Рішення № 17829616, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/31904.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК»

до Державного підприємства «Українські спеціальні системи»

про стягнення 25245,13 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю № 161/05/11 від 20.05.2011

від відповідача: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Державного підприємства «Українські спеціальні системи»заборгованості у розмірі 25245,13 грн., в т.ч. 22053,60 грн. основного боргу, 1685,74 грн. пені, 1179,51 грн. інфляційних витрат, 326,28 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № СЦ 16/01с/02.030/08/ПР від 02.01.2008 позивачем виконано на користь відповідача роботи з технічного обслуговування систем кондиціювання, за які відповідач належним чином не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 порушено провадження у справі № 53/319, розгляд справи призначено на 04.07.2011.

В судовому засіданні 04.07.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх таким, що підлягають задоволенню.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2008 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВІК" та Відповідачем - Державним підприємством «Українські спеціальні системи»був укладений договір № СЦ 16/01с/02.030/08/ПР (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник (відповідач) доручив, а Виконавець (позивач) зобовязався виконати роботи з технічного обслуговування систем кондиціювання відповідно до списку, що додається до Договору, із зазначенням в ньому типу та моделі обладнання, місця його розташування (п. 1.1. Договору).

В погодженому та підписаному між сторонами Додатку № 1 до Договору № СЦ 16/01с/02.030/08/ПР від 02.01.2008 сторони погодили протокол узгодження договірної ціни, яка складає 2450,40 грн.

В Додатку № 2 до Договору № СЦ 16/01с/02.030/08/ПР від 02.01.2008 сторони погодили перелік обладнання по типам та склад сервісних робіт.

Згідно з п. 4.1. Договору виконані роботи передаються Виконавцем та приймаються Замовником шляхом підписання Акту виконана них робіт, який надається Замовнику до 25 числа місяця, в якому проводилось технічне обслуговування.

На виконання умов Договору в період з січня 2008 року по листопад 2011 року Позивач виконав, а Відповідач прийняв роботи з технічного обслуговування систем кондиціювання загальною вартістю 75962,40 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання виконаних робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Оплата за послуги Виконавця, в розмірі вартості фактично виконаних робіт, проводяться після проведення технічного обслуговування, на підставі підписаних сторонами Актів виконаних робіт у термін не більше ніж 5 банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт або на підставі одностороннього акту Виконавця згідно з п. 4.3. Договору (п. 3.1. Договору).

Матеріали справи також свідчать, що 20.10.2008 між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № СЦ 16/01с/02.030/08/ПР від 02.01.2008, в якій сторони домовились, що вартість технічного обслуговування в період з жовтня по грудень 2008 року включно становить 7351,20 грн., в т.ч. ПДВ 20 % 1225,20 грн.

Згідно з п. 9.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх печатками та діє до 31.12.2008, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань по договору.

П. 9.2. Договору визначено, що договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до наступного року не надходить письмова заява хоча б однієї із сторін про відмову від продовження дії договору або про його перегляд.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відмову сторін від продовження строку дії договору, а відтак він вважається чинним.

Згідно з доданою до матеріалів справи карткою рахунку: 36.1, підписаною генеральним директором та головним бухгалтером, та скріпленою печаткою, відповідач виконані позивачем роботи оплатив частково на суму 53908,80 грн.

Несплаченим залишився борг в розмірі 22053,60 грн., наявність якого крім іншого також підтверджується довідкою б/№ від 23.06.2011 за підписами генеральним директором та головним бухгалтером, та скріпленою печаткою.

Проте, Відповідач свої зобовязання щодо оплати виконаних Позивачем робіт в повному обсязі не виконав.

У звязку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 22053,60 грн. - заборгованості за договором № СЦ 16/01с/02.030/08/ПР від 02.01.2008.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 22053,60 грн. Відповідач не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору № СЦ 16/01с/02.030/08/ПР від 02.01.2008 в розмірі 22053,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача 1685,74 грн. пені.

Як вбачається з пункту 5.3 Договору, у випадку порушення Замовником п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 4.2. Договору, він сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивачем було здійснено розрахунок пені у відповідності до вимог Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 1685,74 грн. пені, відповідно до розрахунку позивача.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить 1179,51 грн., 3% річних 326,28 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 1179,51 грн. та 3% річних в розмірі 326,28 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Українські спеціальні системи»(04119, м. Київ, вул. Мельникова, 83-Б; код ЄДРПОУ 32348248, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВІК»(03115, м. Київ, вул. Крамського/Котельникова, буд. 14/34; ідентифікаційний код 19071913) 22053,60 (двадцять дві тисячі пятдесят три) грн. основного боргу, 1685,74 (одна тисяча шістсот вісімдесят пять) грн. пені, 1179,51 (одна тисяча сто сімдесят девять) грн. збитків від інфляції, 326,28 (триста двадцять шість) грн. 3% річних, 252,46 (двісті пятдесят дві) грн. державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 06.07.2011