Рішення № 17832053, 02.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" серпня 2011 р. Справа № 12/101-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомзакритого акціонерного товариства «Українська Фруктово-Овочева Компанія»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Селедз і К»

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник (довіреність від 15.11.2010 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства «Українська Фруктово-Овочева Компанія»(далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Селедз і К»(далі відповідач) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №17/12-10 від 17.12.2010 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався передати відповідачу овочі (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі, проте відповідач поставлений товар оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 17978,30 грн., 679,48 грн. пені, три проценти річних у розмірі 131,51 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 443,46 грн. та 1900,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2011 року, справу призначено до розгляду 05.07.2011 року.

05 липня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 02.08.2011 року.

24 червня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Київська, 147, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

02 серпня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Крім цього, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 17978,30 грн., 679,48 грн. пені, три проценти річних у розмірі 131,51 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 443,46 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

17 грудня 2010 року між закритим акціонерним товариством «Українська Фруктово-Овочева Компанія»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Селедз і К»(далі відповідач) був укладений договір купівлі-продажу №17/12-10 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався передати відповідачу овочі (далі товар), а відповідач зобовязувався отриманий товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 74287,72 грн., що підтверджується видатковими накладними №УФ0000254 від 18.01.2011 року, №УФ0000238 від 17.01.2011 року, №УФ0000237 від 14.01.2011 року, №УФ0006088 від 29.12.2010 року, №УФ0006055 від 28.12.2010 року, №УФ0006024 від 27.12.2010 року, №УФ0005980 від 24.12.2010 року, №УФ0005914 від 21.12.2010 року, №УФ0005897 від 17.12.2010 року, а відповідач вказаний товар прийняв, проте оплатив його частково, а саме в сумі 56309,42 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 01.08.2011 року.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 17978,30 грн., 679,48 грн. пені, три проценти річних у розмірі 131,51 грн., суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 443,46 грн. та 1900,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

02 серпня 2011 року представник позивача у судовому засіданні подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 17978,30 грн., 679,48 грн. пені, три проценти річних у розмірі 131,51 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 443,46 грн.

Таким чином, позивач відмовився від стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката.

П. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Так, провадження у справі в частині стягнення витрат за послуги адвоката підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач жодних документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Крім цього, наявність заборгованості у відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 року до 31.01.2011 року, підписаним сторонами та долученим до матеріалів справи.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 17978, 30 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 679,48 грн. пені, три проценти річних у розмірі 131,51 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 443,46 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 4.3 договору передбачено, що термін оплати відповідачем товару складає 7 банківських днів.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 8.1 договору передбачено, що за порушення умов та строків оплати товару позивач має право застосувати до відповідача штрафні господарські санкції у вигляді сплати позивачу пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 26.01.2011 року до 25.04.2011 року, суму боргу у розмірі 17978,30 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010 р. №377), складає 673,11 грн., що підлягають стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення платежу з 26.01.2011 року до 25.04.2011 року складає 89 днів, тому три проценти річних від суми 17978,30 грн. становлять 130,28 грн., що підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 26.01.2011 року до 31.03.2011 року у 2011 році: у лютому 100,9% (УК № 43 від 10.03.2011р.), березні 101,4% (УК № 64 від 08.04.2011р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 17978,30 грн., складає 415,77 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 655, ст. 599, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення витрат за послуги адвоката у розмірі 1900,00 грн. припинити.

Позов закритого акціонерного товариства «Українська Фруктово-Овочева Компанія»до товариства з обмеженою відповідальністю «Селедз і К»про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Селедз і К»(Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Горенка, вул. Київська, 147, код 24213663) на користь закритого акціонерного товариства «Українська Фруктово-Овочева Компанія»(м. Київ, вул. Щорса, 29, код 33598052) основний борг у сумі 17978,30 грн. (сімнадцять тисяч девятсот сімдесят вісім грн. 30 коп.); 673,11 грн. (шістсот сімдесят три грн. 11 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 130,28 грн. (сто тридцять грн. 28 коп.); суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 415,77 грн. (чотириста п'ятнадцять грн. 77 коп.); 191,98 грн. (сто девяносто одну грн. 98 коп.) витрат на сплату державного мита; 235,57 грн. (двісті тридцять пять грн. 57 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 03.08.2011 року.