Рішення № 17831180, 25.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" липня 2011 р. Справа № 17/080-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ватфарм”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Салгір-2010”

про стягнення 22606,12грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1. (дов. від 06.04.2010р.);

від відповідача не зявилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ватфарм” (далі позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Салгір-2010” (далі відповідач) про стягнення 22606,12грн. заборгованості, з яких: 21937,11грн. боргу за переданий, на підставі видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. згідно договору № 28 від 26.08.2010р., товар, 297,74грн. пені, 84,83грн. інфляційних втрат та 286,44грн. 25 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків з оплати у повному обсязі отриманого згідно договору № 28 від 26.08.2010р. товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.06.2011р. порушено провадження у справі № 17/080-11, розгляд справи призначено на 15.07.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.07.2011р. розгляд справи відкладено на 25.07.2011р.

25.07.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява (вх. № 10152 від 25.07.2011р.), згідно якої останній уточнив періоди нарахування пені та інфляційних втрат, яка прийнята судом.

В судовому засіданні 25.07.2011р. представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судові засідання 15.07.2011р. та 25.07.2011р. не зявився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Ватфарм” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Салгір-2010” (Покупець) укладено договір № 28, згідно якого продавець зобовязався поставити товари медичного призначення (далі товар), а покупець прийняти та оплатити їх в строк зазначений у видатковій накладній.

Поставка товару здійснюється при наявності заявки покупця на умовах DDU „Склад покупця” згідно Міжнародних правил, щодо тлумачення термінів „Інкотермс-2000”. За додатковим погодженням сторін можлива поставка товару на умовах EXW „Склад продавця” згідно Міжнародних правил, щодо тлумачення термінів „Інкотермс-2000”. Поставка товару виконується окремими партіями. Асортимент, кількість найменувань та ціна товару на кожну поставку зазначається у видатковій накладній, що є невідємною частиною договору та замінює специфікацію. Покупець оплачує поставлений товар за ціною та у строки (терміни), вказані у видатковій накладній, що є невідємною частиною договору та замінює специфікацію. Покупець оплачує поставлений товар за ціною та у строки (терміни), вказані у видатковій накладній на кожну партію товарів, що поставляється по договору. Обидві сторони визнають на видаткових накладних підписи уповноважених осіб на одержання товару та печатки чи штампу сторони, які засвідчують факт одержання товару покупцем та досягнення сторонами згоди щодо строку оплати та ціни. Дата отримання товару вказується уповноваженою особою покупця у видатковій накладній під час приймання товару. Загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних сторонами протягом терміну дії договору (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5. договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору термін, на протязі якого поставлений товар повинен бути оплачений покупцем, вказується продавцем у видатковій накладній. Строк оплати є обовязковим для покупця з моменту підписання видаткової накладної. Моментом виконання зобовязання покупця по оплаті товару вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 5.1. договору під час приймання товару покупець зобовязаний провести вхідний контроль якості, а також перевірити кількість товару відповідно видаткової накладної продавця. При виявленні покупцем в процесі приймання товару, що надійшов в непошкодженій упаковці, нестачі і (або) невідповідності якості отриманого товару даним, які зазначені в супровідних документах, він зобовязаний не пізніше чотирьох днів з дати одержання товару повідомити про це продавця, склавши відповідний акт, який є підставою для повернення неякісного товару. Після закінчення зазначеного терміну претензії по невідповідності номенклатури, кількості, відсутності сертифікатів (інше) продавцем не приймаються.

Пунктами 8.4., 8.5. договору сторін погоджено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р. включно. У разі якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати договір за 30 календарних днів до його закінчення, договір вважається автоматично пролонгованим до 31 грудня кожного наступного за звітним роком.

Суд встановив, що договір № 28 від 26.08.2010р. є продовженим до 31.12.2011р., оскільки як вбачається з матеріалів справи, жодна з сторін договору за 30 календарних днів до закінчення його строку дії, а саме до 01.12.2010р. не заявила про розірвання вказаного договору.

На виконання п. 1.1. договору № 28 від 26.08.2010р. позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв у позивача товар на загальну суму 27549,99грн., а саме: згідно видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р. на суму 10295грн. терміном оплати до 05.05.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р. на суму 6671,25грн. терміном оплати до 19.05.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р. на суму 323,40грн. терміном оплати до 19.05.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р. на суму 4259,54грн. терміном оплати до 03.06.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р. на суму 173,80грн. терміном оплати до 03.06.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р. на суму 51,55грн. терміном оплати до 03.06.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. на суму 5706,33грн. терміном оплати до 23.06.2011р. (а.с. 9-16), що підтверджується підписами представника відповідача на вищезазначених накладних.

