Рішення № 17829959, 30.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/16130.06.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт", м. Київ

доКолективного підприємства "Фірма "Легіон", м. Київ

простягнення заборгованості 194 212,50 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 пред. по довір.

Від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 194 212,50 грн. збитків, посилаючись на неправомірність дій відповідача (на момент складання і передачі податкових накладних свідоцтво платника ПДВ було анульовано).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.05.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 02.06.2011р., у звязку з неявкою представників відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 30.06.2011р., у звязку з неявкою представників відповідача та продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

До матеріалів справи долучені конверти та копії ухвал повернуті з юридичної адреси відповідача з відміткою пошти «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 30.06.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2008 р. між позивачем, як генпідрядником, та відповідачем, як субпідрядником, було укладено Договір субпідряду № 12/06-08-В 35 на виконання загальнобудівельних робіт на об'єкті «Реконструкція будівлі спеціалізованої школи № 107 з будівництвом прибудови по вул. Введенській, 35 у Подільському районі м. Києва».

03.12.2010 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва складено Акт № 251/23-50/30023823 "Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Граніт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавств за період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки контролюючим органом виписано податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2010 року N 0003042350/0 на суму 194 212,50 грн. з податку на додану вартість, з яких 129 475 грн. за основним платежем та 64 737,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими в порушення п.п.7.5.1. п.7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями).

В Акті перевірки вказано, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р. встановлено його завищення на суму 129 882 грн., в тому числі: за червень 2008 р. в сумі 48 365 грн., за вересень 2008 р. в сумі 81 517 грн.

В ході здійснення перевірки відображених сум ПДВ у рядку 10.1 Декларації з ПДВ встановлено, що позивач до податкового кредиту (ряд.10.1 Декларації з ПДВ) в червні 2008 року, вересні 2008 року було включено суми ПДВ з проведення КП «Фірма «Легіон»(код ЄДРПОУ 24251860) будівельно-монтажних робіт по реконструкції школи на суму 129 881,53 грн. згідно наступних податкових накладних: п/н №30 від 30.06.2008 року в сумі ПДВ - 48364,03 грн.; п/н №31 від 31.07.2008 року в сумі ПДВ 55 594 грн.; п/н №34 від 17.09.2008 року в сумі ПДВ 25 922,60 грн.

В реєстрі отриманих податкових накладних ПДВ операції з проведення будівельно-монтажних робіт КП «Фірма «Легіон»відображені: п/н №30 від 30.06.2008 року в сумі ПДВ 48 364,03 грн.; п/н №31 від 31.07.2008 року в сумі ПДВ 55 594 грн.; п/н №34 від 17.09.2008 року в сумі ПДВ - 25922,60 грн.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом п.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього закону передбачено, що право нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього закону.

Зважаючи на те, що свідоцтво платника ПДВ № 36121600 КП «Фірми «Легіон»(відповідача) анульовано від 27.06.2008р. на підставі п. п. «г»п. 9.8 Закону про ПДВ, а в подальшому не реєструвалось платником ПДВ, позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по вищезазначених податкових накладних.

Таким чином, в порушення вимог п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 129 882 грн., в тому числі за червень 2008 р. в сумі 48 365 грн., за вересень 2008 р. в сумі 81 517 грн. (арк. 18-21 Акту перевірки).

Позивач зазначає, що наведене свідчить про неправомірність дій відповідача, оскільки на момент складання та передачі позивачу податкових накладних він не мав повноважень це робити керуючись положеннями п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ.

Відповідно до цієї норми право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону про ПДВ реєстрація діє до дати її анулювання.

Як видно з наведеного відповідач виписав податкові накладні після анулювання свідоцтва платника податку з ПДВ.

Скарга позивача до контролюючого органу щодо скасування податкового повідомлення-рішення: визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 194 212,50 грн. (129 475 грн. за основним платежем, 64 737,50 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) - залишено без змін рішенням № 412.3/10/25-033 від 28.02.2011р.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/157 від 14.02.2002 р. «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про податок на додану вартість»підтверджується, що податкові накладні, видані не зареєстрованою у податковому органі особою, не надають права віднести відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

11 березня 2011р. платіжним дорученням № 158 позивач перерахував на рахунок управління державного казначейства у Святошинському районі м. Києва 194 212,50 грн., з яких 129 475 грн. основний платіж - податок на додану вартість та 64 737,50 штрафні (фінансові) санкції згідно податкового повідомлення - рішення N 0003042350/0 від 17 грудня 2010 року.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи, та відповідно визнаються судом належними доказами, якими посвідчуються зазначені факти.

Частиною першою ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну юридичної особи, підлягає відшкодуванні в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п.8 ч.2 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Особі, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування згідно з ст. 22 вказаного Кодексу.

Частиною першою ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. ст. 224 ГК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 16, 1166 ЦК України, ст. 224 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Колективного підприємства «Фірма «Легіон»(03047, м. Київ, вул. Несторова, 3, юридична адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, 53/2, код ЄДРПОУ 24251860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-комерційна фірма «Граніт»(фактична адреса: 01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 11, юридична адреса: 03062, м. Київ, вул. Стрийська, 4, код ЄДРПОУ 30023823), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі - 194212 (сто дев'яносто чотири тисячі двісті дванадцять) грн. 50 коп., державне мито у розмірі 1942 (одна тисяча девятсот сорок дві) грн. 13 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 05 липня 2011 року.