Рішення № 17829619, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/21004.07.11

За позовом Приватного підприємства «Лізгольд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Інвест»

про стягнення 41344,04 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 по дов. № 2 від 25.04.2011

Від відповідача: не зявилися

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Інвест»41344,04 грн., із яких: 28234,20 грн. основного боргу, 2157,09 грн. пені, 8809,07 грн. збитків від інфляції, 2143,68 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на укладений між позивачем та ТОВ «Виробниче підприємство «Дакмас»договір № 290311/ПБ про відступлення права вимоги до відповідача в сумі 28234,20 грн. та всіма санкціями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2011 порушено провадження у справі № 53/210, розгляд справи призначено на 27.05.2011.

У звязку з неявкою в засідання суду повноважних представників сторін, а також невиконанням останніми вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою від 27.05.2011 розгляд справи було відкладено на 20.06.2011.

Розпорядженням від 20.06.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у звязку з перебуванням судді Грєхової О.А. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 53/210 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 розгляд справи було відкладено на 04.07.2011.

Розпорядженням від 01.07.2011 Голови Господарського суду міста Києва, у звязку з виходом судді Грєхової О.А. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 53/210 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Представник позивача в засіданні суду 04.07.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, ввжає їх правомірними, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК Інвест»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»(підрядник) було укладено контракт № 83 (08)/1 на виконання вогнезахисних робіт .

Відповідно до п 1.1. Контракту підрядник зобовязався протягом строку дії Контракту своїми силами і засобами, використовуючи існуючі технології, виконати роботи з вогнезахисної обробки металевих конструкцій на обєкті: «Реконструкція будинку під торгівельний комплекс по вул. Старокиївській, 10 у Шевченківському районі м. Києва»: металевих конструкцій покриття з метою досягнення межі вогнестійкості R 30 хвилин; металевих конструкцій сходів 1-го та 2-го поверхів з метою досягнення межі вогнестійкості R 60 хвилин; металевих конструкцій сходів 1-го та 2-го поверхів з метою досягнення межі вогнестійкості R 60 хвилин; металевих конструкцій колон під перекриттям 1-го та 2-го поверхів з метою досягнення межі вогнестійкості R 150 хвилин; металевих конструкцій в залі з метою досягнення межі вогнестійкості R 60 хвилин.

В Розділі 4 Контракту «Ціна контракту та фінансові розрахунки»сторони погодили ціни виконуваних робіт.

Відповідно до п. 2.2.4. Контракту замовник зобовязався проводити оплату робіт, виконаних підрядником не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами контракту він за своєю природою є договором підряду відповідно до умов якого (ст. 837 Цивільного кодексу України) одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу

На виконання укладеного між сторонами Контракту підрядник виконав, а замовник прийняв роботи на суму 56468,40 грн., що підтверджується підписаними та погодженими у двосторонньому порядку актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року ф. КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ф. КБ-3.

Відповідач, виконуючи умови контракту сплатив 18.09.2008 товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»28234,20 грн. в якості авансу. Заборгованість Відповідача на момент розгляду справи становить 28234,20 грн.

Вказаний Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

29.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»(первісний кредитор) та Приватним підприємством «Лізгольд»(новий кредитор) було укладено договір № 290311/ПБ про відступлення права вимоги.

За умовами укладеного Договору (п. 1.1.) первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги згідно Контракту № 83(08)/1 від 08.09.2008 на виконання вогнезахисних робіт, укладеного між первісним кредитором і ТОВ «ГК Інвест».

Відповідно до п. 1.2. цього Договору новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобовязаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.

До нового кредитора переходять усі права, які забезпечують зобовязання боржника (п. 1.3. Договору).

Право вимоги, що відступається за цим Договором, згідно даних бухгалтерського обліку складає 28234,20 грн.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

04.04.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Інвест»повідомлення № 70 від 30.03.2011 по заміну кредитора у зобовязанні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дакмас»на Приватне підприємство «Лізгольд»та просило виконати зобовязання перед новим кредитором у встановлений основним договором строк.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що строк виконання зобовязання з оплати вартості виконаних робіт за основним договором з урахуванням п. 2.2.4 Контракту настав 03.10.2008.

У зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання щодо сплати коштів за виконані роботи Відповідач повністю не виконав, вимога Позивача про стягнення основного боргу у розмірі 28234,20 грн. підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобовязання у строки, встановлені пунктом 2.2.4 Контракту і не оплатив у встановлені договором строки комплекс виконаних робіт.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обовязок доведення відсутності своєї вини покладено на особу, яка порушила господарське зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких пояснень та підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до позовної заяви Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 2157,09 грн. за несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобовязань за виконані роботи.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.2 Контракту встановлено, що у разі несвоєчасного виконання Відповідачем зобовязань щодо підписання актів, приймання виконаних робіт або здійснення оплати, він зобовязаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивачем було здійснено розрахунок пені у відповідності до вимог Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 2157,09 грн. пені, відповідно до розрахунку позивача.

Позивач також заявив про стягнення з відповідача 8809,07 грн. збитків від інфляції, 2143,68 грн. 3% річних

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобовязання щодо оплати виконаних позивачем робіт в повному обсязі встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача неоспореним відповідачем.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Інвест»(03062, м. Київ, пр.-т Перемоги, 94/1; код ЄДРПОУ 32735042, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства «Лізгольд»(03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-А; код ЄДРПОУ 36798064) 28234,20 (двадцять вісім тисяч двісті тридцять чотири) грн. основного боргу, 2157,09 (дві тисячі сто пятдесят сім) грн. пені, 8809,07 (вісім тисяч вісімсот девять) грн. збитків від інфляції, 2143,68 (дві тисячі сто сорок три) грн. 3% річних, 413,44 (чотириста тринадцять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 06.07.2011