Відповідач, за отриманий на підставі видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. товар розрахувався частково на суму 5618,40грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем, на момент звернення позивача до суду з позовом (24.06.2011р.), склав 21931,59грн. (27549,99грн. 5618,40грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 582 від 30.05.2011р. (а.с. 17), а також підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звірки взаєморозрахунків ТОВ „Ватфарм” та ТОВ „Салгір-2010” за період з 01.06.2011р. 21.07.2011р. (а.с. 42).

Суд встановив, що після звернення позивача до суду з позовом (24.06.2011р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 10932,08грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 32-34), а також підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звірки взаєморозрахунків ТОВ „Ватфарм” та ТОВ „Салгір-2010” за період з 01.06.2011р. 21.07.2011р. (а.с. 42), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за переданий, на підставі видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. згідно договору № 28 від 26.08.2010р., товар, на момент судового розгляду справи склав 10 999,51грн. (27549,99грн. 5618,40грн. 10932,08грн.), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 17, 32-34), а також підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звірки взаєморозрахунків ТОВ „Ватфарм” та ТОВ „Салгір-2010” за період з 01.06.2011р. 21.07.2011р. (а.с. 42).

Предметом позову є вимоги про стягнення 21937,11грн. боргу за переданий, на підставі видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. згідно договору № 28 від 26.08.2010р., товар, 297,74грн. пені, 84,83грн. інфляційних втрат та 286,44грн. 25 % річних.

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору № 28 від 26.08.2010р. поставив відповідачу товар на загальну суму 27549,99грн., а саме: згідно видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р. на суму 10295грн. терміном оплати до 05.05.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р. на суму 6671,25грн. терміном оплати до 19.05.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р. на суму 323,40грн. терміном оплати до 19.05.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р. на суму 4259,54грн. терміном оплати до 03.06.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р. на суму 173,80грн. терміном оплати до 03.06.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р. на суму 51,55грн. терміном оплати до 03.06.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. на суму 5706,33грн. терміном оплати до 23.06.2011р. (а.с. 9-16), який отриманий представником відповідача що підтверджується підписами представника відповідача на вищезазначених накладних; відповідач, в порушення п. 3.1. договору, за отриманий від позивача згідно видаткових накладних товар, розрахувався частково на суму 5618,40грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем, на момент звернення позивача до суду з позовом (24.06.2011р.), склав 21931,59грн. (27549,99грн.5618,40грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 582 від 30.05.2011р. (а.с. 17), а також підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звірки взаєморозрахунків ТОВ „Ватфарм” та ТОВ „Салгір-2010” за період з 01.06.2011р. 21.07.2011р. (а.с. 42); після звернення позивача до суду з позовом (24.06.2011р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 10932,08грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 32-34), а також підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звірки взаєморозрахунків ТОВ „Ватфарм” та ТОВ „Салгір-2010” за період з 01.06.2011р. 21.07.2011р. (а.с. 42), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за переданий, на підставі видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. згідно договору № 28 від 26.08.2010р., товар, на момент судового розгляду справи склав 10 999,51грн. (27549,99грн. 5618,40грн. 10932,08грн.), що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 17, 32-34), а також підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звірки взаєморозрахунків ТОВ „Ватфарм” та ТОВ „Салгір-2010” за період з 01.06.2011р. 21.07.2011р. (а.с. 42).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 10999,51грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 10999,51грн. боргу за переданий, на підставі видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. згідно договору № 28 від 26.08.2010р., товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У звязку з тим, що після звернення з вимогою до суду (24.06.2011р.) відповідач погасив 10932,08грн. боргу за переданий, на підставі видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. згідно договору № 28 від 26.08.2010р., товар, суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 28 від 26.08.2010р., позивачем за період з 06.05.2011р. по 19.05.2011р. нарахована пеня в сумі 297,74грн., зокрема: 60,53грн. за період з 06.05.2011р. по 19.05.2011р. на суму боргу 10295грн., 72,62грн. за період з 20.05.2011р. по 29.05.2011р. на суму боргу 17289,65грн., 19,62грн. за період з 30.05.2011р. по 03.06.2011р. на суму боргу 11676,77, 135,76грн. за період з 04.06.2011р. по 23.06.2011р. на суму боргу 16161,66грн., 9,21грн. за період з 23.06.2011р. по 24.06.2011р. на суму боргу 21937,11грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1. договору сторін погоджено, що при порушенні терміну оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми невиконаного грошового зобовязання за кожний день прострочки платежу.

