Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 22-ц-2347/11 16.08.2011 16.08.2011 23.08.2011
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц 2347/11 Головуючий у першій інстанції: Кузьменко В.В.
Категорія: 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Базовкіна Т.М.
У Х В А Л А
іменем України
16 серпня 2011 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Коломієць В.В. та Яворської Ж.М.,
із секретарі судового засідання: Поліщук Ю.В.,
з участю позивача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2011 року, яке ухвалено за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» , треті особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання кредитного договору недійсними та припиненим іпотечного договору,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2011 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» (далі Банк) , треті особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання кредитного договору недійсними та припиненим іпотечного договору.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 5 вересня 2007 р. між ним (позичальник) та Банком укладено кредитний договір № NKGDGA00000007 (далі Договір), за умовами якого Банк передав йому кредитні кошти: на споживчі цілі в сумі - 125000 доларів США, на сплату страхових платежів 12500 доларів США
Крім того, з метою забезпечення виконання Договору 5 вересня 2007 р. укладено іпотечний договір.
Посилаючись на те, що Договір було укладено під впливом обману з боку відповідача стосовно реальної відсоткової ставки за кредитом, з порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживача» щодо надання інформації, внаслідок чого Договір укладено на невигідних умовах, позивач просив визнати кредитний договір недійсним, а іпотечний договір - припиненим.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2011 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що рішення є необґрунтованим, оскільки прийнято судом з порушенням норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини, й просить його скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 5 вересня 2007 р. між ним (позичальник) та Банком укладено кредитний договір № NKGDGA00000007 (далі Договір), за умовами якого Банк передав йому кредитні кошти: на споживчі цілі в сумі - 125000 доларів США, на сплату страхових платежів 12500 доларів США строком до 4 вересня 2017 р. на умовах сплати 0,92% на місяць за користування кредитом на суму залишку заборгованості, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, сплати винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 1,5% від суми виданого кредиту на момент надання кредиту та погашення заборгованості частинами згідно графіку.
Крім того, з метою забезпечення виконання Договору 5 вересня 2007 р. укладено іпотечний договір.
В силу ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перга статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Як розяснено в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 6 листопада 2009 р., правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт оману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Оскільки позивачем не доведено факт умислу в діях відповідача, як і сам факт обману щодо умов договору про надання кредиту, в тому числі щодо реальної загальної вартості кредиту та окремих видів виплат, відсутні підстави вважати спірний договір таким, що укладений під впливом обману.
Більш того, відповідно до вимог законодавства позивачу було надано інформацію щодо умов кредитування та про орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с. 31, 32).
З урахуванням викладеного суд обґрунтовано відмовив у позові.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків,а тому не заслуговують на увагу.
Так, обізнаність позивача щодо усіх істотних умов договору кредиту, надання Банком повної та доступної інформації, в тому числі щодо сукупної його вартості, до підписання договору підтверджується змістом анкети-заяви про надання кредиту та сертифікату, а тому посилання апелянта на порушення Банком положень Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема статті 11, і нечесну підприємницьку діяльність суперечать встановленим судом обставинам спору.
З цих же підстав при укладення спірного договору не вбачається порушення відповідачем ОСОБА_6 надання банками країни інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.
За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 17831266, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 23.08.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 22-ц-2347/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: