Рішення № 17831041, 22.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2011 р. Справа № 20/077-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємства «Сіам-М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Переяславський хліб»

про стягнення 42599,65 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Караван С.В. директор, наказ № 1 від 14.02.2006 р.

ОСОБА_1, довір. б/н від 01.06.2009 р.

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Приватне підприємство «Сіам-М»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Переяславський хліб»(далі - відповідач) про стягнення 42599,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 04.01.2010 р. з ТОВ «Переяславський хліб»договору № 2, згідно якого ПП «Сіам-М»зобовязувалося поставляти у власність покупця товар, а відповідач приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на суму 35700,00 грн., який покупцем був частково оплачений, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 23200,00 грн. основного боргу, 3334,76 грн. пені, 2389,60 грн. інфляційних втрат, 13675,29 грн. 65% річних, а також відшкодувати 426,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 22.07.2011 р. представники позивача позовні вимоги підтримали.

У судове засідання 22.07.2011 р. відповідач не зявився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.07.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

04.01.2010 р. між Приватним підприємством «Сіам-М»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Переяславський хліб»(покупець) було укладено договір № 2, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобовязується передати у власність покупця продукцію виробництва ЗАТ «Запорізький МЖК»та ТОВ «Львівський жиркомбінат»(товар), а покупець зобовязується своєчасно здійснити оплату постачальнику та прийняти товар на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.1 договору ціна та асортимент товару кожної партії, що поставляється, визначається сторонами відповідно до прайс-листа постачальника і відображається в накладних на переданий товар, що є невідємною частиною договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що покупець зобовязується оплатити вартість отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 банківських днів з дати відвантаження товару, вказаної у видатковій накладній.

У відповідності з п. 3.2 договору датою оплати товару в безготівковому порядку вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У випадку несвоєчасного виконання грошових зобовязань покупець у відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України, зобовязаний заплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 65 % річних від простроченої суми (п. 9.2 договору).

Відповідно до п. 9.3 договору за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня сплачується за весь період прострочення з моменту порушення строків оплати до моменту повного погашення простроченої заборгованості. Пеня, передбачена даним пунктом, виплачується незалежно від відсотків річних, передбачених п. 9.2 даного договору.

На виконання умов договору № 2 від 04.01.2010 р. ПП «Сіам-М»було поставлено ТОВ «Переяславський хліб»товару на загальну суму 35700,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000040 від 17.05.2010 р. на суму 4250,00 грн., № РН-0000042 від 21.05.2010 р. на суму 4250,00 грн., № РН-0000044 від 25.05.2010 р. на суму 4250,00 грн., № РН-0000046 від 28.05.2010 р. на суму 4250,00 грн., № РН-0000048 від 04.06.2010 р. на суму 5950,00 грн., № РН-0000054 від 11.06.2010 р. на суму 4250,00 грн.

Як зазначає позивач, відповідач розрахувався за поставлений товар частково в сумі 12500,00 грн.

ПП «Сіам-М»та ТОВ «Переяславський хліб»було підписано та скріплено печатками акт звірки за І півріччя 2010 року на суму 23200,00 грн.

Проте відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар в сумі 23200,00 грн., у звязку з чим ПП «Сіам-М»і звернулося з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості перед позивачем у відповідача, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 23200,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню.

Згадуваним п. 9.3 договору передбачено, що за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Пеня сплачується за весь період прострочення з моменту порушення строків оплати до моменту повного погашення простроченої заборгованості. Пеня, передбачена даним пунктом, виплачується незалежно від відсотків річних, передбачених п. 9.2 даного договору.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 3334,76 грн. за період з 19.06.2010 р. до 15.05.2011 р., який є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 65% річних.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, відповідно до п. 9.2 договору у випадку несвоєчасного виконання грошових зобовязань покупець у відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України, зобовязаний заплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 65 % річних від простроченої суми.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 2389,60 грн. за період з серпня 2010 року до квітня 2011 року на суму 23200,00 грн., є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.

Розмір 65% річних, визначений позивачем в сумі 13675,29 грн. за період з 19.06.2011 р. до 15.05.2011 р., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Сіам-М»у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Переяславський хліб»(08400, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Стовпяги, вул. Шевченка, 44, код ЄДРПОУ 32840845) на користь Приватного підприємства «Сіам-М»(18016, Черкаська обл., м. Черкаси, Придніпровський р-н, вул. Толстого, 22, кв. 70, код ЄДРПОУ 34076659) 23200 (двадцять три тисячі двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 3334 (три тисячі триста тридцять чотири) грн. 76 коп. пені, 2389 (дві тисячі триста вісімдесят девять) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 13675 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят пять) грн. 29 коп. 65% річних, 426 (чотириста двадцять шість) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 27.07.2011 р.