Враховуючи положення вищезазначених норм, часткові оплати відповідача за отриманий згідно договору товар, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним уточненому розрахунку пені (а.с. 17), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 06.05.2011р. по 19.05.2011р. складає загалом 315,26грн., зокрема: 61,21грн. за період з 06.05.2011р. по 19.05.2011р. на суму боргу 10295грн., 73,42грн. за період з 20.05.2011р. по 29.05.2011р. на суму боргу 17289,65грн., 24,78грн. за період з 30.05.2011р. по 03.06.2011р. на суму боргу 11671,25грн., 137,22грн. за період з 04.06.2011р. по 23.06.2011р. на суму боргу 16156,55грн., 18,63грн. за період з 23.06.2011р. по 24.06.2011р. на суму 21932грн. Відтак, вимога про стягнення 297,74грн. пені підлягає задоволенню у розмірі 297,74грн. пені, оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 28 від 26.08.2010р., позивачем за період з 20.05.2011р. по 24.06.2011р. нараховано 286,44грн. 25 % річних та 84,83грн. інфляційних втрат за період з 06.05.2011р. по 31.05.2011р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.6. договору в разі прострочення покупцем оплати товару більш як на 14 календарних днів з дня настання терміну платежу і доведення справи з вини покупця по стягнення боргу в судовому порядку, продавець має право вимагати, а покупець зобовязаний сплатити проценти за користування грошовими коштами у розмірі 25 % річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування грошовими коштами, які належать до сплати продавцю починаючи з 15-го дня від дня виникнення простроченої заборгованості.

Суд встановив, що сторонами п. 6.6. договору № 28 від 26.08.2010р. встановлено обовязок відповідача, у випадку прострочення виконання останнім грошового зобовязання більш як на 14 календарних днів з дня настання терміну платежу і доведення справи з вини покупця про стягнення боргу в судовому порядку, сплатити позивачу 25 % річних від простроченої суми за весь період прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.05.2011р. по 31.05.2011р. та 25 % річних, нарахованих за період з 20.05.2011р. по 24.06.2011р. складає 82,36грн. інфляційних втрат та 298,29грн. 25 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення 84,83грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 82,36грн. інфляційних втрат, а вимога про стягнення 286,44грн. 25 % річних підлягає задоволенню в розмірі 286,44грн. 25 % річних, оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 10999,51грн. боргу за переданий, на підставі видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. згідно договору № 28 від 26.08.2010р., товар, 297,74грн. пені, 82,36грн. інфляційних втрат та 286,44грн. 25 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Салгір-2010” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 11; код ЄДРПОУ 36832932) 10 932 (десяти тисяч девятсот тридцяти двох гривень) 08 коп. боргу за переданий, на підставі видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. згідно договору № 28 від 26.08.2010р., товар припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Салгір-2010” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 11; код ЄДРПОУ 36832932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ватфарм” (18018, м. Черкаси, Придніпровський р-н., проспект Хіміків, буд. 66; код ЄДРПОУ 00306756) 10 999 (десять тисяч девятсот девяносто девять гривень) 51 коп. боргу за переданий, на підставі видаткових накладних № СРН-0000544 від 24.03.2011р., № СРН-0000179 від 07.04.2011р., № СРН-0000182 від 07.04.2011р., № СРН-0000527 від 21.04.2011р., № СРН-0000528 від 21.04.2011р., № СРН-0000529 від 21.04.2011р., № СРН-0000173 від 12.05.2011р. згідно договору № 28 від 26.08.2010р., товар, 297 (двісті девяносто сім гривень) 74 коп. пені, 82 (вісімдесят дві гривні) 36 коп. інфляційних втрат, 286 (двісті вісімдесят шість гривень) 44 коп. 25 % річних, 225 (двісті двадцять пять гривень) 98 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять гривень) 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні решти позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя П.В. Горбасенко

Повне рішення складено: 27.07.2011р.