Рішення № 17831008, 19.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р. Справа № 20/076-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України»

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»

про стягнення 59908,09 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 11.04.2011 р.

від відповідача: не зявився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі - відповідач) про стягнення 59908,09 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 21.09.2010 р. з ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»договору поставки продукції № 1244, згідно якого ТОВ «Мінеральні води України»зобовязувалося поставляти у власність покупця продукцію, а відповідач приймати та оплачувати її.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку продукції відповідачеві на загальну суму 55610,87 грн., яка покупцем не була сплачена, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 55610,87 грн. основного боргу, 4298,02 грн. пенні, 599,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

19.07.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, відповідно до яких зазначив, що в розрахунку ціни позову в частині розрахунку пені за ТТН № МВУ-026756 та ТТН № МВУ-026755 від 06.10.2010 р. помилково було зазначено дату 28.05.2011 р., оскільки розрахунок пені за даними товарно-транспортними накладними здійснювався за період з 28.10.2010 р. до 28.04.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 19.07.2011 р. позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 19.07.2011 р. відповідач не зявився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.07.2011 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

21.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України»(постачальник) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(покупець) було укладено договір поставки продукції № 1244, відповідно до п. 1.1 якого постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невідємними частинами цього договору.

Згідно з п. 1.3 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

У відповідності з п. 3.2 договору загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов цього договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом 21 календарного дня з моменту передачі такої партії товару.

У випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу (п. 5.3 договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України»та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»було підписано доповнення до договору № 1244 від 21.09.2010 р., відповідно до якого особою, що буде здійснювати прийом товару і підписувати та завіряти свій підпис на супровідних документах (товарно-транспортних накладних) штампом, печаткою ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг», визначено комірника - Купець Ніну Андріївну.

Як зазначає позивач, ТОВ «Мінеральні води України»було поставлено ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»продукцію на загальну суму 55610,87 грн., що підтверджується видатковими накладними ТТН № МВУ-026755 від 06.10.2010 р. на суму 3719,10 грн., ТТН № МВУ-026756 від 06.10.2010 р. на суму 28941,30 грн., ТТН № МВУ-029767 від 06.11.2010 р. на суму 22950,47 грн.

ТОВ «Мінеральні води України»та ДП МОУ «Білоцерківський військовий торг»було підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.04.2011 р. на суму 55610,87 грн.

Однак, відповідачем залишилася не оплаченою продукція у розмірі 55610,87 грн., у звязку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості перед позивачем у відповідача, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 55610,87 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 5.3 договору поставки продукції № 1244 від 21.09.2010 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 5.3 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 4298,02 грн., у тому числі за видатковими накладними ТТН № МВУ-026755 від 06.10.2010 р. на суму 3719,10 грн. за період з 28.10.2010 р. до 28.04.2011 р. на суму 3719,10 грн. в сумі 287,44 грн., ТТН № МВУ-026756 від 06.10.2010 р. на суму 28941,30 грн. за період з 28.10.2010 р. до 28.04.2011 р. на суму 28941,30 грн. в сумі 2236,80 грн., ТТН № МВУ-029767 від 06.11.2010 р. на суму 22950,47 грн. за період з 28.11.2010 р. до 28.05.2011 р. на суму 22950,47 грн. в сумі 1773,78 грн., який є арифметично вірним, обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України»в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код ЄДРПОУ 08358735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33-Б, код ЄДРПОУ 36001810) 55610 (пятдесят пять тисяч шістсот десять) грн. 87 коп. основного боргу, 4298 (чотири тисячі двісті девяносто вісім) грн. 02 коп. пені, 599 (пятсот девяносто девять) грн. 09 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення 25.07.2011 р.