Рішення № 17829613, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/32104.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водіхем Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄДІТЕПЕ»

про стягнення 391509,95 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю від 30.05.2011

від відповідача: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄДІТЕПЕ»заборгованості у розмірі 391509,95 грн., в т.ч. 362057,04 грн. основного боргу, 1445,25 грн. пені, 19913,14 грн. інфляційних витрат, 5594,52 грн. 3% річних та 2500,00 грн. збитків на юридичні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору субпідряду № 01/05-10 від 01.05.2010 позивачем виконано на користь відповідача комплекс робіт по улаштуванню покриття паркінгу на обєкті будівництва офісний центр «Преміум Центр»з підземним паркінгом по бул. І Лепсе, 6, літ «З»в Соломянському р-ні м. Києва, за які відповідач розрахувався частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011 порушено провадження у справі № 53/321, розгляд справи призначено на 04.07.2011.

В судовому засіданні 04.07.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх таким, що підлягають задоволенню.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

01.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Водіхем Україна»(надалі за текстом - Позивач, Субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄДІТЕПЕ»(надалі за текстом - Відповідач, Замовник) був укладений Договір субпідряду № 01/05-10 (надалі за текстом - Договір).

За умовами Договору Позивач зобов'язався виконати на свій ризик і за власний рахунок з матеріалів Субпідрядника комплекс робіт по улаштуванню покриття паркінга на об'єкті будівництва офісний центр «Преміум Центр»з підземним паркінгом по бульвару І. Лепсе, 6, літ. «З»в Солом'янському районі м. Києва (надалі - Роботи), а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані Роботи.

Згідно з п. 2.1. Договору, договірна ціна складає 1600307,78 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 266717,96 грн. Договірна ціна є динамічною, тобто може підлягати зміні (коригуванню) згідно виконання робіт.

Договір набирає чинності з дня підписання і діє до дня остаточного виконання сторонами, але не пізніше «31»грудня 2010 (п. 11.1. Договору).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Нормами ст. 627 ЦК України, визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

В укладеному Договорі сторони погодили (п. 2.3.), що оплата ціни Договору здійснюється Замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Субпідрядника коштів у наступному порядку: попередня оплата проводиться у розмірі 100% вартості матеріалів, що складає 1098499,78 грн., в т.ч. ПДВ 20% 183083,30 грн., проводиться протягом пяти банківських днів з моменту підписання Сторонами даного Договору. Попередня оплата враховується при остаточному розрахунку.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач зобов'язання з внесення авансового платежу виконав частково перерахувавши 800 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку від 12.05.2010, від 18.05.2010, від 19.05.2010, від 21.05.2010.

Розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно на підставі довідки про вартість виконаних робіт ф. КБ-3, яка обраховується виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт. Довідка за ф. КБ-3 складається для визначення вартості виконаних робіт і проведення розрахунків за виконані роботи (п. 2.3.2. Договору).

У відповідності до підп. 4.1.12. п. 4.1. Договору, позивач зобовязався до 25 числа звітного місяця подавати на розгляд Замовника акт виконаних робіт (Форма № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (Форма № КБ-3)».

Як вбачається з матеріалів справи позивач надавав відповідачу акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, зокрема: Акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 р. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2010 р.; Акт № 2 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2010 р. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2010 р.; Акт № 3 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 р. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2010 р.; Акт № 4 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 р. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2010 р.; Акт № 5 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 р. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2010 р.

Підрядні роботи були виконані належним чином та без зауважень, об'єм робіт перевірено, в тому числі і вартість, що засвідчено Відповідачем. Підрядні роботи виконані Позивачем на загальну суму 1232 057,04 грн. у відповідності до актів, що зазначені вище.

Підп. 4.2.5. п. 4.2. Договору передбачений обов'язок Відповідача розраховуватись в розмірі 100 % від вартості виконаних робіт з Субпідрядником в термін 12 банківських днів після підписання актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3)».

Не зважаючи на викладене вище, відповідні розрахунки Відповідач належним чином не виконав, зокрема ним було сплачено 70 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку від 24.06.2010 р. та від 13.08.2010 р.

Таким чином заборгованість ТОВ «ЄДІТЕПЕ»перед ТОВ «Водіхем Україна»становить 362 057,04 грн.

Відповідно до ч.1. ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статті 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу виконану підрядником, оглянути її і в разі виявлення допущенних у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Оскільки роботи були прийняті, а Акти приймання-передачі виконаних робіт підписані обома сторонами без зауважень, суд дійшов висновку, що Позивач набув права вимоги повного розрахунку за виконані роботи.

Матеріали справи свідчать, що Позивач намагався вирішити даний спір в досудовому порядку звертаючись до відповідача: з листом № 275 від 20.12.2010 р., листом № 264 від 17.11.2010 р., з претензією № 77.04/11 від 19.04.2011 р. Факт відправлення претензії підтверджується описами про вкладення та квитанціями. Претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обовязку та строків оплати за виконані роботи судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по Договору № 01/05-10 від 01.05.2010 в розмірі 362057,04 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1445,25 грн. пені.

Ч. 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з п. 8.4. Договору, за невиконання чи неналежне виконання Замовником п. 4.2.5. Договору він сплачує Субпідряднику штрафні санкції у розмірі 0,1 % від договірної вартості неоплачених робіт за кожен день прострочення кінцевого терміну.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Частина 1 статті 231 ГК України визначає, що законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені, встановлений договором, перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який повинна сплачуватися пеня. Тому, при її обчисленні слід застосовувати саме розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Дослідивши запропонований позивачем розрахунок пені суд встановив, що він здійснений не вірно. Однак, здійснивши розрахунок пені відповідно до вимог законодавства та умов договору суд встановив, що розмір пені значно перевищує розмір пені заявленої до стягнення позивачем.

Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 1445,25 грн. пені, відповідно до розрахунку позивача.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача розмір збитків від інфляції становить 19913,14 грн., 3% річних 5594,52 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього підлягають стягненню збитки від інфляції в розмірі 19913,14 грн. та 3% річних в розмірі 5594,52 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Щодо заявлених позивачем до стягнення збитків у розмірі 2500,00 грн. за надання юридичних послуг необхідно зазначити наступне.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічні норми містяться і в ст. 22 Цивільного кодексу України особа.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Проте, оскільки суд встановив, що витрати, здійснені позивачем на отримання юридичної допомоги не мають обов'язкового характеру, а також те, що позивачем не доведений причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача та збитками позивача, а тому відмовляє у задоволенні такої вимоги позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄДІТЕПЕ» (фактична адреса: 01034, м. Київ, вул. Гончара, 35, 9-й поверх; юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 1-А, код ЄДРПОУ 32045372, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Водіхем Україна»(юридична адреса: 04060, м. Київ, вул. Ольжича, 11-а, код ЄДРПОУ 35136797) суму основного боргу у розмірі 362057,04 (триста шістдесят дві тисячі пятдесят сім) грн., 1445,25 (одна тисяча чотириста сорок пять) грн. пені, 19913,14 (девятнадцять тисяч девятсот тринадцять) грн. збитків від інфляції, 5594,52 (пять тисяч пятсот девяносто чотири) грн. 3% річних, 3890,10 (три тисячі вісімсот девяносто) грн. витрат по сплаті державного мита та 234,49 (двісті тридцять чотири) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 06.07.2011