Рішення № 17829468, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/159

04.07.11

За позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

До

Третя особа,

Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-АДВ»

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Донецький державний палац молоді «Юність»

Про

примусове повернення майна

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Від третьої особи: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-АДВ»про зобов’язання виконати умови договору оренди нерухомого майна № 3595/2008 від 19.12.2008 р., що належить до державної власності, № 3595/2008 в частині повернення орендованого майна –частину зовнішньої стіни окремо розташованої будівлі площею 360,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189, балансоутримувачу –Донецькому державному палацу молоді «Юність».

Ухвалою суду від 05.05.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/159 та призначено її розгляд на 30.05.2011 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

25.05.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 05.05.2011 р. надійшли документи, а саме: копія положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 15.06.2004 р.; копія свідоцтва про реєстрацію Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області; копія довідки з ГУС щодо регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області; пояснення щодо відсутності у провадженні господарського суду або іншого уповноваженого органу спору, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих самих же підстав, а також рішення зазначених органів з такого спору; копію витягу з ЄДР щодо ТОВ «КОНКОРД-АДВ»; копія довіреності № 88 від 20.09.2010 р., заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить Господарський суд міста Києва зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-АДВ»повернути орендоване майно - частину зовнішньої стіни окремо розташованої будівлі площею 360,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189, балансоутримувачу –Донецькому державному палацу молоді «Юність»за актом приймання-передачі.

Також регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області просить Господарський суд міста Києва у зв’язку з відсутністю коштів на відрядження до суду свого представника, розглядати справу № 37/159 за наданими належним чином засвідченими копіями доданих до позовної заяви документів у порядку частини 2 статті 36 ГПК України, без участі свого представника.

Представник позивача у судове засідання 30.05.2011 р. не з’явився.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд даної справи без участі його представника за наданими ним належним чином засвідченими копіями документів, суд його задовольняє, керуючись ст. 36 Господарського процесуального кодексу України .

У судовому засіданні 30.05.2011 р., дослідивши матеріали справи, суд залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Донецький державний палац молоді «Юність», оскільки відповідно до п. 1.1. договору оренди № 3595/2008 від 19.12.2008 р., орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно частину зовнішньої стіни окремо розташованої будівлі площею 360,0 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189, та знаходиться на балансі Донецького державного палацу молоді «Юність», вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30 червня 2008 р. і становить за незалежною оцінкою 334 750,00 грн. Пунктом 5.12. вищезазначеного договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов’язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно в належному стані.

Таким чином, рішення у даній справі може вплинути на права та обов’язки Донецького державного палацу молоді «Юність».

У зв’язку з залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Донецького державного палацу молоді «Юність», а також приймаючи до уваги клопотання позивача та у зв’язку з нез’явленням представника позивача у призначене судове засідання, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/159 до 04.07.2011 р

24.06.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи № 37/159 без участі свого представника, у зв’язку з відсутністю коштів на відрядження до суду свого представника, пояснення по суті спору, акт приймання-передачі державного майна від 21.06.2010 р. та інші документи, які залучені судом до матеріалів справи.

29.06.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи оригіналу поштової квитанції № 1093 від 22.06.2011 р. в підтвердження надіслання третій особі копії позовної заяви.

У судовому засіданні 30.06.2011 р. представники сторін та третьої особи не з’явилися.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, а позивач просив розглядати дану справу без присутності його представника, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-АДВ»(орендар) 19.12.2008 р. був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3595/2008, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно частину зовнішньої стіни окремо розташованої будівлі площею 360,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189, та знаходиться на балансі Донецького державного палацу молоді «Юність», вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30 червня 2008 р. і становить за незалежною оцінкою 334 750,00 грн.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2.1. цього договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі.

Згідно з пунктом 7.1 договору оренди встановлено, що орендодавець зобов’язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Пунктом 2.4 даного договору встановлено, що обов’язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на орендодавця.

Факт передачі орендарю вищезазначеного приміщення підтверджується актом прийому-передачі в оренду частини зовнішньої стіни окремо розташованої будівлі площею 360,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189, та знаходиться на балансі Донецького державного палацу молоді «Юність»від 19.12.2008 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками (копія в матеріалах справи).

Пунктом 10.1 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3595/2008 встановлено, що цей договір укладено строком на 360 днів, що діє з 19.12.2008 р. до 13.12.2009 р.

За змістом пункту 10.4 даного договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід’ємною частиною цього договору при обов’язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об’єктом оренди.

Листом № 11-06-04-14392 від 28.12.2009 р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-АДВ»(орендар) про те, що 13.12.2009 р. закінчився термін дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3595/2008 від 19.12.2008 р.

Водночас, регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) у порядку статті 764 Цивільного кодексу України відмовилося від продовження терміну дії договору оренди № 3595/2008 від 19.12.2008 р. та вимагало повернення орендованого державного майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі, один примірник якого необхідно було повернути до регіонального відділення.

Отже, договір оренди № 3595/2008 від 19.12.2008 р. припинив свою дію 13.12.2009 р. у зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Умовами пункту 5.2 договору оренди сторони погодили, що у разі закінчення строку дії цього договору, при його розірванні або припиненні орендар зобов’язаний за актом приймання-передачі повернути об’єкт оренди орендодавцю у стані, в якому перебував об’єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об’єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу на період строку дії цього договору/ об’єкт оренди приймається (здається) комісією, що складається із представників сторін договору.

Пунктом 5.12 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримавачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

У позовній заяві позивач пояснив, що в порушення вищенаведених положень договору оренди Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-АДВ»орендоване майно не повернув, відповідного документу про повернення майна сторонами не було підписано.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-АДВ»повернути орендоване майно частину зовнішньої стіни окремо розташованої будівлі площею 360,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189, балансоутримувачу –Донецькому державному палацу молоді «Юність»за актом приймання-передачі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Орендні відносини, що склалися між сторонами по договору, регулюються нормами Господарського та Цивільного кодексів України. Відповідно до положень цих законодавчих актів за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Для чинності правочину необхідно, щоб його умови не суперечили чинному законодавству, моральним засадам суспільства, щоб особи, які його вчиняють, мали необхідний обсяг дієздатності, щоб волевиявлення учасників було вільним і відповідним їх внутрішній волі, щоб правочин був вчинений у належній формі і був спрямованим на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 284 Господарського кодексу України визначені істотні умови договору оренди, а саме: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Також статтею 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»зазначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Згідно з п.5 договору встановлено, що у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримавачу орендоване майно в належному стані.

Судом встановлено, що дія договору оренди № 3595/2008 від 19.12.2008 р. була припинена 13.12.2009 р. у зв’язку з закінченням строку, на який його було укладено

Таким чином, оскільки відповідач після закінчення строку дії договору № 3595/2008 від 19.12.2008 р. не виконав своїх зобов’язань щодо об’єкту оренди відповідно до умов договору та статті 795 Цивільного кодексу України, не здійснив передачу орендованого приміщення та не підписав акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача про повернення орендоване майно частину зовнішньої стіни окремо розташованої будівлі площею 360,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189, балансоутримувачу –Донецькому державному палацу молоді «Юність»за актом приймання-передачі, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 534, 546, 549, 551, 611, 614, 651, 653, 625, 629, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 283, 291 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-АДВ»(03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А, ідентифікаційний код 35643724) повернути балансоутримувачу –Донецькому державному палацу молоді «Юність»орендоване майно - частину зовнішньої стіни окремо розташованої будівлі площею 360,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189, за актом приймання-передачі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНКОРД-АДВ»(03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А, ідентифікаційний код 35643724) на користь Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України

Суддя Гавриловська І.О.