Рішення № 17830689, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/15820.06.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім-1"

третя особа: Київська міська державна адміністрація

про стягнення 12058,13 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. предст. за довіреністю;

від відповідача:ОСОБА_2. предст. за довіреністю;

від третьої особи: не зявились.

У судовому засіданні 20.06.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім-1" про стягнення 12058,13 грн., з яких: 10168,18 грн. основного боргу, 1566,00 грн. - інфляційних втрат, 323,95 грн. - процентів річних, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 порушено провадження у справі №35/158, розгляд справи призначено на 11.05.2011.

04.05.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов та клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача Київської міської державної адміністрації.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, справу №35/158 знято зі складу справ, призначених до розгляду на 11.05.2011. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2011, розгляд справи призначено на 25.05.2011.

25.05.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/158 від 05.04.2011 та клопотання про заміну позивача його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Київенерго".

У судовому засіданні 25.05.2011 представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/158 від 25.05.2011 замінено позивача у справі Акціонерну енергопостачальну компанію "Київенерго" його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Київенерго"; залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київську міську державну адміністрацію, розгляд справи відкладено на 15.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.06.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 20.06.2011р. надав письмові пояснення, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представники третьої особи в судове засідання не з»явились, вимог ухвали суду від 15.06.2011 та 20.06.2011 не з»явились, вимог ухвал суду не виконали, витребуваних пояснень не подали, про поважність причин нез»явлення суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", в подальшому перейменованою на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім-1" (далі відповідач) було укладено договір №8373183 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі Договір).

Згідно із п.1.1. Договору позивач, як постачальник, зобов'язується виробити і поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач, як споживач, зобов'язується отримати її і оплатити відповідно до умов, викладених у договорі.

Відповідно до п.2.2.1. Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Споживачем для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.

Між позивачем та відповідачем були укладені додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії, тарифи та порядок розрахунків, умови припинення подання теплової енергії.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобовязання за Договором в частині своєчасної сплати вартості спожитої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.12.2009 по 01.03.2011 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, розмір якої станом на 01.03.2011 становить 10168,18 грн.

Відповідач позов визнав частково у сумі 5 713,09 грн., проти стягнення 4 455,09 грн. заборгованості заперечив, посилаючись на те, що вказана сума є різницею в тарифах на теплову енергію, яка повинна відшкодовуватися за рахунок коштів міського бюджету.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання договору у період з квітня 2010 по березень 2011 позивач виробив та поставив відповідачу теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання на суму 10168,18 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями споживання теплової енергії, табуляграмами, довідкою про розрахунок боргу та актом звіряння розрахунків за теплову енергію станом на 11.04.2011.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не оплатив поставлену теплову енергію у вказаний період.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" у разі, якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

Як передбачено п. 8 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виробник має право на відшкодування втрат у разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування цін/тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді (ч. 6 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Як свідчать матеріали справи, між АЕК "Київенерго", ВАТ "АК "Київводоканал" та ТОВ "Сучасний дім-1" був підписаний Зведений тристоронній акт звірки нарахувань за фактично поставлений обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб гарячого водопостачання за розрахунковий опалювальний період 2009-2010 по житловому будинку №45/2 по вул. Вишгородській у м. Києві.

Зі змісту зазначеного акту вбачається, що фактична різниця в нарахуваннях за гаряче водопостачання становить 4455,09 грн. і вказана різниця повинна бути відшкодована позивачу з міського бюджету.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором №8373183 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2006 підлягають частковому задоволенню у розмірі 5713,09 грн.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм законодавства позивач просить стягнути з відповідача 1566,00 грн. інфляційних нарахувань та 323,95 грн. процентів річних за порушення строків оплати поставленої теплової енергії у грудні 2009 лютому 2010.

З урахуванням часткових оплат, здійснених відповідачем, та суми різниці в тарифах, яка повинна бути відшкодована позивачу з міського бюджету, розмір інфляційних втрат за вказані позивачем періоди згідно із нижченаведеним розрахунком суду становить 1147,05 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

11.01.2010 - 25.01.201019134.381.018344.42

11.02.2010 - 22.02.201016898.511.019321.07

11.03.2010 - 18.03.20103993.781.00935.94

01.08.2010 - 28.02.20115713.091.078445.62

1147,05

Розмір процентів річних згідно із нижченаведеним розрахунком суду становить 168,74 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняК-ть днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

19134.3811.01.2010 - 25.01.2010153 %23.59

16898.5111.02.2010 - 22.02.2010123 %16.67

3993.7811.03.2010 - 18.03.201083 %2.63

2193.3311.05.2010 - 10.06.2010313 %5.59

4398.4711.06.2010 - 10.07.2010303 %10.85

5713.0911.07.2010 - 28.02.20112333 %109.41

168,74

Таким чином, позовні вимоги про стягнення процентів річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню відповідно у розмірі 168,74 грн. та 1147,05 грн. згідно із розрахунками суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості та не навів підстав для звільнення від обовязку її оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 7028,88 грн.

З огляду на часткове задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасний дім 1" (04210, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 32772220) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м.Київ, пл. І.Франка, буд. 5, ідентифікаційний код 00131305) 5 713,09 грн. (п'ять тисяч сімсот тринадцять гривень 09 коп.) основного боргу, 1147,05 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 05 коп.) інфляційних втрат, 168,74 грн. (сто шістдесят вісім гривень 74 коп.) процентів річних, 70,29 (сімдесят гривень 29 коп.) державного мита та 137,56 грн. (сто тридцять сім грн. 56 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.07.2011