Рішення № 17831902, 28.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2011 р. Справа № 26/098-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Гайворонський спеціалізований карєр”, Кіровоградська обл., м. Гайворон до ДП „ШРБУ № 100” Відкритого акціонерного товариства „ДАК „Автомобільні дороги України”, Київська обл., с. Демидів про стягнення 47326,61 грн. за участю представників позивача ОСОБА_2 довіреність № 592 від 13.07.2011 року, відповідача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 06.04.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 47326,61 грн. боргу у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.07.2011 року.

У судовому засіданні 14.07.2011 року оголошувалася перерва на 28.07.2011 року.

Через канцелярію суду 28.07.2011 року позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 978,56 грн. боргу.

Через канцелярію суду 28.07.2011 року відповідач надав заяву про визнання позову, в якій визнав уточнені позовні вимоги позивача на суму 978,56 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з грудня 2008 року по листопад 2009 року позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 230018,44 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий на суму 230018,44 грн. товар розрахувався частково, і має заборгованість перед позивачем у сумі 978,56 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 978,56 грн.

Відповідач у заяві поданій через канцелярію суду 28.07.2011 року визнав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 978,56 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 4.2 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Враховуючи викладене, державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ДП „ШРБУ № 100” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” (07335, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів) на користь Публічного акціонерного товариства „Гайворонський спеціалізований карєр” (26300, Кіровоградська обл., м. Гайворон, пров. Карєрський, 2, код 20657268) 978 (девятсот сімдесят вісім) грн. 56 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяТ.Д. Лилак

Повне рішення складено 02.08.2011р.