Рішення № 17830410, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/22620.06.11 За позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Доприватного підприємства «Розмарин»

Простягнення 10548,38 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2. (за дов.)

Від відповідача не зявились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення з закритого акціонерного товариства «Розмарин»10548,38 грн. заборгованості за поставлений товар за договором № 676 від 29.01.2007 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 р. порушено провадження у справі № 17/226 та призначено її до розгляду на 30.05.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. на підставі статті 25 ГПК України було здійснено заміну відповідача його правонаступником приватним підприємством «Розмарин»та на підставі статті 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 20.06.2011 р..

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

29.01.2007 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (продавцем) та закритим акціонерним товариством «Размарин»(правонаступником якого є відповідач) (покупцем) було укладено договір № 676 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) продавець зобовязується передати у власність покупцеві товар, а покупець зобовязаний прийняти цей товар, оплатити його вартість та повернути тару.

Згідно з п. 3.7 Договору товар вважається переданим продавцем і прийнятий покупцем в момент підписання видаткової накладної: по кількості згідно з кількістю та/або вагою, вказаною у видаткових накладних: по якості згідно ДСТУ та ТУ.

Відповідно до пункту 3.6. Договору датою передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної представником покупця.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що оплата за придбаний товар, який передається по Договору, проводиться покупцем у національній валюті України протягом пяти банківських днів з моменту отримання товару покупцем.

На виконання умов Договору позивачем у період з лютого по травень 2009 року було поставлено відповідачу товару на загальну суму 10548,38 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, оригінали судом оглянуті в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк за поставлений товар не розрахувався.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 10548,38 грн., тому позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 105,48 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Розмарин»(02002, м. Київ, вул. Каховська, буд. 64, рахунок 26008301331205 в КФ «Промінвестбанк», МФО 322142, код 25397777) на користь фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, буд. 5, кв. 53, рахунок 26003101305799 в філії ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, код 2710513190) 10548 (десять тисяч пятсот сорок вісім) грн. 38 коп. основного боргу, 105 (сто пять) грн. 48 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 07.07.2011 р.