботи відповідачем надано не було.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов до висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 50672,40 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, у звязку з простроченням відповідачем зобовязань щодо проведення розрахунку за виконані позивачем підрядні роботи, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на прострочену суму боргу в розмірі 50672,40 грн за період з 03.02..2009р. по 24.05.2011р. (841 день), що складає 3502,64 грн.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Перевіривши заявлену до стягнення суму 3% річних та враховуючи часткову оплату основного боргу, строки виникнення зобовязання за договором, період нарахування 3% річних, заявлений позивачем, частини 2 статті 625 ЦК України, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, про задоволення 3502,64 грн 3% річних.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобовязання за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційних втрат нарахованих на прострочену суму боргу в розмірі 50672,40 за період з березня 2009р. по квітень 2011 року, що складає 658,74 грн.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Відтак, інфляційна складова боргу може бути розрахована виключно з повного місяця прострочення платежу, оскільки Держкомстат не визначає індекс інфляції на кожен день місяця чи на частину місяця.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові у постанові Вищого господарського суду України від 24 листопада 2010 року у справі № 21/108-10 та у постанові Вищого господарського суду України від 15 червня 2011 у справі № 21/108-10/6.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, до простроченого платежу за виконані роботи за жовтень, який повинен бути оплачений до 07 листопада 2008 року, позивач мав застосовувати індекс інфляції, визначений у січні 2009 року за грудень 2008 року і до моменту погашення боргу.

Проте, заявлений позивачем період за який він просить стягнути інфляційні втрати, а саме, починаючи з березня 2009 року по квітень 2011 року включно (згідно наданого розрахунку інфляційних) є правом самого позивача.

Водночас, перевіривши заявлену до стягнення суму інфляційних втрат, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично невірним.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобовязати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Враховуючи вищевикладене, строки виникнення зобовязання за договором, період нарахування інфляційних втрат за який нараховується інфляція з урахуванням заявленого позивачем періоду, вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за правильний період:

Період нарахуванні втрат від інфляції (повні місяці) з урахуванням періоду заявленого позивачемСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

01.03.2009 - 30.04.201150672.401.22811553.3162225.71 Оскільки вірна сума інфляційних втрат за розрахунком суду, за вказаний період, складає 11553,31 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 10489,12 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 50672,40 грн основного боргу, 10489,12 грн інфляційних втрат та 3502,64 грн 3% річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Ірпінського виробничого управління комунального господарства (код 03346791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнітек»(код 30727019) 50672,40 грн основного боргу, 10489,12 грн втрат коштів від інфляції та 3502,64 грн 3% річних, а також судові витрати: 646,64 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ф. Черногуз